What do you think?
Rate this book
Oko proroka czyli Hanusz Bystry i jego przygody
Polska, XVII wiek. Mały chłopiec ze wsi na wschodnich terenach Rzeczpospolitej poznaje Kozaka. Ten pokazuje mu miejsce, gdzie zakopany został niezwykle cenny, choć mały skarb, tytułowe Oko Proroka. Od tej chwili życie chłopca zmienia się diametralnie. Jak potoczą się losy chłopca, jego ojca, kozaka i Oka Proroka? Powieść ma wartką, wciągającą akcję. Czyta się ją bardzo przyjemnie. Polecam miłośnikom przygody.
287 pages, Paperback
First published January 1, 1899
1 person is currently reading
17 people want to read
Ratings & Reviews
Friends & Following
Create a free account to discover what your friends think of this book!
Community Reviews
Displaying 1 - 4 of 4 reviews
June 3, 2020
дуже-дуже незле!
пригоди, скарби, шифри, подорожі, втечі (є кілька-п'ять цікавих подробиць ранньомодерного життя (поч. XVII cт.), переважно міського, на прикладі львівського): право, торгівля і т.д. і т.д.
особливо добре читати з дітьми 6-10+- років перед сном раз в один-два дні, по розділу (в середньому).
понад сто років тому був такий польський бестселлер, де козаки були хороші, а не всі поляки добрі. і чим ближче до кінця - тим цікавіше (не хотілося навіть чергуватися: день читає тато, день - мама). більше втеч, бійок, і т.д.
автор - поляк зі Львова, який написав трохи польсько-української історичної белетристики. а брат його рідний був професійним істориком (якщо не плутаю, ліньки перевіряти).
м.ін., це книжка в поляків уже давно екранізована. ще не бачив.
може один з перших прикладів того, що зараз називається "галицьким". бо тут ще є місцеві вірмени, німці, і всі інші (опс... здається, жидів нема. щойно помітив. тут автор і спалився. але враження це не псує). п.с. імена класні: Ганусь Бистрий, Семен Галушка...
вступ до історії без особливого напрягу. дітям зайшло, дорогою - й мені.
пригоди, скарби, шифри, подорожі, втечі (є кілька-п'ять цікавих подробиць ранньомодерного життя (поч. XVII cт.), переважно міського, на прикладі львівського): право, торгівля і т.д. і т.д.
особливо добре читати з дітьми 6-10+- років перед сном раз в один-два дні, по розділу (в середньому).
понад сто років тому був такий польський бестселлер, де козаки були хороші, а не всі поляки добрі. і чим ближче до кінця - тим цікавіше (не хотілося навіть чергуватися: день читає тато, день - мама). більше втеч, бійок, і т.д.
автор - поляк зі Львова, який написав трохи польсько-української історичної белетристики. а брат його рідний був професійним істориком (якщо не плутаю, ліньки перевіряти).
м.ін., це книжка в поляків уже давно екранізована. ще не бачив.
може один з перших прикладів того, що зараз називається "галицьким". бо тут ще є місцеві вірмени, німці, і всі інші (опс... здається, жидів нема. щойно помітив. тут автор і спалився. але враження це не псує). п.с. імена класні: Ганусь Бистрий, Семен Галушка...
вступ до історії без особливого напрягу. дітям зайшло, дорогою - й мені.
June 20, 2022
Świetna powieść historyczna pełna przygód. Polecam!
August 2, 2025
Про Лозинського-письменника я дізнався значно пізніше, ніж про Лозинського-історика. А шкода, бо цю книжку, що вперше побачила світ у Львові далекого 1899 року, варто було прочитати ще в юності. Ба більше: як на мене, повість «Око пророка, або Ганусь Бистрий та його пригоди» цілком могла б увійти до шкільної програми. Окрім захопливого сюжету, вона заохочує до глибшого пізнання минулого, а також містить чимало повчальних моментів.
«Око пророка» – це повість, сповнена пригод; книга, читаючи яку весь час хочеться дізнатися, що ж відбуватиметься далі. Захопливі події й повороти сюжету тут у кожному розділі, на кожній сторінці. Не дивно, що цей твір неодноразово екранізували.
Коли батько головного героя, Гануся Бистрого, Марко не повертається з купецької подорожі до Туреччини, хлопець вирішує сам вирушити на його пошуки. Тим часом до його рук потрапляє великий діамант під назвою «Око пророка», який йому доручає зберегти козак Семен Галушка. Під час далекої мандрівки Ганусь переживає безліч пригод і стикається з небезпеками, яких йому вдається уникнути завдяки допомозі добрих людей. Повість завершується щасливо: батько з сином повертаються додому, отримують королівський декрет на своє майно й провчають своїх кривдників – підстаросту Балчинського і гайдука Кайдаша. До своїх власників нарешті потрапляє й коштовний діамант, який у підсумку купує султанський посланець.
