Загублений принц

by Наталя Кош

«Як звичайний хлопець я не можу зробити проти своїх ворогів майже нічого, але як принц можу майже все».

Чи багато в житті країни може змінити п’ятнадцятирічний принц? Принц без належної освіти, який третину свого життя провів, переймаючись питанням власного виживання, а не державотворення. Принц у світі, де правлять боги, даруючи людям магію і водночас не надто хвилюючись за долю своїх підопічних.

Genres: Fantasy, Ukrainian Literature, Young Adult, Magic

544 pages, Paperback

Published October 26, 2024

Reviews

[Олександр Грозов · Rating 4 out of 5]

Я дуже не люблю книжки з політичними інтригами, але ця книжка мені сподобалася.
Головний герой - хлопець Із, що був принцом, але зараз живе на вулиці. Він так і збирався жити злодюжкою, але його знаходять та силою змушують повернутися до замку, щоб захистити країну від війни.
Мені сподобався головний герой. Йому п'ятнадцять років, і в нього просто нестерпний характер. Він нетерплячий, запальний та галасливий. Як і всі підлітки.
Єдине, що трохи зіпсувало враження, це друга половина книжки, бо з середини і до фіналу та кульмінації майже нічого не відбувалося. Із просто ходить з одного місця на інше, іноді розмовляє, часто кричить і постійно думає одне і те саме, знову і знову.
В цілому, це дуже якісне підліткове фентезі, яке я точно можу рекомендувати

[Alona Salona · Rating 5 out of 5]

Так, да я ж хотіла щось сказать.
Щось
Читаючи книгу я рахувала скілько раз персонажі закочують очі (це смішно, бо просто я сама так не роблю), щє тре поражувать скільки фиркають ) Люблю такий екшон в книгах 😀
Сама книга класна. Мені сподобалась світобудова. Оці боги вони ржачні, хоч про них і небагато є але прочитавши книгу млжна зрозуміти щось про кожного і це додає калориту.
Подобається що персонажі поводяться відповідно до їх віку, це така рідкість в книгах )
Головному герою 15, і хоча він багато чого знає, вміє і розуміє - не хотіла б я собі такі пригоди на свою дупцю в такі роки ...
Сюжет трохи плавненький, але на останніх 20% до кінця прям несеться так що від книги нереально відірватися.
Бажаю авторці багато нових книжок, мені подобається цей дебют!

[Anna_nke · Rating 4 out of 5]

Так, це янг едалт, головному герою лише 15 і він вже має зайняти трон, щоб стати королем з усіма обовʼязками перед своїми підданими.
А ще бажано дожити до коронації, дізнатись хто ж вбив батьків та розібратись як управляти країною так, щоб не стати чиєюсь маріонеткою.

Мені сподобалась як написано, тут живі діалоги, приємні герої, сюжет рухається доволі активно, хоча все ж є місця де динаміка дещо просідає. При цьому тут є баланс, що отут ми дуркуємо, тут пояснюємо як працює цей світ, а тут підозріла активність, думайте що це відбувається. Тобто вистачає і біганини, і розмов, і інтриг.

Ізарель живий герой, так, його трохи кидає в крайнощі, що цілком зрозуміло, адже він підліток і веде себе на свій вік, інколи реагує занадто емоційно, іноді зривається та намагається просто втекти від проблем, бо це найлегший шлях. Але він вміє дружити, цінувати підтримку близьких та достатньо розумний, щоб не вважати себе розумнішим за інших коли йому дають якісь поради.

Любовної лінії тут нема, але якщо у вас буде таке бажання — повірте, ви знайдете кого тут шиперити 😏

Мені сподобалось. Це класна нетипова історія для своєї аудиторії. А ще це самостійна книга, а не початок циклу.

Телеграм канал 🐉 Книжкова Драконка

[Anastasiia.K · Rating 5 out of 5]

Вау, якщо це дебют, то чи може бути кращим?
Яка чудова історія, світобудова, персонажі.

Я просто не могла відірватись від книги.
Єдине, що мені не завжди вірилось, що хлопець в 15 може бути настільки розумним і обізнаним, але ця деталь взагалі ніщо.

