Маятники. Маршрутка «Рівне - Київ - Рівне»

by Віталій Живий

Романтичне знайомство й велика аварія, любовний багатокутник і роздуми про естетику маршруток.
Перед нами звичайний рейс «Київ—Рівне». У салоні автобуса безіменний герой опиняється поруч із незнайомкою. Обмежений простір мимоволі створює магію знайомства, неначе це кохання з першого погляду. Та чи така вже випадкова ця зустріч?
Паралельно ми бачимо 33-річного Віктора, виснаженого боротьбою за кохання дівчини. Він перебуває у перманентному передчутті якоїсь трагедії і теж прямує до Рівного.
У цьому соціально-психологічному романі автор розмірковує про дорогу та поїздки, стосунки й кохання, про те, як минуле впливає на наше теперішнє, а сьогоднішні вчинки — на те, що станеться або не станеться з нами потім.

336 pages, Paperback

Published January 1, 2025

Reviews

[Olya Zahvoyska · Rating 3 out of 5]

Спочатку подобалась атмосфера, гарно передано 90-і. А потім це все вже набридало, сотні цитат інших книг і фільмів і це все так нудно-липко розтягувалось… тому ні

[Book · Rating 4 out of 5]

«Маятник» Віталій Живий

Книга змушує думати, у всіх сенсах цього слова. Я дуже скептично відношусь до сучасних українських авторів, але ця книжка прям затягнула з перших сторінок. Багато відсилок до фільму «Престиж», дуже багато прикладів з історії, це прям мій формат.

Вона настільки легко написана, що філософські розмови головних героїв тебе не втомлюють, а навпаки, тобі цікаво читати. Я прям захоплювався читаючи її. Дійсно вона мене вразила, в т.ч емоційно. По відчуттям, ти наче перебуваєш з героями в одному місці, ну це прям круто.

Автор показує нам життя провінційної людини у великому місті, чому вона все ж таки залишає своє рідне місто. «Маятник»? Практично під кінець знайдете відповідь. Книга відкриває дуже велику кількість питань: це любов, вивчення себе як особистості, нові знайомства, дружба та зрада. Книжка близька всім, я думаю, що кожен десь побачить частку себе.

Я максимально задоволений. Книжку раджу, вона вам зайде.

9/10

[Roman Budanov · Rating 5 out of 5]

Чорний джип на повній швидкості обганяє автовоз, що повзе по мосту. Очевидно, маневр вкрай небезпечний. І нічим хорошим це не закінчиться. Авжеж, водій позашляховика провокує жахливу аварію, та ще й за участі переповненої маршрутки «Київ – Рівне». Але й сам винуватець гине в розчавленій вантажівкою автівці.
Надзвичайно майстерно, як на мене, описана сцена смертельного ДТП, в усіх натуралістичних подробицях.
Надзвичайно точна метафора життя Віктора — головного героя роману «Маятники».
Отже, в центрі історії — кохання Віктора та Ірени. Невпинні коливання маятника окреслюють на таймлайні невеликі епізоди їхніх стосунків. Утім, і кількох кадрів достатньо, аби зрозуміти — ці двоє рухаються до катастрофи зі швидкістю позашляховика, що несеться житомирською трасою. Поки не постає єдине запитання: якого біса їхні стосунки стали такими хворобливими й токсичними?
Водночас такими теплими і яскравими видаються кількагодинні поїздки між столицею та Рівним. Сентиментальні розмови, несподівані зустрічі, флірт і трохи алкоголю…
І зрозуміло чому ці чотири з половиною години ніби свіжий протяг з прочиненого вікна маршрутки.
Для Віктора це жадана пауза між перебуванням у липких токсичних ямах, які, не сумнівайтеся, він сам і викопав.
І хай не вводить в оману Вікторова харизма, інтелект і начитаність. Це лише робить його ще більш подібним до героя відомої казки, який так само був дуже впевнений у власній «суперздібності» затеревенити будь-кого. Повторюючи ту саму помилку й не усвідомлюючи цього, цей казковий герой стає зрештою зовсім не героєм.
А чужою вечерею.
Нелінійна історія справді подібна до коливання маятника. Наприкінці кожної глави автор роману, Віталій Живий, залишає жирний гачок. Якщо вам здається, що історія про стосунки не може полоскотати нерви, Віталій вдало це спростовує.
І коли всі елементи головоломки стають на свої місця, багатотонний автовоз фіналу просто таки розмазує по асфальту останніх сторінок.
Нелінійний, суперечливий, дратівливий роман. Сповнений гіперпосиланнями як на поп-культуру, так і на літературу з найвищої полиці. Уже давно мені так не хотілося не просто вести внутрішній діалог з героєм, а подумки орати на нього.
Пʼять коньячних зірочок з пʼяти.
Чудовий дебют, Віталію (і тримайся, друже).

