What do you think?
Rate this book
Lichožrouti #1
Lihožerci
"Je to nejobratnější lupič všech dob a dosud nikdy nebyl dopaden. Možná i vám se včera nebo právě v této chvíli ztratila ponožka. Kdo za to může? Lichožrout! Záhadný tvor, který žere ponožky a z párů dělá licháče.
Do jejich tajemného světa pronikla autorská a ilustrátorská dvojice Pavel Šrut – Galina Miklínová a vynořila se s napínavým a vtipným příběhem jedné lichožroutí rodinky, starého mládence pana Vavřince a malého nešiky lichožrouta Hihlíka."
Do jejich tajemného světa pronikla autorská a ilustrátorská dvojice Pavel Šrut – Galina Miklínová a vynořila se s napínavým a vtipným příběhem jedné lichožroutí rodinky, starého mládence pana Vavřince a malého nešiky lichožrouta Hihlíka."
227 pages, Hardcover
First published January 1, 2008
13 people are currently reading
104 people want to read
About the author
Pavel Šrut
47 books7 followersPavel Šrut was a Czech poet and writer. After graduating in 1967 from the Charles University in Prague where he studied English and Spanish, Šrut worked as an editor in a publishing house. Since 1972, he is a freelance writer and translator. Together with poets such as Ivan Wernisch and Petr Kabeš, Šrut belongs to the famous generation of Czech poets who published their first books in the 1960s. Like so many of his contemporaries, he was not allowed to publish books of his poems during the Soviet occupation, except for books for children. His work is often done together with an award-winning Czech painter and illustrator Galina Miklínová (e. g. Verunka a kokosový dědek (2004) which is included on the IBBY list, as is his 1992 book Kočičí král which is a collection of English, Irish, Scottish and Welsh fairy-tales) and lyrics for Czech musicians like Petr Skoumal, and Framus Five.
Apart from his celebrated poetry and books for children, he is also a translator from English and Spanish. His translations include books of Dylan Thomas, Robert Graves, D. H. Lawrence, Leonard Cohen, John Updike, Federico García Lorca, and others.
Apart from his celebrated poetry and books for children, he is also a translator from English and Spanish. His translations include books of Dylan Thomas, Robert Graves, D. H. Lawrence, Leonard Cohen, John Updike, Federico García Lorca, and others.
Ratings & Reviews
Friends & Following
Create a free account to discover what your friends think of this book!
Community Reviews
Displaying 1 - 30 of 38 reviews
Read
July 1, 2017Čarapokradice su simpatična i do koske češka priča o malim čarapolikim stvorenjima koja žive u zidovima i jedu rasparene čarape. A kad su baš nevaljali, umaču ih u pivo.
Šrut svoj svet, osim čarapokradicama, nastanjuje i ljudskim neženjama-ekscentricima u klasičnom maniru čeških humorista od Čapeka do Zdenjeka Svjeraka, i povremeno ume da namigne starijim čitaocima kao kad ubaci uobraženog čarapokradicu-humanitarca po imenu Bono, ali u osnovi je ovo lagana i blago avanturistička priča o sazrevanju deteta/čarapokradice koja ne donosi ništa posebno novo, ali je vedra i topla. A šrafirane ilustracije i vinjete Galine Miklinove su genijalne i podižu vrednost knjige za ocenu-dve.
Šrut svoj svet, osim čarapokradicama, nastanjuje i ljudskim neženjama-ekscentricima u klasičnom maniru čeških humorista od Čapeka do Zdenjeka Svjeraka, i povremeno ume da namigne starijim čitaocima kao kad ubaci uobraženog čarapokradicu-humanitarca po imenu Bono, ali u osnovi je ovo lagana i blago avanturistička priča o sazrevanju deteta/čarapokradice koja ne donosi ništa posebno novo, ali je vedra i topla. A šrafirane ilustracije i vinjete Galine Miklinove su genijalne i podižu vrednost knjige za ocenu-dve.
April 11, 2020
Ein weiterer Eintrag für die EM-Challenge:
Nicht die Waschmaschine frisst die Socken, sondern die kleinen, oder großen Sockenfresser klauen sie dir.
In Pavel Sruts Kinderbuch wird mir endlich dass Phänomen der fehlenden Socken erklärt.