Бажаю авторці натхнення на нові історії. З нетерпінням чекаю ще неймовірних книг)

[serhii_reads · Rating 4 out of 5]

3.5 з 5

Поки враження ще свіжі, хочу їх зафіксувати.

Сюжет тут доволі знайомий для фентезі: спадкоємець трону через змову втрачає все й змушений виживати серед простих людей, приховуючи своє походження. Історія Ізареля читається легко й послідовно, але для мене - занадто обережно. Втім, епічного розмаху тут і не було заявлено, тож крихтіти буду трохи менше, ніж міг би, але буду 🙂 Його шлях наповнений труднощами, але більшість із них не відчуваються справді небезпечними, а радше перевіряють витривалість, ніж змінюють хід подій.

Найбільше мене не переконала частина з політикою та владою. Інтриги виглядають слабкими, другорядні персонажі часто зводяться до функцій, а сам світ сприймається як умовна декорація, а не жива система. Окремо - магія: ідея з дарами від богів цікава, але без чітких правил, обмежень і ціни, через що напруга в ключових моментах для мене просто не спрацьовувала.

Фінал логічний і завершений, але не залишив сильного емоційного післясмаку - радше підтвердив очікування, ніж кинув їм виклик. У підсумку для мене це акуратно написане, безпечне фентезі. Для дебюту - дуже гідно, особливо в межах авторів українського фентезі, але якщо шукати глибокий світ, складні інтриги чи психологічну напругу, ця історія може здатися надто стриманою й навіть наївною.

[Inna Anisimova · Rating 5 out of 5]

Я давно не отримувала стільки задоволення від книги. Щира подяка авторці за динамічну, пригодницьку, цікаву та продуману історію. З одного боку, сюжет не дуже вигадливий, але персонажі та детальний продуманий всесвіт, історія та географія роблять книгу дуже об'ємною. Діалоги як на мене чудові, частини тексту де йдеться про політику чи історію чи архітектуру - не нудні і завжди доречні. Коротко: це захоплений відгук. Я дуже чекаю продовження!

[Ангеліна Іванченко · Rating 4 out of 5]

Янґ-едалт фентезі здорової людини. Тут усе, як має бути: ріст персонажів, арки героїв, динамічний перебіг подій, логіка світу. Читаєш і отримуєш задоволення, чудовий дебют)

[Kateryna Vasylenko · Rating 4 out of 5]

3,5 + авансом пів бали

[Олена Кіготь · Rating 5 out of 5]

Коли я сідала читати цю книгу, то наперед запланувала, які моменти буду відмічати. Найбільше всього розійшлися примітки на смішняве "и". Мені було весело 😄 Попри всі палацові інтриги, спроби зміни династії та вміння авторки раздражнити загадкою і не дати розгадки одразу 😑, грішно буде не відмітити чудовий гумор авторки.
*до слова, примітки "😑" теж знайшли своє місце в стікерах 😄

Мені сподобалася подача історії та її деталей. Не раз відмічала, як в моментах нам не вивалювали всю світобудову/передисторію героїв/діючих осіб, а вдало балансували між тим, чого знати достатньо зараз, і що можна розказати пізніше.
Не розжовували всього, даючи можливість складати пазл самостійно.

З цікавого - далеко не кожний розділ закінчується кліфхенгером... а читати далі все одно хочеться 😑
Я до 2 ночі не спала, щоб дочитати розв'язку! Воно от-от все вирішеться, де тут місце для спати?!

Побільшості в мене враження емоційні, як можна помітити 🤷‍♀️

Історія завершена з натяком на те, куди далі ляже шлях героя. Втім, прочитати продовження я все одно не відмовилася б 😄

[Вікторія Дудин · Rating 3 out of 5]

Іноді є книги, де тобі не подобається все, й вона отримує заслужену 1–2 бали, але тут складна ситуація, бо відчуття відверто неоднозначні.

Ця книга — політичне фентезі, більшою мірою, мабуть, підійде для підлітків. Подекуди у мене виникала думка про схожий вайб з «Пів короля», АЛЕ ця книга не динамічна, тому порівняння доречне лише на краплю і то не повну.

