«Сьома рота» — це захопливі байки з передової, які демонструють щиру й різнобарвну картину життя бійців на південному фронті України. Тут сміються, сумують і знаходять сили для боротьби в найнесподіваніших моментах. Якщо хочете почитати про справжню війну, але без зайвої крові — ця книжка для вас.
"Сьома рота. Сміх і сльози" Андрій Мероник Видавництво 21, 2025 рік ⠀ "100% коштів, отриманих автором від реалізації цієї книжки, будуть спрямовані на допомогу Збройним силам України та постраждалим від російської агресії." ⠀ "Про сонний вихід на позицію у гумових шльопках. Запханого в багажник комбата, який зловив параліч. Стовп ганьби, до якого прив'язали аватара. Про те, як на людину нападає стан байдужості після втрати близьких. Або навпаки - стан ражу й невразливості, коли все вдається. Про купу проблем в організації війська, недолугість внутрішніх процесів. Про хлопця, який перед смертю попросив пробачення в медсестри за те, що його «термометр упав до нуля». Байдужість командування. Про ефект зіпсованого телефону, коли інформація за три-чотири дзвінки спотворюється, і краще б уже взагалі нічого не передавали. Про здачу позицій місцевими жителями і про те, що це не завжди так, й інколи винні не місцеві, а військові тік-токери. Але в усіх цих історій майже завжди була одна спільна риса: їхні дійові особи поклали життя за Україну. І те, що було смішним і прикольним у момент цієї історії, утратило весь свій гумор зараз, коли цих людей більше немає." ⠀ Про книжку: ⠀ "«Сьома рота» — це захопливі байки з передової, які демонструють щиру й різнобарвну картину життя бійців на південному фронті України. Тут сміються, сумують і знаходять сили для боротьби в найнесподіваніших моментах. Якщо хочете почитати про справжню війну, але без зайвої крові — ця книжка для вас." ⠀ #примхливачитака
Така манюсінька книга, але скільки емоцій. Дійсно - сміх і сльози. В кінці книги не могла вже стримувати сліз, хоча... що там "в кінці", і в середині були розділи, які закінчувались словами на кшталт "повернувся на щиті". Як таке можна читати й не плакати? Як же хочеться, щоб ці 3,14ри щезли, щоб усі наші захисники.... ні не так... усі наші Захисники повернулися додому не "на щиті", а "зі щитом".
Це було моє знайомство з творчістю автора, читатиму ще.
P.S. Хто там хейтив автора за лайку? Коли читаєш, то все так гармонійно в тексті, не уявляю, якби було по іншому. То вже не дуже правдиво виглядоло б.
P.P.S. Андрій Мероник казав, що його улюблений розділ "Біоробот", в мене тепер теж.
Все так і було - і сміх і сльози, поки читала книжку. І це було радше відчуття, що мій швагро прийшов у відпустку, сидить на кухні, курить, а ми довкола із дурними питаннями :" ну як ти там?"... І у відповідь отримуємо такі прості, але разом з тим правдиві розповіді, як у цій книжці.
книжка в стилі який я називаю «роздрукований фейсбук» вона насправді мацюпусінька, і її прочитати можна за пів години 100% коштів, отриманих автором від реалізації цієї книжки, будуть спрямовані на допомогу Збройним силам України, так шо грошів не шкода ні разу