What do you think?
Rate this book
Філософині
«Філософині» — це унікальна антологія філософських текстів авторства видатних жінок XVII–XIX століть, уперше опублікованих українською мовою. Збірка підважує поширене уявлення про філософію як чоловічу справу й знайомить з поглядами шістьох мислительок.
У творах Сожурне Трус і Гарієт Тейлор-Міл викладено засадничі ідеї фемінізму й аболіціонізму. Гарієт Мартіно радить, як розвивати критичне мислення, а Франсіс Павер Коб обґрунтовує етичне ставлення до тварин. Марґарет Кавендіш розкриває поняття нескінченності та свою концепцію живої матерії як основи світу, а Мері Шеперд аналізує відмінності між сприйняттям і реальністю. Розмаїття традицій, тем і письменницьких стилів авторок допомагає прочитати філософію по-новому.
«Філософині» — не просто книга. Це заклик долучитися до філософської дискусії та почути тих, ким задовго нехтували.
У творах Сожурне Трус і Гарієт Тейлор-Міл викладено засадничі ідеї фемінізму й аболіціонізму. Гарієт Мартіно радить, як розвивати критичне мислення, а Франсіс Павер Коб обґрунтовує етичне ставлення до тварин. Марґарет Кавендіш розкриває поняття нескінченності та свою концепцію живої матерії як основи світу, а Мері Шеперд аналізує відмінності між сприйняттям і реальністю. Розмаїття традицій, тем і письменницьких стилів авторок допомагає прочитати філософію по-новому.
«Філософині» — не просто книга. Це заклик долучитися до філософської дискусії та почути тих, ким задовго нехтували.
- GenresNonfiction
231 pages, Hardcover
Published December 31, 2024
6 people are currently reading
87 people want to read
Ratings & Reviews
Friends & Following
Create a free account to discover what your friends think of this book!
Community Reviews
Displaying 1 - 6 of 6 reviews
Read
March 11, 2025Книжка має три розділи - Історія фемінізму, Практична філософія, Теоретична філософія. Кожен розділ представлений двома філософинями. Для кожної подається біографічна довідка, перекладацький коментар і твір (або уривки творів) в українському перекладі.
Я читав тільки перший розділ. Слова Сожурне Трус не схожі на філософські праці. Це радше оповідки і проповіді. Вона виступає з позиції чорної жінки, колишньої рабині, і ця інтерсекційність для неї важлива, адже рух за права жінок тоді існував, але за чорних жінок поки що ніхто не заступався.
Гарієт Тейлор-Міл розвінчує міти про борчинь (і борців) за права жінок. Для неї неприпустимою є уявна рівноправність. На її думку, стосунки між чоловіками і жінками сформували з позиції сили, тобто це такі ж стосунки, як між господарем і підлеглим. Коли ж цей баланс зміниться, тоді й можна буде говорити про рівноправність.
Я читав тільки перший розділ. Слова Сожурне Трус не схожі на філософські праці. Це радше оповідки і проповіді. Вона виступає з позиції чорної жінки, колишньої рабині, і ця інтерсекційність для неї важлива, адже рух за права жінок тоді існував, але за чорних жінок поки що ніхто не заступався.
Гарієт Тейлор-Міл розвінчує міти про борчинь (і борців) за права жінок. Для неї неприпустимою є уявна рівноправність. На її думку, стосунки між чоловіками і жінками сформували з позиції сили, тобто це такі ж стосунки, як між господарем і підлеглим. Коли ж цей баланс зміниться, тоді й можна буде говорити про рівноправність.
March 9, 2025
1- цікаво та пізнавально про рабство та рух феміністок в США. Шкода що так мало.
2- розізлив расизм, але загалом нічого особливого. Приємно, що в 19 ст думала жінка так само як ми зараз. Майже
3- трохи не актуально, відчувається дух часу і взагалі не вистачає мені уваги на таку тему.
