What do you think?
Rate this book
Кубик
В одному зі світів чуєш стук у двері своєї квартири, але не відчиняєш, бо знаєш, що залишився останньою людиною на Землі. В іншому — спостерігаєш за тим, як людство віддає себе науковому прогресу, але занедбує пам’ять. У ще одному — отримуєш телефон, який показує тобі один із двох варіантів майбутнього, що настають залежно від твого вибору.
Що поєднує ці світи? Чи дійсно вони різні? Чи це відбувається в одному й тому самому місці, але в різні періоди?
Ламається годинник — і здається, що ламається час; відбуваються події, які ти не завжди розумієш, а попри те залишається відчуття, що це все — частина чийогось добре продуманого плану, схожого на головоломку, яка обов’язково складеться наприкінці.
Що поєднує ці світи? Чи дійсно вони різні? Чи це відбувається в одному й тому самому місці, але в різні періоди?
Ламається годинник — і здається, що ламається час; відбуваються події, які ти не завжди розумієш, а попри те залишається відчуття, що це все — частина чийогось добре продуманого плану, схожого на головоломку, яка обов’язково складеться наприкінці.
504 pages, Hardcover
Published November 27, 2024
25 people are currently reading
522 people want to read
Ratings & Reviews
Friends & Following
Create a free account to discover what your friends think of this book!
Community Reviews
Displaying 1 - 30 of 136 reviews
December 18, 2024
Чесно кажучи, я думав поставити 4.
Я вибагливий читач, і деякі моменти мені здалися недостатньо ідеальними. У фіналах певних історій (як мінімум, у другій та шостій) поспіль вивалюється занадто багато пояснень, що робить сприйняття і без того великої кількості інформації доволі складним.
З іншої сторони, я добре розумію, чим викликаний цей сумбур.
Компактністю.
Думаю, саме компактність є й одним з найбільших плюсів книги. Кількість сюжетних поворотів для такої кількості сторінок – вельми космічна.
Я люблю такі книги – ті, що хапають читача за жабри і не дають йому відволікатися на реальне життя. Тож не дивно, що саме таку книгу я і спробував написати.
Я вибагливий читач, і деякі моменти мені здалися недостатньо ідеальними. У фіналах певних історій (як мінімум, у другій та шостій) поспіль вивалюється занадто багато пояснень, що робить сприйняття і без того великої кількості інформації доволі складним.
З іншої сторони, я добре розумію, чим викликаний цей сумбур.
Компактністю.
Думаю, саме компактність є й одним з найбільших плюсів книги. Кількість сюжетних поворотів для такої кількості сторінок – вельми космічна.
Я люблю такі книги – ті, що хапають читача за жабри і не дають йому відволікатися на реальне життя. Тож не дивно, що саме таку книгу я і спробував написати.
Read
April 8, 2025Залишаю без оцінки, хоч і прочитала. На жаль, книжка виявилася не моєю, з анотації я собі нафантазувала одне, а отримала зовсім інше, тут набір науково-фантастичних тропів, яких я не люблю у фіналі. Тому тішуся, коли бачу всі пʼятизіркові відгуки, пишаюся, що це робота (ще й дебютна, якщо не помиляюся) українського письменника, просто не мій «сорт цукерок».
March 21, 2025
Неповторний задум, прекрасне втілення. Не очікувала аж такого рівня від дебютної роботи. Must read для фанатів серіалу Чорне дзеркало і ,загалом, для любителів нестандартної наукової фантастики!
February 21, 2025
Круто
Бляха, круто
Передусім, давайте так, це не така книга яку можна читати потрохи розтягуючи, чим швидше ти її ковтнеш, ти цілісніша буде картина, бо я прочитав вчора 2 з 6 історій, і дочитуючи сьогодні мав іноді повертатися щось уточнити.
Те як історії переплітаються одна з одною це просто крейгазм для мого задротського мозку. Я насолоджувався кожною хвилиною читання. Стиль в автора дуже легкий, зрозумілий і дотепний. Я звісно не сміявся поки читав але постійно піднімав брову з думкою "о, як же метикувато"(жартую, я не думаю такими розумними словами, в основному там були матюки, але в позитивному контексті)
Кінцівка трохи зіжмакана, але це не зіпсувало мені відчуття від книжки взагалі, тому і знижувати за це оцінку не вважаю за потрібне.
Загалом було просто відчуття, що автор не хотів робити книгу більшою, що як на мене правильне рішення, бо як я писав і раніше - книгу треба читати в максимально короткий строк, і що автор також не захотів утискати інші історії, щоб більш розважено підійти до фіналу, що, як на мене теж правільний вибір, бо навіть якби іінал був розписаний краще, для мене це все одно була б найменш важлива частина книги.
Загалом, все просто супер, книжка топ, читати всім))
П.с. Саша, я чув ти там пишеш нову книжку, якщо вона буде хоча б не гірша за цю - точно станеш одним з моїх улюблених українських авторів, а може і взагалі авторів) Наснаги на шляху :3
Бляха, круто
Передусім, давайте так, це не така книга яку можна читати потрохи розтягуючи, чим швидше ти її ковтнеш, ти цілісніша буде картина, бо я прочитав вчора 2 з 6 історій, і дочитуючи сьогодні мав іноді повертатися щось уточнити.
