What do you think?
Rate this book
Деві Махатм'я — Велич Богині
«Деві Махатм’я» – один з головних текстів індуїзму, особливо важливий для традицій, де вшановується божественна жіночність. Головна героїня поеми – жінка, Велика Богиня. Як втілення чистої сили вона з’являється щоразу, як її кличуть на поміч, і вершить справедливість, коли, здавалося б, уже немає жодної надії врятувати світ від свавілля злих сил. Це споконвічна творча Ілюзія, люта й безжальна до ворогів своїх чад. Вона — Велика Космічна Матір, мова любові якої – війна. Передмову до видання написав знаний канадський індолог, фахівець з традицій тантризму та шяктизму Радж Балкаран. Науковим редактором книги виступив український санскритолог Андрій Скібіцький. Концепт оформлення книги створила дизайнерка, учасниця міжнародного рейтингу «Forbes 30 Under 30» Anna K.
228 pages, Hardcover
Published January 1, 2024
3 people are currently reading
6 people want to read
Ratings & Reviews
Friends & Following
Create a free account to discover what your friends think of this book!
Community Reviews
Displaying 1 - 2 of 2 reviews
December 7, 2024
"Деві Махатм'я. Велич Богині"
Переклад Аліси Ложкіної
Видавництво Руслана Халікова @pxpublisher
"Хто ще, крім тебе, перебуває у знанні всіляких формах, і у священних текстах, що розум наш розрізненню навчають, а також у безсмертних афоризмах?"
Я читав цю дійсно Велику Книгу майже два тижні. Читав не поспішаючи,часто звертався до інших джерел та інтернету.
Коли читаєш древні священні тексти, то пропускаєш крізь себе енергію тисячоліть. Це тексти,які багаторазово переписувалися, дописувалися і доповнювалися.
Таким текстом є і "Деві Махатм'я". Текст, що складається з безлічі пасем, візерунків, перегуків.
Велика перевага українського перекладу ще й у велетенській кількості приміток, та передмові на більш ніж 70 сторінок!
Таке скрупульозне ставлення до видання, зробило моє занурення в цей основий текст шяктизму максимально глибоким.
Про що ця книга? Про множинність природи Богині, про покарання за негідне використання Великої Сили, про можливість досягнення царства земного і царства в собі.
В соц. мережах я вже не воднораз публікував цитати та моє велике захоплення цією працею.
Так, актуально. Так, сильно. Так, обов'язково.
Не для всіх, звісно. Тільки для зрячих, чи тих, що прагнуть бачити.
"О Матінко, о дочко Гімалаїв, яка допомагає людям перетнути цей жахливий океан сансари:
Дай форму прекрасну, дай перемогу, дай славу, позбав ворогів."
З читацького щоденника:
Передмова Аліси Ложкіної до "Деві Махатм'ї" - справжнісінька насолода для всіх закоханих в порівняльну антропологію! Це те, за що я так полюбив Еліаде і Фрейзера. Десятки посилань на наукові джерела і навіть більше - спеціально для цієї роботи дослідниця переклала фраґмент з поеми "Возвеличення Інанни"!
Дякую авторці та "Видавництву Руслана Халікова" Ruslan Khalikov-Publisher за черговий шедевр для обраних!
"Загалом, звісно, культи Богині не є ексклюзивно індійським явищем, хоча шяктизм унікальний у тому, що визнає жіноче начало як єдину першооснову світу. Поклоніння богиням здійснювали у більшості неолітичних культур. Ідея плодючості, від якої стали залежати люди з переходом до сільського господарства, найбільш наочно уособлювалася саме у жінці-матері. Варто лише згадати знамениту корпулентну чи то богиню, чи то царицю, знайдену під час розкопок на території одного з провідних центрів неолітичної революції — у анатолійському містечці Чатал-Гююк (сучасна Туреччина). Як це не дивно, з героїнею «Деві Махатм'ї» цю неолітичну Венеру, створену близько 6000 р. до н.е., пов'язує одна впізнавана деталь - дама з Чатал-Гююку сидить на троні, підлокітники якого прикрашають голови двох великих кицьок - ймовірно, левиць. З левами зазвичай асоціюється і більш пізня анатолійська богиня Кібела, яка, так само, як і індійська Деві, небайдужа до вина й екстатичних практик. Саме лев є основною їздовою істотою Великої Богині у «Деві Махатм'ї». Можна наводити безліч інших аналогій індійській Богині з усіх куточків світу, втім одна така паралель видається особливо цікавою.
