What do you think?
Rate this book
Філософи в обіймах бурі
У книжці знаного французького психолога, історика та філософа Елізабет Рудинеско наведено буремні шляхи й суперечливі погляди шести французьких філософів: Кангієма, Сартра Фуко, Альтюссера, Дельоза та Дерида. Їхні твори стали відомими й свого часу викликали резонанс у всьому світі. Попри всі розбіжності та дискусії між ними, їх поєднує один спільний момент: усі вони спромоглися виробити критичний підхід до питання політичної заангажованості (тобто до філософії свободи) і до фройдівської концепції позасвідомого (тобто до філософії структури). Окрім того, усі вони були чудовими стилістами й гарячими прихильниками мистецтва та літератури. Авторка показує, намагаючись осмислити думку одних у світлі думки інших і виділивши кілька блискучих моментів інтелектуального життя Франції другої половини ХХ ст., що лише критичне сприйняття спадщини торує шлях до самостійного мислення та формування контурів думки майбутнього, думки, що готує кращі часи, нескореної думки.
Українською перекладено вперше.
Українською перекладено вперше.
208 pages, Hardcover
First published January 1, 2005
About the author
Élisabeth Roudinesco
81 books90 followersÉlisabeth Roudinesco est la seule à avoir su, avec la précision de l'historienne et l'expérience de la praticienne, faire revivre en une fresque documentée les doctrines, les hommes et les femmes qui ont incarné en France cette révolution de l'âme.
La seule aussi à avoir mis en perspective les théories, les mouvements et les débats qui n'ont cessé d'animer le milieu psychanalytique français depuis 1885 : de l'arrivée à Paris de Freud, venu assister aux leçons de Charcot à la Salpêtrière, jusqu'à la récente mise en cause des thérapies psychanalytiques, en passant par l'extraordinaire aventure lacanienne.
La seule aussi à avoir mis en perspective les théories, les mouvements et les débats qui n'ont cessé d'animer le milieu psychanalytique français depuis 1885 : de l'arrivée à Paris de Freud, venu assister aux leçons de Charcot à la Salpêtrière, jusqu'à la récente mise en cause des thérapies psychanalytiques, en passant par l'extraordinaire aventure lacanienne.
Ratings & Reviews
Friends & Following
Create a free account to discover what your friends think of this book!
Community Reviews
Displaying 1 - 6 of 6 reviews
December 26, 2023
This memoir/biography was written in 2005.. Roudinesco knew the six thinkers she discusses: Canguilhem, Sartre, Foucault, Althusser, Deleuze and Derrida. She is focused on their various complaints with Freud. Canguilhem worked as a doctor while in the Resistance.
Canguilhem took a PhD in philosophy. He began to study medicine while a teacher. He served in the Resistance and also as a doctor. His focus was philosophy of science. He wrote a book called The Normal and the Pathological, in which he argued that they lay in a continuum. Their differences being only quantitative. “Pathological phenomena are identical to normal phenomena, except for quantitative variations. He vehemently disagreed with behaviorism. He disliked the connection of the life of the mind with biology. Though he disagreed with Bergson’s vitalism.
Sartre purportedly was in the Resistance but was little affected by the War. Althusser was a POW from the beginning. Althusser killed his wife in 1980 but was not tried due to mental illness or temporary insanity. Derrida wrote a book of eulogies to some of these thinkers.
Must writers and thinkers only come from the pool of people who have suffered in life? Or only those who have psychological issues? Why is it the troubled people write? It does seem that in the past people who have had very few troubles have written. It just seems that they are silent now.
Freud runs through this book. He is an idea that the various thinkers Roudinesco mentions deal with. Kirkpatrick says that Freud is a methodology in his recent book. But no one here really wrestles with Freud‘s theory or his evidence such as it is. They merely wrestle with the idea of Freud. Or perhaps it is Roudinesco.
