До другого тому повного зібрання прози культового американського класика готичної, фантастичної та химерної літератури Едґара Аллана По увійшли твори, написані ним у період 1838–1842 років. Окрім таких оповідань, як «Лігея», «Падіння дому Ашерів», «Вільям Вілсон», «Вбивство на вулиці Морг» чи «Маска червоної смерті», які вважаються своєрідною візитівкою прозового доробку Едґара По, у цьому томі також представлені не настільки відомі широкому загалу твори, які, втім, безумовно варті уваги поціновувачів творчості письменника: «Як написати блеквудську статтю», «Чоловік, зужитий до решти», «Щоденник Джуліуса Родмена», «Падіння у Малстрьом», «Декоративне садівництво» та інші оповідання цих років.
The name Poe brings to mind images of murderers and madmen, premature burials, and mysterious women who return from the dead. His works have been in print since 1827 and include such literary classics as The Tell-Tale Heart, The Raven, and The Fall of the House of Usher. This versatile writer’s oeuvre includes short stories, poetry, a novel, a textbook, a book of scientific theory, and hundreds of essays and book reviews. He is widely acknowledged as the inventor of the modern detective story and an innovator in the science fiction genre, but he made his living as America’s first great literary critic and theoretician. Poe’s reputation today rests primarily on his tales of terror as well as on his haunting lyric poetry.
Just as the bizarre characters in Poe’s stories have captured the public imagination so too has Poe himself. He is seen as a morbid, mysterious figure lurking in the shadows of moonlit cemeteries or crumbling castles. This is the Poe of legend. But much of what we know about Poe is wrong, the product of a biography written by one of his enemies in an attempt to defame the author’s name.
The real Poe was born to traveling actors in Boston on January 19, 1809. Edgar was the second of three children. His other brother William Henry Leonard Poe would also become a poet before his early death, and Poe’s sister Rosalie Poe would grow up to teach penmanship at a Richmond girls’ school. Within three years of Poe’s birth both of his parents had died, and he was taken in by the wealthy tobacco merchant John Allan and his wife Frances Valentine Allan in Richmond, Virginia while Poe’s siblings went to live with other families. Mr. Allan would rear Poe to be a businessman and a Virginia gentleman, but Poe had dreams of being a writer in emulation of his childhood hero the British poet Lord Byron. Early poetic verses found written in a young Poe’s handwriting on the backs of Allan’s ledger sheets reveal how little interest Poe had in the tobacco business.
У чорній-чорній країні, у чорному-чорному місті, чорне-чорне видавництво видало «Повне зібрання прозових творів. Том ІІ" Едґара Аллана По. У ній зібрано ключові твори 1838–1842 років від готичних жахів до сатиричних експериментів.
Сучасному масовому читачу, звісно, По може видатися нудним і тягучим, а його сюжети банальними і нецікавими. Деякі оповідання можуть здатися занудливими через детальні описи та рефлексивні монологи. Але! Саме ця "повільність" дозволяє відчути клаустрофобію страху, який не потребує спецефектів і мільйонного бюджету накупу з «БУ!» ефектом коли на вас з кущів вистрибує щось страшне. По якраз про те, справжній жах криється не у монстрах, а в людській свідомості. Він започаткував детектив, психологічний трилер і наукову фантастику, вплинувши на таких авторів, як Конан Дойль чи Лавкрафт. Його твори — ранні приклади аналізу страху, одержимості та підсвідомості, що нагадують сучасні психологічні драми і накупу він ще й неперевершений майстер атмосфери який вплинув на історію кінематографа через свої прийоми і описи. Коротше, якщо ви хочете розуміти витоки сучасних хоррорів і детективів — ця збірка (як і перший том) має стати must-read.
Ну, що тут скажеш, класика! Попри нотки романтизму, чітко простежуються зачатки горору й фантастики в його роботах. Не всі твори мені подобаються, але деякі з них справді дуже цікаві. Однак, якщо мені здавалося раніше, що Лавкрафт писав складно, то По тут взагалі король (але це вже мабуть питання до мене і мого досвіду, треба просто більше читати). Загалом, якщо цікавить фантастика і містика, і хочеться побачити як ці жанри зароджувались, то ознайомитись з творчістю точно варто. Ну, а мені - час розпочинати третій том!
Темний романтизм — це готика, але не тільки замки й черепи. Це коли в історіях є трохи страху, трохи болю і трохи краси.
Там завжди: – кохання на межі з божевіллям, – сни, які лякають, але не відпускають, – відчуття, що десь поруч щось є, і воно стежить.
У По цього всього багато. Примари, склепи, галюцинації, чорні круки, які не просто круки. І головне — не завжди ясно: це справжнє зло чи просто розпалася психіка?
Це коли читаєш і думаєш: «Це страшно, але я хочу ще сторінку».
2 том творів Едґара Аллана По мені насправді сподобався більше за перший та якось трохи повніше розкрив доробок автора та включив деякі з його більш знакових творів, порівняно з першим. Хоча Вбивства на вулиці Морґ виявилися не тим, чого я очікував. А Загадка Марі Роже для читача так загадкою й лишається, на жаль.
Видавництву Жупанського окрема подяка, що відреагували на помилкові написання Лігейя та Мальстрьом у коментарях на фб та справді змінили їх у друці. Але лишили подібні помилки в передачі слів, зокрема: Шантійї, Бьорд, фьорд (де навіть в оригіналі не ö, тому це взагалі дивно), Гельґестрьом, Стрьом. Окрім того просто багато одруків було не помічено та не відредаговано. Зокрема, неправильні узгодження родів, часів, відмінків трапилися майже в усій книзі багаторазово. І, судячи з побіжного перечитування 1 тому, там була ситуація дуже подібна.