Im Vorsatzpapier lernen wir über zauberhafte Zeichnungen, die einzelen Handlungsorte und Sockenfresser kennen.
Von den reinen Bildern her hatte ich mich zu Beginn in die Figuren verliebt. Und auch die Idee, dass die Sockenfresser sich von den Socken ernähren gefällt mir super.
Leider ist die Geschichte um die Sockenfresser mir zu verwirrend gewesen (und es ist immerhin ein Kinderbuch). Die kurzen Kapitel (teils nur zwei Seiten) sind für ein Kinderbuch vielleicht gut, aber sprangen so häufig zwischen den verschieden Schauplätzen und Handlungsorten hin und her, dass ich mehr und mehr den Überblick verloren habe.
Eigentlich nur zwei Sterne, aber durch die zauberhaften Zeichnungen lege ich noch einen dritten Stern drauf :-)
Nicht die Waschmaschine frisst die Socken, sondern die kleinen, oder großen Sockenfresser klauen sie dir.
In Pavel Sruts Kinderbuch wird mir endlich dass Phänomen der fehlenden Socken erklärt.
Im Vorsatzpapier lernen wir über zauberhafte Zeichnungen, die einzelen Handlungsorte und Sockenfresser kennen.
Von den reinen Bildern her hatte ich mich zu Beginn in die Figuren verliebt. Und auch die Idee, dass die Sockenfresser sich von den Socken ernähren gefällt mir super.
Leider ist die Geschichte um die Sockenfresser mir zu verwirrend gewesen (und es ist immerhin ein Kinderbuch). Die kurzen Kapitel (teils nur zwei Seiten) sind für ein Kinderbuch vielleicht gut, aber sprangen so häufig zwischen den verschieden Schauplätzen und Handlungsorten hin und her, dass ich mehr und mehr den Überblick verloren habe.
Eigentlich nur zwei Sterne, aber durch die zauberhaften Zeichnungen lege ich noch einen dritten Stern drauf :-)
October 23, 2017
Якщо у вас зникають шкарпетки, це правдива ознака того, що у вашому домі оселилися шкарпеткожери. Вони мешкають вглибині стін, за шафою чи картиною, або десь у ванній, або навіть на горищі. Вони дружать і родичаються, спілкуються сім’ями, опікуються шкарпеткожерами із бідних країн і утворюють цілі мафіозні клани. Єдине, що за шкарпеткожерськими звичаями вони не можуть робити – так це показуватися на очі своїм господарям. Завдяки своїй щкарпеткоподібній зовнішність і вмінню зливатися з оточенням їм це легко вдається. Але не було б цієї історії, якби дехто зі шкарпеткожерів не порушив правила своєї спільноти, а дехто з людей не виявився достатньо кмітливим, аби припустити існування цих загадкових співмешканців.
Пригоди і погоні, небезпека і веселощі, екшен і гумор, давні друзі і нові приятелі – у цій книзі вдосталь того, що може зацікавити дітей (та й дорослих, якщо чесно ). Хто отримає верх – старі досвідчені мафіозі, що керуються хоч якимось кодексом честі, чи молоді вуличні розбишаки, які на шляху до влади і слави не гребують нічим? І що станеться, коли відчайдушно відданий науці вчений відкриє всьому академічному світу таємницю існування шкарпеткожерів?
Весело, динамічно, і багато-багато малюнків, які дуже оживляють текст.
Пригоди і погоні, небезпека і веселощі, екшен і гумор, давні друзі і нові приятелі – у цій книзі вдосталь того, що може зацікавити дітей (та й дорослих, якщо чесно ). Хто отримає верх – старі досвідчені мафіозі, що керуються хоч якимось кодексом честі, чи молоді вуличні розбишаки, які на шляху до влади і слави не гребують нічим? І що станеться, коли відчайдушно відданий науці вчений відкриє всьому академічному світу таємницю існування шкарпеткожерів?
Весело, динамічно, і багато-багато малюнків, які дуже оживляють текст.
June 17, 2017
Upřímně, nechápu, co je na těch Lichožroutech tak famózní. Mně to přijde jen jako kopec marketingu, slušně zvládnutý merchandising a jakž takž slušná kniha.
