Київ, початок ХХ століття. Молодий лікар Володимир Шульженко повертається додому після справи чернігівського упиря, аби працювати в лазареті при Лук’янівському тюремному замку, і дізнається, що в місті також коїться чимало моторошного і таємничого.
Кияни ще не оговтались від гучної справи про «ритуальне» вбивство підлітка Андрія Ющинського, як просто посеред дня у людних місцях починають зникати молоді панянки, а вбивця, якого поліція прозвала Душогубом, потрошить тіла своїх жертв. Хто він? Новий Джек Різник? Психічно хвора людина? Чи послідовник темного кривавого культу?
Володимир Шульженко підозрює, що моторошні вбивства, якось пов’язані з появою в місті «чудо-лікаря» Омара Брахмана, який начебто навіть оживив мерця в морзі на кілька хвилин і божевільною пропозицією у мільйон рублів, свого однокурсника по університету, яку опублікував у міській газеті.
Знову у Пономаренко щось «зламалось». Гг Шульженко аналог Бекетта Гантер: шо той, шо цей пригоди знайдуть. Навіть не буду перелічувати, що не сподобалось. Сподіваюсь, наступна книга буде сюжетно цікавішою.
Мені зайшло. Я б сказала, залетіло. Сподобалось все - як розвивається лінія головного героя, історична частина історії, містичні вкраплення, ну і власне детектив. Поки читала, передумала купу варіантів, хто, навіщо і для чого, але так і не здогадалась. В деякі моменти, я навіть вірила, що це таки геній медицини і він може оживити мерця. Коротше кажучи, рекомендую. З нетерпінням чекаю продовження.
Ще одна цікава пригода юного лікаря Шульженка! Цього разу в історичному Києві, де згадки вулиць та маршрутів для киян викличуть приємну ностальгію та захоплення.
На цей раз маємо страшні вбивства юних пан та містичну локацію, де всім мариться щось незрозуміле.
Але вже помічаю, як автор любить відправляти головного героя публічними будинками, наштовхувати на незнайомок та ставити його життя під загрозу. Можливо, це така формула, але якщо читатимите одразу після «Упиря», то помітите схожість)
Але також моя улюблена частина – історичні декорації. Особливо раджу вчитися у фінальні – від них мурахи по тілу!