Герой ходить, говорить, ходить, говорить. В кінці — невеличка битва, і все. Тому не варто очікувати, щ�� буде багато епіку. Ізарель балакатиме про політику в різних локаціях. Можна сказати, що це чудово коротко описує книжку.

Книга рівна. Ізарелю — 15, він часто поводиться як підліток, що логічно й не дратує, на диво. Якби йому було 20 і він влаштовував скандали, то це б дратувало. Ну, дитина 🤷‍♀️

Я не розчарована книгою. Політичні інтриги були очевидними безмежно — я ще на початку приблизно здогадалася, що трапиться, і частково мала рацію.

Якщо розглядати політичну складову — вона мені сподобалася більше, ніж було в… третій частині «Відьмака»? Я не памʼятаю точно, на якій книзі завершила — там, де королі вирішували, що робити з Цірі.

Читалося нормально, навіть швидко. Мʼяка обкладинка книзі не зашкодила — навчіть усіх робити такі мʼякі обкладинки, будь ласка, бо вона хоч у руках не розлізеться під час читання.

Окремо хотіла би відзначити світобудову. Вона чудова. Тут є боги, люди живуть під їхнім благословенням й можуть отримувати дар. Однак це не основна частина історії, тому на цьому не акцентується увага. При цьому це було цікаво. Я б почитала ще щось у цьому сетингу, бо такий потенціал, а так мало використано 🥺

Плюсом книги теж вважаю, що авторка дала Ізарелю охоронницю, але між ними не було жодних романтичних почуттів (я просто зашиперила Іза з Їре, нічо не знаю). Аніта була прикольна.

А тепер — частина з недоліками та спойлерами.

На мою думку, тут є дуже погана робота редакторів. Персонажі постійно закочують очі, зітхають та фиркають. Якщо на початку я цього не помічала, то, коли дочитувала за останні два тижні, відчула досить сильне роздратування. Це можна було порізати — так само, як зайві речення, які не несли змісту або викидали з тексту.

Ще один суттєвий недолік — це Їре. Друг головного героя, якого закидають у робітничий дім десь на початку книги. І потім не згадують про нього, аж поки він не знадобився авторці. Лінія з робітничим домом фактично жодним чином не тягнулася впродовж усієї книги, і це мені здалося слабким ходом.

Поїздка в робітничий дім також дуже сильно розтягнула сюжет, хоча, насправді, як вона вплинула на головного героя? Та ніяк — просто відтягувала його появу в замку. Якщо це й був план — то нехай, але ця деталь не зіграла взагалі, як на мене.

Ксантаус, як на поганця, був вельми слабкий. Про нього стільки розповідали — він з'являється, намагається вбити Ізареля і до кінця відсиджується. Як на мене, трошки було безглуздо, але ладно.

Момент із таємним ходом змусив мене ледь стримувати крик від розчарування. Ізарель з Анітою його знайшли, пройшли майже до кінця і... просто повернулися назад, бо вона зголодніла, а вони все одно не знали, як його відчинити. То нахіба ви взагалі туди полізли? До чого я читала весь цей розділ?

Смерті другорядних персонажів пройшли абсолютно байдуже. Про них ми не знаємо практично нічого, або ж у них не було достатньо класної персоналіті, щоб я співчувала їхній утраті. Крім одного, але його вбили за кадром, і тому мені теж було байдуже до його смерті. Ну, власне, всіх вбили за кадром, тому книжку можете давати читати дітям.

За рахунок активних пригод Ізареля в кінці книжки, щоб зберегти свій престол, фінал виявився достатньо хорошим. Однак мене не покидає думка, що за правильного, сильного редактора ця книга могла б опинитися на рівні з «Арканом вовків».

«Загублений принц» — не така вже й погана книга. Я читала й гірші, але якби видавництво зробило з неї цукерочку... А так — оцінка моїх емоцій на трієчку. Буду чекати, що авторка напише далі.

[книжкова дегустаторка · Rating 4 out of 5]

коротко по враженням:

➡️ це янґ едалт здорової людини: персонажі ведуть себе на свій вік, магія прописана добре - вона працює, класний світ та відсутність прямої любовної лінії. ідеальна річ для підлітків.

