Згори вниз. Говорити

by Tanja Maljartschuk, Таня Малярчук, Слава Шульц (illustrator)

Таня Малярчук — майстриня історичної та психологічної прози, сучасна українська письменниця, чиї твори вражають глибоким психологізмом, поетичністю та увагою до людських почуттів. Читаючи їх, наче поринаєш у мозаїку людських почуттів, прихованих бажань і екзистенційних пошуків.

Серія "Новітня класика" дає змогу читачам заново відкрити для себе два знакові твори письменниці. "Згори вниз" переносить читача у самісіньке серце Карпат. Головна героїня, вирушивши у віддалену гірську хату, шукає спокою та усамітнення, намагається зрозуміти себе і знайти сенс життя. Але самота у горах стає не тільки джерелом роздумів, а й випробуванням. Розмірене життя поступово перетворюється на занурення у світ страхів, міфів і таємниць, де тісно переплітаються реальність і вигадка. У "Говорити" авторка через іронію й тонкий психологізм зображує різноманіття людських історій — від абсурдних фантазій до глибоких роздумів про життя і смерть.

Обидва твори переплітають у собі реальність і метафору, відкриваючи перед читачем нові глибини людського існування.

360 pages, Hardcover

Published March 1, 2025

About the author

Tania Maliarchuk began with several volumes of short stories and novellas: Adolfo's Endspiel, or A Rose for Liza (2004), From Top to Bottom: A Book of Fears (2006), How I Became a Saint (2006), To Speak (2007), and Zviroslov (2009). Her first novel, Biography of an Accidental Miracle, was published in 2012.

Maliarchuk has been writing in German since 2014. In 2018 she won the Ingeborg Bachmann Award for Frösche im Meer (Frogs in the Sea), an unpublished text she read at the Festival of German-Language Literature.

Her Ukrainian work has been translated into German since 2009 (Neunprozentiger Haushaltsessing, Biografie eines zufälligen Wunders, both by Residenz Verlag). Some has also been translated into English.[2][3] The short story "Me and My Sacred Cow" was published in Best European Fiction 2013, edited by Aleksandar Hemon.[4]

Tania Maliarchuk lives in Vienna.

Reviews

[Maria · Rating 5 out of 5]

Знаєте, оце відчуття, коли лежиш у стоматологічному кріслі і тебе не взяло знечулення. А лікар засовує зонд у канали й перепитує, чи болить. Воно болить, тому він доколює ще препарату, знову зондує канали і знову перепитує, чи болить. Воно болить. Тому він доколює ще. І ще. І нарешті перестає боліти і стає просто неприємно. Й трохи поболює.

Ось такою ця книжка стала для мене. Вона жахлива. Вона тицяє у всі больові точки і перепитує, чи болить. Вона виїдає мозок чайною ложечкою. Щоб розтягнути процес поїдання. Вона підсовує криве дзеркало, щоб показати мені фантасмагорично спотворені неприємні віддзеркалення моєї натури.

Мені не подобається, що вона зі мною зробила і ЩО змусила відчувати. І що змусила ВІДЧУВАТИ

Це жахлива книжка і я шкодую, що розгорнула її, бо в мене не було сил спинитися, поки вона не закінчилася.

[Ann Los' · Rating 4 out of 5]

Це точно те, що потрібно прочитати. Щоб не зрозуміти, щоб відчути, щоб бути маленькою, щоб бути твариною, щоб жити, щоб померти.

Інколи відчувала, що текст поглинає мене всю, і залишає неприємний осад, але не від того, що це погано, ні. Від того наскільки це схоже на думки в своїй голові.

[Lidiia Marinat · Rating 5 out of 5]

Дуже подобається, як пише Таня Малярчук: прямо, проникливо, занурюючи в людську психіку та світ, який не закінчується тим, що ми бачимо. Якщо ви хочете гірського вайбу, стану «хочеться покинути все і забутися», магічного реалізму, багато символізму, то вам читати «Згори вниз». Збірка оповідань «Говорити» теж не залишить байдужими. Для мене вона пронизана реаліями нашого минулого та людською безпорадністю.

[Victoria Unizhona · Rating 4 out of 5]

В цій книзі кожен знайде свої сенси, бо вона знає де і на які точки надавити. Сама інтерпретація - вже як психотерапія - а що ви бачите на цьому малюнку і в цій історії?

Вона містична і реалістична водночас, повна того неймовірного відчуття свободи і болю.

Книга одночасно нагадувала мені фільм Всі страхи Бо, книгу Мій рік відпочинку і розслаблення і Емпусіон. Суміш не з легких, але така хороша.

[Zbestpersonever · Rating 3 out of 5]

Ніжно люблю Таню Малярчук після «Звірослов» (і агресивно всім раджу), але ця збірка мене не так сильно вразила.