Автор повісті – Владислав Лозинський – народився на Дрогобиччині, тож не дивно, що чимало подій розгортається в околицях Дрогобича (зокрема в Підбужі, звідки родом головний герой) та Львові.
Попри те, що повість написана наприкінці позаминулого століття етнічним поляком, у ній немає й натяку на зневагу до українців чи спроби принизити їх. Один із центральних персонажів – козак Семен Галушка – справляє дуже позитивне враження. Це ж стосується й інших козаків, за винятком хіба що нестриманого Вовкулаки. Водночас, докладно згадуючи про Хотинську битву 1621 року, автор відзначає лише героїзм польських воїнів, пише, що на хотинських полях «один поляк відважно йшов на сімох татар, один бився з сімома і не тільки не здався їм, а й побив їх чимало», проте жодним словом не згадує про звитягу у цій битві козацького війська та військовий талант гетьмана Петра Сагайдачного.
Владислав Лозинський – глибокий знавець минувшини, автор численних праць, серед яких варто згадати надзвичайно популярні свого часу книжки «Правом і безправ’ям. Звичаї на Червоній Русі в першій половині XVII століття» та «Польське життя в давні часи», які мені пощастило придбати позаминулого року в Кракові. Його колосальні знання про ту епоху й талант оповідача сповна відобразилися у цій повісті. В «Оці пророка» чимало цікавих подробиць про життя львівських міщан першої половини XVII століття – передовсім тих, що стосуються торгівлі, міжнаціональних взаємин, тогочасної правової системи.
Повість «Око пророка» високо цінував Іван Франко; українською, до речі, її переклав його син Тарас.
«Око пророка» – це повість, сповнена пригод; книга, читаючи яку весь час хочеться дізнатися, що ж відбуватиметься далі. Захопливі події й повороти сюжету тут у кожному розділі, на кожній сторінці. Не дивно, що цей твір неодноразово екранізували.
Коли батько головного героя, Гануся Бистрого, Марко не повертається з купецької подорожі до Туреччини, хлопець вирішує сам вирушити на його пошуки. Тим часом до його рук потрапляє великий діамант під назвою «Око пророка», який йому доручає зберегти козак Семен Галушка. Під час далекої мандрівки Ганусь переживає безліч пригод і стикається з небезпеками, яких йому вдається уникнути завдяки допомозі добрих людей. Повість завершується щасливо: батько з сином повертаються додому, отримують королівський декрет на своє майно й провчають своїх кривдників – підстаросту Балчинського і гайдука Кайдаша. До своїх власників нарешті потрапляє й коштовний діамант, який у підсумку купує султанський посланець.
Автор повісті – Владислав Лозинський – народився на Дрогобиччині, тож не дивно, що чимало подій розгортається в околицях Дрогобича (зокрема в Підбужі, звідки родом головний герой) та Львові.
Попри те, що повість написана наприкінці позаминулого століття етнічним поляком, у ній немає й натяку на зневагу до українців чи спроби принизити їх. Один із центральних персонажів – козак Семен Галушка – справляє дуже позитивне враження. Це ж стосується й інших козаків, за винятком хіба що нестриманого Вовкулаки. Водночас, докладно згадуючи про Хотинську битву 1621 року, автор відзначає лише героїзм польських воїнів, пише, що на хотинських полях «один поляк відважно йшов на сімох татар, один бився з сімома і не тільки не здався їм, а й побив їх чимало», проте жодним словом не згадує про звитягу у цій битві козацького війська та військовий талант гетьмана Петра Сагайдачного.
Владислав Лозинський – глибокий знавець минувшини, автор численних праць, серед яких варто згадати надзвичайно популярні свого часу книжки «Правом і безправ’ям. Звичаї на Червоній Русі в першій половині XVII століття» та «Польське життя в давні часи», які мені пощастило придбати позаминулого року в Кракові. Його колосальні знання про ту епоху й талант оповідача сповна відобразилися у цій повісті. В «Оці пророка» чимало цікавих подробиць про життя львівських міщан першої половини XVII століття – передовсім тих, що стосуються торгівлі, міжнаціональних взаємин, тогочасної правової системи.
Повість «Око пророка» високо цінував Іван Франко; українською, до речі, її переклав його син Тарас.
Displaying 1 - 4 of 4 reviews