➡️ на нашому ринку катастрофічно не вистачає одиночних фентезі, одні цикли;

➡️ це чудовий представник політичного фентезі; особисто на мене це щось середнє між "Жорстоким принцом" та "Учнем вбивці";

➡️ незважаючи на кмітливість та розум, головний герой веде себе, як підліток, бо він і є підліток. і це прекрасно, бо дуже мало історій, де авторам вдається добре прописати цей факт;

➡️ редакторки прорахувалися з нормуванням написання імен героїв, бо наразі - це сильно плутає при читанні;

➡️ сюжет прописаний чудово, окрім двух сумнівних моментів, де ми не зрозуміли дії героя та де авторка вирішила схитрувати;

➡️ геїв тут кіт наплакав, майже немає.

[NATALIA · Rating 5 out of 5]

Дуже добре, динамічно, з гумором

[Viktoria Neborikina · Rating 4 out of 5]

Це було справді захопливо! Вставки про богів додали сюжету особливого різноманіття та глибини, дозволяючи краще зрозуміти світ, у якому розгортається історія принца. Хоча, зізнаюся, від усіх цих лордів та політичних інтриг голова йшла обертом. Мені завжди важко запам’ятовувати таку кількість персонажів, де кожен або прагне битися за трон, або намагається досягти справедливості та спокою

Слідкувати за Ізом та тими випробуваннями, які йому підкидає доля чи самі боги, було неймовірно цікаво. Я щиро захоплююсь цим хлопцем. Хоча інколи виникало легке збиття з пантелику — звідки в нього такий гострий розум у його п’ятнадцять? Але потім згадуєш, що він виховувався у королівській родині, де мудрість була вимогою виживання. Його здатність аналізувати ситуацію вражає. Дуже приємно, що Із зрештою знайшов своїх людей та досяг вершин. Він сміливий та хоробрий, але при цьому залишається справжнім, бо не боїться показувати свій страх

Фентезійна складова у книзі Загублений принц Наталії Кош досить ненав’язлива і гармонійна. Тут ми бачимо не стільки класичну магію, скільки особливий дар, отриманий від богів. У місцевому пантеоні їх п’ять, і кожен наділяє людей — хоча й далеко не всіх — певними здібностями у день повноліття, в шістнадцять років. За задумом богів, цей дар має допомагати державі, але ж ми знаємо людей: ніхто не може передбачити, як вони скористаються такою силою і куди їх заведе власне его

Це якісне підліткове фентезі, яке змушує замислитися над тим, що робить людину лідером і як важливо знайти тих, кому можна довіряти

[Land Lisard · Rating 5 out of 5]

Це неймовірна книга! Вона затягує з перших же сторінок так, що відірватися просто неможливо. На перший погляд здається, що сюжет повторюваний і що подібні тропи вже зустрічалися, але їхнє поєднання вражає. Тут вам і палацові інтриги, і бажання захопити владу, а потім необхідність її виборювати, дружба, любов і втрати тих, до вже встиг проникнутися симпатією. Персонажі живі, за кожного з них переживаєш і панічно гортаєш сторінки, щоб проспойлерити собі, чи з твоїм улюбленцем усе добре (так, Тадере, я дивлюсь на тебе). До того ж, тут цікавий світ з нестандартною релігією, яка теж відіграє чи не рушійну силу в сюжеті. Навіть спосіб лаятися тут настільки нестандартний, що я раніше подібного не зустрічала. Загалом, ця книга більш ніж вартує витраченого на неї часу, бо з часом її точно захочеться перечитати, аби знайти якісь нові сенси або подивитися під іншим кутом на вже відомі. Для мене це однозначно 10/10

[Sunny Day · Rating 5 out of 5]

Чесно скажу, що спочатку книжка давалась мені важко, але зараз я вже навіть і не зможу пояснити чому, бо за час прочитання я встигла полюбити світ, його міфологію та всіх персонажів (але улюбленцями стали Аніта та Сетсарав).
Дуже цікаво було б дізнатися більше про цей світ, про інші королівства, про життя лордів та звичайних людей, про богів та призначення, які вони приберегли для кожного.
З нетерпінням чекатиму наступних книг авторки, а ця однозначно увійде в топ прочитаних цього року!