Царице всіх сил, зливо денного світла! Праведна жінко, оповита жахливим осяйвом, кохана небом й землею. [...]
Ти цариця, яка воссідає верхи на леві [...]
Моя царице, почувши твій клич бойовий, ворог схиляється.
Рятуючись від піщаних бур, жаху і блиску страшного,
людство зібралося, щоби мовчки стояти перед тобою. З усіх
божественних сил ти взяла найстрашніші. [...]
Нехай усі знають, що ти могутня, як небо. Нехай знають, що
ти велика, наче земля. Хай знають, що ти розчавлюєш кожного
бунтаря. Нехай усі знають, що ти оглушуєш ворога. Нехай
знають, що ти трощиш ущент черепи. Хай знають, що ти
їси трупи, як лев. Нехай усі знають, що твої очі жахливі. Хай знають, що ти здіймаєш на них ці розгнівані очі. Хай знають, що очі твої райдужно мерехтять. Нехай усі знають, що ти свавільна й зухвала. Нехай усі знають, що ти торжествуєш
завжди.
Здається, ці рядки взято прямо із «Деві Махатм'ї», настільки вони
співпадають із нею за духом. Втім, читаємо далі:
Ти як бог бурі — від твого реву гнуться лани із зерном. Ти як зливовий паводок, що бурхливим потоком ллється із гір. Тинайвища на небі і на землі: ти - Інанна.
Це рядки з поеми «Возвеличення Інанни» - першого у світовій літературі пам'ятника, автора якого ми знаємо як реальну історичну особу. Примітно, що ці вірші написала жінка, Енхедуана,
поетка і верховна жриця міста Ур, дочка славетного імператора Саргона Великого, яка жила у Месопотамії у двадцять третьому сторіччі до нашої ери. Гімни Енхедуани приблизно на тисячоліття старші за «Риґведу» і майже на три тисячі років старші за «Деві Махатм'ю». І тим не менше, паралелі між Інанною гімнів Енхедуани
і головною героїнею «Деві Махатм'ї» стосуються не лише загального настрою, а й фактичних деталей.
Інанна їздить на леві, її погляд жахливий, вона є богинею, яка водночас асоціюється із сексуальною енергією і війною. Суттєво збага чує наше розуміння перегуків між месопотамською та індійською богинями новий англомовний переклад гімнів Енхедуани, що його здійснив датський вчений Софус Гелле. Він переклав головний атрибут Інанни, шумерські «ме», природа яких завжди викликає безліч суперечок у вчених, як «сили». У цьому випадку аналогія з Деві, властителькою і уособленням сили-шякті стає особливо промовистою."
Аліса Ложкіна "Розплітаючи коси Великої Богині"
Паралелі в "Тетраморфеусі":
"Довколишність змінюється, весь простір окультурюється, на стінах з’являються перші мистецькі твори — sztuka, примітивна che cultura, відтворення реальності, інтерпретація її, втілення на стінах бажань, симпатична магія. Волохатий мамут і десятеро списоносців, приручений смілодон вгризається в карк хіротерія, велика сита і вагітна Матір Всього Живого (тучна від надміру дібр і розвільненості) пригортає до себе худесенького сина. Далі — сотні тисяч років, як одне закривавлення повіки («Скільки ти спав, пророче?» — «День або частину дня»), і вже Кібела, Рея, Понтія Терон — мчить на колісниці, в кожній руці по змії, а в упрязі все ті ж шаблезуби..."
Абрахам Ян Хосебр "Тетраморфеус. Liber T"
Я ще не добрався до тексту"Деві Махатм'ї", а вже так багато почерпнув із передмови! Дуалізм між асурами (ахурами) і девами (дівами), множинність архетипу жінки з левом, еволюція "шякті" і навіть вплив ісламських завоювань на тантризм!