[Oleksii Rafalovych · Rating 3 out of 5]

Я оцінив колосальний ентузіазм, з яким написана ця книга, сотні відсилок до кіно, літератури і музики, десятки вкручених дуже розумних слів там, де можна було просто говорити по-людськи і описи, описи, описи, описи всього. Якщо коротко — це роман про важкий вихід зі стосунків, рутину маятникового працівника і різні види надмірних зацикленостей.

👌 Про хороше: Віталій вправно пише, це читається, ідея книги шикарна, мені взагалі хочеться читати такий сучукрліт — про звичайних притрушених людей (а хто з нас не такий?) у звичайних обставинах, такі книжки реально потрібні.

👌 Ще з хорошого: у романі огидний головний герой. Це гік-інтелектуал, який любить жінок, але не поважає їх. Але це круто, я люблю, коли зі сторінок видно мудака.

☝️Про погане: тут забагато буквально всього, автор нестримний, він не жаліє читача. На мою думку, ця книга мала б бути вдвічі меншою. Розмови про жінок — герої можуть бути мудаками і висловлюватись огидно, але у цій книзі є враження, що оповідач мислить десь так само, це розчаровує.

🎬 Але! #раджу_почитати кіноманам, для вас тут рай! Тут чи не на кожній сторінці відсилки до кінокультури, які часом змінюються згадками письменників і музикантів. Я не кіноман — можливо, у цьому моя проблема.

Відгук повністю тут: https://t.me/ukrainian_art_crossroads...

[Andrii V. · Rating 5 out of 5]

Дуже сподобалася книга тим, що вона не типова
Різні часові проміжки, персонажі, де не завжди розумієш сюжетну лінію. Спочатку було трішки складно, але з часом все подобалося більше і в кінцевому рахунку ТОП(Особливо враховуючи, що сам земляк головного персонажу і мав життя "маятникового мігранта" і їздив тими самими маршрутками)
Цікавий головний персонаж, де часто його критикуєш, розумієш або просто душевно відчуваєш його муд, бо у твоєму житті теж багато таких моментів було, але вкінці книги всерівно відчуваєш всю складність
Тому можу сміливо рекомендувати всім хто хоче прочитати хорошу українську(да і впринципі)книгу із нетиповим сюжетом і живими персонажами.
Можу лиш покритикувати за початок, який мене особисто спочатку не затягнув(до 40сторінки+-)
Одрема подяка за музику, кілька нових пісень залетіло на власний Спотік
9/10

[Аня Повх · Rating 3 out of 5]

Це дуже в’язкий, насичений текст – наповнений відсилками до популярної культури, філософії, фільмів, музики. Цікаво, що чималий шматок сюжету відбувається під супровід фільму «Престиж» Нолана (а мені дуже подобаються його фільми!). А ще мені сподобалася згадана тут музика (чого варта хоча б «Крихітка»).

Добре передана атмосфера маршруток на початку 2000-х. Сподобалася напруга, яка супроводжує Віктора в цій конкретній поїздці, переплетення його реальності і домислів. Я розгадала, до речі, один з фінальних поворотів сюжету)

Але мене дуже дратував сам Віктор. Він детально прописаний персонаж, але його характер, дивацтва, стосунки з людьми, якась постійна фіксація на еротичності і те, як він думає про жінок, бачить жінок і уявляє жінок - жахливо дратує.

Тому загалом, у мене дещо суперечливі враження. Але от що точно можу сказати – то це те, що ідеальне місце для читання «Маятників» – у маршрутці під час довгої поїздки