To nejlepší na téhle knize, je kniha samotná - jako fyzický artefakt. Je pěkně zpracovaná, opravdu příjemně se bere do ruky. Ilustrace jsou hezké a ne-klišovité. Nápad s "užíranou" ponožkou u číslování stránek je parádní.
Výborný je také rozjezd knížky. Zajímavý svět, neotřelá mytologie. Pak během pár kapitol, veškerý kapitál přijde vniveč. V první řadě příběh - po počáteční expozici to ztratí švih, směr a exotično. Dočíst to s dětma mě stálo pořádný kus setrvačnosti (a taky nemám rád rozečtený status na Goodreads). Ten natahovaný konec byl k neučtení, nuda.
Občas to nabralo na bizarnosti, která mi u knížky pro děti hodně vadila. A řekněme si to na rovinu je něco, co předskolákovi a školákovi (1. třída) vysvětlovat nechci. Sice je cool, že je Kudla pankáč, ale tohle teda ne.
Během čtení, se to dětem celkem líbilo, ale dnes už po Hihlíkovi ani nevzdychnou. Sice občas vytáhnou, že by chtěli koupit druhý díl, ale to vždycky začnu mlžit a zahraju to do autu - kupovat a číst(!) to nechci.
To nejlepší na téhle knize, je kniha samotná - jako fyzický artefakt. Je pěkně zpracovaná, opravdu příjemně se bere do ruky. Ilustrace jsou hezké a ne-klišovité. Nápad s "užíranou" ponožkou u číslování stránek je parádní.
Výborný je také rozjezd knížky. Zajímavý svět, neotřelá mytologie. Pak během pár kapitol, veškerý kapitál přijde vniveč. V první řadě příběh - po počáteční expozici to ztratí švih, směr a exotično. Dočíst to s dětma mě stálo pořádný kus setrvačnosti (a taky nemám rád rozečtený status na Goodreads). Ten natahovaný konec byl k neučtení, nuda.
Občas to nabralo na bizarnosti, která mi u knížky pro děti hodně vadila. A řekněme si to na rovinu je něco, co předskolákovi a školákovi (1. třída) vysvětlovat nechci. Sice je cool, že je Kudla pankáč, ale tohle teda ne.
Během čtení, se to dětem celkem líbilo, ale dnes už po Hihlíkovi ani nevzdychnou. Sice občas vytáhnou, že by chtěli koupit druhý díl, ale to vždycky začnu mlžit a zahraju to do autu - kupovat a číst(!) to nechci.
August 5, 2017
Ovo je, mogu slobodno reći, jedna od najlepših dečijih knjiga koje sam pročitala. Šrut nam priča veoma zanimljivu priču o izmišljenim bićima koja nam se rugaju sa ivice realnosti... MAESTRALNO!!! Pravi biser dečije književnosti.
Opširnije o mojim utiscima na blogu:
https://www.zemljaknjiga.com/utisci-o...
Opširnije o mojim utiscima na blogu:
https://www.zemljaknjiga.com/utisci-o...
March 8, 2018
Прочитавши вголос ≈200 сторінок тексту, я переконався—це хороша книжка. Для мене це так через добір персонажів, особливо коли йдеться людей і людське. В дитячій книжці дорослі п'ють пиво, ходять на похорони і по клубах. Є навіть слово «самогубці» (на яке ніхто не звернув уваги). Моральне послання подається суто через вчинки, без усякої лектури.
Це не гучна/важлива/очікувана книжка. Це просто кумедна книжка для читання дітьми чи з дітьми. Я дізнався про неї від перекладача, а потім ми побачили книжку в книгарні. А далі вже почали читати, то занурюючись у історії, то відкладаючи через інші історії. Розділи невеликі, тож моїй чотирирічній донці не було нудно, але книжка для неї довга, звідси й перерви. Наприкінці мені вже дуже кортіло дізнатися, як усі знайдуть себе і одне одного, але на питання, чи можна дочитати без неї, С. відповіла, що не можна, тож треба було почекати на появу відповідного настрою. Коли настрій є, ми співаємо «Хихотунець, Хихотунець, шкарпетка впала в казанець», а доня захопливо оповідає усім, з ким зустрічається, про Раміка, Шефа, Ножаку Дедерона й інших персонажів книжки.