Те як історії переплітаються одна з одною це просто крейгазм для мого задротського мозку. Я насолоджувався кожною хвилиною читання. Стиль в автора дуже легкий, зрозумілий і дотепний. Я звісно не сміявся поки читав але постійно піднімав брову з думкою "о, як же метикувато"(жартую, я не думаю такими розумними словами, в основному там були матюки, але в позитивному контексті)
Кінцівка трохи зіжмакана, але це не зіпсувало мені відчуття від книжки взагалі, тому і знижувати за це оцінку не вважаю за потрібне.
Загалом було просто відчуття, що автор не хотів робити книгу більшою, що як на мене правильне рішення, бо як я писав і раніше - книгу треба читати в максимально короткий строк, і що автор також не захотів утискати інші історії, щоб більш розважено підійти до фіналу, що, як на мене теж правільний вибір, бо навіть якби іінал був розписаний краще, для мене це все одно була б найменш важлива частина книги.
Загалом, все просто супер, книжка топ, читати всім))
П.с. Саша, я чув ти там пишеш нову книжку, якщо вона буде хоча б не гірша за цю - точно станеш одним з моїх улюблених українських авторів, а може і взагалі авторів) Наснаги на шляху :3
March 12, 2025
Навіть найкраща ідея це ніщо без грамотного втілення. Десть так із цією книгою.
PS: ви також крінжанули від імені Афанасій Опельгаймер?😁
PS: ви також крінжанули від імені Афанасій Опельгаймер?😁
May 1, 2025
Ще жодна книжка не викликала в мене стільки сіпань ока, як ця, а я, на хвилиночку, «Ґудзики і мереживо» читала.
January 10, 2026
Фух! Дочитала.
І що я вам скажу- нравиться
Такого напруженого, стійкого, тривалого, неперервного інтересу до книги, сюжету у мене не було давненько
І лише у фіналі я допетрала що то було- вірніше мені розжували. Але то мені не спортило враження і смаку від книги
І лише у фіналі я зрозуміла, чому цю книгу порівнюють з Я бачу вас цікавить пітьма
Каюся, я десь за сотню сторінок до фіналу, прочитала тут купу відгуків ( знімаю шляпу перед усіма- за те що ніхто не вкинув жодного спойлеру)
Розділяю майже всезагальний захват книгою
Так само в зачудуванні, що це дебют автора
Мені вистачило всього: і, навіть, провисання сюжету, деяка картонність персонажів, сумбурність і повторюваність- все це стало на свої місця у фіналі і знаєте- все тепер для мене логічно, правдиво, красиво, загадково і чарівно
Хочу ще такого🤗
Обовʼязково читатиму у автора все
І що я вам скажу- нравиться
Такого напруженого, стійкого, тривалого, неперервного інтересу до книги, сюжету у мене не було давненько
І лише у фіналі я допетрала що то було- вірніше мені розжували. Але то мені не спортило враження і смаку від книги
І лише у фіналі я зрозуміла, чому цю книгу порівнюють з Я бачу вас цікавить пітьма
Каюся, я десь за сотню сторінок до фіналу, прочитала тут купу відгуків ( знімаю шляпу перед усіма- за те що ніхто не вкинув жодного спойлеру)
Розділяю майже всезагальний захват книгою
Так само в зачудуванні, що це дебют автора
Мені вистачило всього: і, навіть, провисання сюжету, деяка картонність персонажів, сумбурність і повторюваність- все це стало на свої місця у фіналі і знаєте- все тепер для мене логічно, правдиво, красиво, загадково і чарівно
Хочу ще такого🤗
Обовʼязково читатиму у автора все
April 28, 2025
Темрява.
Квадрат світла наближається до твоїх очей. Світло засліплює.
Темрява.
Прямокутник світла наближається до твоїх очей.
Темрява.
Перемотування плівки назад (вперед).
Монтаж.
Ти тут? Звісно ти тут.
Тільки прокинувся, а вже гортаєш стрічки соціальних мереж.
Не забудь написати, як тобі спалося.
Всі хочуть про це знати.
Увімкни веселу мелодію.
Приготуй собі тост з полуничним джемом, відсунь штори й поглянь який чудовий цей світ.
Ти сам? Звісно ти сам.
Будь оптимістом. Живи це життя.
Ти не сам.
Та не абсурд це. Все логічно.
Монтаж.
Ти тут. Знову.
Прибираєш пил з найвищих полиць з книжками, які ніколи не прочитаєш. В кімнаті кольору, який не знаєш як описати.
Під пилом фотографія. Хто на ній?
Ти, чи твій далекий родич? Хто це?
Це що, чобіт?
Монтаж.
Ти тут? Ти дезорієнтований? Ти забув?
Чи чув ти колись вислів «людині потрібна людина?»
Не переймайся, головне дивись, головне слухай.
Ти дивишся, ти слухаєш.
Ти це робиш по своїй волі? Чи тому що хтось захотів, щоб ти так зробив?
Ти замислю…. Монтаж.
