What do you think?
Rate this book
Повісті дикого степу
306 pages, Hardcover
Published January 1, 2024
3 people are currently reading
110 people want to read
Ratings & Reviews
Friends & Following
Create a free account to discover what your friends think of this book!
Community Reviews
Displaying 1 - 11 of 11 reviews
December 22, 2021
Жахлива особливість цієї книги - вона занадто швидко закінчується. Збірка повістей про село в степу (чи декілька сіл) і щоразу автор вражає - ну як можна описати досить буденну історію так цікаво і яскраво? Без прикрас і романтизму, є і про любов, і про злочини, і детектив. Словом сподобалась.
December 18, 2025
Українською вона називається «Кіно дикого степу». Збірка коротких історій про українське село і все витєкающєє. Було не настільки забавно, як «Юпак», але всеодно прикольно
October 11, 2023
Ця книжка смакує домашньою олією зі свіжим хлібом, пахне червоним "бондом" і вологістю степового очеретяного ставка. Олія з хлібом це не найкраща страва, але ми її любимо не за вишуканість, а за можливість повернутися у часи дитинства, про які пам'ятаємо здебільшого хороші речі. Цю книгу також не можна назвати вишуканою. Тут є багато знедолених життів, криміналу, смертей та побутових драм, однак поряд із ними можна побачити одвічні цінності - любов, дружбу, сміливість, гордість.
Книга складається із чотирьох оповідань пов'язаних між собою хіба одним регіоном. Оповідання мають різний настрій. Перші три були грайливі і кумедні. Четверта історія доволі трешова і особисто мені зіпсувала той ритм із яким заходили попередні. Якби не вона, я би взагалі вважав цю книжку топовою. Не те, щоби оповідання було погане, просто, як на мене, воно зовсім не вписувалося сюди.
Ця книга мені сподобалася більше ніж "Юпак". Для мене вона була веселішою та динамічнішою. Складалося враження, шо я сиджу в колі старих знайомих, які по черзі розповідають життєві історії кожна з яких має свій сенс і мораль. Абсолютно не важливо правдиві вони чи ні. Історія це те, що розповідається, як писав Еко.
Книга складається із чотирьох оповідань пов'язаних між собою хіба одним регіоном. Оповідання мають різний настрій. Перші три були грайливі і кумедні. Четверта історія доволі трешова і особисто мені зіпсувала той ритм із яким заходили попередні. Якби не вона, я би взагалі вважав цю книжку топовою. Не те, щоби оповідання було погане, просто, як на мене, воно зовсім не вписувалося сюди.
Ця книга мені сподобалася більше ніж "Юпак". Для мене вона була веселішою та динамічнішою. Складалося враження, шо я сиджу в колі старих знайомих, які по черзі розповідають життєві історії кожна з яких має свій сенс і мораль. Абсолютно не важливо правдиві вони чи ні. Історія це те, що розповідається, як писав Еко.
October 26, 2024
Клааассс 🔥
Я читала українською "Кіно дикого степу".
Перше оповідання не зайшло. Типу історія заради історії. В кожному селі таких безліч.
Але далі:) я кайфонула:) я хвилювалася за героїв оповідань і вболівала за них:)
Дууууже цікаво розказані історії.
У мене навіть пішла асоціація з фільмами Гая Річі:) типу "Карти, гроші, два стволи":) де герої трохи хулігани, йдуть на різні авантюри. І вони на стільки чарівні і справжні, що за них не можна не вболівати:)
Я читала українською "Кіно дикого степу".
Перше оповідання не зайшло. Типу історія заради історії. В кожному селі таких безліч.
Але далі:) я кайфонула:) я хвилювалася за героїв оповідань і вболівала за них:)
Дууууже цікаво розказані історії.
У мене навіть пішла асоціація з фільмами Гая Річі:) типу "Карти, гроші, два стволи":) де герої трохи хулігани, йдуть на різні авантюри. І вони на стільки чарівні і справжні, що за них не можна не вболівати:)
August 29, 2023
Сподіваюсь, що її колись перекладуть українською. Історії дуже цікаві і майже реалістичні. Але колорит села відчувається з першої сторінки.
October 3, 2025
Здається перед нами скарб. Урвати собі можна у автора в інста: s_s_saigon
Контекст: у 2020 році інша книга автора «Юпак» стала книгою року ВВС.
Феноменальний центрально-степовий суржик, соковито-пригодницька історія про українське село та мотоцикл, якому пороблено. Знайдете - хапайте! Юпак – це буквально шедевр.
Але цікавий факт: текст «від автора» початково написаний російською, і потім дуже класно перекладений. Було дві версії книги: російською(так вже склалось, що мешканцю села Дніпропетровської області ніде було дістати книги українською, щоб сформувати з них свій лексикон і літературний стиль) та перекладені українською. Діалоги в обох версіях - суржиком. Всі інші книги автора тоді не перекладались, лише Юпак.
А тут от переклали! І перед нами чотири повісті в тому ж сільському всесвіті, що і Юпак, але ніяк з ним не повʼязані.
Три – про село без романтизації і прикрас, одна про пацана, що вирвався в Дніпро (повіяло кримінальним фльором початку двотисячних, не дуже мені сподобалось, але з пісні слів не викинеш).