Вже додав у обов'язковий рід ліст "Возвеличення Інанни".
Є де думці розгулятися і пустити корені!
Alisa Lozhkina це вражаюча робота. Ruslan Khalikov-Publisher Щиро вдячний, що маю можливість читати таку потужну працю українською!
Нижче додаю цікавий фраґмент про зв'язок ткацтва, тантри і письма.
"Тантра у буквальному перекладі означає ткацький станок, або
основу тканини. Це слово у його алегоричному розумінні стало
синонімом літературного тексту. Цікаво, що зв'язок словесності із практиками ткацтва і плетіння є універсальним власне, слово <<текст>> теж походить від латинських слів «ткати» та «плести». Той саме образ зустрічаємо й у вже знайомої нам шумерської жриці Енхедуани. Збірка її гімнів, де прославляються храми Шумеру та Аккаду, закінчується промовистою фразою, яка, можливо, є прародителькою такої універсальної асоціації: «Цю табличку зіткала (сплела) Енхедуана»."
Аліса Ложкіна "Розплітаючи коси Великої Богині"
"У тантризмі значну роль відіграють священні звуки, жести та образи: молитви та формули-мантри, односкладові езотеричні
біджа-мантри, ритуальні положення пальців - мудри, а також абстрактні графічні діаграми, призначені для внутрішньої візуалізації й медитації, - янтри. Метою вірянина є усвідомити всесвіт у собі та стати одним цілим із божеством.
Для духовного зростання людина має пройти три ступені - «пашу» (буквально «худоба», але у контексті шіваїстської літератури також окрема душа, що знаходиться у полоні невігластва і мирських прихильностей), «віра» (герой), а також «дів'я» (божественний). На першому ступені можна поклонятись будь-якому сектантському богу,
але головне слідувати соціальним нормам і загальноприйнятій моралі. Якщо цей рівень долається успішно, людина стає «героєм».
Тут відбувається ініціація у більш трансгресивні практики, а для правильного розуміння шляху потрібен хороший ґуру. На цьому етапі треба навчитись долати соціальні табу, норми сексуальної та харчової поведінки і дивитись на всіх жінок як прояв божественної Шякті. Якщо все йде за планом, то далі ґуру ініціює вірянина у рівень «дів'я», на якому не існує жодних обмежень і прив'язаностей. Вважається, що у кожній людині мешкає шякті, і її правильний розвиток є однією з головних цілей тантризму. Ця тілесна шякті називається кундаліні. Вона зазвичай спить у нижній частині спинного мозку. Правильна стимуляція призводить до того, що кундаліні починає підійматись догори, проходячи через різні центри тіла. Досягнувши найвищої точки голови, ця енергія досягає екстатичного єднання зі своїм джерелом."
Аліса Ложкіна "Розплітаючи коси Великої Богині"
Цікавий дискус між двома Священними Текстами на прикладі птахів.
Спогляньте на птаство небесне, що не сїють і не жнуть, анї збирають у клуню; от же Отець ваш небесний годує їх. А ви хиба не луччі від них?
Біблія. Мт 6.26
Переклад Пантелеймона Куліша
Воістину, дар пізнання благословенний хист людини. Втім не лише її. Сприймає світ худоба та птахи, тварини дикі й інші всі істоти.
Знання, що ним пишається людина, в птахів і звірів є також. І те, що в них є, має і людина. Багато в чому всі
вони подібні.
Поглянь на цих птахів. Їх мучить голод, але через оману вони продовжують кидати їжу до дзьобів власних дитинчат.
О мій вельмишановний пане, в жадобі прагнучи потомства, чекають люди, що віддячать діти їм. Хіба не бачите цього?
Таким же чином їх жбурляє у вир прив'язаності та в облуди прірву. Це сила Махамаї,Великої Ілюзії, що створює безперебійний цикл скороминущого усього світу.
"Деві Махатм'я. Велич Богині"
Переклад Аліси Ложкіної
Є погана новина для профанів, яким важко вимовляти ім'я "Слейпнір".