Ну нарешті ти тут. Хто ти? Хто я?
Що будеш робити? Куди підеш? Кому подзвониш?
Тільки не роби нічого дурного.
Стій, навіщо ти виліз на дах?
Не підходь до краю…
Монтаж.
Ааа, це знову ти. Звісно ж ти завжди будеш тут. Я втомився. Я не вірю.
Монтаж.
Світло. Кубик темряви наближається до твоїх очей.
Щось змінилося. Щось змінилося?
Це реальність. Це справді реальність?
Світло. Кубик. Темрява.
Монтаж. Авжеж.
Камера. Мотор.
November 28, 2024
Це була неймовірна пригода, яка затягнула з перших сторінок. Класне відчуття блукання в невідомому світі кожну «велику главу» тексту. Кожну главу ти крутиш той кубик Рубика, або скоріше автор крутить його за тебе додаючи якісь деталі. Всю книгу тебе ведуть наче одними коридорами, але ти дивишся кожен раз на різні фрагменти, і це дуже прикольно)). Я отримала багато задоволення від прочитання.
Структура тексту і верстка книги дуже вдала, читання відчувалось не на 500 сторінок
+ гумор окреме місце займає в серденьку
Дуже сподобалось)
Структура тексту і верстка книги дуже вдала, читання відчувалось не на 500 сторінок
+ гумор окреме місце займає в серденьку
Дуже сподобалось)
December 23, 2024
Це роман в оповіданнях, який складається з 6 частин. Сам автор рекомендував читати по одній частині на вечір, і мені такий формат підійшов ідеально. До речі, книга може здаватися досить обʼємною - та це церез особливості верстки, оскільки частини діляться на багато глав, кожна з яких починається з нової сторінки. Тому не бійтеся, що це якийсь талмуд - особисто в мене на читання пішло трохи менше 8 годин, а я не те, щоб дуже прудка читачка.
Читаючи цю книгу, я переживала досить кінематографічний досвід. Спочатку мені здавалося, ніби я дивлюся сезон “Чорного дзеркала”, бо ми маємо окремі серії, які нібито не поєднані між собою (чи все ж поєднані?), і сетінг - якесь далеке (чи не дуже), але досить темне майбутнє.
А потім, десь з середини, мені стало здаватися, що я читаю сценарій до фільму Нолана, бо я все менше розуміла, що ж відбувається, але відірватися було неможливо.
Скажу так, що кінцівка мене трііішечки розчарувала, бо я не передбачила її заздалегідь, і не була готова до такого підсумку. Але я поважаю рішення автора завершити свою книгу саме таким чином.
На клубі деякі учасниці звернули увагу, що персонажі досить пласкі, часто - функціональні, нагадують NPC. З цим важко не погодитися, але для мене це не стало недоліком, бо книжка чудово працює і так.
Сам автор казав, що його книга - про памʼять, і ця тема прослідковується наскрізно через роман. Але я б ще додала до ключових тем - самотність. Як і памʼять, самотність виринає то тут, то там, в різних аспектах.
До речі, хоч загалом книга і досить темна, та все ж вона пронизана іронією, і це робило моє читання ще приємнішим.
Більше відгуків: https://t.me/kseniia_reads
Читаючи цю книгу, я переживала досить кінематографічний досвід. Спочатку мені здавалося, ніби я дивлюся сезон “Чорного дзеркала”, бо ми маємо окремі серії, які нібито не поєднані між собою (чи все ж поєднані?), і сетінг - якесь далеке (чи не дуже), але досить темне майбутнє.
А потім, десь з середини, мені стало здаватися, що я читаю сценарій до фільму Нолана, бо я все менше розуміла, що ж відбувається, але відірватися було неможливо.
Скажу так, що кінцівка мене трііішечки розчарувала, бо я не передбачила її заздалегідь, і не була готова до такого підсумку. Але я поважаю рішення автора завершити свою книгу саме таким чином.
На клубі деякі учасниці звернули увагу, що персонажі досить пласкі, часто - функціональні, нагадують NPC. З цим важко не погодитися, але для мене це не стало недоліком, бо книжка чудово працює і так.
Сам автор казав, що його книга - про памʼять, і ця тема прослідковується наскрізно через роман. Але я б ще додала до ключових тем - самотність. Як і памʼять, самотність виринає то тут, то там, в різних аспектах.
До речі, хоч загалом книга і досить темна, та все ж вона пронизана іронією, і це робило моє читання ще приємнішим.
Більше відгуків: https://t.me/kseniia_reads
December 3, 2024
Відчув американські гірки від «та що бляха коїться» до «ааа, тепер ясно, що бляха коїться»
Чудова книга, чудовий дебют 👏
Чудова книга, чудовий дебют 👏
February 20, 2025
Дуже цікава книга-головоломка, сюжетоорієнтований фантастичний триллер, де ви до кінця не будете розуміти, що відбувається. Прекрасний дебют!
Щоправда, мені не дуже подобається, коли в книгах основну розгадку вам просто проговорюють в кінці, тому подорож видалась мені трохи цікавішою, ніж кінцевий пункт. Але ця подорож була чудова, обовʼязково буду читати те, що виходитиме в автора далі.
