What do you think?
Rate this book
Тема для медитації
Леонід Кононович створив зовсім неочікувану літературну версію найбільш трагічних і дражливих подій української історії ХХ століття. Стилістика цієї оповіді заворожує не менше, аніж мелодика архаїчних замовлянь, замішаних на національному відьмацтві, що їх реконструював Автор, а сюжетні лінії переплетені у гордіїв вузол, який під силу розплутати лише «батькові українського кримінального роману».
Історія хвороби й одужання «пересічного українця», що змушений воювати на Балканах. Історія кохання та зради на тлі розквіту та занепаду «шестидесятництва» у Києві. Історія приватного розслідування жахливих зрад і помст у рідному селі часів Голодомору. І ще декілька історій, прочитання яких дасть Вам можливість відкрити абсолютно інший вимір буття...
Історія хвороби й одужання «пересічного українця», що змушений воювати на Балканах. Історія кохання та зради на тлі розквіту та занепаду «шестидесятництва» у Києві. Історія приватного розслідування жахливих зрад і помст у рідному селі часів Голодомору. І ще декілька історій, прочитання яких дасть Вам можливість відкрити абсолютно інший вимір буття...
240 pages, Hardcover
First published January 1, 2006
4 people are currently reading
224 people want to read
About the author
Леонід Кононович
60 books12 followersУкраїнський письменник, перекладач, майстер детективного жанру. Член Національної спілки письменників та Асоціації українських письменників.
Ratings & Reviews
Friends & Following
Create a free account to discover what your friends think of this book!
Community Reviews
Displaying 1 - 21 of 21 reviews
February 10, 2016
гарний твір, є і містика, і українсько-московська війна, і пронизливі епізоди Голодомору, і пронизливі свідчення про тих, хто вчинив Голодомор. цікаво виведені комуністи-активісти, українці, що знищували українців, як та божевільної комуністки, яка каже, що її батько - ленін, а мати - карла марла, яка плаче й бородою витирається. з глоссарієм трохи перемудрив пан Кононович, як на мене, ніякий то не Глосарій, радше - Голосарій. класна бабця-відьма, що відає хто як помре. найкраще в тексті - багата й соковита мова, пан Кононович - знаний перекладач, тож працює з правильними словниками))
July 29, 2025
Дивним чином я ніколи не потрапляла на рекомендації цієї книги, хоча цікавлюся сучукрліт. Багато місяців я дивилася на неї на сайті видавництва і постійно відклалала покупку, бо анотація ніби й зацікавлювала, але не прям чіпляла... Але зрештою я її купила, прочитала і не розумію, чому ця книга настільки маловідома.
Це чудовий, чимось унікальний роман про нас, українців, про трагічні сторінки нашої історії: Голодомор, розкуркулення, політичні репресії. На прикладі історії одного роду, а трохи ширше — одного села — нам зобразили всі 70 років совєцької окупації та 90-ті рр., коли де юре — незалежність, а де факто — комуністи при владі та суцільна русифікація.
Незважаючи на нелінійний сюжет, де теперішнє перетинається зі спогадами, а реальність — з міфологією, роман затягує і тримає в напрузі. Перший розділ дається важко, бо нічого не зрозуміло, але потім звикаєш до такої форми оповіді, дізнаєшся більше фактів про героїв, і пазл складається.
Тут багато трагедії і не менше особистої драми головного героя, але чи могло бути інакше в ті часи?
Мені ця книга видається не схожою на інші на цю тематику. Особливий стиль автора, надзвичайно красива мова роблять її ще більш унікальною. Хочеться, щоб про цей роман говорили більше, знали і читали більше, він однозначно цього вартує.
#сучукрліто
Це чудовий, чимось унікальний роман про нас, українців, про трагічні сторінки нашої історії: Голодомор, розкуркулення, політичні репресії. На прикладі історії одного роду, а трохи ширше — одного села — нам зобразили всі 70 років совєцької окупації та 90-ті рр., коли де юре — незалежність, а де факто — комуністи при владі та суцільна русифікація.
