Валина посвідка

by Аліса Гаврильченко

Валя живе в селі на Полтавщині. У неї є мама і вітчим, а ще — молодші брати й сестри, яких треба доглядати. Валя не пам’ятає свого тата: він загинув у Другій світовій війні. Вітчим дівчинки — голова колгоспу, який страшенно боїться перевірок «із центру», адже після них родину можуть заслати до Сибіру. Чоловік хоче знищити Валину посвідку про народження, бо там є інформація про її справжнього батька. Але що не так із Валиним татом?..

Це історія про те, як у рік смерті Сталіна головна героїня поступово дізнається правду не тільки про свого батька, а й про те, якою була нещодавня війна: про загарбницькі плани СРСР і немилосердне ставлення командування до радянських солдатів. Усе це Валі доведеться осмислити й прийняти, щоб почати краще розуміти власну сім’ю. А в пошуках правди їй допоможе нова подруга, яка розуміє дівчинку, як ніхто інший.

136 pages, Hardcover

Published January 1, 2024

Reviews

[Darya · Rating 5 out of 5]

Дванадцятирічна Валя живе у селі на Полтавщині, з мамою і вітчимом і купою зведених братів-сестер, не знаючи батька, який зник безвісти під час війни. І тепер це формулювання нам нічого не говорить про час дії, хоча донедавна ще всю колективну пам'ять було вибудувано так, що у поняття "під час війни" був єдиний можливий денотат. Словом, на дворі 1953 рік. І ми спостерігаємо, як, з одного боку, головна героїня доходить того віку, коли вона починає активно ставити під питання те, що дорослі їй подають як саме собою зрозуміло, а з іншого, зі смертю Сталіна багато хто в її оточенні починає дозволяти собі трохи більше, сподіваючись на те, що доба страхіть на тому минеться. Тож Валя намається розібратися, чому її вітчим, як попри те, що начальник колгоспу, повсякчас боїться якихось перевірок, а надто намагається знищити усі свідчення про те, хто насправді Валин рідний батько, включно з її посвідкою про народження.

Мені здається, досить добре зроблений баланс між тим, щоб, з одного боку, подати інформацію про добу так, як це могла сприймати людина, яка зростала тоді, і тим, щоб розставити правильні акценти для сучасного читача, який з цього знайомиться з історією.

Проте мене засумнівало те, що це подається як "видання для старшого шкільного віку". Старшого - це ж уже десь після 14, тоді як цю книжку написано, по-моєму, цілком доступно і для 12-річних, тобто вона власне "підліткова", а не "янґадалт". Та й номінально це історія про те, як дошукувалися правди одна 12-річка і одна 10-річка. З іншого боку, вони подекуди аж надто доросло себе поводять, так, що радше уявляєш дівчат років 14-16. І тоді розумієш, що їм приписано такий вік, який приписано, не тому, що це відповідає психологічній логіці, а тому, що це відповідає логіці історичній - тільки такими вони могли бути в 1953, щоб мати такі особисті історії. А героя-як-елемент-наративної-структури, який своїми діями і розуміннями оприявнює елементи художнього світу, ця історія, певно, вимагає дещо старшого, тому і виходить так.

[Yulia Yarova · Rating 5 out of 5]

Книга, з якої почалась моя любов до видавництва "Портал". Майже детективна історія, яку могла пережити ваша бабуся.

1952-й рік. Вітчим 12 річної Валі із села Недогарки на Полтавщині хоче знищити її свідоцтво про народження. Ім'я її тата не промовляють вголос. Чи дізнається дівчинка, хто він? І чому не можна радіти смерті Сталіна?

[Адріана Павлич-Гресько · Rating 5 out of 5]

4.5

Хороша дитяча книжечка про те, як важливо знати свою історію, минуле власної родини і не бути засліпленим, а вчитися розуміти, хто є хто. І про те, як зло вміє настільки вкорінитися, що просто затуманює мозок і серце.