Щоправда, мені не дуже подобається, коли в книгах основну розгадку вам просто проговорюють в кінці, тому подорож видалась мені трохи цікавішою, ніж кінцевий пункт. Але ця подорож була чудова, обовʼязково буду читати те, що виходитиме в автора далі.
December 1, 2024
Здивуюсь, якщо за цією книгою не знімуть фільм.
December 17, 2024
Дуже сподобалась книга, було цікаво її розгадувати, але в РЕШТІ РЕШТ, я була навіть не близько до розгадки.
Не можу обрати улюблену частину, бо вони всі різні і всі мені були по-своєму були близькі, буде цікаво в майбутньому перечитати їх окремо в довільному порядку.
P.S. Хочу спіноф про тостер, він слей
Не можу обрати улюблену частину, бо вони всі різні і всі мені були по-своєму були близькі, буде цікаво в майбутньому перечитати їх окремо в довільному порядку.
P.S. Хочу спіноф про тостер, він слей
July 17, 2025
щиро вважаю, що до цієї історії треба підходити десь так, як я: без жодних очікувань та інформації про сюжет. загалом, це збірка розповідей про альтернативну реальність, можливо, навіть певною мірою антиутопічне майбутнє, але це не так і важливо, бо, перш за все, це історія про трьох персонажів, а сюжет - просто обгортка навколо їхніх стосунків.
не хочу спойлерити, тому детально про сюжет не розповідатиму, скажу лише, що улюбленою для мене стала п'ята історія (Час показує), бо, по-перше, я обожнюю історії про подорожі в часі, і ця не стала виключенням, написано захоплююче. по-друге, мені сподобався Мандрівник, головний герой, та, можливо, певною мірою навіть більше мені сподобалось його ставлення до Каті. по-третє, у кожній історії особлива атмосфера, АЛЕ в цій вона якась особливо крута. тут в нас і альтернативне теперішнє, і якесь футуристичне майбутнє, і взагалі якась незрозуміла світобудова світу. я б почитала окрему книжку з цим сетингом, чесно.
найменше мені сподобалась, точніше, навіть не так. єдина історія, яка мене роздратувала, це остання, шоста, під назвою "Ще раз". ЩО ЦЕ БУЛО. якщо всі попередні історії якось частково логічно та органічно продовжували одна одну, то ось ця - це просто якийсь вкид. таке ніби автор не знав, чим можна все це закінчити, і вирішив обрати найрандомніший, найнелогічніший та найлінивіший фінал. я це навіть поясненням не можу назвати. це могла б бути не настільки вже і погана кінцівка для якоїсь абсолютно іншої історії. але сюди, як на мене, вона ну взагалі ніяк не ліпиться, як мінімум, оцим сетингом. ну шо це і куди це.
я не продумувала детально, який фінал я б хотіла побачити на останніх сторінках цієї книжки, але в моїй уяві це приблизно щось таке (не спойлери, сприймайте, як просто мій фанфік якийсь, до самої книжки це відношення не має, по суті): ми маємо кубик. 6 сторін. 6 історій. на кожній стороні є 9 маленьких квадратиків. це деталі, які доповнюють кожну історію, і завдяки яким ці історії і різняться між собою. остання історія в книжці закінчується тим, що і ми, і герої книжки розуміють, що їхній всесвіт - це і є оцей кубик, і кожна їхня реальність - це оця сторона. створення нових реальностей - це повертання/зміна оцих маленьких квадратиків. тобто всесвіт у цій книжці не безмежний, він обмежений кількістю варіацій оцих квадратиків. і у фіналі герої вкотре "створюють" нову реальність, змінюючи якийсь квадратик та переходячи на нову сторону. і таким чином вони розуміють, що вони назавжди "застрягли" на цьому кубику, бо створити ще одну, сьому, сторону просто неможливо.
мінусом якраз в цій книжці для мене стало те, що всі оповіді ніби і перегукуються якимись малесенькими деталями між собою, але вони недостатньо пов'язані, щоб утворити ось цю якусь цілісну історію, цілісну структуру. складається враження, ніби кубик тут жодної ролі і не відіграє, а це просто гарна назва, гарна деталь в книжці, ну........... все. а чи є якийсь БІЛЬШИЙ сенс в кубика? як от у моїй версії кінцівки? я цього не помітила, тому від книжки і залишилось відчуття незавершеності. ніби історію обірвали. от ще трошееееееечки треба було додумати і доопрацювати, а цього не було.
ще додам/виділю те, що ця книжка - це просто збірник всього, що вже існує. я не знаю, чи це добре, чи це погано, це просто є. от ти читаєш кожну історію і такий: "а, ну оце з цього серіалу, отой момент з того фільму, а оце ми вже там бачили". і так буквально постійно. залишу невеличкий перелік того, що я особисто побачила (хоч і дещо, я підозрюю, це просто співпадіння, але все одно цікаво було помітити). Можливо, не все вже згадаю, бо читала тиждень тому, та нехай:
1. Карамельна фортеця: як люди виманюють інших на вулицю - серіал From; серіал The Last Man on Earth (ну тут obviously); "Остання людина на Землі сидів у кімнаті. І тут у двері постукали." - це вже очевидна відсилка.