Незважаючи на нелінійний сюжет, де теперішнє перетинається зі спогадами, а реальність — з міфологією, роман затягує і тримає в напрузі. Перший розділ дається важко, бо нічого не зрозуміло, але потім звикаєш до такої форми оповіді, дізнаєшся більше фактів про героїв, і пазл складається.
Тут багато трагедії і не менше особистої драми головного героя, але чи могло бути інакше в ті часи?
Мені ця книга видається не схожою на інші на цю тематику. Особливий стиль автора, надзвичайно красива мова роблять її ще більш унікальною. Хочеться, щоб про цей роман говорили більше, знали і читали більше, він однозначно цього вартує.
#сучукрліто
July 6, 2025
Історія має декілька сюжетних та часових ліній. Головний герой Юр — сорокарічний військовий, який повертається після поранення з війни на Балканах. Він повертається в рідне село та згадує своє дитинство та молодість.
Через спогади Юра ми дізнаємося про навчання в школі та університеті при союзі, яке було вельми ідеологічне.
А через оповідки його бабусі ми дізнаємося про Голодомор на прикладі їхнього рідного села.
Мова роману — глибока, насичена, часом поетична. Цей текст хочеться читати повільно, смакуючи, попри всю його важкість.
Мене дуже зачепили сторінки, присвячені Голодомору. У родині мого прадіда вижив лише він один із дев’яти дітей. Було боляче, але необхідно це читати. Це про пам’ять. Про обов’язок перед минулим.
Роман стоїть для мене в одному ряду з "Музей покинутих секретів" Оксани Забужко та "Сад Гетсиманський" Івана Багряного, адже всі вони викривають та голосно оповідають про жахи комуністичного режиму, та про долі людей, які чинили опір.
Запрошую до telegram-каналу "Під сонцем - теплий книжковий канал"
Через спогади Юра ми дізнаємося про навчання в школі та університеті при союзі, яке було вельми ідеологічне.
Справа дійшла до абсурду: в листопаді 1976 року декан філології особисто зняв стінгазету, бо там на малюнку було синє небо й жовте листя, що можна при бажанні розцінити як натяк на барви національного прапора! Крім усього іншого, не рекомендувалося вживати слова "нація", "Україна", "відродження", "культура", "свідомість", а якщо їх усе-таки використовувати, то в поєднанні зі словами "соціялістичний" чи "радянський".
А через оповідки його бабусі ми дізнаємося про Голодомор на прикладі їхнього рідного села.
Голодомор отруїв свідомість кожного українця. Кожен із нас підсвідомо несе почуття неспокутної провини перед мертвими. Наша провина в тім, що ми живемо, а вони померли у страшних муках, і за це нікого не було покарано.
Мова роману — глибока, насичена, часом поетична. Цей текст хочеться читати повільно, смакуючи, попри всю його важкість.
Шубовскаючи на безбач у плиткій воді, він перебрів річку і, нарешті діставшись берега, утямив, що таки обрав правильні орієнтири — ось перед ним лежить город, а трохи вище, під кручею, бовваніє криничка з дерев'яними цямринами від неї біжить ледве помітний прослідок, який щезає в темних бур'янах.
Мене дуже зачепили сторінки, присвячені Голодомору. У родині мого прадіда вижив лише він один із дев’яти дітей. Було боляче, але необхідно це читати. Це про пам’ять. Про обов’язок перед минулим.
Роман стоїть для мене в одному ряду з "Музей покинутих секретів" Оксани Забужко та "Сад Гетсиманський" Івана Багряного, адже всі вони викривають та голосно оповідають про жахи комуністичного режиму, та про долі людей, які чинили опір.
Запрошую до telegram-каналу "Під сонцем - теплий книжковий канал"
October 6, 2018
Дуже сильний роман, надзвичайно пронизливий, просочений болем, коханням, містикою. Чудова мова - читаєш, як п‘єш і не можеш напитись. Дуже приємно відкривати для себе саме таку сучасну українську літературу.