[Olexandra Berezhna · Rating 4 out of 5]

Книжка дійсно здивувала, бо стиль авторки дуже зайшов. На��исано цікаво, хоч розповідається більше про політику та придворні інтриги. Трохи не вистачило пригод і магії. Було б цікавіше якби більше розкрили тему богів на їхніх дарунків.

[SB · Rating 5 out of 5]

Український сучасний якісний янг едалт. Дуже подобається, дуже чекатиму, щоб пані Наталя видала ще книг! Стиль, манера оповідки, сюжет — захоплює і приносить задоволення не менше за зарубіжних авторів.

[Tania Pozdniakova · Rating 5 out of 5]

Книжка розпочинається зі знайомства з 15-річним хлопцем і його другом, вони борються за виживання на вулиці, а тому виникає суперечка як і що їм робити далі, бо ціни на продукти ростуть, а грошей вони майже не мають.Та згодом цей звичайний хлопець виявляється загубленим принцом. І наразі він повинен поборотися за владу, зупинити війну і стати королем, як справжній спадкоємець трону. Та чи по силу це Ізарелю, який не мав належної для правління освіти?
"Бо мити паб і поратися з країною - це різні речі! "

У світі принца існує своя релігія і 5 головних богів. Цікавий факт, що ім'я героїв складаються з декількох частин: приналежності до роду та обраної богині. Із-ар-Ель або Та-де-Ре. Подібного задуму раніше я не зустрічала. Боги наділяли людей даром, але не всіх. Наприклад, кухарка мала дар не обпікатися на кухні. Та працював він тільки там. Сподобались невеличкі історії перед деякими главами, вони неймовірні. Щодо охоронниці принца, то вона про магічну силу казала так:
"Мені завжди здавалося, що дар - це подарунок для тих, кому не пощастило в житті. Хто своїми силами не може досягти того, чого прагне, або ж не може пройти шлях, підготовлений богами. Людині не потрібен дар, якщо вона сильна".

І всі ми сильні. Як казала авторка :" Ми здатні на більше, ніж думаємо", тож саме це є ключовою ідеєю книги. Під час прочитання ми слідкуємо за дорослішанням хлопця, від якого йде вся оповідь. Текст має дуже органічні діалоги, з певним характером героя, я б сказала, саме в його стилі (стосується кожного з них). Ці сарказми, виклики та жарти надають життєвості твору. Мені це було до вподоби. Тому книжка захоплює й читається легко.
"-Якщо ми візьмемо продукти з кухні без дозволу, це буде крадіжка,- насупилась дівчина невдоволено.
-О, і в кого ж я вкраду? У себе?- Із весело всміхнувся."

Впевнена, що історія сподобається підліткам та, чесно кажучи, й дорослі не залишаться байдужими. Політичні інтриги, піклування про інших, родинні відносини, сила жінки, питання справжньої дружби та вірності - все це створює дуже цікавий сюжет. Який я залюбки порекомендую читачам, що обожнюють фентезі в жанрі янг- едалт. Хоча в тексті ви й не знайдете любовну лінію, та цього і не потрібно, в принца й так вже багато не розв'язаних питань, як на його вік.
"Ми всі комусь заважаємо одним своїм існуванням". Та все ж таки потрібно боротися до останнього і йти своєю дорогою, яку, мабуть, знають тільки боги?)

[Ясум Гай · Rating 3 out of 5]

Читається швидко, легко. Дуже сподобалася сцена з богинею майже в кінці, коли до неї по призначення прийшов Із. Власне, ритм і сенс цієї сцени вартував всієї книги. Цієї лінії трошки не вистачало. Остання третина книжки дуже динамічна, складно було відірватися. Лінія дружби з Анітою сподобалась.

Хороший дебют, без великих дірок, але з кількома важливими провисаннями, за які знімаю зірочки:

- дуже дивним здалося те, що Їре і Із не вийшли в кінці на якийсь новий рівень відносин. Спочатку я дуже зраділа, коли Їре знову зʼявився, і чекала на більш душевний момент між героями, які так багато пережили разом і з яких починалася книжка. Вийшло сухо і обірвано, як на мене. Із до кінця називав його «колишнім другом», але якщо він не пробачив, то це теж недостатньо пояснено.

