Що таке Більдунґ у 2020-х? Моя особиста подорож
У часи змін, коли ми шукаємо нову опору, Більдунґ пропонує не готові відповіді, а спосіб мислення. Ця книжка допомогла мені сформулювати нові сенси — і я хочу поділитися кількома з них.
Цього тижня я завершив читання «Зростання людини і суспільства. Народницька концепція Більдунґу» Лени Рейчел Ендерсон. Це вже друга книжка про Більдунґ, яку я прочитав. Першою була «Більдунґ: Народний секрет краси і свободи» — вона глибока, але дуже теоретична. А ця — коротша, але значно практичніша.
Авторка писала її під час пандемії — і прямо звертається до нас у часи сум’ять, коли реальність змінюється, а невизначеність зростає. Вона зазначає, що нові виклики — цифровізація, війна, екологічні кризи, масова міграція — потребують нового типу освіти: Народного Більдунґу 3.0. Ця книжка має стати опорою саме тоді, коли старі орієнтири більше не працюють.
Я читав її у стані внутрішнього пошуку: війна, еміграція, пандемія, складні політичні рішення в Україні — усе це створює відчуття, що опори зникають. Але саме в такі моменти ідеї Більдунґу — як особистого й суспільного зростання — дають напрям. І, як пише Гумбольдт, «ніщо не сприяє більдунґу так, як війна».
📌 Кілька ідей, які мене зачепили:
— Інклюзивний націоналізм. Авторка пропонує мислити націю не як етнічну замкненість, а як відкриту культурну спільноту. Можна почуватися українцем — і водночас бути причетним до інших культур. Це важливо для тих, хто живе між країнами, як-от я. Водночас вона розрізняє:
• Ексклюзивний патріотизм — емоційний зв’язок із батьківщиною, предками, ландшафтом.
• Національний шовінізм — деструктивне “ми–вони”, яке веде до ізоляції та страху.
Інклюзивний націоналізм відкриває двері для нових членів спільноти, не вимагаючи відмови від попередньої ідентичності.
— Кола належності. Існує десять кіл, що починаються від власного «я» і розширюються до всього живого та майбутніх поколінь. Перші — це близькі зв’язки: батьки, друзі, подружжя, локальні спільноти. Наступні — уявні, але не менш важливі: нація, культурна зона, людство, життя на планеті, майбутні покоління. Саме Більдунґ допомагає розширити нашу свідомість і відповідальність до кожного з цих кіл. І пропуск хоча б одного часто залишає прогалину в емоційному розвитку.
— Троянда Більдунґу. Сім пелюсток: виробництво, технології, наука, естетика, наратив, етика й політична влада. Це карта, яку можна застосувати як до індивіда, так і до суспільства. Розвиток однієї сфери без іншої (наприклад, технології без етики) порушує баланс і створює довготривалі проблеми.
— Полімодерна перспектива. Народний Більдунґ 3.0 — це освіта, яка інтегрує знання з модерних, демодерних, аборигенних і постмодерних культурних систем. У глобалізованому світі потрібна подвійна або навіть множинна свідомість: уміння жити в більш ніж одній символічній системі, створювати сенс у кількох мовах, культурах, способах мислення. Авторка згадує, що така свідомість розвивається через подорожі та читання книжок.
— Критика освіти. Авторка доволі гостро пише про те, що сучасна освіта часто виховує «самокерованих дорослих, які не ставлять питань». Але саме здатність ставити питання, сумніватися, шукати нове — це те, що дозволяє людині бути вільною, свідомою і відповідальною.
⸻
Мабуть, головне, що я виніс: Більдунґ — це не про ідеальну людину, це про шлях.
Здатність бути уважним до себе, до світу, до змін.
І бажання зростати — навіть якщо часи неспокійні.