July 27, 2017
Ця книжка була завантажена на мій телефон ще рік тому, а дочитана лише вчора. Читала її довго і вдумливо, всього по кілька сторінок за раз. В основі сюжету - головний герой прагне помститися тим, хто нашкодив йому та його сім'ї. Та справа не в оманливій простоті сюжету, а в самому написанні. Мова автора, сильна і складна, змушує вдумуватися в значення кожного слова. Теми, які він охопив, наболілі ще з діда-прадіда. Бувало, прочитаєш кілька сторінок, і потім кілька днів думаєш про них. Справа в тому, що багато історій з книжки змушують задуматися про долю власних рідних, які пережили Голодомор, війну, радянську владу. Починаєш краще їх розуміти і ще більше любити...
July 6, 2023
Щодо самого автора багато питань, судячи з того, що гуляє в мережі. Але його книга це явний мастрід у вимірі сучукрліту!
April 21, 2024
Роман, який підкорив мене з перших сторінок.
«Ми ніколи не станемо великою нацією, поки не відплатимо за все, що зробили на нашій землі комуністи».
Пишу враження, щойно перегорнувши останню сторінку, тож перепрошую за сумбурність та емоційність. «Тема для медитації» вражає багатьма факторами: це поєднання різних часових ліній і різних станів свідомості, це перехрещення сучасного життя і давньоукраїнських архаїчних міфів і текст постійно тебе відносить то до часів Голодомору, то часи дисидентства та шістдесятництва, а то й веде в потойбічний світ до самої Морани, а також це книга-біль за все, що довелося пережити українцям за часів радянського союзу та біль через те як вже незалежна Україна закриває очі на минуле і замість виставляння рахунків, голубить колишніх комуністів на високих посадах, де роздумує про другу офіційну мову і нервово реагує про всі нагадування з минулого. Мовляв, що було, то було, а нам треба далі жити. А он як минуле наздоганяє тепер нас всіх.
Це роман про пошуки себе, але чи можемо ми знайти свій майбутній шлях без осягнення минулого?
В романі окремими вставками фігурує Глосарій - це частини, де виписані фольклорні вставки, але вони перегукуються з подіями роману. І які ж вони потужні! Ці примовляння, вірування, легенди мають особливий вплив на читацьке враження.
Звісно, основною темою роману є зло, втілене в комуністичній ідеології і те, як вона, їхня система, ламала людей. І про те, що викидаючи з пам'яті травми минулого, ми забуваємо й самих кривдників, безліч з яких лишилися непокараними. Це наш самозахист чи таки безхребетність?
Здається, цей роман зазвучав зараз з новими підтекстами і їх насправді дуже багато. Тут є над чим подумати. Це по-своєму сакральний текст, який доносить важливі речі. Шкода, що українці його не почули ще тоді, в 2002 році. Але я рада, що він повернувся до нас знову, в новому виданні. Сподіваюся, це дасть йому новий поштовх і ще більше читачів. Роман того вартий.
«Ми ніколи не станемо великою нацією, поки не відплатимо за все, що зробили на нашій землі комуністи».
Пишу враження, щойно перегорнувши останню сторінку, тож перепрошую за сумбурність та емоційність. «Тема для медитації» вражає багатьма факторами: це поєднання різних часових ліній і різних станів свідомості, це перехрещення сучасного життя і давньоукраїнських архаїчних міфів і текст постійно тебе відносить то до часів Голодомору, то часи дисидентства та шістдесятництва, а то й веде в потойбічний світ до самої Морани, а також це книга-біль за все, що довелося пережити українцям за часів радянського союзу та біль через те як вже незалежна Україна закриває очі на минуле і замість виставляння рахунків, голубить колишніх комуністів на високих посадах, де роздумує про другу офіційну мову і нервово реагує про всі нагадування з минулого. Мовляв, що було, то було, а нам треба далі жити. А он як минуле наздоганяє тепер нас всіх.
Це роман про пошуки себе, але чи можемо ми знайти свій майбутній шлях без осягнення минулого?