- сцена у першій половині книги, коли замість того, щоб їхати в замок (в момент кризи у королівстві, і коли нависає небезпека) Із їде на кілька днів в той робітничий дім, взагалі незрозуміла. Він вже вилікувався, почав дискусії з лордами, якого дідька він поперся в робітничий дім? Я розумію, що це було зроблено, щоб зблизити героїв і промалювати кілька додаткових ліній, але вийшло дуже притягнуто за вуха, в момент, коли треба бігом щось вирішувати з королівством.

- майже в усіх розмовах з лордами лунає ідея, що Із не все розуміє до кінця, не має всієї інформації, і я все чекала-чекала на якусь величезну інтригу, що ось-ось стане ясно, що ж там таке він має знати і розуміти, але в кінці це абсолютно здулось. Велика інтрига тільки в тому, що один з лордів має дар переконання? Трошки пласко.

В цілому, дуже гідний і цікавий текст. Коли авторка трохи ще розпишеться - буде взагалі чудово! Чекатиму на продовження.

[Raupe · Rating 4 out of 5]

Це була справді гарна книга, головна її перевага в тому що це single іcторія і нам не треба чекати роками коли вона нарешті завершиться, щоб дізнатися чим все закінчиться. При тому я із задоволенням прочитаю ще щось із цього світу. Мене дуже зачепила зав'язка сюжету, бо історії де людина отримує владу і їй доводиться розбиратися з проблемами у королевстві/на планеті/та взагалі будь де - це моя велика слабкість. З одного боку зазвичай зрозуміло, що всі проблема вирішаться(ну хіба що хтось загине), з іншого боку завжди цікаво спостерігати за шляхом. Сам світ виявився доволі цікавим, особливо пантеон богів, легенди світу та дари. Деякі моменти, які мені на початку здавались сумнівними, як на диво, отримали далі цілком логчне пояснення, завдяки магії, але все ж таки. Ідея з іменами персонажів реально прикольна. І авторці великий плюс за відсутність романтичної лінії, зараз чогось її пхають у кожне фентезі, тут вона б була недоречна і я щиро радію що її не було.
З претензій в мене хіба що вік героя, я розумію що це все ж таки young adult, але все ж таки якщо звернути уваги на вік - то нашему принцу деякі речі, особливо пов'язані з політикою та спілкуванням, ну дуже легко даються, при тому його освіта останніми роками була дуже неповною. Я б накинула б йому хоча б пару років.
Але загалом це дійсно прикольна історія, з якою я із задоволенням провела декілька годин і можу сміливо радити тим хто любить young adult фентезі і при цьому хоче не епіку, а просто приємну історію. Мені такого не вистачає на нашому ринку. Із задоволенням прочитаю наступну книгу авторки.

[Anastasiia · Rating 5 out of 5]

4.5/5 Це було весело 👏
Мені не вистачало такого легкого (у хорошому сенсі) і енергійного укр фентезі, яке можна читати в задоволення від першої до останньої сторінки.
Чудова світобудова, продумані персонажі, цікавий сюжет. Із - прекрасний герой, провтики якого цілком виправдані віком. Він динамічно розвивається, і сподіваюсь, читачі зможуть побачити його наступні пригоди.

P.S. Місцями мені хотілося більше драми, і, можливо, серйозніших плот твістів.
P.P.S. До кінця твору зрозуміла, що заплуталась в іменах членів ради і їх родичів, все-таки значна кількість персонажів на такий об’єм книги.

[Sofi Halicka · Rating 5 out of 5]

Це точно найкраща книга за січень. І я прям тааак закохалась в всіх героїв що до кінця не виріла що не буде другої частини.

Дуже круто продуманий світ, герої. Я не можу сказати що там є якийсь герой радикально добрий або злий. В кожному сумніваєшся ледь не до самого кінця. Є відчуття справжності, а не картонності.

Раджу всім хто любить цікаві не банальні історії з реальними героями.

