Рік 1918, Київ

by Дмитро Донцов

Ця книга - не спогади. Це - щокількаденні записки, роблені похапцем, часто вночі, в 1918 році в Києві, про зустрічі, епізоди, події та акції політичного характеру. Це доривочні фрагменти, написані, подекуди телеграфним стилем, бо на детальний опис не дозволяв скажений темп тодішнього життя.

Unknown Binding

First published January 1, 1954

About the author

Dmytro Ivanovych Dontsov was a Ukrainian nationalist writer, publisher, journalist and political thinker whose radical ideas were a major influence on the Organization of Ukrainian Nationalists.

Reviews

[Serhiy · Rating 4 out of 5]

Щоденник Донцова доби гетьманату. За Скоропадського він очолював Телеграфну Агенцію, яка, наскільки я зрозумів, була аналогом Мінестеця і відповідала за інформаційну політику. Але про роботу цієї установи читач дізнається небагато: Донцов побіжно згадує критику німців, нібито преса повідомляє лише погані новини, так закиди гетьмана «що мало робиться в пресі для пропаганди діяльності кабінету». На останнє він відреагує мудрим записом:

«Хочу взяти на себе невдячне завдання переконати його, що теперішній кабінет ліпше на тім вийде, чим менше його діяльність буде "популяризуватися" серед загалу».

Щоденник зосереджений виключно на політичних подіях: кулуарних перемовинах, інтригах, чутках, партійних справах тощо. Донцов сам опублікував його у 1954 році, відкинувши всі приватні моменти та можливо ще щось, про що ми навряд чи дізнаємось. Це максимально пристрасний і суб’єктивний документ, проте цікавий незалежно від ставлення до поглядів Донцова.

Його оцінку подій вгадати не важко: державників не вистачає, соціалісти УНР нездари, молодь не розуміє загрози Росії, втрачаємо Крим, до Києва з’їхалось забагато росіян, Брест-Литовські угоди не виконуються, німці за спинами українців ведуть перемовини з Росією.

Як видно з попереднього абзацу, це остання книга, яку би я порадив вам зараз читати, хіба що маєте великий запас брому.