Лъжите на бащите

by Tom Egeland

Трима герои. Три съдби. Три тъмни тайни.

Покрай бреговете на Барбадос е намерен дневник, хвърлящ светлина върху съдбата на учения Карл Скот и изчезването му в Гренландско море преди двайсет години. Дневникът ще се окаже и повратна точка за сина му, младият журналист Виктор Скот.

На Виктор е възложена задачата да напише книга за тримата си известни предци: баща му, който е изчезнал в Гренландско море, дядо му, писател, носител на Нобелова награда и герой от войната, и неговият прадядо, който е живял 20 години на необитаем остров. За да събере информация, Виктор тръгва на пътуване по света - пътешествие, което ще промени живота му.

"Лъжите на бащите" е завладяващ семеен епос за трима мъже и техния млад потомък, който разкрива тайните им.

Литературен шедьовър от Том Егеланд, един от най-популярните скандинавски писатели днес, преведен на повече от 20 езика. На български са издадени романите му „Заветът на Нострадамус”, „Евангелието на Луцифер“, „Пазителите на завета“, „Краят на кръга“ и „Нощта на вълците“. Написан в характерния за Том Егеланд емоционален, проникновен и завладяващ стил, романът спечели признанието на литературната критика и на многобройните почитатели на писателя по света.

Genres: Fiction, Thriller, Novels, Roman, Mystery, Crime

416 pages, Paperback

First published January 1, 2010

About the author

Born in 1959, Egeland worked as journalist for a magazine and as a reporter and editor for Aftenposten before working in television. In 2006, he became a full-time fiction writer. His books include horror, suspense, and multiple children's book. His most famous novel, Relic, which predated Dan Brown's blockbuster The Da Vinci Code, is so simillar some readers speculated it influenced Brown, but the author has said they simply drew on similar sources. In 2009 he won the Riverton Prize.

Reviews

[Inna · Rating 4 out of 5]

Віктор, наймолодший з роду Скоттів, - журналіст-фрілансер. Хтось скаже, що він невдаха, хтось - що живе найкращу версію життя. Його батько загинув, досліджуючи Арктику, дід – Нобелівський лауреат з літератури, прадід – потрапив у кораблетрощу і прожив робінзоном на безлюдному острові протягом двадцяти років. Не просто жити у тіні таких відомих пращурів. Тож, коли йому пропонують написати книгу дослідження про життя його відомих родичів, це може бути шансом і для нього зробити щось помітне в історії. А може трапитися й так, що виявлена правда розчавить усі його уявлення про свій рід.

Здебільшого у сімейних сагах фокус часто йде на жіночу лінію, тож ця книга точно вирізнялася для мене. Книга у якийсь момент ще й нагадала мені улюблений "Терор" Сіммонса, за що взагалі велике дякую) Дуже сподобався стиль, дуже сподобалася структура. Вона не лінійна і я постійно зверталася до родинного дерева Скоттів, але від того книга була для мене тільки цікавішою.

Непроговорене, приховане, затаєне… Невивчені уроки завжди випливають. У даному випадку, у наступних поколіннях. І мене дуже хотілося поставити цій книзі 5 зірок, якби паралелі між брехнями і життєвими шляхами усіх головних дійових не були настільки… паралельними, настільки в лоб. А так, я прокайфувала від читання.

[Maya · Rating 4 out of 5]

Чудесна книга! Съвсем случайно купена от мен преди години, поотлежала доста в библиотеката ми, най-после дойде времето и на тази книга.
Виктор живее охолен и малко празен живот в сянката на легендарните си баща, дядо и прадядо. Всеки от тях - известен, признат, героизиран.
Но какво ще научи той за своите предци в далечния Барбадос и къде ще го поведат находките, които ще открие там?
Книгата е интригуваща и добре написана, и поставя въпроса за това кои са всъщност предците ни, познаваме ли ги и искаме ли да ги познаваме.

[Тимощук В'ячеслав · Rating 4 out of 5]

Я почав читати цю книгу з однієї дуже простої і можливо навіть трохи меркантильної причини. В анотації цієї книги було написано про те, що вона про декілька поколінь однієї родини, така собі сімейна оповідка, записана наймолодшим представником цієї династії. Це дуже корелює з тим, що зараз роблю я сам, намагаючись написати історію власної родини. Тож мені захотілося побачити як саме це вдалося іншим людям, отож так "Брехня батьків" опинилася у мене і я розпочав читання.

