What do you think?
Rate this book
Макбет
- GenresClassics
165 pages, Hardcover
Published January 1, 1940
2 people are currently reading
11 people want to read
Ratings & Reviews
Friends & Following
Create a free account to discover what your friends think of this book!
Community Reviews
Displaying 1 - 3 of 3 reviews
November 25, 2025
«Макбет» справляє враження твору, який наче дивиться просто в душу. Це не просто трагедія про амбіції чи злочин, а глибоке дослідження того, як спокуса може прорости зі звичайної думки у справжню катастрофу. Читається легко, але відчуття залишає важкі і надовго.
У п'єсі вражає те, як Шекспір будує напругу. Відьми з'являються у потрібні моменти і щоразу нагадують: світ нестабільний, мораль хитка, а людина здатна на те, про що навіть не здогадується. Вони не керують героями, а лише підсвічують те, що вже є в них самих. Саме це робить історію такою чесною і тривожною.
Макбет постає не монстром, а людиною, яка ступає на неправильний шлях маленькими кроками. Його внутрішні монологи чи не найкраще показують, як працює людська совість і як вона може зламатися під тиском бажань, страхів і чужих голосів. А Леді Макбет - ще один доказ того, що зло в Шекспіра ніколи не є одновимірним. Обоє вони слабкі і сильні одночасно, і саме це робить їх переконливими.
Мова п'єси тримає інтонацію поганого передчуття. Фрази типу «добро у злі, зло в добрі» відчуваються не просто як слова відьом, а як серце самої трагедії. А постійний контраст між тим, що здається, і тим, що є насправді, змушує замислитися над власними уявленнями про мораль.
Загалом «Макбет» - це коротка, але концентрована трагедія, яка оголює внутрішні механізми падіння людини. Вона одночасно похмура і захоплива, в ній багато психологічної правди і майже містичного звучання. Це той текст, який хочеться обговорювати - не через сюжет, а через питання, що залишаються після прочитання.
У п'єсі вражає те, як Шекспір будує напругу. Відьми з'являються у потрібні моменти і щоразу нагадують: світ нестабільний, мораль хитка, а людина здатна на те, про що навіть не здогадується. Вони не керують героями, а лише підсвічують те, що вже є в них самих. Саме це робить історію такою чесною і тривожною.
Макбет постає не монстром, а людиною, яка ступає на неправильний шлях маленькими кроками. Його внутрішні монологи чи не найкраще показують, як працює людська совість і як вона може зламатися під тиском бажань, страхів і чужих голосів. А Леді Макбет - ще один доказ того, що зло в Шекспіра ніколи не є одновимірним. Обоє вони слабкі і сильні одночасно, і саме це робить їх переконливими.
Мова п'єси тримає інтонацію поганого передчуття. Фрази типу «добро у злі, зло в добрі» відчуваються не просто як слова відьом, а як серце самої трагедії. А постійний контраст між тим, що здається, і тим, що є насправді, змушує замислитися над власними уявленнями про мораль.
Загалом «Макбет» - це коротка, але концентрована трагедія, яка оголює внутрішні механізми падіння людини. Вона одночасно похмура і захоплива, в ній багато психологічної правди і майже містичного звучання. Це той текст, який хочеться обговорювати - не через сюжет, а через питання, що залишаються після прочитання.
March 18, 2025
Окрема насолода читати Макбета в перекладі Куліша і передмовою Франка!
February 10, 2025
До цього не читала творів Шекспіра не зі шкільної програми. Дуже рада, що майбутня премʼєра в театрі Франка мене спонукала це трошки виправити 🙂 Ця історія про владу і жорстокість мені дуже сподобалася 👍🏼
Displaying 1 - 3 of 3 reviews