У «Згори вниз» дуже сподобалась атмосфера Карпат, містицизм, говірка, але мені завжди чогось не вистачало. Хтось називає це родзинкою, хтось сюжетними дирами.

У «Говорити» дві частини оповідань пройшли просто повз мене, а от «Батарея Муравйова» — прям моя тема! Наче писали з мого всратого района в Луганську і таких же всратих подружок по району.

[wiosna · Rating 5 out of 5]

нарешті я її дочитала (і тепер не знаю як з цим жить)

я люблю химерну літературу, люблю "гидку", "тяжку" літературу, люблю літературу про жінок, а ще я виросла на галичині і всі ці контексти з горами, глухими селами, і безпорадними людьми в цих селах мені надто добре знайомі. не існує сценарію в якому ця книжка мені б не сподобалась. однозначно найвища оцінка, можливо це дійсно читання не для всіх, але у особисто мої запити воно потрапило дуже вдало. хочу тепер у авторки перечитати все що вона написала

[Jane Rukas · Rating 4 out of 5]

подобається цей магічний реалізм Малярчук, теж хочеться втекти від усього та жити в якійсь хатці в Карпатах

[feriilar · Rating 5 out of 5]

ця книга почухала щось дуже глибоко в моїй голові, що чесалося роками, а я навіть не знала про це.

[Barnes · Rating 4 out of 5]

З творчістю Тані Малярчук я знайома лише з двох книжок і не можу сказати, що тоді вони запали мені в душу. Але, прочитавши анотацію цієї книжки, я точно знала, що вона мене зацікавить. Або принаймні її частина.

Так і сталося. Бо повість "Згори вниз" виявилася ідеальним текстом для мене.

Головна героїня, шукаючи усамітнення, переселяється в саме серце Карпат, де живе розмірено-ліниве життя, віддається найпростішим заняттям сповна в намаганнях знайти розуміння себе та сенс життя. Тут про свободу та її пошук, біль і заховані сенси, в яких кожен знайде щось своє.

Мені подобається частина анотації до цієї повісті зі старого видання, бо вона якнайкраще передає все, що тут відбувається і все, за що мені так полюбився цей текст.

"У книзі є сюжет, розділові знаки й навіть інструкція з виготовлення фотографій у домашніх умовах. А також: втеча, захоплення чужих помешкань і чужих таємниць, гірські ландшафти, зворушлива і неправдива історія любові, перевертні, чортівня, люди, що мовчать, і коти, що говорять."

Читається повість неймовірно легко, ніби пливеш і сплітаєшся з цим текстом, ніби на мить сама стаєш головною героїнею і переживаєш усю ту химерну фантасмагорію. Неможливо відірватися. Читаєш і хочеться виділяти стікерами навіть не якісь конкретні цитати, а цілі сцени за їхній вайб і поетичність.

Ще одним великим плюсом є використання місцевого говору в діалогах персонажів, що додає +100 до вже закладеної на сторінках атмосфери карпатських гір та життя, що вирує навколо них.

Тому, якщо оцінювати "Згори вниз" окремо, то це 10 із 10.

"Говорити" вже більше схоже на збірку "Звірослов", яку мені доводилося читати раніше. І там, і тут авторка вміло вловлює й змальовує психологізм різних людей в найбільш побутових ситуаціях. Головні герої в цих текстах емоційні, жорстокі, люблячі, втомлені, загублені й віднайдені, дивні й боязкі.

Але незмінно звичайнісінькі люди. Прототипи яких ви могли бачити за життя десятки, якщо не сотні разів.

Тут три розділи. Багато з чого мені не зайшло, але для загального розвитку непогано було почитати.

"Голоси", де дається слово людям, аби вони могли виголосити якесь своє бажання, думку чи історію.

"Замаґурка" - історії про людей та село, що існують в часопросторі приблизно з 60-х по 80-ті роки.

"Батарея Муравйова" - розділ, що сподобався мені найбільше серед цих трьох, бо тут вже про життя у місті 80-х – 90-х. Оповідь ведеться від першої особи і я не виключаю, що тексти частково автобіографічні, бо інші персонажі кілька разів називають оповідачку Танею.

Якщо оцінювати цю частину книжки, то я б сказала, що це десь 6,5 або 7 із 10. Так, емоційно, правдоподібно, мабуть, багатьох може зачепити. Але в мене не склалося.

Також не зайвим буде згадати про оформлення книжки, бо тут, як в усій серії "Новітньої класики" від ВСЛ присутні ілюстрації, які здебільшого мені сподобалися.

Загалом залишилося більше позитивних вражень, ніж негативних, але мені особисто можна було б відкласти книжку одразу по закінченню повісті "Згори вниз", я б нічого особливо не втратила.