Маю одразу сказати, що "тактично" письмо Тома Егеланна мені не дуже сподобалося, уривчасте і дуже фрагментарне, воно не дозволяло вибудувати в голові красиві образи, побачити "картинки" того про що читаєш. А для мене, саме це є найбільш вагомою ознакою гарного твору. Я весь час губився в хаотичних стрибках тексту, не розумів мова зараз йде про часову лінію головного героя, його батька, діда чи прадіда. Трохи важко було скомпонувати все це в голові, доводилося раз у раз зупинятися і осмислювати прочитане, намагаючись припасувати його до того що я пам'ятав. Проте, попри таку складність читання, історія ця справді була захоплива і видалася значно глибшою ніж мені здавалося на перший погляд.

Якщо лише поверхнево прочитати книгу - це буде звичайна собі родинна історія, повна таємниць. "Скелети з шафи", гримаючи кістками, періодично з'являються в розповіді і дивують читача своїми вчинками. Звісно трохи фантастично виглядає кількість незвичайних подій, що трапляються з родиною Скоттів. Прапрадід втрапляє на безлюдний острів, дід стає Неболівським лауреатом, батько, гине на крижині досліджуючи Арктику, а сам головний герой - звичайний собі представник покоління 70-х, що шукає любов, курить марихуану і досліджує особливості родинних історій. Чи може в реальності, вся ця купа подій трапитися в такій послідовності? Певно що ні, але на те і існує художня література, щоб робити неможливе реальним.

Проте в книзі є глибший підтекст, який стане зрозумілим тільки тоді, коли читач книги хоч трохи досліджував історію власної родини. Справа в тому, що бажання здатися кращим ніж то є насправді, а особливо перед молодшими поколіннями, притаманне усім людям. Багато разів батьки приховували від дітей власні гріхи молодості, боячись, аби вони не були повторені. Але такі таємниці, або якщо хочете така брехня, в результаті призводить до жахливих речей. Ось про цю "Брехню батьків" насправді і говорить автор. Бажання приховати щось з власного минулого, свідчить лише про невивчені уроки, яким це минуле намагалося наставити нас на праведний шлях. Якщо ми приховуємо свої поразки і проблеми, то лише відтерміновуємо їх вирішення, змушуючи наступні покоління "наступати на ті ж граблі".

Книга Тома Егеланна - це оповідь про те, як біда прокрадається крізь роки, як вона вибирається з міцно замкнених скринь, де вона ніби була давно похована і отруює життя тих, хто живе зараз. Це історія про гріхи дідів-прадідів, які доводиться розплутувати і спокутувати нащадкам. Не знаю, свідомо чи ні вийшло це в автора, але він самим фактом наявності цієї книги також дає пораду як перемогти цих демонів минулого. В книзі "Брехня батьків" головний герой хотів написати книгу про героїчні діяння своїх батька, діда і прадіда. Але дізнавшись правду, вирішив змовчати. Здавалося б ось відповідь - знову заховати все на дно. Проте сам факт того, що читач тримає в руках цю книгу - спростовує цю думку. Щоб перемогти зло і розрубати вузол проблем, щоб вилікувати родинні болячки, немає іншого способу, окрім як розказати правду. Щоб в тих, хто прийде після нас була уся інформація, а що з нею робити вони уже визначаться самі.

[Тетяна Савченко]