Щойно з "Деві Махатм'ї" дізнався про існування ще одного легендарного коня і його ім'я важче за скандинавське в декілька разів.
Зустрічайте оваціями і оральною еквілібристикою: УЧЧАЙХШРАВАС - летючий семиголовий білий кінь Індри, цар усіх коней. З'явився в результаті спільного збивання первісного Океану девами і асурами.
Переклад Аліси Ложкіної
Видавництво Руслана Халікова @pxpublisher
"Хто ще, крім тебе, перебуває у знанні всіляких формах, і у священних текстах, що розум наш розрізненню навчають, а також у безсмертних афоризмах?"
Я читав цю дійсно Велику Книгу майже два тижні. Читав не поспішаючи,часто звертався до інших джерел та інтернету.
Коли читаєш древні священні тексти, то пропускаєш крізь себе енергію тисячоліть. Це тексти,які багаторазово переписувалися, дописувалися і доповнювалися.
Таким текстом є і "Деві Махатм'я". Текст, що складається з безлічі пасем, візерунків, перегуків.
Велика перевага українського перекладу ще й у велетенській кількості приміток, та передмові на більш ніж 70 сторінок!
Таке скрупульозне ставлення до видання, зробило моє занурення в цей основий текст шяктизму максимально глибоким.
Про що ця книга? Про множинність природи Богині, про покарання за негідне використання Великої Сили, про можливість досягнення царства земного і царства в собі.
В соц. мережах я вже не воднораз публікував цитати та моє велике захоплення цією працею.
Так, актуально. Так, сильно. Так, обов'язково.
Не для всіх, звісно. Тільки для зрячих, чи тих, що прагнуть бачити.
"О Матінко, о дочко Гімалаїв, яка допомагає людям перетнути цей жахливий океан сансари:
Дай форму прекрасну, дай перемогу, дай славу, позбав ворогів."
З читацького щоденника:
Передмова Аліси Ложкіної до "Деві Махатм'ї" - справжнісінька насолода для всіх закоханих в порівняльну антропологію! Це те, за що я так полюбив Еліаде і Фрейзера. Десятки посилань на наукові джерела і навіть більше - спеціально для цієї роботи дослідниця переклала фраґмент з поеми "Возвеличення Інанни"!
Дякую авторці та "Видавництву Руслана Халікова" Ruslan Khalikov-Publisher за черговий шедевр для обраних!
"Загалом, звісно, культи Богині не є ексклюзивно індійським явищем, хоча шяктизм унікальний у тому, що визнає жіноче начало як єдину першооснову світу. Поклоніння богиням здійснювали у більшості неолітичних культур. Ідея плодючості, від якої стали залежати люди з переходом до сільського господарства, найбільш наочно уособлювалася саме у жінці-матері. Варто лише згадати знамениту корпулентну чи то богиню, чи то царицю, знайдену під час розкопок на території одного з провідних центрів неолітичної революції — у анатолійському містечці Чатал-Гююк (сучасна Туреччина). Як це не дивно, з героїнею «Деві Махатм'ї» цю неолітичну Венеру, створену близько 6000 р. до н.е., пов'язує одна впізнавана деталь - дама з Чатал-Гююку сидить на троні, підлокітники якого прикрашають голови двох великих кицьок - ймовірно, левиць. З левами зазвичай асоціюється і більш пізня анатолійська богиня Кібела, яка, так само, як і індійська Деві, небайдужа до вина й екстатичних практик. Саме лев є основною їздовою істотою Великої Богині у «Деві Махатм'ї». Можна наводити безліч інших аналогій індійській Богині з усіх куточків світу, втім одна така паралель видається особливо цікавою.
Царице всіх сил, зливо денного світла! Праведна жінко, оповита жахливим осяйвом, кохана небом й землею. [...]
Ти цариця, яка воссідає верхи на леві [...]
Моя царице, почувши твій клич бойовий, ворог схиляється.
Рятуючись від піщаних бур, жаху і блиску страшного,
людство зібралося, щоби мовчки стояти перед тобою. З усіх
божественних сил ти взяла найстрашніші. [...]
