Так-с, лечу розповісти свої враження від книги Дженніфер Хартманн та Шеллі Сент-Клер «Irreversible» («Незворотність»)💅
Коротко по сюжету: успішну заміжню модель викрадають з власного дому для продажу її яйцеклітин на чорному ринку. Вона проводить у полоні 2 роки, доки до сусідньої кімнати біля неї не закидають детектива при прикриттям, який хотів дізнатися про зникнення сестри, але спалився. Між ними починається своєрідна дружба двох заручників на довгі тижні, що переростає у щось більше, доки вони не починають діяти, щоб вибороти свободу…
Скажу одразу: тут так все насичено з сюжетними поворотами, що нагадує стиль американських бойовиків типу «Місія нездійсненна», але з більшим нахилом на почуття між головними героями.
Якщо звичайні книги Хартманн вбивають відвертим насильством над героями, приділяється велика увага їх стражданням, то тут, як на мене, це трішки мʼякше подано. Зате більше екшену, хочеться розмазати по стінці викрадачів, бо тут сильні герої із почуттям, які обоє намагалися пізнати, а потім боялися висловити. Звісно, хотілося б тріішечки більше дізнатися про те, як саме їх життя далі склалося, але цікаве посилання до майбутнього говорить саме за себе.
Зі стилем написання іншої авторки не була знайома, тому думаю саме вона додала цієї перчинки.
Айзек, особисто для мене, заплутаний персонаж до самого кінця, але в той же час цим і привабливий. Соціопад, який бореться за справедливість, проте емоційно замкнений та непробивний. Життєві удари та батьківські помилки лишили на його душі неймовірно глибокі рани, що сформували його таким. Попри те, що він не раз вбивав задля досягнення мети, це не відняло у нього справді людської моральності. Він повністю сформована особистість, яка знає бруд цього безжального світу, і навчився боротися з цим по своєму. Все було б так само, якби він не познайомився з Еверлі, яка розбурхала у його душі та свідомості досі невідомі до нього почуття. І з цього моменту ставки злетіли до небес.
Тим часом Еверлі, яка колись мала ідеальне життя з прекрасним чоловіком та успішною карʼєрою моделі, опинилася замкненою безжальними та цинічними особами задля використання її в репродуктивних цілях. У книзі зображується процес знущань над нею — і це, бляха жахливо. Хто не вникав у цю сферу, міг би подумати, що що тут такого, вилучили яйцеклітини та й все, нічого страшного. Але, блять, який це фізичний біль, який це моральний біль. Такі речі – це поєднання зґвалтування із торгівлею органами та незаконним утриманням людей. Це неприпустимо, це травмуюче, це жахливо. Мені здається, ще декілька місяців і Еверлі б вже просто не витримала морально, просто здалася б остаточно. І яка ж я рада, що у її житті трапивс�� цей детектив Айзек, що не тільки допоміг їй, а й дав нову мотивацію вибратися з цього.
Історія дуже важка, адже змушує задуматися про стільки важливих тем, відчути усю силу болю та щастя головних героїв, навчитися приймати життєві удари як уроки, завдяки яким ти стаєш сильнішим.
Хоч стосунки між Айзеком та Еверлі почалися в найжахливіших умовах, хоч вони не були стабільними та мало говорили про свої почуття, але їх ставлення одне до одного говорило більше за все на світі. І, як кажуть, ідеальних стосунків не існує — просто існує людина, яка повністю тебе приймає, розуміє, підтримує, а ти, в свою чергу, робиш це у відповідь по відношенню до нього.