Вчора вона сумувала через смерть дідуся-шкарпеткожера, яка її дуже засмутила, «бо смерть загалом це недобре, бо всі хочуть бути поруч зі своїми батьками, і бабусями з дідусями». А сьогодні я почув «ну хіба я просила тебе дочитувати до кінця?», на що мама виступила свідком—просила. Ми втішились наявністю продовження і можливістю зустрітися зі шкарпеткожерами знову. А поки будемо дочитувати інші довгі книжки.
Якщо у вас є кому читати чи дарувати, штука годяща.
Це не гучна/важлива/очікувана книжка. Це просто кумедна книжка для читання дітьми чи з дітьми. Я дізнався про неї від перекладача, а потім ми побачили книжку в книгарні. А далі вже почали читати, то занурюючись у історії, то відкладаючи через інші історії. Розділи невеликі, тож моїй чотирирічній донці не було нудно, але книжка для неї довга, звідси й перерви. Наприкінці мені вже дуже кортіло дізнатися, як усі знайдуть себе і одне одного, але на питання, чи можна дочитати без неї, С. відповіла, що не можна, тож треба було почекати на появу відповідного настрою. Коли настрій є, ми співаємо «Хихотунець, Хихотунець, шкарпетка впала в казанець», а доня захопливо оповідає усім, з ким зустрічається, про Раміка, Шефа, Ножаку Дедерона й інших персонажів книжки.
Вчора вона сумувала через смерть дідуся-шкарпеткожера, яка її дуже засмутила, «бо смерть загалом це недобре, бо всі хочуть бути поруч зі своїми батьками, і бабусями з дідусями». А сьогодні я почув «ну хіба я просила тебе дочитувати до кінця?», на що мама виступила свідком—просила. Ми втішились наявністю продовження і можливістю зустрітися зі шкарпеткожерами знову. А поки будемо дочитувати інші довгі книжки.
Якщо у вас є кому читати чи дарувати, штука годяща.
June 1, 2021
Nejvíce mě bavil konec, který byl dle mého názoru nejlepší část děje z té knížky. Někdy jsem úplně nepobírala jak může být tato knížka pro děti, zvlášť ne u jedné části [fetování Kudly Dederona].
Nejlepší věc na samotné knize bylo její zpracování. Hlavně ilustrace k ději. Ty byly dle mého názoru velmi povedené.
Taky bych se ráda pozastavila nad kapitolami. Možná je to jen můj pohled, ale na mě byly kapitoly moc krátké. 2-4 stránky na kapitolu je podle mé opravdu málo, ale třeba to někdo ocení.
Ale abych jen nekritizovala: Myslím si, že nápad je to dobrý, ale možná by to chtělo se víc zaměřit na dějovou stránku, avšak pro děti 7-9 let je to celkem optimální (teda jak kdy). Ale abych se vrátila k pozitivnímu pohledu. Jak jsem už psala, námět je dobrý, protože nevím koho by napadlo psát o malých potvorách, které se schovávají u vás doma a požírají vám ponožky.
Na závěr vlastně nemám co napsat. Na jednu stranu jsem ráda, že jsem se ke knížce dostala, ale na druhou stranu si říkám: ,,Už nikdy víc!"
Tak tohle je můj pohled na knihu. Samozřejmě bych chtěla, aby si o tom udělal každý svůj vlastní obrázek, takže pokud to chcete číst, ale po tolika negativních recenzí, co jste viděli na internetu (a že jich je) se vám kniha už číst nechce, protože si myslíte, že je to blbost, tak to nemusí být po přečtení váš vlastní názor a dokonce se vám to může i líbit. Tohle je asi vše.
Nejlepší věc na samotné knize bylo její zpracování. Hlavně ilustrace k ději. Ty byly dle mého názoru velmi povedené.
Taky bych se ráda pozastavila nad kapitolami. Možná je to jen můj pohled, ale na mě byly kapitoly moc krátké. 2-4 stránky na kapitolu je podle mé opravdu málo, ale třeba to někdo ocení.
Ale abych jen nekritizovala: Myslím si, že nápad je to dobrý, ale možná by to chtělo se víc zaměřit na dějovou stránku, avšak pro děti 7-9 let je to celkem optimální (teda jak kdy). Ale abych se vrátila k pozitivnímu pohledu. Jak jsem už psala, námět je dobrý, protože nevím koho by napadlo psát o malých potvorách, které se schovávají u vás doma a požírají vám ponožky.