В романі окремими вставками фігурує Глосарій - це частини, де виписані фольклорні вставки, але вони перегукуються з подіями роману. І які ж вони потужні! Ці примовляння, вірування, легенди мають особливий вплив на читацьке враження.
Звісно, основною темою роману є зло, втілене в комуністичній ідеології і те, як вона, їхня система, ламала людей. І про те, що викидаючи з пам'яті травми минулого, ми забуваємо й самих кривдників, безліч з яких лишилися непокараними. Це наш самозахист чи таки безхребетність?
Здається, цей роман зазвучав зараз з новими підтекстами і їх насправді дуже багато. Тут є над чим подумати. Це по-своєму сакральний текст, який доносить важливі речі. Шкода, що українці його не почули ще тоді, в 2002 році. Але я рада, що він повернувся до нас знову, в новому виданні. Сподіваюся, це дасть йому новий поштовх і ще більше читачів. Роман того вартий.
December 4, 2023
Уявіть, що десь були-лежали собі стоси списаних зошитів, листків, нотаток та записок. Це спогади, уламки снів, роздуми, народні легенди та в��рування. Щось сталося. Може, раптовий протяг відкритих дверей, що поніс деякі сторінки у вікно та високо в небо, інші у відкриту піч, що встигла обпалити краї паперу. Але автор зібрав, що лишилось, разом, як міг розклав логічно, але не хронологічно, та видав роман.
Абзаци починаються раптово, з середини, наче справді той сон, спогади про тепле дитинство, про любов. Чи то вічний кошмар, де люди - монстри, і ми ніяк не можемо прокинутися. Чи то марення на яву з персонажами забутого, втраченого міту.
Здалося, що це буде повільно та довго, але ось я вже на останніх сторінках, продовження не буде. Проте точно буде тема для медитації.
Абзаци починаються раптово, з середини, наче справді той сон, спогади про тепле дитинство, про любов. Чи то вічний кошмар, де люди - монстри, і ми ніяк не можемо прокинутися. Чи то марення на яву з персонажами забутого, втраченого міту.
Здалося, що це буде повільно та довго, але ось я вже на останніх сторінках, продовження не буде. Проте точно буде тема для медитації.
May 24, 2025
Десь в описі чи рецензії я прочитав що ця книга увійшла в якись список літератури, який має прочитати кожен українець. Цілковита згода!
Це не легке читання - не лінійна оповідь, вставки з легенд, доволі специфічна мова (місцями), дуже жорстока тема - але це просто насолода.
Це не легке читання - не лінійна оповідь, вставки з легенд, доволі специфічна мова (місцями), дуже жорстока тема - але це просто насолода.
October 13, 2015
«Тема для медитації» — знаковий твір в контексті української літератури, який не просто далі розвиває ідею безґрунтовної людини ще з початку ХХ століття, а пояснює її наслідки, відкриваючи нам розуміння і усвідомлення того, що ми мусимо із цим щось робити.
Мій відеоогляд на YouTube (без спойлерів!)
Мій відеоогляд на YouTube (без спойлерів!)
January 17, 2025
Дуже сильний, пронизливий роман. Який затягує з кожною сторінкою. В якому є все любов, страждання, боротьба, історія нашого народу.
October 5, 2025
Це має бути в шкільній програмі. Історія та містичний світ, наче подивився фільм Лінча про Україну
October 2, 2018
Ця книга пройде непоміченою для більшості читачів. І не тому, що вона якась погана чи недолуга. Як раз навпаки, це однозначно один з найкращих текстів, які мені доводилося читати цього року. Просто вона не комерційна, вона не акцентується на популярному і актуальному. Вона про вічність, вона про узагальнення, вона про те, що і через сто і через двісті років буде актуальним. "Тема для медитації" це підсумок життя Леоніда Кононовича, це його будинок, його дерево і його син змішані разом. Це основа. Такі книги міняють свідомість, коли потрапляють тобі в руки, вони стають знаковими і важливими, вони не щезають безслідно, якщо ти вже її прочитав, доклав зусиль аби зрозуміти і прийняти.