Canguilhem took a PhD in philosophy. He began to study medicine while a teacher. He served in the Resistance and also as a doctor. His focus was philosophy of science. He wrote a book called The Normal and the Pathological, in which he argued that they lay in a continuum. Their differences being only quantitative. “Pathological phenomena are identical to normal phenomena, except for quantitative variations. He vehemently disagreed with behaviorism. He disliked the connection of the life of the mind with biology. Though he disagreed with Bergson’s vitalism.
Sartre purportedly was in the Resistance but was little affected by the War. Althusser was a POW from the beginning. Althusser killed his wife in 1980 but was not tried due to mental illness or temporary insanity. Derrida wrote a book of eulogies to some of these thinkers.
Must writers and thinkers only come from the pool of people who have suffered in life? Or only those who have psychological issues? Why is it the troubled people write? It does seem that in the past people who have had very few troubles have written. It just seems that they are silent now.
Freud runs through this book. He is an idea that the various thinkers Roudinesco mentions deal with. Kirkpatrick says that Freud is a methodology in his recent book. But no one here really wrestles with Freud‘s theory or his evidence such as it is. They merely wrestle with the idea of Freud. Or perhaps it is Roudinesco.
June 6, 2012
Total trash. How can I take French philosophy seriously when this preposterous, comical romance is offered up as its "defense"? The outdated, Victorian pseudoscience known as Freudianism poisoned French philosophy for nearly a century. That is nothing to celebrate, and its continued perpetuation is insufferable.
April 26, 2026
Дочитуючи останній розділ про Дерріду, я поставив собі запитання: “Як саме мені оцінювати цю книгу?” З одного боку, в мене було чітке переконання: це дуже лаконічна книга, де йдеться про справді важливих для філософії шістьох мислителів 20-го століття, а їхні ідеї та основні моменти біографій розповідаються Рудинеско дуже просто. Але з іншого боку — ця книга — квінтесенція переконань сучасності, до противників якої я залучаю і себе (окрім Сартра в дечому).
Тому я вагався, чи мені оцінювати за легкий та доступний виклад думок, чи за те, що саме міститься у цих думках. Врешті-решт, читаючи останню сторінку про Дерріду, мій розум успадкував незаперечну думку про смак як про категорію апостеріорну, а тому я визначився, що все ж варто поставити оцінку не надто добру, але й не надто погану.
Та не варто забувати: будь-який автор, який пише про якусь проблему чи на якусь тему і який справді матиме хороший текст, мусить сам прихильно ставитися до свого предмета, бути переконаним у його правильності та правдивості. Тому усвідомлення того, що Рудінеско є продовженням думок цих шести представників постмодерної та постструктуралістської філософії, не дозволяє мені поставити вищу оцінку за ту, яку я поставив, щоб не суперечити вже власне моїм особистим переконанням.
Тому я вагався, чи мені оцінювати за легкий та доступний виклад думок, чи за те, що саме міститься у цих думках. Врешті-решт, читаючи останню сторінку про Дерріду, мій розум успадкував незаперечну думку про смак як про категорію апостеріорну, а тому я визначився, що все ж варто поставити оцінку не надто добру, але й не надто погану.
Та не варто забувати: будь-який автор, який пише про якусь проблему чи на якусь тему і який справді матиме хороший текст, мусить сам прихильно ставитися до свого предмета, бути переконаним у його правильності та правдивості. Тому усвідомлення того, що Рудінеско є продовженням думок цих шести представників постмодерної та постструктуралістської філософії, не дозволяє мені поставити вищу оцінку за ту, яку я поставив, щоб не суперечити вже власне моїм особистим переконанням.