Na závěr vlastně nemám co napsat. Na jednu stranu jsem ráda, že jsem se ke knížce dostala, ale na druhou stranu si říkám: ,,Už nikdy víc!"
Tak tohle je můj pohled na knihu. Samozřejmě bych chtěla, aby si o tom udělal každý svůj vlastní obrázek, takže pokud to chcete číst, ale po tolika negativních recenzí, co jste viděli na internetu (a že jich je) se vám kniha už číst nechce, protože si myslíte, že je to blbost, tak to nemusí být po přečtení váš vlastní názor a dokonce se vám to může i líbit. Tohle je asi vše.
This entire review has been hidden because of spoilers.
February 23, 2018
Great idea and illustrations, still, I think the author focused too much on the adventure, and less on describing their world and what makes them special. But at least I know where my mismatched socks have gone :).
December 23, 2018
Nebavilo mě to a ocenění bych této knize rozhodně nedávala.
Ale zase musím ocenit nápad, grafiku knihy a motiv s rodinnými pouty a vztahy.
ALE vleklo se to, zápletka příliš složitá (děti by to nepochopili), hlavní záporák a feťák?! Tak to je moc.
Celkově se mi kniha nelíbila, dětem bych ji nečetla a určitě už po ní (ani po pokračováních) nesáhnu.
Ale zase musím ocenit nápad, grafiku knihy a motiv s rodinnými pouty a vztahy.
ALE vleklo se to, zápletka příliš složitá (děti by to nepochopili), hlavní záporák a feťák?! Tak to je moc.
Celkově se mi kniha nelíbila, dětem bych ji nečetla a určitě už po ní (ani po pokračováních) nesáhnu.
April 3, 2024
Je to moje dětská klasika, ke které se vždycky ráda vracím. Hlas Barbory Hrzánové je mojí ikonou z ranných dětských let.
Dějově to má snad všechno. Zvraty, mafii, lásku a ponožky. Jako knížka pro děti u mě obstála i jako u dospělého.
Dějově to má snad všechno. Zvraty, mafii, lásku a ponožky. Jako knížka pro děti u mě obstála i jako u dospělého.
November 28, 2019
Рекламираха тази книжка по радиото като "Новият Хари Потър." За съжаление, е далеч от това. Опитахме да я четем със седемгодишната ми дъщеря, но не успя да завладее въображението й и така и не можахме да я завършим.
January 9, 2018
Neparožderi
Algoritam, 2011.
Ako ste se ikada pitali "Gdje nestaje ta jedna čarapa?", ovo je roman u kojem biste mogli naći odgovor. Slatka je ovo priča za djecu (uz koju se mogu opustiti i odrasli) o svijetu čudnovatih bića koji se hrane čarapama, pa ih nama, ljudima, raspare (jer se ograniče uvijek samo na jednu iz para) - Neparožderima. Kao i kod ljudi, i ovdje je na snazi društvena hijerarhija i socijalni odnosi među članovima stanovnika neparožderskog svijeta. Tako je naš glavni junak Hihić tek mali neparožder koji stanuje s djedom i voli se družiti sa svojim stanodavcem gospodinom Lovrijencem. Srećom, pa gospodinu Lovrijencu ne smeta nositi rasparene čarape. :) Zatim su tu Hihićevi bratići Ramzes (Ramić) i Tulamor Junior (Tulić) koji s još nekoliko likova upadaju u nevolje. Hihić, iako mali, ali nosi najveće, najčišće i najbolje srce, tu je da spasi stvar.
"Životno načelo neparoždera glasi: Biti - a ne biti viđen!"
