Віксена на прізвисько Лисиця — дівчина, яка працює запечатувальницею могил. Звичайна людина в місті, де поруч живуть вампіри, перевертні, відьми й інші надприродні істоти. Та за якихось кілька днів усе її життя кардинально змінилося. І ось Лисиця опиняється на даху багатоповерхівки, переживаючи втрату того, хто ще тиждень тому був незнайомцем.
Рубіновий жнець мертвий. Вікланський клан оплакує утрату, звинувачуючи в ній Віксену. Надприродний світ збурюється дедалі сильніше: чорний драґон мріє знову мати крила, інфернальні чародійники вважають Віксену своєю Нареченою, а страхітливий «Неіснуючий загін», який полює на надприродників, досі не вдалося викрити.
Лисиця ж тим часом намагається оговтатися від утрати й приборкати власні сили, які стає щораз важче контролювати.
Співавторка-упорядниця кількох книг у жанрі нон-фікшн, зокрема "Тарас Шевченко очима журналістів. Монографія. Анотований покажчик. 1989-2014. До 200-річчя Кобзаря" (2015), "Боєць. Всеслав Ковган — лікар, тренер, наставник" (2017), а також опрацьовувала та редагувала тексти для книги "Незламні українці" (2023).
Авторка циклу міського фентезі "Хроніки червоних лисиць" у видавництві "Віхола". До циклу на цю мить входять: «Поклик» (2024), "Засліплення" (2025) та "Вогняна Лисиця" (2025).
Першу книгу прочитала не без задоволення та закривала очі на нелогічності та структуру написання, бо це дебют. Також, були надії, що наступна частина буде краща. Нажаль, не стала кращої, проте я чітко зрозуміла для себе, що далі читати не буду, не моє.
Перша книга циклу мені сподобалась. Відчувалося, що це дебютна робота авторки — місцями трохи сирувата, але загалом атмосферна й інтригуюча. Вона залишила приємне враження і пробудила цікавість до продовження.
Проте друга частина, на жаль, розчарувала.
Сюжет здавався перенасиченим з перших же сторінок — стільки подій, поворотів, нових персонажів і понять, що просто не встигаєш емоційно “причепитися” ні до кого. Багато нових героїв з’являються без достатньої передісторії, тому відчуваються радше функціональними елементами сюжету, ніж живими особистостями.
Деякі сюжетні лінії виглядають притягнутими за вуха — ніби їх додали лише для заділки на наступні частини. Але коли їх накладають на вже й так складну й густонаселену світобудову, вони радше заважають, ніж збагачують історію.
Ще один момент — стиль. У деяких місцях речення сформульовані так, що їх доводилось перечитувати кілька разів. Можливо, тексту просто не вистачило редактури або фінального шліфування.
Світобудова в книзі — амбітна й об’ємна, але іноді здавалася натягнутою. Поруч із добре знайомими образами на кшталт мавок і єдинорогів (які і так взяті з дуже різних міфологій) — (не)вигадані істоти, як-от “природники-аналітики”, які вміють зчитувати мову тіла та передбачати поведінку інших (звучить як моя буденна робота). Це може цікаво, але в контексті загальної перенасиченості — це ще один шмат інформації, який не встигаєш “переварити” і який не є дуже важливим конкретно для цієї книги.
Загалом у мене склалося враження, ніби читаю п’ятий сезон колись улюбленого серіалу, де сценаристам бракує логічного плану, і вони починають вигадувати все підряд — аби здивувати.
До наступної книги, щиро кажучи, переходити не планую. Хіба що почую справді хороші відгуки, що цикл знайде новий, більш зважений і цілісний ритм, чого дуже сильно бажаю авторці 💚
Все несеться з неймовірною швидкістю ☄️ Другорядні персонажі вийшли на перший план, з'явились нові, багато хто розкрився з нового боку Мені цікаво де весь цей час були брати Лисиці (ну з одним зрозуміло), і чому з'явились саме зараз? Чому не знайшли її раніше
Сподіваюсь, що наступна книга вийде вже незабаром 🤞🏻
Друга книга починається з того місця, де був фінал першої. Тому я заздрю тому, хто буде читати одразу першу й другу! Оповідь набирає шалений темп, багато подій з героями відбулось лише за 4-5 днів.
Так, Вікс оплакує мертвого Рубінового женця, Ніл зайнятий справами клану, тому для її охорони й підтримки вийшли на перший план другорядні персонажі: Кай і Рафаєль. Їхніми репліками нам поглибили знання про справи вікланців та тигролаків. У кожного угрупування своє бачення на переділ впливу та безпеки у місті.
Але світ Арахну виявляється густонаселений іншими магічними персонажами: століттями у своїй біографії можуть вихвалятися не лише істоти залежні від людського гемоглобіну, а чорні драґони. Драґони живуть не у вигнанні, а в тіні, в очікуванні реінкарнації вогняної хранительки.