4- сподобалося найбільше, я би хотіла читати ще цю авторку. Вартувала книги, особливо на тлі всіх інших есеїв.
5 - 50% не розуміла або не була згодна, але дуже цікаві обороти мови і я була в захваті що вперше читаю жінку яка була сучасницею Гоббса. Ніколи не відчувала що так не вистачає жіночих голосів, ще й таких ерудованих. Тема взагалі мені не цікава і не понятна, але посильна.
6- 100% не зрозуміла нічого. Але girl power - критикувати та розвінчувати філософські ідеї так впевнено це круто. Шкода що я поняла абсолютно нічого.
2- розізлив расизм, але загалом нічого особливого. Приємно, що в 19 ст думала жінка так само як ми зараз. Майже
3- трохи не актуально, відчувається дух часу і взагалі не вистачає мені уваги на таку тему.
4- сподобалося найбільше, я би хотіла читати ще цю авторку. Вартувала книги, особливо на тлі всіх інших есеїв.
5 - 50% не розуміла або не була згодна, але дуже цікаві обороти мови і я була в захваті що вперше читаю жінку яка була сучасницею Гоббса. Ніколи не відчувала що так не вистачає жіночих голосів, ще й таких ерудованих. Тема взагалі мені не цікава і не понятна, але посильна.
6- 100% не зрозуміла нічого. Але girl power - критикувати та розвінчувати філософські ідеї так впевнено це круто. Шкода що я поняла абсолютно нічого.
April 1, 2025
читається складно, але добре, що ці тексти тепер є українською
May 26, 2025
Невидимі, невизнані, невідомі
Саме такими були ті жінки, що окрім відомих всім Ганни Арендт і Симони де Бовуар, прагнули бути почутими та прийнятими в чоловічому світі філософії.
6 нових імен, за якими стоять самобутні мислительки, рівні будь-якому філософу-чоловіку, відкриває збірка «Філософині»:
Сожурне Трус (1797-1883), подібно Сократу, свою істину («трус») несла в народ усною мовою, зачаровуючи не лише силою своєї віри, сенсами своїх промов у боротьбі за права жінок й зокрема кольорових, але і власною харизмою та як сказали б екзистенціалісти, мужністю бути. Вона не лише виборола власну свободу, але що важливіше, робила це для інших й стала живим символом свободи від рабства зовнішнього (прожила 30 років в рабстві) та внутрішнього (попри всі життєві випробування не стала їх жертвою).
«Я рахую свій вік лише відтоді, яко я емансипувалася.»
Гарієт Тейлор-Міл (1807-1858) нарешті стає видимою не лише як дружина відомого філософа Міля, але й як поборниця рівних прав жінок і чоловіків, які є однаково важливими для обох статей. Вона вважала, що люди можуть вдосконалюватись лише якщо в парі поєднуються два активні уми, а не тоді, коли один поневолює інший.
«Отже, ця позиція (залежність жінки) псує обох: в одного вона породжує владні гріхи, а другу штовхає до хитрощів.»
Гарієт Мартіно (1802-1876) — не лише як філософиня, але й як невизнана співзасновниця соціології як дисципліни, наставляє у мистецтві мислення. Вона допомагає усвідомити та відкинути помилки, що гальмують нас у способі мислення, який був би здатний вивести до істини. І як слушно вона зауважує, саме з правильного мислення починаються правильні дії.
«Правильні пошуки істини скасували би половину зла, від якого страждає людство.»
Франсіс Павер Коб (1822-1904) випередила свій час у зрілості погляду на тварин як тих, про кого ми, люди, маємо дбати і тим самим применшуючи або взагалі уникаючи їхніх страждань. Як влучно вона підмічає, що саме невизначеність моральних поглядів дає більше свободи злу, яку може вчиняти людина стосовно тварини, прикриттям якому слугує наш священний антропоцентризм.
«Ми зобов’язані розглядати добробут тварей заради них самих, а не заради нас, адже вони створені страждати й насолоджуватися.»