Чудова історія.
Уявіть собі Віктора - тридцятирічного балбєсіну-журналіста, що живе, як прийдеться. Не має постійної роботи, але має надійний фріланс. Знімає випадкових дівчат, тужачи за коханою, що покинула. Слухає рок, курить травичку, бовтається по всьому світі. Класичне втрачене покоління, а втрачати було що. За плечима цього безумовно привабливого з точки зору читача персонажа аж три вежі зі слонової кістки. Батько - видатний учений-полярник. Дід, письменник, лауреат Нобелівської премії, славний на всю Норвегію. Прадід - знаменитий мандрівник, справжній живий Робінзон, що вижив після кораблетрощі на безлюдному острові, провів там 20 років і написав про своє життя неймовірно популярну книжку.
В якийсь момент до берега прибиває бочівку з останніми записами Вікторового батька, що загинув у льодах, коли Віктор був ще малим хлопчиком. І це спонукає його взятися за першу в житті серйозну справу: написання великої біографічної книжки про свій славетний рід.
Частково "Брехня батьків" складається з його нотаток. Частково - це погляд зі сторони на його пошуки.
Але не дарма книжка має таку назву. Зрештою всі три вежі зі слонової кістки впадуть.
Читати про такі глобальні містифікації, мабуть, завжди цікаво, і з позиції того, як міняється все, залежно від кута зору, і з позиції того, які по-суті мізерні речі змушують людину все своє життя перетворювати на брехню, знецінюючи й те, що було.

[Yula Radchenko · Rating 4 out of 5]

3.5

[Наталя Іліщук · Rating 5 out of 5]

Після першого прочитання десь 10 років тому я була в більшому захопленні від цієї книжки, вона для мене по-суті відкрила жанр родинної саги, за що я їй дуже вдячна. Цього разу після прочитання враження вже більш стримані, зате звернула увагу на багато речей, які пройшли повз раніше. Книга повна згадок дійсних визначних діячів, особливо в норвезькій історії, і повна дрібниць, які багато кажуть про норвезьку культуру.

Структура цікава, проте оповідь так стрибає у часі та між персонажами, що заплутатися досить легко. Першого разу, здається, автору не раз вдавалося збити мене з пантелику. Перечитувала цього разу на нордичний книжковий клуб, тож була більш уважна до деталей і легше було слідкувати за всіма персонажами і переміщеннями Віктора.

��осі вважаю манеру оформлення цієї книжки (видавництва Фенікс) однією з найбільш цікавих та яскравих на моїй літературній пам’яті. Продовжую вважати її яскравою представницею сучасної норвезької літератури та радити всім, кого цікавлять гостросюжетні пригодницькі книжки!

[Iryna Chernyshova · Rating 4 out of 5]

Непогана книга, але коли розумієш її структуру і передбачаєш як воно буде, стає не дуже. Ненадійні наратори щоразу падали на топор.

І задовгий вхід. Десь на середині я полюбила цю книгу, а в кінці вже ніт. Але книга цілком має право на існування, яка є, бо історія досить захоплює - тут і лауреат Нобелівської премії, і Робинзон Крузо, і полярник. І усі вони трошки Доржі Бату.

Переклад блискучий.

[Thea Emilie · Rating 4 out of 5]

//Reread

Egeland is definitly one of my favourite Norwegian authors and this book is no exception. How the mysteries keeps on coming and how every turn is a surprise makes it so good and so well written. It is a joy to read a book like this and never knowing what comes next.

[Anki · Rating 3 out of 5]

This was a bit different than other books I've read of Tom Egeland. It's a book about three generations and their secrets that are revealed and their consequences.

[Natálie Š. · Rating 5 out of 5]

Tuhle knihu jsem náhodně v 17 letech objevila v knihovně a neuvěřitelným způsobem mě chytla. Nyní jsem ji četla podruhé a znovu souhlasím se svým starým pocitem - takových knih mnoho není. Úžasný jazyk, komplikovaný, leč fascinující příběh, skvělý překlad.
Z žádné knihy nemám víc vypsaných citátů. Jeden za všechny:

"My lidé jsme tak netrpěliví. Co se stalo, jak to probíhalo, skončilo to dobře? Začátek musí mít nějaký konec.Tragédie potřebuje katarzi. Ale život takový není. Život je náš vyměřený okamžik. Někdy roky bezcílně odtečou do písku bez jakéhokoliv významu."
(str. 445)

[Inna Denysiuk · Rating 3 out of 5]

Дуже легка та гумористична книга, легко та дуже швидко читалась, бо стиль у автора чудовий. Це розповідь про чоловіка Віктора, що не дуже багато досяг в житті та не сильно переймається через це. Ось він вирішує написати книгу про своїх батька, діда та прадіда, адже вони дуже видатні люди в Норвегії.