У перевертнів, вампірів, драконів, відьом і чаклунів тісні бізнес стосунки: іноді це магазинчик із зіллям, хтось володіє єдиним морським портом, а хтось управляє цілою галуззю освітлення! Так горгона - мисткиня й сворює яскраві светрики, а «зірочка» Перелесник - вправно керує елітним нічним клубом й опікується розвагами надприродників, а ще цю всю плутанину роздивляються янголи!
І нові і старі персонажі показані живими і емоційними: вони жартують, дуркують, закохуються, заздрять, ревнують, страждають, б’ються, гніваються й смачно лаються!
У фіналі, знайшовся той, кого загубили й воскрес той, кого вважали мертвим. Віксена виявляється не безрідна сирітка, а спадкоємиця родини високого щаблю й серед людей, і серед чаклунів. Але які сили в ній закрити, і як їх пробудити? Відповідь я жадаю прочитати в третій книзі!
This entire review has been hidden because of spoilers.
Тут можна дико кайфанути, якщо не лінуватись і трішки розібратись ху из ху і в світобудові. Деякі персонажі до себе привʼязують, дехто до біса казить, але всі вони викликають яскраві емоції, заради яких ти в принципі і купляєш книгу. В цій частині розкриваються нові персонажі, їх минуле, якісь загадки, ну і сам світ. Плюс заправлено все супер детальними описами і звісно ж, відбірною (досить доречною) лайкою, але в міру. Пазлики про світобудову і другорядних персонажів, що були в ніби хаосі після першої частини, склались в прийстойну динамічну картинку. Особисто для мене вистачило всіх деталей, щоб було присутнім відчуття, ніби в голові 2 сезон серіалу подивилась. Про сам текст. Тебе фізичними описами підводять до розуміння почуттів героїв: «Я тобі розкажу, як все виглядало, а ти відчуєш вже сама, як насправді він/вона себе почували в той момент» (я дуже таке люблю, коли не прямо в лоб типу «вона засмутилась», а інтуїтивно). Коротше, на цій частині я навіть вдячна, що перша книжка закінчилась саме так (тут є трошки брехні), адже та свята трійця перетворила б це все нахрін на роментезі. Хоча так єс сі, ми ж всі того дуже хотіли! Іііі.. можливо отримаєм 😏
Однозначно 5 зірок. Цe було дуже цікаво, особливо в кінці, бо на початку я вже майже змирилась…😅 Мені дуже сподобалось, що авторка не «пожаліла» деталей і було багато пояснень щодо світобудови та різних істот. Чекаю продовження!🔥🔥🔥🦊
Друга частина мені сподобалася більше за рахунок того, що тут завершується історія, яку розпочали в першій. Тут ми маємо більш менш завершену історію, хоч і залишається ще масса відкритих питань. Бо після першої було відчуття, що мене надурили, я прочитала книгу, а толку нуль, бо питань більше ніж відповідей, купа імен і незрозуміло, що з цього треба пам'ятати, а в мене з іменами туго...
Я довго відкладувала написання відгуку, бо розуміла, що не зможу передати всі свої позитивні емоції в одному лише пості. А мені дуже сильно хочеться, аби якнайбільше людей вв’язалося в цей довгий, але прекрасний цикл!
За зав’язкою маємо світ, де пліч-о-пліч з людьми існує магічний світ з вікланцями, перевертнями, відьмами та іншою нечистю. Віксена, молода дівчина, яка працює запечателькою могил, і сильно в потойбічний світ не зазирає. Допоки одного разу на неї не нападають. Цей вечір є доленосним, бо вона стає відчувати дивну магію, що нагріває її зсередини, а ще знайомиться з вік ланцем Вищого рангу. Є дивне розуміння пов’язанності, від того вони разом починають шукати відповіді на всі питання. А їх з кожним днем стає все більше та більше.
Буду чесною: я була скептично налаштована до цієї історії, бо ну це фентезі, ще й масштабне у розумінні світоустрію та персонажів. Є в мені ще та меншовартість, яку я намагаюся викорінити. Але сторінка за сторінкою, і історія полетіла, набираючи оберти! Авторка справді майстерно вводить персонажів, розкриваючи їхні темні або світлі сторони. Детально, але без фанатизму прописує події та потрібний лор. Магія працює, і я в неї вірю, хоча моментами не розумію, але мені здається, що це через поглиблення сюжету та мітології, які розкриватимуться далі.
Віксена, як головна героїня, не бісяча. А це вже дуже велика перевага та плюс, бо зазвичай в фентезі, які траплялися на моєму шляху, головні персонажі вчиняли нелогічно та дратували ходом думок, хоча при всій передісторії, вони мали по-іншому мислити. Тут такого немає. Дівчина вчиняє відповідно того, що вона пережила і який мотив переслідує. Те ж саме можу сказати про інших головних героїв. Навіть тигр Ніл, що виморожує мене своєю поведінкою, вчиняє відповідно своєму характеру.