Марґарет Лукас Кавендіш (1623-1673) не визнана своїми сучасниками Гоббсом й Декартом, попри все писала для Мадам свої метафізичні роздуми про нескінченність, матерію, сни. Вони собою виводять за межі видимого, при тому все одно зберігаючи звʼязок з матеріальним світом, який не просто існує сам по собі, а справді для неї є живим.
«Оскільки жива, раціональна й чуттєва, а також нежива матерія ретельно змішані, ми не можемо визначити певне місце раціональній, якесь — чуттєвій, якесь — неживій матерії, бо вони розповсюджені й перемішані по всьому тілу.»
Мері Шеперд (1777-1847) хоч і опинилась не в той час не в тому місці (в Англії, а тоді в фокусі західної традиції була німецька філософія), але все одно була гідною опоненткою філософу Девіду Гʼюму. Наприклад, у противагу йому, вона вважала, що однакові чи подібні причини породжують однакові наслідки, а ще що світ поза нашими умами та за нашими відчуттями — це два абсолютно різних світи.
…філософська складність щодо зв’язку між умом і зовнішнім усесвітом виникає, бо не враховано, що об’єкти як фізичні причини обов’язково взаємодіють зовні ума, тоді як поєднання ідей в умі ніколи не може породити жодного іншого наслідку, окрім ідей пам’яті, уяви й міркування.
Окрема вдячність видавництву Печера Платона за те, якою красивою та якісною вийшла книга — за ілюстрації філософинь, їхні текстові портрети, а також коментарі з приводу перекладу й попередження про, як зараз кажуть, sensitive content.
Саме такими були ті жінки, що окрім відомих всім Ганни Арендт і Симони де Бовуар, прагнули бути почутими та прийнятими в чоловічому світі філософії.
6 нових імен, за якими стоять самобутні мислительки, рівні будь-якому філософу-чоловіку, відкриває збірка «Філософині»:
Сожурне Трус (1797-1883), подібно Сократу, свою істину («трус») несла в народ усною мовою, зачаровуючи не лише силою своєї віри, сенсами своїх промов у боротьбі за права жінок й зокрема кольорових, але і власною харизмою та як сказали б екзистенціалісти, мужністю бути. Вона не лише виборола власну свободу, але що важливіше, робила це для інших й стала живим символом свободи від рабства зовнішнього (прожила 30 років в рабстві) та внутрішнього (попри всі життєві випробування не стала їх жертвою).
«Я рахую свій вік лише відтоді, яко я емансипувалася.»
Гарієт Тейлор-Міл (1807-1858) нарешті стає видимою не лише як дружина відомого філософа Міля, але й як поборниця рівних прав жінок і чоловіків, які є однаково важливими для обох статей. Вона вважала, що люди можуть вдосконалюватись лише якщо в парі поєднуються два активні уми, а не тоді, коли один поневолює інший.
«Отже, ця позиція (залежність жінки) псує обох: в одного вона породжує владні гріхи, а другу штовхає до хитрощів.»
Гарієт Мартіно (1802-1876) — не лише як філософиня, але й як невизнана співзасновниця соціології як дисципліни, наставляє у мистецтві мислення. Вона допомагає усвідомити та відкинути помилки, що гальмують нас у способі мислення, який був би здатний вивести до істини. І як слушно вона зауважує, саме з правильного мислення починаються правильні дії.
«Правильні пошуки істини скасували би половину зла, від якого страждає людство.»
Франсіс Павер Коб (1822-1904) випередила свій час у зрілості погляду на тварин як тих, про кого ми, люди, маємо дбати і тим самим применшуючи або взагалі уникаючи їхніх страждань. Як влучно вона підмічає, що саме невизначеність моральних поглядів дає більше свободи злу, яку може вчиняти людина стосовно тварини, прикриттям якому слугує наш священний антропоцентризм.