Якщо запитати про що цей текст, то можна багато годин говорити переказуючи сюжет, але все рівно так і не наблизитися до істини. Це все рівно, що спробувати переказати історію свого життя якійсь людині, а потім ще й зробивши з нього висновки. Спробувати звісно можна, але той, хто почує цю історію все рівно мало зрозуміє, адже щоб усвідомити повністю чиєсь життя його треба прожити. Так само у "Темі для медитації" стільки пластів сенсу, що переповідаючи один, точно загубиш якийсь інший, не менш важливий. Цю книгу неможливо читати швидко, ковтаючи, вона, виправдовуючи свою назву справді медитативна. Її не прочитаєш "в-пів-ока", похапцем, в перервах між справами. Про неї треба думати і міркувати, розслаблятися, відкидати щоденні проблеми і повільно пірнати в неї, як в воду.
"Тема для медитацій", як власне і самі медитації, не лікує, але дозволяє розставити на свої місця все в житті, дозволяє відділити минуле від майбутнього, побачити де ти був і куди прийшов. Хоче того читач чи ні, але читаючи уривчасті розділи книги Леоніда Кононовича, ті розділи які починаються завжди з трикрапки і так само раптово закінчуються, так от читаючи цей текст, хочеш того чи ні, починаєш ставити себе на місце головного героя. Ні я не вступав в 1970-му в Університет і не стикався з "активними комсомольцями", але бачив в житті різноманітних "активістів" і усвідомлюю як вони себе поводять. Я не жив в 1933-му і не бачив на власні очі Голодомор, але і моя родина від нього постраждала, це також і мій персональний біль, тож я розумію про що пише автор. Мій дід не був петлюрівцем, але ним був прадід, який не хотів іти в колгосп і чекав повернення української влади. За це, а ще за відмову записатися в колгосп, за те що все життя працював і вмів заробити, за те що мав шмат землі, який обробляв і не хотів віддавати його в колгосп, мого прадіда заслали в Сибір, де він і загинув. Тож в мені всередині десь теж резонує історія з дідом головного героя, якого знищили комуністи. Я не займався самвидавом, не потравляв в КГБ, але… потрапляв в СБУ. Тож і тут усвідомлюю, ситуації, трохи знаю її з середини. Всі ці маленькі співпадіння разом створюють причетність до спільного, якщо хочете до одного спільного організму, якого називають нацією.
Час йде, минають роки, а історія рухається по колу, карма так чи інакше наздоганяє українців. Не проводити паралелі з своїм власним життям, читаючи цю книгу, просто неможливо. Але пояснити її, описати про що вона мені справді важко. Навіть зараз, пишучи ці рядки, я розумію, що нічого не зміг пояснити, мені не вдалося розказати про що насправді ця книга. Тому у вас є лише один шанс - взяти її і прочитати, я думаю ви не пошкодуєте
Якщо запитати про що цей текст, то можна багато годин говорити переказуючи сюжет, але все рівно так і не наблизитися до істини. Це все рівно, що спробувати переказати історію свого життя якійсь людині, а потім ще й зробивши з нього висновки. Спробувати звісно можна, але той, хто почує цю історію все рівно мало зрозуміє, адже щоб усвідомити повністю чиєсь життя його треба прожити. Так само у "Темі для медитації" стільки пластів сенсу, що переповідаючи один, точно загубиш якийсь інший, не менш важливий. Цю книгу неможливо читати швидко, ковтаючи, вона, виправдовуючи свою назву справді медитативна. Її не прочитаєш "в-пів-ока", похапцем, в перервах між справами. Про неї треба думати і міркувати, розслаблятися, відкидати щоденні проблеми і повільно пірнати в неї, як в воду.