Але, розкопуючи все глибше та глибше історію своєї родини, Віктор дізнається багато фактів, що члени його родини ретельно приховували все життя. Всі робили це з різних причин…

[Olha · Rating 5 out of 5]

While I am deciding either it is a deep novel or yet another super-quality thriller, there is one thing I am absolutely sure of. Norwegian-to-Ukrainian translation quality is 101 of 100. :)

[Syki · Rating 4 out of 5]

Tom Egeland se dvacet let věnoval novinařině v norských médiích, později byl dokonce redaktorem televizního zpravodajství v Oslu. Debutoval roku 1988 románem Ragnarok, svět jej poznal až roku 2001 díky románu Konec kruhu. Ten dosud vyšel v třinácti jazycích. O pět let později se stal spisovatelem na plný úvazek. Norský autor je známý díky svým thrillerům s mysteriózní zápletkou. Má na kontě 8 thrillerů jednu novelu a jednu knihu pro dospívající. Jeho knihy byly přeloženy do 21 jazyků. V roce 2009 získal cenu Riverton Prize.

Lži otců přinášejí v jedné knize rodovou ságu zaměřující se na historii významné rodiny Scottů. Nutno podotknout, že jde o fiktivní norský rod. Těžko by to ale někdo při čtení knihy poznal. Přece jenom fiktivní nakladatelství, které vás v úvodu i závěru přidanými dokumenty ujišťuje o tom, že fiktivní autor sepsal reálný příběh o reálných osudech lidí, působí dosti věrohodně.

Život čtyř generací, osudy celého rodu, odhalování rodinných tajemství, nenaplněné sny, životní lži a nevysvětlené záhady. To vše se rozběhne ve chvíli, kdy se Victor Scott vydá na Barbados, aby převzal vzpomínky svého otce, který byl před mnoha lety prohlášen za mrtvého. O pár dní později vzniká nápad na zaznamenání životních peripetií všech mužů rodu Scottů.

A tak se postupně dozvídáme, čím vším si prošel Victorův otec, jeho dědeček i pradědeček. Spolu s tím toho více zjišťujeme také o samotném Victorovi. Ten podědil nejen velký majetek svvých předků, ale i stejný povahový rys.

Kniha mě zaujala už svým netypickým začátkem. Vždycky jsem měla ráda doprovodné materiály jako jsou mapy, rodokmeny či doplňující dokumenty. A tady se jich dočkáte. Také se můžete těšit na čtyři různé příběhy mužů, které si jsou ovšem v něčem podobné a které vás lecčím překvapí.

Každá rodina skrývá nějaké ty kostlivce ve skříni. Častokrát se nestačíme divit, když se odkryje něco nového, o čem jsme neměli ani tušení a co nám změní pohled na své předky. Alespoň takový pocit jsem z vyprávění a vzpomínek v knize měla já.

Bylo zajímavé sledovat, jaká tajemství se v průběhu děje postupně odhalovala. Vzájemná interakce postav, jejich smýšlení, jejich kroky, činy, ovlivňující události, to vše vás nutí přemýšlet a říkat si, jestli je to možné. Přestože jde o fikci, příběh vás natolik pohltí, že vám přijde naprosto reálný.

Nejde o knihu, kterou bych si nejspíš sama od sebe vybrala z regálu knihkupectví, ale to neznamená, že jsem si její četbu neužila. Byla naprosto odlišná od knih, jaké v poslední době čtu a dokázala si mě získat. Dávám jí proto 4 hvězdičky a říkám si, že možná sáhnu po dalších knihách autora.

[Gina Marie Engen · Rating 4 out of 5]

Fortsatt like spennende, uansett hvor mange ganger jeg har lest den

[Ellen Dahl]

Kor mange livsløgner kan ein familie ha? Victor Scott avdekker forfedrane sine løgner i tre generasjonar attende, og kanskje sin eigen ...

[Terje Bråthen · Rating 4 out of 5]

Bra bok

[Nina (ninjasbooks)]

I love the author. He writes wonderfully and his stories are always interesting !

[Deadcountess · Rating 3 out of 5]

Ganske spennende mot slutten, men ikke så spennende som forventet av en bok skrev av Tom Egeland.

[Dzvinka · Rating 4 out of 5]

Чудова

[Linn Paladino]

A funny and entertaining book. loved the story