(Інст з відгуками на сучукрліт: @_daria_barnes)

[IrуnaK · Rating 5 out of 5]

• «Згори вниз» 5/5⭐️
Який же це кайф! Не текст, а суцільне задоволення. Легкий і швидко читається. Ллється, як гірська річка. Ти ніби пливеш по тій течії, насолоджуєшся прохолодною водою і не хочеш вилазити. Тебе несе, губи сині, але сидииш! Тримає до останнього.

Мрію пожити отак як героїня. Правда, надовго мене не вистачить, того мрію лише про тиждень, ну м��же два. Я занадто асфальтна.

У кінці я зрозуміла, чому книжка мені дуже подобається. Бо це як обожнюваний мною «Зайчик», тільки «Вовчик»!

• «Говорити» 4/5⭐️
Сподобалося трохи менше, але це теж чудові тексти. Шукала паралелі між цими оповіданнями і «Згори вниз». Різні історії, але через деякі точні деталі виникає питання «а точно різні?», бо дуже їх там багато. Це ніби доповнення до основної історії, але ні.
«Голоси» сподобалось найдужче.

Творам майже 20 років, але немає такого відчуття давності під час читання. Немов це наші дні!

Авторка розповідала в інтервʼю, що любить хворіти з температурою, бо легко галюцинує. По тексту це відчувається))

[Oleksii Rafalovych · Rating 5 out of 5]

«Я часто почувалася так, ніби за мною хтось стежить, але думала, що то Бог, бо тут до Бога справді дуже близько. Тепер може виявитися, що то був лише кіт, хоча хтозна, хтозна, чи кіт і Бог — це таке вже й різне».

Це ідеальна книжка, для того, щоб:

⛰ нею захоплюватися, або думати «що за хрінь?»;

🏔 кайфувати або гидувати;

🗻 наводити її, як приклад того, що сучукрліт — це кайф, або навпаки — претензійна базгранина;

⛰ сміятися і плакати;

🏔 сперечатися і погоджуватися;

🗻 читати уривки один одному вголос;

⛰ ловити вайби «Тіней забутих предків», «НепрОстих», «Ста років самотності» і трошки Пагутяк.

Відгук повністю тут: https://t.me/ukrainian_art_crossroads...

[Yulia Fedoruk · Rating 4 out of 5]

Згори вниз - дуже сподобалась. Вона точно 5/5. Про неї можна розмірковувати годинами і днями, шукати пояснення і щодня пригадувати нові деталі, які вже складені думки розбивають вщент.

Говорити - теж варта уваги, але такого сильного враження не справила. Найбільше мабуть запам'яталась частина 'Голоси' через сплетіння сюжетів, яке однак не усім так здається (що історії переплітаються), тож тут скільки людей стільки й думок.

Однозначних відповідей після цих історій ви не знайдете і кожен створює для себе цілісну картинку, сюжет і кінцівку базуючись на тому що він зрозумів, знайшов і які висновки зробив.

[Anastasiia · Rating 4 out of 5]

"Деколи, як зараз, я прокидаюся зранку і довго не можу згадати, хто я. В моєму тілі поселилась навколишня природа, всі гори і горбики, кожнісіньке дерево, - і це я дуже добре пам'ятаю. Але хто я? Напевно, для того, щоб вміститися в мені, природі треба було багато місця, і вона витіснила з мене мене"

Магічний реалізм і Карпати чудово поєднувані речі, бо не може такого бути, щоб в Карпатах не жила магія.

Я знаю, що не відчуваю і не розумію ще все, про що пише авторка, тому хочу обов'язково повернутися до збірки пізніше. Але розповіді про село та родину - в саме серденько.

[Oksana Ziaia · Rating 3 out of 5]

Якщо коротко і грубо, то мені нецікаво
галюцинаціях авторів.

В книзі буде і про життя біля гір, і про спогади дитинства, і любов, і абсурдні бажання... все це загорнуть у міфічність і подадуть як екзистенційні пошуки та глибокий психологізм.

На книжковому клубі обговорення здебільшого зводилось до пошуку паралелей і збігів у короткій прозі. Але для мене ця «багатошаровість» - радше перенасичення деталями, які важко охопити з першого читання.

«Люблю температуру, бо я легка до галюцинацій.
Я люблю галюцинувати», - згадує авторка в одному з інтервʼю.

[NATALIA · Rating 4 out of 5]

Химерно і поетично

[Natalie · Rating 4 out of 5]

«Згори вниз» — 5 із 5. Влучно, моторошно, красиво. Не відірватися.
Оповідання сподобались менше. Хотілося б мати половинки і поставити книзі 4.5

[Sofia]

таня малярчук усі книжки купити україна