Osim gospodinu Lovrijencu i profesoru Kudraveku, koji je neparožderima fasciniran i o njima piše knjigu, neparožderi su ljudima nevidljivi. Stoga im mogu tako brzo i lako skinuti čarape s nogu. Oba u avanturi spašavanja Tulića imaju svoju ulogu, ali najbitnija je ipak ona obiteljska. Krasne ilustracije Galine Miklínové prate čitavu priču. Naprosto mi je super kako se ona čarapa na rubu stranice smanjuje s čitanjem. Priča o njihovoj avanturi naglašava važnost obitelji, povjerenja, hrabrosti i prijateljstva. I ljubavi. Stoga bih je preporučila svim mališanima. I onim malo većim. :)
"[...] ovo je rekao moj djed. On je govorio: Hihiću, znaš li po čemu se najviše razlikuju neparožderi od ljudi? Mi vjerujemo samo u ono što vidimo vlastitim očima. A čovječanstvo oduvijek vjeruje u ono što nitko nije vidio!"
Algoritam, 2011.
Ako ste se ikada pitali "Gdje nestaje ta jedna čarapa?", ovo je roman u kojem biste mogli naći odgovor. Slatka je ovo priča za djecu (uz koju se mogu opustiti i odrasli) o svijetu čudnovatih bića koji se hrane čarapama, pa ih nama, ljudima, raspare (jer se ograniče uvijek samo na jednu iz para) - Neparožderima. Kao i kod ljudi, i ovdje je na snazi društvena hijerarhija i socijalni odnosi među članovima stanovnika neparožderskog svijeta. Tako je naš glavni junak Hihić tek mali neparožder koji stanuje s djedom i voli se družiti sa svojim stanodavcem gospodinom Lovrijencem. Srećom, pa gospodinu Lovrijencu ne smeta nositi rasparene čarape. :) Zatim su tu Hihićevi bratići Ramzes (Ramić) i Tulamor Junior (Tulić) koji s još nekoliko likova upadaju u nevolje. Hihić, iako mali, ali nosi najveće, najčišće i najbolje srce, tu je da spasi stvar.
"Životno načelo neparoždera glasi: Biti - a ne biti viđen!"
Osim gospodinu Lovrijencu i profesoru Kudraveku, koji je neparožderima fasciniran i o njima piše knjigu, neparožderi su ljudima nevidljivi. Stoga im mogu tako brzo i lako skinuti čarape s nogu. Oba u avanturi spašavanja Tulića imaju svoju ulogu, ali najbitnija je ipak ona obiteljska. Krasne ilustracije Galine Miklínové prate čitavu priču. Naprosto mi je super kako se ona čarapa na rubu stranice smanjuje s čitanjem. Priča o njihovoj avanturi naglašava važnost obitelji, povjerenja, hrabrosti i prijateljstva. I ljubavi. Stoga bih je preporučila svim mališanima. I onim malo većim. :)
"[...] ovo je rekao moj djed. On je govorio: Hihiću, znaš li po čemu se najviše razlikuju neparožderi od ljudi? Mi vjerujemo samo u ono što vidimo vlastitim očima. A čovječanstvo oduvijek vjeruje u ono što nitko nije vidio!"
December 25, 2017
Завдяки дитячим книгам, у нас вдома постійно заводиться якась мила нечисть: то зоки (навіть іграшку пошили), то роздобудьки (досі мрію змайструвати їхню оселю з підручних матеріалів), то Страхопуд (на цього персонажа час від часу перетворюється подушка)... А останнім часом по квартирі почали шмигати... шкарпеткожери.
Надвичайно популярна в Чехії (знято фільм, є настільні та комп'ютерні ігри) історія про невидимих для людей мешканців їхніх жител, які харчуються розпарованими шкарпетками, захопила й сина. Щоправда, читаючи її, мені паралельно довелося пояснювати багато речей та явищ, невідомих п'ятирічній дитині. Це і стосунки між чоловіком та жінкою, і людська самотність (або ж "розпарованість", говорячи мовою шкарпеткожерів), і мафіозні клани та найманці, і різниця між музикою весіль та похорон тощо. Однак можливість паралельно з цікавою історією отримати не менш цікаву додаткову інформацію вважаю одним із важливих складових дитячої літератури.