Нехай усі знають, що ти могутня, як небо. Нехай знають, що
ти велика, наче земля. Хай знають, що ти розчавлюєш кожного
бунтаря. Нехай усі знають, що ти оглушуєш ворога. Нехай
знають, що ти трощиш ущент черепи. Хай знають, що ти
їси трупи, як лев. Нехай усі знають, що твої очі жахливі. Хай знають, що ти здіймаєш на них ці розгнівані очі. Хай знають, що очі твої райдужно мерехтять. Нехай усі знають, що ти свавільна й зухвала. Нехай усі знають, що ти торжествуєш
завжди.
Здається, ці рядки взято прямо із «Деві Махатм'ї», настільки вони
співпадають із нею за духом. Втім, читаємо далі:
Ти як бог бурі — від твого реву гнуться лани із зерном. Ти як зливовий паводок, що бурхливим потоком ллється із гір. Тинайвища на небі і на землі: ти - Інанна.
Це рядки з поеми «Возвеличення Інанни» - першого у світовій літературі пам'ятника, автора якого ми знаємо як реальну історичну особу. Примітно, що ці вірші написала жінка, Енхедуана,
поетка і верховна жриця міста Ур, дочка славетного імператора Саргона Великого, яка жила у Месопотамії у двадцять третьому сторіччі до нашої ери. Гімни Енхедуани приблизно на тисячоліття старші за «Риґведу» і майже на три тисячі років старші за «Деві Махатм'ю». І тим не менше, паралелі між Інанною гімнів Енхедуани
і головною героїнею «Деві Махатм'ї» стосуються не лише загального настрою, а й фактичних деталей.
Інанна їздить на леві, її погляд жахливий, вона є богинею, яка водночас асоціюється із сексуальною енергією і війною. Суттєво збага чує наше розуміння перегуків між месопотамською та індійською богинями новий англомовний переклад гімнів Енхедуани, що його здійснив датський вчений Софус Гелле. Він переклав головний атрибут Інанни, шумерські «ме», природа яких завжди викликає безліч суперечок у вчених, як «сили». У цьому випадку аналогія з Деві, властителькою і уособленням сили-шякті стає особливо промовистою."
Аліса Ложкіна "Розплітаючи коси Великої Богині"
Паралелі в "Тетраморфеусі":
"Довколишність змінюється, весь простір окультурюється, на стінах з’являються перші мистецькі твори — sztuka, примітивна che cultura, відтворення реальності, інтерпретація її, втілення на стінах бажань, симпатична магія. Волохатий мамут і десятеро списоносців, приручений смілодон вгризається в карк хіротерія, велика сита і вагітна Матір Всього Живого (тучна від надміру дібр і розвільненості) пригортає до себе худесенького сина. Далі — сотні тисяч років, як одне закривавлення повіки («Скільки ти спав, пророче?» — «День або частину дня»), і вже Кібела, Рея, Понтія Терон — мчить на колісниці, в кожній руці по змії, а в упрязі все ті ж шаблезуби..."
Абрахам Ян Хосебр "Тетраморфеус. Liber T"
Я ще не добрався до тексту"Деві Махатм'ї", а вже так багато почерпнув із передмови! Дуалізм між асурами (ахурами) і девами (дівами), множинність архетипу жінки з левом, еволюція "шякті" і навіть вплив ісламських завоювань на тантризм!
Вже додав у обов'язковий рід ліст "Возвеличення Інанни".
Є де думці розгулятися і пустити корені!
Alisa Lozhkina це вражаюча робота. Ruslan Khalikov-Publisher Щиро вдячний, що маю можливість читати таку потужну працю українською!
Нижче додаю цікавий фраґмент про зв'язок ткацтва, тантри і письма.
"Тантра у буквальному перекладі означає ткацький станок, або
основу тканини. Це слово у його алегоричному розумінні стало
синонімом літературного тексту. Цікаво, що зв'язок словесності із практиками ткацтва і плетіння є універсальним власне, слово <<текст>> теж походить від латинських слів «ткати» та «плести». Той саме образ зустрічаємо й у вже знайомої нам шумерської жриці Енхедуани. Збірка її гімнів, де прославляються храми Шумеру та Аккаду, закінчується промовистою фразою, яка, можливо, є прародителькою такої універсальної асоціації: «Цю табличку зіткала (сплела) Енхедуана»."
