Федько-халамидник

by Володимир Винниченко, Volodymyr Vynnychenko

Reviews

[Oksana Karpevych · Rating 3 out of 5]

Захотіла переслухати твір, який багато хто називає «травмою дитинства». Кілька років тому я його перечитувала — і він знову боляче вразив. Зазвичай книжки швидко забуваються, розчиняються в пам’яті вже наступного дня після прочитання. Але це оповідання вросло під шкіру й залишилося там назавжди: відболіло, стишилося, однак час від часу нагадує шрамами на зболеній книжками душі. А сьогодні, коли слухала його знову, воно мене відверто розлютило: важко збагнути настільки неадекватну й жорстоку поведінку дорослих щодо дітей у цьому творі. Важко пробачити рабовласницьке мислення батьків Федька. Важко простити автору перемогу зла над добром.

Винниченко через призму світу дітей нагадує нам про світ несправедливості, брехні та лицемірства, яскраво змальовує соціальну нерівність і кривду, яку доводиться терпіти тим, хто не вписується в усталені норми. Це трагічна історія про хлопця-розбишаку, який завжди був душею компанії. Федько — бешкетник, фантазер, відчайдух, здатний на найризикованіші витівки. Діти його любили за сміливість і щирість, дорослі ж — зазвичай картали за непослух і «халамидність». Проте головне в ньому — чесність і відданість власним принципам. Автор показує, що, попри витівки, хлопець мав найвищі моральні якості — сміливість, готовність пожертвувати собою, здатність захистити слабшого. Саме це робить його трагічним героєм: суспільство не бачить справжньої цінності хлопця і несправедливо карає його.

[Vlada · Rating 5 out of 5]

Спогади дитинства розблоковано. Той момент, коли книга закінчила мене. Перечитала перед екранізацією, але зрозуміла, що не зможу дивитись. Занадто боляче. А ще більше від усвідомлення, що скільки таких Толь є і зараз.

[Nataliya Demchenko · Rating 3 out of 5]

Володимир Винниченко
«Федько-Халамидник»
Твір автора вивчають, здається у п’ятому класі. Прочитавши, згадала, чому я так довго не хотіла читати українських класичних авторів. У книзі з 4х оповідань помирають у 3х. Причому в двох з них – діти.
Отже про оповідання. Федько – звичайна дитина простих людей, характер у нього доволі непростий, він любить різні авантюри, а також іноді псувати речі або ігри інших дітей. Не дивлячись на це він доволі багато часу проводить зі своїми однолітками на вулиці. Його антипод – це панський синок, зніжений, маленький і хиленький. Йому не дозволять водитися з дворовими хлопцями, але йому занадто цікаво.
Одного разу, коли на річці сходить крига, Федько вирішує, що здатен перейти по крижинах туди і назад. З якогось дива, а можливо заздрощів панич теж думає повторити, проте трапляється біда.
Сподіваюсь не відкрию таємницю, Федько помирає, а панич собі живе як і не бувало. Ось це мені і не сподобалось, тому що тема- селянин, чи проста людина, вона чесна і совісна, а панич хитрий та злобливий. Цей поділ одразу вкладаєтсья в голову. Вчинок Федька мені не вкладається у голову, тому що з самого початку його описують як забіяку, його б’ють батьки, а в кінці з невідомих причин він допомагає ціною власного життя.
Твір доволі похмурий і не знаю на які роздуми має наштовхнути дитину. Можливо, що не можна ходити по льоду весною, або що потрібно розраховувати свої сили.
****

Наче біс сидів у хлопцеві! Усі діти як діти,-граються, бавляться тихо, лагідно. Федькові ж неодмінно, щоб битися, щоб що- небудь перевернути догори ногами. Спокій був його ворогом, з яким він боровся на кожному місці.

[Єгор · Rating 4 out of 5]

ми чомусь не читали в школі цей твір, але побачив купу відгуків про нього, на кшталт «дитячої травми» чи чогось жорсткого, тож мав відповідні очікування.

перш за все сподобався стиль автора, зокрема купа гарних слів, які хочеться додавати у свою мову. а поза тим – цікавий сюжет і жорстка кінцівка. звісно можна робити якісь висновки, вловлювати паралелі чи рефлексувати про життя дітей, але я не буду – мені досить смутку і гіркоти наприкінці твору. і та, хоч я й дивлюсь дорослим поглядом, але на «дитячу травму» мені цей твір, все ж, не тягне.

[A Book About · Rating 4 out of 5]

4.25/5