«Відкритий перелом голосу» — це вірші, написані в темряві. У тій її глибині, де кожен наодинці з собою сумнівається у власній силі, у голосі, у можливості майбутнього. Це точка найгострішого болю, підважування всього дотеперішнього знання про світ і про себе. Але також це вірші, що рухаються до світла. Бо саме знання про його існування десь зовні, угорі, уможливлює цей поступ. Це вірші неспокою і росту, вітру й бездомності, пошуку й захисту свого, утоми і впертості. Паростки нового, які затуляєш долонями. Обіцянка світлого врожаю, до якого так хочеться дожити.
Збірку поділено на 4 частини: «Історія літератури», «Історія любові», «Просто історія» та «UKRAINIAN FATIGUE». Усього до книги включено 63 вірші. Збірка містить 9 кольорових ілюстрацій Слави Шульц.
Катерина Калитко – поетка, прозаїкиня, перекладачка.
Народилася 1982 року у Вінниці. Закінчила Києво-Могилянську академію. Журналістка за фахом. Лауреатка конкурсів “Гранослов”, “Смолоскип”, фестивалю читаної поезії “Молоде вино”, літературної премії ім. Богдана-Ігоря Антонича “Привітання життя”, премій “Благовіст” і “Культреванш”. Авторка п’яти поетичних збірок, численних публікацій у періодиці, альманахах та антологіях (зокрема, в низці знакових, таких як “Початки”, “Молоде вино”, “Колекція”, “Дві тонни”), а також прозової книги «М.істерія». Перекладає з балканських мов.
неіронічно: після цієї збірки мені знову прописали есциталопрам від якого з місяць як синдром відміни єбошить перестав але я ні про шо не шкодую ці вірші вартують того)
Памʼять вітру й трави. Що робити живим? Просто не відвертатись. Лишатись.
Проблема будь-якої поетичної збірки, що це завжди відголос часу. А коли вони виходять друком, час уже не той. З цією збіркою у мене сталось те саме — я завжди обожнювала тексти Катерини, вони мене доводили до заціпеніння, але тут голос інший (недарма збірка має в назві "перелам голосу"). У ній тьма, морок і жахи кінця 2023 року. Тут і зараз я її завершую у квітні 2025. Багато чого змінилось, але все рівно намагаюсь шукати у цих текстах хоч якусь надію ❤️🩹
Стільки історій тісниться в повітрі, ховається під обважнілою зеленню липня, що об них розбиваються молоді серпокрильці. І вижилі люди крутяться вдосвіта під важкими колючими ковдрами памʼятання, виповідання, провини.
Якби я не відвідала презентацію книги, я б читала та сприймала її інакше.
На противагу магічному реалізму і моторошній казковості попередніх збірок, «Відкритий перелом голосу» говорить до нас зрозумілими і часом звичними метафорами воєнного сьогодення. Тут багато щемкості та глибини, але один із найцікавіших елементів збірки — обрана авторкою форма. Силабо-тонічне віршування спочатку стає неочікуваним ходом, але Катя Калитко така ж вправна та вишукана, як і у попередніх публікаціях.
Ці вірші допомагають пережити сьогодення. Вони болять, зігрівають, резонують і торкаються глибини. Поезія Калитко точна як рух скальпеля. Але це дорога до розуміння і зцілення. Обовʼязкове для прочитання
страшні й гарні вірші, які так ризиковано балансують на неточних римах, що, здається, от-от розсиплються. але тримаються купи — на линвах відчаю, злості, рішучості, любові. і ми ж якось тримаємося.