«Ми зобов’язані розглядати добробут тварей заради них самих, а не заради нас, адже вони створені страждати й насолоджуватися.»
Марґарет Лукас Кавендіш (1623-1673) не визнана своїми сучасниками Гоббсом й Декартом, попри все писала для Мадам свої метафізичні роздуми про нескінченність, матерію, сни. Вони собою виводять за межі видимого, при тому все одно зберігаючи звʼязок з матеріальним світом, який не просто існує сам по собі, а справді для неї є живим.
«Оскільки жива, раціональна й чуттєва, а також нежива матерія ретельно змішані, ми не можемо визначити певне місце раціональній, якесь — чуттєвій, якесь — неживій матерії, бо вони розповсюджені й перемішані по всьому тілу.»
Мері Шеперд (1777-1847) хоч і опинилась не в той час не в тому місці (в Англії, а тоді в фокусі західної традиції була німецька філософія), але все одно була гідною опоненткою філософу Девіду Гʼюму. Наприклад, у противагу йому, вона вважала, що однакові чи подібні причини породжують однакові наслідки, а ще що світ поза нашими умами та за нашими відчуттями — це два абсолютно різних світи.
…філософська складність щодо зв’язку між умом і зовнішнім усесвітом виникає, бо не враховано, що об’єкти як фізичні причини обов’язково взаємодіють зовні ума, тоді як поєднання ідей в умі ніколи не може породити жодного іншого наслідку, окрім ідей пам’яті, уяви й міркування.
Окрема вдячність видавництву Печера Платона за те, якою красивою та якісною вийшла книга — за ілюстрації філософинь, їхні текстові портрети, а також коментарі з приводу перекладу й попередження про, як зараз кажуть, sensitive content.
March 17, 2025
Мені пощастило відвідати презентацію цієї книги, і після цього моя любов до цієї збірки зросла ще більше. Це унікальне видання, адже українською мовою раніше філософинь майже не видавали – полички книгарень заповнені переважно працями чоловіків-філософів. Історія знає випадки, коли жінки змушені були публікувати свої роботи під чоловічими прізвищами, що є абсолютно несправедливим.
Ця книга складається з трьох частин, кожна з яких розкриває унікальний вклад жінок у філософську думку:
1️⃣ Перша частина присвячена філософиням, які боролися за права жінок. Те, що для них було революційним, зараз здається очевидним – але це лише завдяки їхнім зусиллям.
2️⃣ Друга частина знайомить нас із двома філософинями, які зосереджували свою увагу на логіці та структурованому мисленні.
3️⃣ Третя частина розкриває концепцію метафілософії, що робить цю книгу ще глибшою та багатограннішою.
Це не легке чтиво, але безкінечно цінне. Видання дає можливість по-новому поглянути на історію філософії та оцінити внесок жінок, яких довгий час ігнорували. Я щиро раджу звернути на нього увагу!
Більше відгуків в тгк:https://t.me/knygonos
Ця книга складається з трьох частин, кожна з яких розкриває унікальний вклад жінок у філософську думку:
1️⃣ Перша частина присвячена філософиням, які боролися за права жінок. Те, що для них було революційним, зараз здається очевидним – але це лише завдяки їхнім зусиллям.
2️⃣ Друга частина знайомить нас із двома філософинями, які зосереджували свою увагу на логіці та структурованому мисленні.
3️⃣ Третя частина розкриває концепцію метафілософії, що робить цю книгу ще глибшою та багатограннішою.
Це не легке чтиво, але безкінечно цінне. Видання дає можливість по-новому поглянути на історію філософії та оцінити внесок жінок, яких довгий час ігнорували. Я щиро раджу звернути на нього увагу!
Більше відгуків в тгк:https://t.me/knygonos
May 29, 2025
Важко читалася, бо важко, плутано іноді писали і самі авторки. Цікаво з точки зору дослідження філософії.
Displaying 1 - 6 of 6 reviews