Українська літературознавиця, літературна критикиня. 1980 - закінчила Київський університет. 1985—1996 - працювала в Інституті літератури НАНУ. 1995—1997 — заступниця редактора журналу «Слово і час». Від 1996 року — професорка Національного університету «Києво-Могилянська академія». Досліджує проблеми стильової диференціації української літератури 20 століття, особливості розвитку українського модернізму, виявляє зацікавлення феміністською інтерпретацією текстів.
Деякі з цих творів я вже читав, тому не всіх буду згадувати. Найбільше мені сподобалися: Михайло Могилянський, Григір Тютюнник і Валерій Шевчук, а також окремо «Приязнь» (Леся Українка), «Грішниця» (Лесь Мартович), «Наші батьки розійшлись» (Ірина Вільде), «Емальована миска» (В. Домонтович), «Голос здалека» (Юрій Косач), «Шенбрунн» (Леонід Первомайський), «Дівчатка» (Оксана Забужко).