What do you think?
Rate this book
Doc 1
В основі «Doc 1» – реалії сьогодення, притомна історія з життя представників різних поколінь і продуманий сюжет. Молодий хлопець заходить у безвихідь – приходить до такої нестерпної самотності, позбавитися від якого можна, тільки виливши свій біль на папір. Трагедія Дюши полягає в тому, що він з дитинства вважав свої типові підліткові проблеми нетиповими, а себе – унікальними. Хлопчик виріс, комплекси залишилися. Це не киберпанк-литература і не книга про хакерів і програмістів, як може здатися на перший погляд. І навіть не історія любові – це історія самотності типової людини, яка закрилася від усіх, вважаючи себе унікальним без особливих на те причин.
219 pages
First published January 1, 2009
Ratings & Reviews
Friends & Following
Create a free account to discover what your friends think of this book!
Community Reviews
Displaying 1 - 2 of 2 reviews
May 10, 2022
(Відгук радше носить роль власного ставлення до книги і її роль для мене)
В підлітковому віці це була моя улюблена книга Чеха. Я її перечитував щороку, а то й частіше, бо проковтнути 200 сторінок можна буквально за декілька годин. Мені подобався той безтурботній бунт та первинне набундючене ставлення Дюші до оточення.
Читаючи її у віці Дюші-підлітка, я знаходив у собі багато схожостей з головним героєм. Читаючи її зараз у віці Дюші-дорослого, я задумуюся: «А чи я був схожим на Дюшу, чи я підсвідомо увібрав у себе його риси?»
Ретроспективно, оглядаючись на своє життя, я розумію що деякі риси особистости в мене в житті з’являлися, як мені здавалося тоді, природно. Тепер я розумію, що є така ймовірність, що я в себе їх підсвідомо вбудувував після чергового перечитування книги.
Навіть якщо книга не стане вашою Чеховою улюбленою (все ж є різниця між творчістю Чеха 2009-ого року, і Чехом 2021-ого року), відчуття втраченого часу після прочитання не буде.
В підлітковому віці це була моя улюблена книга Чеха. Я її перечитував щороку, а то й частіше, бо проковтнути 200 сторінок можна буквально за декілька годин. Мені подобався той безтурботній бунт та первинне набундючене ставлення Дюші до оточення.
Читаючи її у віці Дюші-підлітка, я знаходив у собі багато схожостей з головним героєм. Читаючи її зараз у віці Дюші-дорослого, я задумуюся: «А чи я був схожим на Дюшу, чи я підсвідомо увібрав у себе його риси?»
Ретроспективно, оглядаючись на своє життя, я розумію що деякі риси особистости в мене в житті з’являлися, як мені здавалося тоді, природно. Тепер я розумію, що є така ймовірність, що я в себе їх підсвідомо вбудувував після чергового перечитування книги.
Навіть якщо книга не стане вашою Чеховою улюбленою (все ж є різниця між творчістю Чеха 2009-ого року, і Чехом 2021-ого року), відчуття втраченого часу після прочитання не буде.
January 8, 2021
Обожнюю останні книжки Чеха, але правду він казав, коли не рекомендував читати його книжки, написані на замовлення сто років тому. Ну що ж, я принаймні спробувала.
Displaying 1 - 2 of 2 reviews