2. Мені б дуже хотілося тебе запам'ятати: оцей ші в квартирі нагадав мені водночас серію книжок Arc of a Scythe Ніла Шустермана та фільм Her.
3. Як і має бути: оці сцени в кінотеатрі, наприклад, і тд в моїй уяві чомусь мали вигляд Червоної кімнати з Твін Пікс; а взагалі у цієї історії були вайби гри The Stanley Parable, але горорнішої.
4. Зелений: треба перечитати, вже погано пам'ятаю.
5. Час показує: телепорт в шафі - Sabrina the Teenage Witch (І НЕ КАЖІТЬ, ЩО ВИ ТЕЖ ПРО ЦЕ НЕ ПОДУМАЛИ???????); мій улюблений фільм Triangle (2009) року - це буквально частково ця ж концепція, решту я не казатиму, бо СПОЙЛЕРИ; The Time Traveler's Wife (я думаю, тут навіть пояснювати не треба).
6. Ще раз - фільм Пасажири, Матриця, Fallout (думаю, тут так само ці три навіть пояснювати не треба).
загалом, це гарна історія, і я б точно ще щось прочитала в автора, але мені щиро шкода, що фінал тут НАСТІЛЬКИ, як на мене, underwhelming, ехххххххх
не хочу спойлерити, тому детально про сюжет не розповідатиму, скажу лише, що улюбленою для мене стала п'ята історія (Час показує), бо, по-перше, я обожнюю історії про подорожі в часі, і ця не стала виключенням, написано захоплююче. по-друге, мені сподобався Мандрівник, головний герой, та, можливо, певною мірою навіть більше мені сподобалось його ставлення до Каті. по-третє, у кожній історії особлива атмосфера, АЛЕ в цій вона якась особливо крута. тут в нас і альтернативне теперішнє, і якесь футуристичне майбутнє, і взагалі якась незрозуміла світобудова світу. я б почитала окрему книжку з цим сетингом, чесно.
найменше мені сподобалась, точніше, навіть не так. єдина історія, яка мене роздратувала, це остання, шоста, під назвою "Ще раз". ЩО ЦЕ БУЛО. якщо всі попередні історії якось частково логічно та органічно продовжували одна одну, то ось ця - це просто якийсь вкид. таке ніби автор не знав, чим можна все це закінчити, і вирішив обрати найрандомніший, найнелогічніший та найлінивіший фінал. я це навіть поясненням не можу назвати. це могла б бути не настільки вже і погана кінцівка для якоїсь абсолютно іншої історії. але сюди, як на мене, вона ну взагалі ніяк не ліпиться, як мінімум, оцим сетингом. ну шо це і куди це.
я не продумувала детально, який фінал я б хотіла побачити на останніх сторінках цієї книжки, але в моїй уяві це приблизно щось таке (не спойлери, сприймайте, як просто мій фанфік якийсь, до самої книжки це відношення не має, по суті): ми маємо кубик. 6 сторін. 6 історій. на кожній стороні є 9 маленьких квадратиків. це деталі, які доповнюють кожну історію, і завдяки яким ці історії і різняться між собою. остання історія в книжці закінчується тим, що і ми, і герої книжки розуміють, що їхній всесвіт - це і є оцей кубик, і кожна їхня реальність - це оця сторона. створення нових реальностей - це повертання/зміна оцих маленьких квадратиків. тобто всесвіт у цій книжці не безмежний, він обмежений кількістю варіацій оцих квадратиків. і у фіналі герої вкотре "створюють" нову реальність, змінюючи якийсь квадратик та переходячи на нову сторону. і таким чином вони розуміють, що вони назавжди "застрягли" на цьому кубику, бо створити ще одну, сьому, сторону просто неможливо.
мінусом якраз в цій книжці для мене стало те, що всі оповіді ніби і перегукуються якимись малесенькими деталями між собою, але вони недостатньо пов'язані, щоб утворити ось цю якусь цілісну історію, цілісну структуру. складається враження, ніби кубик тут жодної ролі і не відіграє, а це просто гарна назва, гарна деталь в книжці, ну........... все. а чи є якийсь БІЛЬШИЙ сенс в кубика? як от у моїй версії кінцівки? я цього не помітила, тому від книжки і залишилось відчуття незавершеності. ніби історію обірвали. от ще трошееееееечки треба було додумати і доопрацювати, а цього не було.
ще додам/виділю те, що ця книжка - це просто збірник всього, що вже існує. я не знаю, чи це добре, чи це погано, це просто є. от ти читаєш кожну історію і такий: "а, ну оце з цього серіалу, отой момент з того фільму, а оце ми вже там бачили". і так буквально постійно. залишу невеличкий перелік того, що я особисто побачила (хоч і дещо, я підозрюю, це просто співпадіння, але все одно цікаво було помітити). Можливо, не все вже згадаю, бо читала тиждень тому, та нехай:
1. Карамельна фортеця: як люди виманюють інших на вулицю - серіал From; серіал The Last Man on Earth (ну тут obviously); "Остання людина на Землі сидів у кімнаті. І тут у двері постукали." - це вже очевидна відсилка.