Варто відзначити й чудове оформлення книги, зокрема оригінальні ілюстрації, заголовні літери, складені зі шкарпеток (їх цікаво було розглядати не тільки дитині) та форзаци, один із яких знайомить із героями-шкарпеткожерами, а інший — із картою їх локацій. Син уже засік книги-продовження пригод цих дивних істот, тож далі буде)))
Надвичайно популярна в Чехії (знято фільм, є настільні та комп'ютерні ігри) історія про невидимих для людей мешканців їхніх жител, які харчуються розпарованими шкарпетками, захопила й сина. Щоправда, читаючи її, мені паралельно довелося пояснювати багато речей та явищ, невідомих п'ятирічній дитині. Це і стосунки між чоловіком та жінкою, і людська самотність (або ж "розпарованість", говорячи мовою шкарпеткожерів), і мафіозні клани та найманці, і різниця між музикою весіль та похорон тощо. Однак можливість паралельно з цікавою історією отримати не менш цікаву додаткову інформацію вважаю одним із важливих складових дитячої літератури.
Варто відзначити й чудове оформлення книги, зокрема оригінальні ілюстрації, заголовні літери, складені зі шкарпеток (їх цікаво було розглядати не тільки дитині) та форзаци, один із яких знайомить із героями-шкарпеткожерами, а інший — із картою їх локацій. Син уже засік книги-продовження пригод цих дивних істот, тож далі буде)))
October 20, 2020
Много интересна и забавна книга. Искрено ме забавлява няколко вечери, докато я чета. Историята е интересна, въореки, че не е кой знае колко динамична. Пердонажите са интересни, личи си градацията им и силните им черти. Павел Шрут набляга и на хората, не само на главните действащи лица - чифтоядците. Тук описанията на обстановката са леко на заден план за сметка на героите, този път това ми допада, не ми липсват описания на пейзажи. Книгата смесва много жанрове - детска проза, сатира, криминале, фентъзи, трилър, че дори и мъничко ужаси. В началото всипко е спикойно, Шрут ни обяснява що е то чифтоядци, с какво се занимават, къде живеят и за какво се борят. Нищо не подсказва кякво ще последва на следващите страници. Отвличания, нападения, експерименти на шантави учени, какво ли не. В началото когато започнах да я чета, големият масив от илюстрации ми се видя прекален, после осъзнах, че без тях текста няма да е толкова колоритен и ще бъде малко или много ощетен.
За финал искам да кажа, че книжката е колкото детска, толкова и за възрастни. Имам предвид, че освен на детски майтапи е богата и на такива за възрастни, някои от шегите са трудно разбираеми и малко хапливи. Освен смях с големи шепи, Павел Шрут ни дава и доза тъга, храна за душата, какво имам предвид ли? На финала сюжета ни представя поуката от цялата тази шантавщина, автора ни казва кое в крайна сметка е важното в живота, разграничава шегата от широкото. Усмихваме се, но и мислим в същото време, какво по-ценно от това.
За финал искам да кажа, че книжката е колкото детска, толкова и за възрастни. Имам предвид, че освен на детски майтапи е богата и на такива за възрастни, някои от шегите са трудно разбираеми и малко хапливи. Освен смях с големи шепи, Павел Шрут ни дава и доза тъга, храна за душата, какво имам предвид ли? На финала сюжета ни представя поуката от цялата тази шантавщина, автора ни казва кое в крайна сметка е важното в живота, разграничава шегата от широкото. Усмихваме се, но и мислим в същото време, какво по-ценно от това.
July 8, 2023
Ik wilde dit boek echt uitlezen maar het lukt me gewoon niet. Het idee is super leuk maar het is zo slecht vertaald, de zinnen lopen niet soepel enzovoort. Dus ik geef het nu toch maar op na een halfjaar hahaha
Enige pluspunt waren de mooie tekeningen (die overigens niet stonden bij de tekst waar ze bij hoorde maar ongeveer drie bladzijdes verder, wat ik ook heel vreemd vond)
Enige pluspunt waren de mooie tekeningen (die overigens niet stonden bij de tekst waar ze bij hoorde maar ongeveer drie bladzijdes verder, wat ik ook heel vreemd vond)
July 5, 2020
Een misdaadroman met een knipoog. Een heerlijk verhaal om voor te lezen en om naar te luisteren. Het is grappig en spannend tegelijk: eindelijk snappen we waarom er zo vaak sokken in de was verdwijnen. De prachtige tekeningen in het boek doen je gewoonweg geloven dat sokkenvreters écht bestaan...!
November 5, 2017
Kniha o hodne lepsi nez film, ale tak nejak porad nechapu, co na tech lichozroutech lidi vidi. Jedna hvezdicka za knihu, druha za napad, jak vysvetlit chybejici ponozky...