Перша частина закінчилася неймовірним сюжетним поворотом, хоча я усвідомлювала, що ну не може так бути і авторка якось то виверне. Все ж вивернула. І мені було нормально читати другу частину, не губилася та не плуталася в персонажах, як то робили інші (я зустрічала декілька таких відгуків), і моє пояснення цьому, що я просто читала залпом, не забуваю деталей та мотивацій. Тому раджу і вас братися відразу за обидві частини.
Мені страшно робити поки що ставки, хто виживе, а хто ні; яким буде кінець та головна любовна лінія, але я маю очікування того, якби я хотіла, щоб все завершилося. Попереду ще п’ять частин циклу, більша частина, весь розвиток, кульмінація та розв’зка. І якщо авторка триматиме планку далі, підвищую ставки, то цей цикл має всі шанси стати моїм топ-1 серед фентезі евер. І я щиро тримаю кулачки щодо цього.
прочитала я 31 відсоток і більше не змогла. надіялась, що друга частина буде краща за першу, але тут знову все зводиться до почуттів і мені гидко, що Віксена в першу ж ніч після смерті Тео фліртує з його братом. ніби й страждає, але в той же час описи ніби між тими хто має симпатію. де хоч трохи скорботи за людиною? чому вона на другий день знову поперлася запечатувати ту могилу? якийсь маразм.
"скронями потекли криваві сльози" можна дізнатися, де на скронях сльозові залози? багато дивних речень.
ще в книзі дуже не вистачає опису героїв, щоб нагадати, хто є хто, а якби ще й короткий зміст, то взагалі було б чудово. я пам'ятаю лише головних героїв з першої частини, а тут виходить, що події просто продовжуються далі і якісь імена десь ходять, якісь імена щось обговорюють і взагалі не зрозуміло, що відбувається. як я розумію, в кінці книги є опис героїв, але для електронної, як в мене, це незручно.
але найбільша претензія до описів стосунків Віксени і Рафаеля. це описи не людей, які вимушені бути разом і які вперше одне одного бачать і які втратили близьку людину.
несподівано це мене захопило, дуже (а я взагалі-то не люблю історії, де зустрічаються вампіри/перевертні!😆). дуже прикольний світ, і мені цікаво, куди ж нас це заведе😅
Всю книгу переконувала себе, смерть Тео - різкий і цікавий поворот і мені це подобається. Але я прям дуже раділа, що він таки виявився живим. Хочеться розвитку стосунків Віксени і Тео. Ніл стандартно бісить.
Подобається багатошаровість і темп історії. Я встигаю всіх запам’ятати.
Мені здалось, що в цій книзі як і в попередній я шпорталась в деяких реченнях в першій четверті книги. Але можливо це через втому🙃
This entire review has been hidden because of spoilers.
Чудова історія! Починала з першої частини і мене затягнуло! Друга вже сильніша, більш заплутана і продумана. Неймовірно багато персонажів і імен, в першій половині голова боліт починала, блукала поміж персонажами, і будучи щирою скажу, що вже просто не заглиблювалася у них в якийсь момент, хотілося чим швидше пізнати сюжет. Але на кінець книга вже залетіла, дуже цікава розвʼязка. Полюбила багатьох героїв, а в деяких власне розчарувалася. Гарно прописані стосунки, ієрархія, вірність. Полюбила цей світоустрій. Звісно виникає ще безліч запитань, а також неймовірне бажання продовжувати читати далі! Дякую за цю історія 💗
Трохи змазані відчуття від кінцівки, але в цілому книга дуже розширює всесвіт, який детально прописаний, багато різноманітних персонажів, масштабні події світу. Героїня все ще відіграє важливу роль, але фактом свого існування, сама поки що нічого не вирішує нічого. Сподіваюсь, в наступній книзі вона перетвориться на активну дієву особу. Чекатиму продовження☺️
Я зрозуміла, що не фанат такого жанру, мабуть на молодшу аудиторію спрямована книга. Але продовження вже хотіла б прочитати) Думаю, що з цієї книги вийшла б гарна анімешка серіал. Зрозуміла, що мене дратує тут - в книзі велику частину подій становлять дотики персонажів один до одного, і іноді це все, що відбувається протягом сторінок. То моє враження Авторці успіхів і чекаю на продовження
Мені дуже подобається!! Трохи згодом додам більш детальний відгук, треба все переварити☺️
UPD Зловила себе на думці, що читаючи книжку я відчуваю себе так, ніби хтось узяв мене за шкірку і жбурнув у вир подій. І ти крутиш головою туди сюди, нічого не зрозуміло але так цікаво. А ще мені здалось що автор дає нам нового героя без пояснень. Потім дає його сімʼю і легеньке пояснення. І аж наостанок пояснює хто то такі і чому вони можуть бути важливі для сюжету.
Друга частина мене порадувала ще більше. Тут я вже краще зрозуміла, хто є хто і які здібності у істот. Дуже сподобався plot twist вкінці. Точно буду читати далі і сподіваюсь, що буде тільки краще!