Виродок. Провина

by Світлана Світельська

Чи мають монстри почуття?
Волтер Джекс завжди розумів, наскільки він жахлива людина. З дитинства приречений бути бездоганним у всьому, він перетворився на чудовисько, намагаючись досягти своєї жорстокої помсти. Він десять років гострив зуби, марячи полюванням на Джона Вінса. Три роки заганяв свою жертву у пастку. Але, якими б непохитними не були його плани, одне одкровення змінило все. Монстр зрозумів, що може відчувати щось, окрім ненависті. Коли провина ламає щелепу та кришить гострі зуби, хижак більше не може полювати.

Genres: LGBT

352 pages, Hardcover

Published January 1, 2024

Reviews

[Vladyslav Haidai · Rating 1 out of 5]

Поки читав, то згадав, як у 7 класі на канікулах писав короткі оповідання про пригоди котика і собаки. Як на 12-річну дитину, це була доволі непогана проба пера. Так от, до чого я веду? А до того, що у мене склалося таке враження, ніби авторка цієї «книжки» - 12-річна школярка, яка начиталася фанфіків про Клейна і Ларрі і вирішила й собі написати великий фанфік. А мені не пощастило її прочитати. Я не хочу зараз описувати всі мінуси цього чудо-твору, просто скажу, що це було ДУЖЕ ХУЙОВО. І ще боюсь, що під кінець книги я отупів. Не повторюйте моїх помилок, не читайте це позорисько. Ставлю 1, бо нуль не можна поставити.

[Yuliia Kravchenko · Rating 5 out of 5]

Мушу зізнатися, давно в мене не було такого запійного читання. Книгу прочитала за ніч, про що тепер шкодую.

Бо подумки весь час повертаюсь до персонажів, не хочу їх відпускати...

Якщо перша частина була дуже-дуже емоційною, то ця - просто пожежа. Такого емоційного цунамі мені давненько не траплялось у книгах. І, мабуть, вперше в житті дуже хотілось аби у фіналі тут був жорсткий кліфгенґер, щоб вже остаточно розтрощив серденько.

Дуже люблю цю серію!

[katiachoo · Rating 5 out of 5]

Книжка яку я відкрила в 1 ночі шоб прочитати пару глав перед сном і не лягла спати поки о 6 ранку не перегорнула останню сторінку. Я в такому захваті, шо словами не передати!

(Плюс книжці ще за те, шо врятувала мене від величезного павука, який виповз в мене на бильці ліжка, якби я не читала, то спала б, а павучара повзав би мені по мордяці😬)

[Vlada · Rating 5 out of 5]

Шикарна книга 😍
Якщо перша частина була болючою і повною шикарної ненормативної лексики і діалогів, то ця частина більше спиралась на самих героїв, їхню історію та шлях, через який вони пройшли та проходять зараз.
Проковтнула її за день і не можу повірити, що мені подобаються і Ерік/Джон і Грей і навіть Вольтер та його особистісний ріст.
Браво🤌

[Anew Day · Rating 3 out of 5]

2.5/5

Плюси: емоційно, місцями цікавий сюжет.
Мінуси: русизми, дуже нелогічні висловлювання і звороти, діалоги, які не мають логіки з огляду на стосунки персонажів, а написані тільки щоб розказати щось читачу. забагато персонажів які всі головні, другорядних недостатньо. постійно зміщається ПОВ, навіть в межах однієї сцени, від чого неможливо розібратись хто що подумав, хто що відчув. дуже багато питань до світобудови, звідки і як виник цей світ, якщо його створив Ерік, але він абсолютно нічого про нього не знає і персонажі живуть незалежно від нього. немає чітко окресленної сюжетної лінії, тому сюжетні повороти не відчуваються поворотами. тема сам0губства дуже рандомно вписана.

Загалом враження неоднозначні, бо бувало що читати цікаво, якщо не ставитись до книги занадто серйозно, а просто розслабитись, але бувало що дуже дратувало. Перша книга зайшла мені рік назад набагато краще. Але продовження читати планую, хочеться все ж зрозуміти до чого ці всі лінії.

Якщо у Волтера буде redemption arc, я буду стрілять в шашлик.

[MariAnne · Rating 5 out of 5]

Можливі спойлери.
Коли почала читати книжку, то прогорнула до кінця щоб побачити в змісті, скільки буде розділів і випадково побачила призначення для пустих рядків. Звісно, вже почала думати, що ж такого зробить Грей, але коли дійшла до того моменту, то вмилась сльозами 😭 Ноа, за шо? Так їх обох шкода...
Сподіваюсь, що Волтер одужає, або ні, навіть не знаю чого хочу більше, головне, щоб він був нарешті щасливим, як і Грей й перестав робити заміни. І Ерік щоб теж був щасливим нарешті.
Одним словом, мені треба продовження цієї неймовірної серії!
Дуже заздрю бета рідерам, бо вони вже мають два останні примірники, а мені ще чекати довгенько🌚

[Marka Lib · Rating 5 out of 5]

Друга книга продовжує оповідь першої без зупинок. Кращих друзів/ворогів впливові батьки змушують бути по різні куточки континентів. Й це мене тішило, але справжні виродки мають довгі руки й Волтер зміг лоскотати нерви Джону й через океан. Але поряд весь час з Вінсом був поряд таємничий Грей Шоу. Ось саме про нього авторка нам й розповідала зачну частину твору. Я підозрювала, що впевненість та спортивна статура – це не маска, так і виявилося. Які саме обставини життя призвели до появи залізної статури й стальних кулаків, та чи скам’яніло серце юнака, батько якого така вагома фігура на темний шахівниці міста?

Виявилося, що долі молодих Волтера, Джона та Грея сплелися вже дуже давно, завдячуючи пов’язаним стосункам їх батьків і це не тільки спільний бізнес.. Нам відкрилася завіса до давньої історії. А потім спокійний плин оповіді сколихнув ще один шторм. Роман і так спирається на фантастичну фабулу: в тілі школяра Джона Вінса опинився письменник Ерік Бюргер. Але в цій книзі авторка добавила, ще трохи містичних співпадінь (одночасна кома героїв) й оповідь про чарівника, що змінює долю людини в обмін на його душу.

Що ж я вже готова до продовження. Ні, я просто його вимагаю! Бо Я заплуталась в цьому Скляному Павутинні, потонула по вуха: я не знаю як вибрати не те, що кращого персонажа (це не можливо), для душевної рівноваги треба визначити найгіршого серед виродка, психа та маніпулятора… А ще в книзі є натяки на майбутніх впливових персонажів азійського походження!.. - - клубок запитань не розплутався, розв’язка все ще попереду! І я в очікуванні!

[Діана Коваленко · Rating 5 out of 5]

Боже, шикарно! Внутрішня боротьба героїв, відчуття провини, як Волтер почав все розуміти, минуле Грея, історія його становлення. Мені це так сподобалося. Я довго ридала. Ця частина потрапляє в найкраще в цьому році. Я взагалі рідко залишаю відгук, але тут не змогла пройти повз, як і з першою частиною. Дякую автору за ці дні наповнені сльозами, усмішками й дякую за історії, які не відпускають.🥺