2. Мені б дуже хотілося тебе запам'ятати: оцей ші в квартирі нагадав мені водночас серію книжок Arc of a Scythe Ніла Шустермана та фільм Her.
3. Як і має бути: оці сцени в кінотеатрі, наприклад, і тд в моїй уяві чомусь мали вигляд Червоної кімнати з Твін Пікс; а взагалі у цієї історії були вайби гри The Stanley Parable, але горорнішої.
4. Зелений: треба перечитати, вже погано пам'ятаю.
5. Час показує: телепорт в шафі - Sabrina the Teenage Witch (І НЕ КАЖІТЬ, ЩО ВИ ТЕЖ ПРО ЦЕ НЕ ПОДУМАЛИ???????); мій улюблений фільм Triangle (2009) року - це буквально частково ця ж концепція, решту я не казатиму, бо СПОЙЛЕРИ; The Time Traveler's Wife (я думаю, тут навіть пояснювати не треба).
6. Ще раз - фільм Пасажири, Матриця, Fallout (думаю, тут так само ці три навіть пояснювати не треба).
загалом, це гарна історія, і я б точно ще щось прочитала в автора, але мені щиро шкода, що фінал тут НАСТІЛЬКИ, як на мене, underwhelming, ехххххххх
Read
February 8, 2025шось типу 3,5 🌟
я, напевно, не сильно люблю, коли у кінці не всі ниточки сходяться і пояснюється не все, що відбувалося.
кінцівка розкриває, що сталося. але чому саме такі події, чому з цими персонажами і звідки беруться нові – не знаю, не в усіх історіях мені це стало зрозумілим. або пояснення було недостатньо. ніби це 3D, а мій мозок хотів 4D.
також не вистачило якоїсь глибини, завдяки якій я б співпереживала героям. от все сталося і сталося, якось так.
я, напевно, не сильно люблю, коли у кінці не всі ниточки сходяться і пояснюється не все, що відбувалося.
кінцівка розкриває, що сталося. але чому саме такі події, чому з цими персонажами і звідки беруться нові – не знаю, не в усіх історіях мені це стало зрозумілим. або пояснення було недостатньо. ніби це 3D, а мій мозок хотів 4D.
також не вистачило якоїсь глибини, завдяки якій я б співпереживала героям. от все сталося і сталося, якось так.
March 9, 2025
Мені почало все подобатись ще з самих перших сторінок, жива легка мова, класно та комфортно читається - хороший плацдарм для такої заплутаної історії говоломки. Коли нічого не зрозуміло, але з кожною новою історією спільні деталі, спільні персонажі починають в щось складатись, в складний ребус, фінал яког�� насправді важко передбачити. І з моїх теорій не склалась більшість, але деякі здогадки все ж підтвердились в кінці
December 9, 2024
Анотація обіцяє головоломку, яка складеться наприкінці. І дійсно, вона складеться. Але не варто очікувати, що ви, як читач, зберете її ще до головного героя. Відповідь настільки несподівана, що доведеться дочекатися, поки автор сам розкриє всі карти.
Якщо сприймати розділи книги як окремі історії, то це нагадує перегляд нового сезону Love, Death & Robots.
Окремої уваги заслуговує стиль тексту: с��мобутній, живий і унікальний. Він відчувається у кожному реченні й додає книзі особливого шарму.
Фінцал ставить усі пазли на свої місця, і виникає бажання перечитати книгу, адже тепер усі події сприймаються зовсім по-іншому.
А от закінчення виявилося настільки несподіваним, що я навіть перевірив електронну версію, чи не бракує там сторінок. Але воно було таким, як і має бути.
Якщо сприймати розділи книги як окремі історії, то це нагадує перегляд нового сезону Love, Death & Robots.
Окремої уваги заслуговує стиль тексту: с��мобутній, живий і унікальний. Він відчувається у кожному реченні й додає книзі особливого шарму.
Фінцал ставить усі пазли на свої місця, і виникає бажання перечитати книгу, адже тепер усі події сприймаються зовсім по-іншому.
А от закінчення виявилося настільки несподіваним, що я навіть перевірив електронну версію, чи не бракує там сторінок. Але воно було таким, як і має бути.
November 28, 2024
Книга з книг — бо під однією обкладинкою ти отримуєш шість різних книг. Чи різних історій. Чи все ж таки одну?
Я кожну з них хочу крутити в руках, як… кубик😁 І хочу насолоджуватися кожною. І першою, яка була мені більше прохідна, але через яку хотілось спокійно йти й читати, що ж автор хоче розповісти. І друга, що нагадує щось прочитане в студентстві, покладене на підручник і максимально максимальне.
І третю, яка неймовірно стильна, кольорова, напружена, підкручена, де ти просто підхоплюєшся на ноги й біжиш, летиш, не встигаєш за сюжетом, та господи, прочитайте цю книгу хоча б заради стилю третьої історії.
І четверту, дитячу мені за настроєм, та зовсім не дитячу за подіями (чи все ж таки?..)