Ну найголовніще в кожній книзі мені зазвичай шалено нудно і не зрозуміло читати частину пов'язану з політикою тут це ледве не вся книга базується на політичних іграх і описах. І мені капкць як було цікаво 🥰

[Maria Velykanova · Rating 5 out of 5]

Це політичне фентезі, і воно — ви не повірите! — про політику! Це не частина серії, а стенделон.
При цьому головний герой — підліток, і це суттєво впливає на історію. Можна сказати, що авторка йому дещо підігрує, проблеми, які йому доводиться вирішувати, не те щоб дуже складні. Але якби вони були складніші, він не впорався б, та й по всьому. Скільки таких випадків знає історія!
Отже, перед нами вигаданий світ. П’ять років тому на осиротілого принца напали, але йому вдалося втекти. Спочатку він прибився до чоловіка, який став, по суті, його наставником, проте той помер, і вже рік хлопець живе на вулиці, разом з іще одним безпритульним підлітком. Аж раптом дізнається, що його шукають, причому шукають саме принца. Він ставиться до цього вкрай насторожено: а раптом це його збираються добити?
В принципі сама назва свідчить про те, що принца таки знайдуть і повернуть, але те, як саме це станеться, багато розповість нам і про самого принца, і про інших героїв книжки, і про ситуацію загалом. І одразу стане певним маркером для читача: хай тут головному героєві 15 рочків, але це зовсім не мила дитинка. Я не стану спойлерити, але світ хлопців-безпритульників показаний доволі жорстким, і в цьому світі принц виживає. Він людяний, та водночас жорсткий. До речі, тут нам показують дівчину, котра працює повією, і дуже чітко дають зрозуміти, що це за «робота» така.
Потрапляючи до палацу, принц швидко розуміє, що від нього треба. У країні політична криза: легітимного правителя немає, а рада лордів, яка керує за його відсутности, не може дійти згоди. Тим часом точиться конфлікт із сусідньою державою, щомиті готовий перерости в воєнний, а це вкрай небезпечно без легітимної влади. Втім, після п’ятирічної відсутности принца мають визнати мертвим і коронувати його наступника, і саме цього не хочуть ті сили, що його шукали. Бо той імовірний наступник прагне війни, а його опоненти — мирного залагодження конфлікту.
Завдання зрозуміле: тиснути на те, що він — живий і легітимний очільник держави, підтримати своєю легітимністю потрібну половину лордів і намагатися перетягнути на свій бік бодай когось із опонентів. Ви запитаєте: як на таке спроможеться хлопчик, належне виховання та освіта якого припинилися, коли йому було десять, а нині для нього актуально відівчитися сякатися в штори? Це слушне питання. Але авторка дасть на нього відповідь. Спочатку вона здасться вам дивною і такою, що не витримує критики. Та потім почнуть спливати нові й нові факти...
Власне, всю книжку принц долатиме політичну кризу, розрулюватиме конфлікт із сусідом (навіть змушений буде з’їздити на перемовини) і розбиратиметься, що ж все-таки сталося, хто вбив його батьків, чому так криво намагалися вбити його, що аж не подужали, і як захистити своє життя тепер. Любовної лінії тут немає взагалі, за що особисто я вельми вдячна, бо загалом, як на мій смак, любовей у книжках, які не є любовними романами, забагато.
Важливе значення тут мають боги. Вони реально існують і є єдиними держателями магії в цьому світі. Це вельми специфічна магія. Бог-покровитель може дати «своїй» людині (а там кожен обирає собі бога-покровителя) дар, по суті, магічний. Наприклад, одна пані не обпікається на кухні, навіть виймаючи з печі щось дуже гаряче. Виконувати якісь магічні дії самостійно люди не можуть, лише застосовувати дар (який є не в усіх).
Книжка, з одного боку, дуже легка, це справді легке фентезі, і обставини тут, як я вже казала, здоланні для підлітка. З іншого боку, вибори, які доводиться робити героям, подеколи дуже жорсткі. Наприклад, принц повинен обирати, чинити як людина чи як король. Зокрема тоді, коли від вчинку, який треба зробити, хочеться кричати.
Багато важливих моментів авторка подає, але не проговорює прямо, даючи змогу читачеві самотужки і побачити проблему, і обдумати, і відповісти для себе. Деякі моменти потім вона згадає, а частину з цих деяких навіть пояснить, але це буде потім.
Трохи спойлерний приклад. Є лорд, якого принц вважає своїм ворогом. Він наплодив дуже багато дітей, як у шлюбі, так і поза ним. Шлюбні діти особливо затюкані, бо він їх виховував, позашлюбні не так, але і не зовсім вільні від того. Поруч із принцом — двоє дітей цього лорда: законний, якого лорд зрікся, і байстрючка, яку просто зневажає. Вони на боці принца, раптом що. Лорд кидається на принца зі зброєю, той відбивається. Байстрючка, не замислюючись, б’є батька мечем (вона стражниця). Коли той падає, син, якого він зрікся, кидається до нього в надії врятувати (він лікар). У той момент ситуація не пояснюється ніяк (потім трохи буде), але змушує добряче замислитися. І таких моментів, над якими просто сидиш і думаєш, — море.
Мені було замало жіночих персонажів, хоча авторка нормально пояснила, чому так. Але ті, які є, — вогінь!

