У книзі вміщено поетичні та прозові твори Тодося Осьмачки, рекомендовані Програмою середньої загальноосвітньої школи з української літератури для текстуального вивчення.
Теодосій Степанович Осьмачка (4 (16) травня 1895—7 вересня 1962) — український письменник, поет, перекладач. Представник символізму, експресіонізму та неоромантизму. Народився в Куцівці, тепер Смілянський район, Черкащина, в селянській родині. 1916 року призваний до лав російської армії для участі в Першій світовій війні. Випускник Київського інституту народної освіти (1925). Працював вчителем шкіл, був членом Асоціації Письменників (Аспис) та «Ланки» (МАРС). У 1930—1932 роках мешкав на Кубані. Виступав із критикою комуністичної ідеології та інтелігенції, що співпрацювала з владою СРСР. 1933 року арештований більшовицькою владою, переслідувався радянською репресивною психіатрією. Декілька разів намагався емігрувати з СРСР. 1942 року виїхав до Львова, а звідти, в 1944 році, — до Німеччини. З 1948 року мешкав у США. Член емігрантської організації «Мистецький український рух». Помер у Нью-Йорку, США. Основна праця — «Старший боярин» (1946).
У своїй книзі "Поет із пекла" Михайло Слабошпицький стверджував, що Тодось Осьмачка, це “Поет на межі Геніальності!!!”. Але його поезія важка, безрадісна. Ніколи принципово не говорив російською. Червоні московити довели письменника до безумства, а потім “лікували” в психушках. Тому в еміграції він постійно марив НКВД, сталінськими шпигунами і в результаті все навколо перетворював на пекло… Та наперекір всім негараздам творив Геніальні тексти, поезії. До книги ввійшли поезії, написані з 1916 по 1953 роки, а також 2 повісті: «Старший боярин», «Ротонда душогубців».