Ну і пʼяту з шостою, фантастику з бойовиком чи бойовик з фантастикою.
Я кручу ці історії в руках і точно знаю що щось таке колись вже дитиною-підліткою-дорослою вже читала — але саме такого не читала ще ніколи і ніде.
А ще точно знаю, що точно буду читати наступну книгу автора — принаймні щоб дізнатися, чи змінилася з 2020 його думка щодо того, хто за кого бʼється👀
Ну а до того буду друзям радити теж покрутити цей кубик.
Я кожну з них хочу крутити в руках, як… кубик😁 І хочу насолоджуватися кожною. І першою, яка була мені більше прохідна, але через яку хотілось спокійно йти й читати, що ж автор хоче розповісти. І друга, що нагадує щось прочитане в студентстві, покладене на підручник і максимально максимальне.
І третю, яка неймовірно стильна, кольорова, напружена, підкручена, де ти просто підхоплюєшся на ноги й біжиш, летиш, не встигаєш за сюжетом, та господи, прочитайте цю книгу хоча б заради стилю третьої історії.
І четверту, дитячу мені за настроєм, та зовсім не дитячу за подіями (чи все ж таки?..)
Ну і пʼяту з шостою, фантастику з бойовиком чи бойовик з фантастикою.
Я кручу ці історії в руках і точно знаю що щось таке колись вже дитиною-підліткою-дорослою вже читала — але саме такого не читала ще ніколи і ніде.
А ще точно знаю, що точно буду читати наступну книгу автора — принаймні щоб дізнатися, чи змінилася з 2020 його думка щодо того, хто за кого бʼється👀
Ну а до того буду друзям радити теж покрутити цей кубик.
December 11, 2024
Одразу ж з перших слів книга максимально потрапила в мій вайб. Я читала анотацію до неї тож була готова до того що спочатку щось буде не зрозуміло.
Дуже класно написано, читається легко і швидко. Декілька вечорів мусила відкладати сон і дочитувати до кінця розділу, бо відкладати зовсім не хотілося. Не раз вона змусила мене посміхнутися.
Хоч і не вгадала що буде вкінці, але дуже гарно все зібралося до купи і залишило відчуття завершеності. Було цікаво складати цей кубик читаючи.
Дуже класно написано, читається легко і швидко. Декілька вечорів мусила відкладати сон і дочитувати до кінця розділу, бо відкладати зовсім не хотілося. Не раз вона змусила мене посміхнутися.
Хоч і не вгадала що буде вкінці, але дуже гарно все зібралося до купи і залишило відчуття завершеності. Було цікаво складати цей кубик читаючи.
May 30, 2025
якби у чорного дзеркала і 1899 народилась дитина
February 28, 2025
Книга непогана.
Але пуста до останнього речення. Тобто, в кінці все звелося до єдиного абзацу, перекресливши все, що було до цього.
Скакання по таймлайнах було хаотичним і сама структура книги складалася так, що з якої б сторінки ти не почав читати, ти не втратиш нічого, що було до неї (але тут, скоріше, це комплімент(?), такого я ще не бачила).
Вони пов'язані для мене лише спільними іменами, які тасувалися як карти, спільними поняттями, але де кожна наступна ітерація стирає іншу, вбираючи в себе лише предметне оточення.
Каті/Аліси/Діми й інші - манекени, які ні на що не впливають, лише виконують роль бога з машини та безслідно зникають.
Головні персонажі прописані так, що прибери ім'я - і ти не відрізниш де хто.
Я залишаю простір на вірогідність свого нерозуміння книги, та це не відміняє загального враження.
Але пуста до останнього речення. Тобто, в кінці все звелося до єдиного абзацу, перекресливши все, що було до цього.
Скакання по таймлайнах було хаотичним і сама структура книги складалася так, що з якої б сторінки ти не почав читати, ти не втратиш нічого, що було до неї (але тут, скоріше, це комплімент(?), такого я ще не бачила).
Вони пов'язані для мене лише спільними іменами, які тасувалися як карти, спільними поняттями, але де кожна наступна ітерація стирає іншу, вбираючи в себе лише предметне оточення.
Каті/Аліси/Діми й інші - манекени, які ні на що не впливають, лише виконують роль бога з машини та безслідно зникають.
Головні персонажі прописані так, що прибери ім'я - і ти не відрізниш де хто.
Я залишаю простір на вірогідність свого нерозуміння книги, та це не відміняє загального враження.
December 16, 2024
Це справді книга-головоломка, бо вона зламає ваш мозок у найкращому значенні цього слова. Отримала велике задоволення при прочитанні, окремо треба відзначити стиль письма і гумор автора, це щось неймовірно захоплююче. Вже чекаю наступну книгу.
December 15, 2024
4,5.
Була дуже конфьюзд десь до половини книжки. Далі якось почав вже складався «кубик».
Для дебюту це дуже файно. 👏
Була дуже конфьюзд десь до половини книжки. Далі якось почав вже складався «кубик».
Для дебюту це дуже файно. 👏
February 17, 2025
Найлегші 5 зірок в моєму житті
Відгук буде згодом, треба перетравити прочитане😨
Відгук буде згодом, треба перетравити прочитане😨
January 27, 2025
Це було щось між «Небесним атласом» та «Чорним дзеркалом»: містично, глибоко, вражаюче, інколи збиваючи з ніг.