January 6, 2019
Ciekawe ujęcie tematu ginących skarpetek :) I przepiękne ilustracje. Nie urzekła mnie ta książka, ale jest na pewno przyjemną odmianą dla oklepanych, znanych, dziecięcych historii.
December 14, 2021
Jako je to zábavné ale i nudné prostě něco mezi.
January 22, 2022
a very nice series for kids
May 7, 2022
3,75/5 ⭐ przyjemna lektura, momentami smieszna, a momentami smutna + rysunki w tej książce >>>>>>>
June 7, 2022
Zajímavý námět, mnoho povedených momentů.
Jediné, co mi vyloženě nesedlo v dětské knize, bylo "fetování" jedné z postav.
Jediné, co mi vyloženě nesedlo v dětské knize, bylo "fetování" jedné z postav.
This entire review has been hidden because of spoilers.
March 5, 2024
Heel erg leuk geschreven en geïllustreerd kinderboek, die eigelijk helemaal geen echte kinderboek is.
November 26, 2024
Jako jo. Nesdílím úplně ten hype, ale nečetlo se to špatně :)
November 14, 2025
cute pohádka pro děti, ale najdou si tam své věci i dospělí
March 7, 2019
Moc se mi stejně jako v Myšutovi líbily ilustrace Galiny Miklíkové. Začátek mě moc nebavil, ale pak se příběh rozeběhl a nedokázala jsem se od knížky odtrhnout. Místy je to sice dost klišoidní, ale zase je to vtipné a dětem bych určitě tuto knížku doporučila k usínání.
April 22, 2015
Nemůžu se ubránit lehkému zklamání. Slibný začátek - originální tvorečci, lidem (většinou) neviditelní, požírající (liché) ponožky a jejich zajímavě rozpracovaný svět. Ale nějak mi moc nesedělo, kam se celý příběh ubíral - k mafiánům, gangům, krádežím a velké zradě. Netuším, nakolik by se mi Lichožrouti líbili, kdybych se k nim dostala za dětských let, ale pohledem dospělého mi vadila spousta kulturních předsudků - praštěný vědec, mlátič Vasil, Li Ku, a pod. Rozhodně mi to nepřišlo tak vtipné, jak bylo pravděpodobně zamýšleno.
Takže mínus za příběh. Drobnější mínus za trochu nijaký konec. Velké plus za ilustrace. Další plus za citlivý odchod dědečka. Suma sumárum, nakonec průměr. Popravdě, od "knihy desetiletí" jsem fakt čekala víc. (Možná to bude tím, že se u nás ponožky ztrácí jen minimálně... :) Tři z pěti.
Takže mínus za příběh. Drobnější mínus za trochu nijaký konec. Velké plus za ilustrace. Další plus za citlivý odchod dědečka. Suma sumárum, nakonec průměr. Popravdě, od "knihy desetiletí" jsem fakt čekala víc. (Možná to bude tím, že se u nás ponožky ztrácí jen minimálně... :) Tři z pěti.
February 6, 2014
Docela zklamání z přehnaného očekávání.
Nádherné ilustrace a začátek, který čtenáře uvádí do světa lichožroutů, je skvělý. Ale jak se začal příběh rozvíjet, objevovalo se dost věcí, které mě rušily - klišé typu Číňan (?) prodávající konzervy a ponožky, potrhlý vědec atd.
Jako dospěláka mě to rozčilovalo a nechtěla bych, aby si moje dítě zafixovalo takové stereotypy. A už vubec ne, aby se dočetlo, že se dá něčím "sjíždět", byť je to ponožka namočená v pivu.
Nádherné ilustrace a začátek, který čtenáře uvádí do světa lichožroutů, je skvělý. Ale jak se začal příběh rozvíjet, objevovalo se dost věcí, které mě rušily - klišé typu Číňan (?) prodávající konzervy a ponožky, potrhlý vědec atd.
Jako dospěláka mě to rozčilovalo a nechtěla bych, aby si moje dítě zafixovalo takové stereotypy. A už vubec ne, aby se dočetlo, že se dá něčím "sjíždět", byť je to ponožka namočená v pivu.
Displaying 1 - 30 of 38 reviews