June 27, 2026
La verdad es que Filósofos en la tormenta cumplió completamente mis expectativas. Lo compré hace poco cuando fui a Buenos Aires y terminó siendo una de esas compras que te hacen sentir que valió la pena cargar con un libro más en la mochila durante todo el viaje. Desde el principio me atrapó porque logra algo que no siempre ocurre con los libros de filosofía: hacer que ideas complejas se sientan cercanas y humana
Muchas veces cuando pensamos en filósofos imaginamos personas lejanas, casi inalcanzables, que pasan su vida escribiendo conceptos difíciles de entender. Sin embargo, este libro me recordó que detrás de cada filosofía había una persona atravesando problemas, miedos, pérdidas, dudas y preguntas muy parecidas a las nuestras. De repente Nietzsche, Camus, Schopenhauer o los estoicos dejan de sentirse como nombres escritos en una página y empiezan a sentirse como seres humanos intetando encontrar respuestas en medio de sus propias tormentas.
Creo que eso fue lo que más disfruté. No sentí que estuviera leyendo una clase de filosofía. Sentí que estaba leyendo sobre personas intentando entender la vida. Y de alguna manera eso hizo que muchas de sus ideas me llegaran más que si simplemente me hubieran explicado sus teorías de forma académica.También me gustó porque llegó en un momento donde cada vez me interesa más este tipo de lecturas. Después de descubrir a Camus y de empezar a meterme más en temas existencialistas, encontrar un libro que conecta distintos pensadores y sus formas de afrontar el sufrmiento, la incertidumbre o el sentido de la vida fue una experiencia muy enriquecedora.
Al terminarlo me quedó una sensación bastante linda: la de saber que, por más diferentes que sean las épocas, los seres humanos llevamos siglos haciéndonos prácticamente las mismas preguntas. Quizás cambian los contextos, las tecnologías o las costumbres, pero seguimos preguntándonos cómo vivir, cómo enfrentar el dolor y cómo encontrar algo de paz en medio del caos.
Ahora que pienso volver a Buenos Aires, espero seguir encontrando libros como este. De esos que uno compra porque le llaman la atención y terminan abriendo puertas hacia autores, ideas y preguntas que no sabía que necesitaba explorar.
Muchas veces cuando pensamos en filósofos imaginamos personas lejanas, casi inalcanzables, que pasan su vida escribiendo conceptos difíciles de entender. Sin embargo, este libro me recordó que detrás de cada filosofía había una persona atravesando problemas, miedos, pérdidas, dudas y preguntas muy parecidas a las nuestras. De repente Nietzsche, Camus, Schopenhauer o los estoicos dejan de sentirse como nombres escritos en una página y empiezan a sentirse como seres humanos intetando encontrar respuestas en medio de sus propias tormentas.
Creo que eso fue lo que más disfruté. No sentí que estuviera leyendo una clase de filosofía. Sentí que estaba leyendo sobre personas intentando entender la vida. Y de alguna manera eso hizo que muchas de sus ideas me llegaran más que si simplemente me hubieran explicado sus teorías de forma académica.También me gustó porque llegó en un momento donde cada vez me interesa más este tipo de lecturas. Después de descubrir a Camus y de empezar a meterme más en temas existencialistas, encontrar un libro que conecta distintos pensadores y sus formas de afrontar el sufrmiento, la incertidumbre o el sentido de la vida fue una experiencia muy enriquecedora.
Al terminarlo me quedó una sensación bastante linda: la de saber que, por más diferentes que sean las épocas, los seres humanos llevamos siglos haciéndonos prácticamente las mismas preguntas. Quizás cambian los contextos, las tecnologías o las costumbres, pero seguimos preguntándonos cómo vivir, cómo enfrentar el dolor y cómo encontrar algo de paz en medio del caos.
Ahora que pienso volver a Buenos Aires, espero seguir encontrando libros como este. De esos que uno compra porque le llaman la atención y terminan abriendo puertas hacia autores, ideas y preguntas que no sabía que necesitaba explorar.
May 4, 2023
Bastante bueno y comprensible.
October 16, 2009
I got excited shivers reading the introduction, too bad the rest of the book didn't follow course. Biographical snippets that are more nostalgia than a look at the philosophies of the thinkers therein.
Displaying 1 - 6 of 6 reviews