Вважаючи, що це перший роман, і не зважаючи на інколи збивчастий темп розповіді, це була чудова подорож з моментами, коли я відкладала книгу і думала: «А що зі мною тільки що зробив автор?», і таких моментів було достатньо, щоб не хотіти, щоб книга закінчувалась, і одночасно вірити, що одного дня по ній вийдуть top series on Netflix.
Саша, вітаю з сильним дебютом і чекаю на нову роботу!
Вважаючи, що це перший роман, і не зважаючи на інколи збивчастий темп розповіді, це була чудова подорож з моментами, коли я відкладала книгу і думала: «А що зі мною тільки що зробив автор?», і таких моментів було достатньо, щоб не хотіти, щоб книга закінчувалась, і одночасно вірити, що одного дня по ній вийдуть top series on Netflix.
Саша, вітаю з сильним дебютом і чекаю на нову роботу!
April 12, 2025
Це книга, після якої трохи божеволієш — у найкращому й найхимернішому сенсі.
Мої враження поділились навпіл:
Перша половина — скепсис.
Подій і абсурду так багато, що в якийсь момент губишся в темпі й дивуєшся: навіщо все це було, якщо фінал такий? Автор сам пише в книжці: «Абсурду має бути в міру. Варто лише зовсім трошки переборщити — і за ним уже не розгледиш жодної ідеї». І я з цим погоджуюсь. В тексті місцями складно триматися за реальність.
В моїй голові це був фільм чи серіал із бюджетом, де я б хотіла більше побачити розкриття персоналій в сюжеті. Бо вони як неживі якісь.
Друга половина — захват.
Це новаторськи, візуально, метафорично потужно. Сюжет перегукується з "Початком", "Чорним дзеркалом", "Інтерстелларом". Сюжетно непередбачувано, гостро і тримає в напрузі.
Це не легке sci-fi чтиво на вечір, а скоріше ментальний експеримент, який тебе або захопить, або виснажить. Або і те, й інше. Але одне можна сказати точно: байдужим вона не залишає. І якщо колись її екранізують — я точно дивитимусь.
Мої враження поділились навпіл:
Перша половина — скепсис.
Подій і абсурду так багато, що в якийсь момент губишся в темпі й дивуєшся: навіщо все це було, якщо фінал такий? Автор сам пише в книжці: «Абсурду має бути в міру. Варто лише зовсім трошки переборщити — і за ним уже не розгледиш жодної ідеї». І я з цим погоджуюсь. В тексті місцями складно триматися за реальність.
В моїй голові це був фільм чи серіал із бюджетом, де я б хотіла більше побачити розкриття персоналій в сюжеті. Бо вони як неживі якісь.
Друга половина — захват.
Це новаторськи, візуально, метафорично потужно. Сюжет перегукується з "Початком", "Чорним дзеркалом", "Інтерстелларом". Сюжетно непередбачувано, гостро і тримає в напрузі.
Це не легке sci-fi чтиво на вечір, а скоріше ментальний експеримент, який тебе або захопить, або виснажить. Або і те, й інше. Але одне можна сказати точно: байдужим вона не залишає. І якщо колись її екранізують — я точно дивитимусь.
February 25, 2025
Вони просто не знали, що поліаморія існує
April 17, 2025
Гарна книга, в яій більш сподобались окремі оповідання-розповіді, ніж загальний сюжет, що їх об'єднує. Розумна та вигадлива, кожен знайде в ній щось до душі. Рекомендую!
July 14, 2025
Важко описати цю книгу, визначити жанр, переповісти сюжет, і в цьому її неповторність. Це такий самородок, який спочатку ламає мозок, поступово переплітається історіями, і в фіналі добиває під дих.
Перша частина колись мене не затягнула, і прочитав відсотків десять я закинула книгу надовго - щоб сьогодні читати всю ніч, не відриваючись. Це дуже захопливо, цікаво, футуристично, зворушливо, насичено.
Схожа на багато що і водночас ні на що не схожа, самобутня й незвичайна книга. Міст Ієна Бенкса, Мантісса Фаулза, серіали Локі і Розділення, Темне місто, Вічне сяйво чистого розуму, Призначення, Залишайся, Кисень і навіть Матриця - це ті відсилки, що я зчитала.
Рекомендувати можу обережно, але я у захваті.
Перша частина колись мене не затягнула, і прочитав відсотків десять я закинула книгу надовго - щоб сьогодні читати всю ніч, не відриваючись. Це дуже захопливо, цікаво, футуристично, зворушливо, насичено.
Схожа на багато що і водночас ні на що не схожа, самобутня й незвичайна книга. Міст Ієна Бенкса, Мантісса Фаулза, серіали Локі і Розділення, Темне місто, Вічне сяйво чистого розуму, Призначення, Залишайся, Кисень і навіть Матриця - це ті відсилки, що я зчитала.
Рекомендувати можу обережно, але я у захваті.
Displaying 1 - 30 of 136 reviews