[Oleksandris · Rating 5 out of 5]

Книга дуже цікава, з закрученим сюжетом, від якої неможливо відірватися, особливо близько до фіналу. Не знаю, чи так само вона буде цікава підліткам, бо саме про підлітків в неї йдеться. Але читаючи, мене не покидало відчуття, що ця книга - просто дуже незвичайне відображення сьогодення. Так, звичайно це вигаданий світ, незвичайний та гарно прописаний, але персонажі та деякі події ну прямо дуже схоже на алегоричне відображення сьогоднішньої великої політики. Хочеться сподіватися, що автор передбачила в фіналі майбутнє, як воно притаманне якісної фантастиці (в данному випадку фентезі).

[CupOfTea · Rating 4 out of 5]

Достойне та цікаве фентезі!
Розумний головний герой, його пригоди та непоганий світ (його можна було б більше).
Видно, що авторка старалася і запарювалася над історією.
Не знаю чи буде продовження, але якщо буде, то читатиму 😊

[Ivan · Rating 5 out of 5]

Неймовірне одиночне фентезі від української авторки, яке читається дуже швидко та із пригодницьким духом.
Історії розповідає про Іза і його боротьбу за повернення влади та справедливості.

[Марія Кондратьєва · Rating 3 out of 5]

Початок хороший, але після приблизно 300 сторінок мені стало нудно. Нащо так затягувати цю історію? Нащо перегинати палку з нахабством принца? Для чого він ображає міністрів словами типу "заткнись, бо вріжу тобі в морду"? Ну куди це годиться? Хоча з подяк авторки і останнього слова в ній нема чого дивуватись.

Хочу відмітити хороший текст без помилок. Кому зайде? Мабуть, дітям середнього шкільного віку

[Asiia Lahun · Rating 4 out of 5]

Радію, що зʼявляється таке українське фентезі! Зазвичай не читаю янґ едалт, але цей зайшов рівно на ⭐️4.
Іноді різало око деякі вчинки ГГ, але ж йому 15, можна зрозуміти, та надчасті фрази по типу: "закотив очі", "буркнув", "вигнув брову" та ін, про що й сама Наталя пише в своєму блозі.

Вразили повороти з долями деяких героїв, іноді моєю реакцією було: "ЩО?!", в самому хорошому сенсі :)
Наступну книгу пані Наталі точно буду читати.

[Lin-bee · Rating 4 out of 5]

протягом книжки тут навівалось ощущєніє багатьох великих інтриг та злісних задумів, але в кінці їх виявилось всьо таки не так багато, та і плот твістіків можна було накидати трошка
загалом айв сейд зіс енд айм сеін зіс еґєн шістка воронів+темне сходження бум ві хев зіс
слейд

[Надія Швед · Rating 4 out of 5]

Приємно здивована, якісне українське фентезі, яке можу рекомендувати. Дечим схоже на Робін Гобб . Точно читатиму продовження, бо цікаво що ж буде далі.