Для перших трьох наріжним каменем є сельська драка (в голові грає Курган&Агрегат). Дуже характерне і реалістичне, прям жиза. Пригадуючи свої літА в селі: да, якось так і було. Повість про футбольного легіонера прямо порадувала, така авантюрна і гостросюжетна та з світлим фіналом!
P.S. Галичанам не зайде)))
Контекст: у 2020 році інша книга автора «Юпак» стала книгою року ВВС.
Феноменальний центрально-степовий суржик, соковито-пригодницька історія про українське село та мотоцикл, якому пороблено. Знайдете - хапайте! Юпак – це буквально шедевр.
Але цікавий факт: текст «від автора» початково написаний російською, і потім дуже класно перекладений. Було дві версії книги: російською(так вже склалось, що мешканцю села Дніпропетровської області ніде було дістати книги українською, щоб сформувати з них свій лексикон і літературний стиль) та перекладені українською. Діалоги в обох версіях - суржиком. Всі інші книги автора тоді не перекладались, лише Юпак.
А тут от переклали! І перед нами чотири повісті в тому ж сільському всесвіті, що і Юпак, але ніяк з ним не повʼязані.
Три – про село без романтизації і прикрас, одна про пацана, що вирвався в Дніпро (повіяло кримінальним фльором початку двотисячних, не дуже мені сподобалось, але з пісні слів не викинеш).
Для перших трьох наріжним каменем є сельська драка (в голові грає Курган&Агрегат). Дуже характерне і реалістичне, прям жиза. Пригадуючи свої літА в селі: да, якось так і було. Повість про футбольного легіонера прямо порадувала, така авантюрна і гостросюжетна та з світлим фіналом!
P.S. Галичанам не зайде)))
July 22, 2025
Дуже подобається, як пише Сергій Сергійович! Це моя друга книга після Юпака, далі буде Мозамбік, і потрібно десь дістати Грязь.
Жива мова, якою говорять удома, — неймовірно притягує. Раніше я думала, що це виключно суржик мого регіону (Чернігівська область), а після знайомства з творчістю Кургана і Агрегата (обожнюю їх!) та Сергія Сергійовича зрозуміла: так говорить пів України.
Під час читання і сміялась вголос, і плакала, і відпочивала душею.
Книга настільки сподобалась, що я навіть пишу відгук :) Рекомендую всім! Хтось тут знайде ностальгію, а хтось — познайомиться з реаліями життя деяких українців.
Жива мова, якою говорять удома, — неймовірно притягує. Раніше я думала, що це виключно суржик мого регіону (Чернігівська область), а після знайомства з творчістю Кургана і Агрегата (обожнюю їх!) та Сергія Сергійовича зрозуміла: так говорить пів України.
Під час читання і сміялась вголос, і плакала, і відпочивала душею.
Книга настільки сподобалась, що я навіть пишу відгук :) Рекомендую всім! Хтось тут знайде ностальгію, а хтось — познайомиться з реаліями життя деяких українців.
February 22, 2025
Захопливі історії з життя українського села на межі 90-х і 2000-х. Написані бадьорим стилем, з гумором і глибоким знанням матеріалу. Проте мені не завжди вдавалося поспівчувати персонажам і пояснити собі, навіщо мені знати, що з ними відбулося. Перші два розділи взагалі, здається, потрібні лише для створення атмосфери, але в такому разі вони задовгі й мають замало спільного контексту з наступними двома. Ставлю три зірочки, бо читалося легко, але повторювати цей досвід не хочеться.
October 10, 2022
Сайгон стає моїм улюбленим письменником.
Живі сюжети, колоритна мова персонажів.
Кожне оповідання, кожна повість просяться бути екранізованими.
Я вже писав, що на мій погляд твори Сайгона мають екранізуватися не Таранітно, а братами Коенами.
Десь та українська степова дорога по якій мандрують з магнітолою в руках герої Сайгона, має впиратися у містечко Фарго, Північна Дакота
Живі сюжети, колоритна мова персонажів.
Кожне оповідання, кожна повість просяться бути екранізованими.
Я вже писав, що на мій погляд твори Сайгона мають екранізуватися не Таранітно, а братами Коенами.
Десь та українська степова дорога по якій мандрують з магнітолою в руках герої Сайгона, має впиратися у містечко Фарго, Північна Дакота
October 12, 2024
Вчергове переконався, що саме Saigon станом на зараз один із найкращих українських письменників. Якщо не взагалі найкращий.
December 19, 2022
Зіпсоване враження додав початок книги - я його 100% вже читав. І мені здалося, що це було в юпак'у. Якщо так, то значна частина книги це переказ вже розказаної історії.
Інші повісті залетіли бігом, книга проста, але інколи виникали питання.
Наприклад, в останній повісті я так і не зрозумів чому одні бандити, а інший ні, хоча все рівно навпаки.
Моя особиста думка - почитати можна, але якось схоже, що історій малувато, і компенсували повторенням і шрифтом.
Інші повісті залетіли бігом, книга проста, але інколи виникали питання.
Наприклад, в останній повісті я так і не зрозумів чому одні бандити, а інший ні, хоча все рівно навпаки.
Моя особиста думка - почитати можна, але якось схоже, що історій малувато, і компенсували повторенням і шрифтом.
Displaying 1 - 11 of 11 reviews