Аліса Ложкіна "Розплітаючи коси Великої Богині"
"У тантризмі значну роль відіграють священні звуки, жести та образи: молитви та формули-мантри, односкладові езотеричні
біджа-мантри, ритуальні положення пальців - мудри, а також абстрактні графічні діаграми, призначені для внутрішньої візуалізації й медитації, - янтри. Метою вірянина є усвідомити всесвіт у собі та стати одним цілим із божеством.
Для духовного зростання людина має пройти три ступені - «пашу» (буквально «худоба», але у контексті шіваїстської літератури також окрема душа, що знаходиться у полоні невігластва і мирських прихильностей), «віра» (герой), а також «дів'я» (божественний). На першому ступені можна поклонятись будь-якому сектантському богу,
але головне слідувати соціальним нормам і загальноприйнятій моралі. Якщо цей рівень долається успішно, людина стає «героєм».
Тут відбувається ініціація у більш трансгресивні практики, а для правильного розуміння шляху потрібен хороший ґуру. На цьому етапі треба навчитись долати соціальні табу, норми сексуальної та харчової поведінки і дивитись на всіх жінок як прояв божественної Шякті. Якщо все йде за планом, то далі ґуру ініціює вірянина у рівень «дів'я», на якому не існує жодних обмежень і прив'язаностей. Вважається, що у кожній людині мешкає шякті, і її правильний розвиток є однією з головних цілей тантризму. Ця тілесна шякті називається кундаліні. Вона зазвичай спить у нижній частині спинного мозку. Правильна стимуляція призводить до того, що кундаліні починає підійматись догори, проходячи через різні центри тіла. Досягнувши найвищої точки голови, ця енергія досягає екстатичного єднання зі своїм джерелом."
Аліса Ложкіна "Розплітаючи коси Великої Богині"
Цікавий дискус між двома Священними Текстами на прикладі птахів.
Спогляньте на птаство небесне, що не сїють і не жнуть, анї збирають у клуню; от же Отець ваш небесний годує їх. А ви хиба не луччі від них?
Біблія. Мт 6.26
Переклад Пантелеймона Куліша
Воістину, дар пізнання благословенний хист людини. Втім не лише її. Сприймає світ худоба та птахи, тварини дикі й інші всі істоти.
Знання, що ним пишається людина, в птахів і звірів є також. І те, що в них є, має і людина. Багато в чому всі
вони подібні.
Поглянь на цих птахів. Їх мучить голод, але через оману вони продовжують кидати їжу до дзьобів власних дитинчат.
О мій вельмишановний пане, в жадобі прагнучи потомства, чекають люди, що віддячать діти їм. Хіба не бачите цього?
Таким же чином їх жбурляє у вир прив'язаності та в облуди прірву. Це сила Махамаї,Великої Ілюзії, що створює безперебійний цикл скороминущого усього світу.
"Деві Махатм'я. Велич Богині"
Переклад Аліси Ложкіної
Є погана новина для профанів, яким важко вимовляти ім'я "Слейпнір".
Щойно з "Деві Махатм'ї" дізнався про існування ще одного легендарного коня і його ім'я важче за скандинавське в декілька разів.
Зустрічайте оваціями і оральною еквілібристикою: УЧЧАЙХШРАВАС - летючий семиголовий білий кінь Індри, цар усіх коней. З'явився в результаті спільного збивання первісного Океану девами і асурами.
April 6, 2025
Деві Махатм'я це велична поема читання якої змінює погляд на життя.
А український переклад та ілюстрації пані Аліси Ложкіної - просто неймовірні!
І особливе Дякую за коментарі та роз'яснення.
Ваша праця є неймовірною та дуже потрібною сучасній Україні!
А український переклад та ілюстрації пані Аліси Ложкіної - просто неймовірні!
І особливе Дякую за коментарі та роз'яснення.
Ваша праця є неймовірною та дуже потрібною сучасній Україні!
Displaying 1 - 2 of 2 reviews