"Тема для медитацій", як власне і самі медитації, не лікує, але дозволяє розставити на свої місця все в житті, дозволяє відділити минуле від майбутнього, побачити де ти був і куди прийшов. Хоче того читач чи ні, але читаючи уривчасті розділи книги Леоніда Кононовича, ті розділи які починаються завжди з трикрапки і так само раптово закінчуються, так от читаючи цей текст, хочеш того чи ні, починаєш ставити себе на місце головного героя. Ні я не вступав в 1970-му в Університет і не стикався з "активними комсомольцями", але бачив в житті різноманітних "активістів" і усвідомлюю як вони себе поводять. Я не жив в 1933-му і не бачив на власні очі Голодомор, але і моя родина від нього постраждала, це також і мій персональний біль, тож я розумію про що пише автор. Мій дід не був петлюрівцем, але ним був прадід, який не хотів іти в колгосп і чекав повернення української влади. За це, а ще за відмову записатися в колгосп, за те що все життя працював і вмів заробити, за те що мав шмат землі, який обробляв і не хотів віддавати його в колгосп, мого прадіда заслали в Сибір, де він і загинув. Тож в мені всередині десь теж резонує історія з дідом головного героя, якого знищили комуністи. Я не займався самвидавом, не потравляв в КГБ, але… потрапляв в СБУ. Тож і тут усвідомлюю, ситуації, трохи знаю її з середини. Всі ці маленькі співпадіння разом створюють причетність до спільного, якщо хочете до одного спільного організму, якого називають нацією.
Час йде, минають роки, а історія рухається по колу, карма так чи інакше наздоганяє українців. Не проводити паралелі з своїм власним життям, читаючи цю книгу, просто неможливо. Але пояснити її, описати про що вона мені справді важко. Навіть зараз, пишучи ці рядки, я розумію, що нічого не зміг пояснити, мені не вдалося розказати про що насправді ця книга. Тому у вас є лише один шанс - взяти її і прочитати, я думаю ви не пошкодуєте
March 30, 2024
«Немає часу! Просто немає часу, розумієте? Просто у кожного в житті настає такий момент, коли часу немає вже ні на що…»
Ймовірно, це найнедооціненіша видатна книга сучасної української літератури. Тим важливіше нове видання!
Анотація до роману плутана і, здається, трохи відлякує. Спробую коротко розказати, що ви отримаєте, взявшись його читати.
✍️ Це мистецьки довершений текст про Україну у ХХ столітті. Оповідь ведеться уривчастими спогадами героя з минулим поета-дисидента, який повертається до свого села у 90-ті після поранення. Любителі містики знайдуть тут для себе окремий світ: баба героя – Босорканя, або Чакунка, і це один з ключових моментів. Любителям поезії також буде чим потішитися.
Продовження тут https://t.me/ukrainian_art_crossroads...
Ймовірно, це найнедооціненіша видатна книга сучасної української літератури. Тим важливіше нове видання!
Анотація до роману плутана і, здається, трохи відлякує. Спробую коротко розказати, що ви отримаєте, взявшись його читати.
✍️ Це мистецьки довершений текст про Україну у ХХ столітті. Оповідь ведеться уривчастими спогадами героя з минулим поета-дисидента, який повертається до свого села у 90-ті після поранення. Любителі містики знайдуть тут для себе окремий світ: баба героя – Босорканя, або Чакунка, і це один з ключових моментів. Любителям поезії також буде чим потішитися.
Продовження тут https://t.me/ukrainian_art_crossroads...
November 13, 2014
Один із найсильніших романів сучасної української літератури. Більше говорити не варто, треба читати
May 1, 2025
Дуже сильний та проникловий роман. Автор описує один з найтрагічніших періодів в житті нашого народу - Голодомор. Книга детально розкриває всі злочини радянської влади проти українського народу. Багато уваги приділяється розповіді про комуністів-активістів, українців, чиї мізки були настільки промиті радянською пропагандою, що вони відіймали останні крихти їжі у своїх сусідів, прирікаючи на голодну смерть цілі сім'ї. Спогади головних героїв про поховання людей заживо були особливо важкими для мене.
Хотілося б окремо обговорити мову автора. Лексика, яку використовує Леонід Кононович, дуже складна і нетипова для сучасного українця. Тому при прочитанні книги важливо вдумуватись в кожне слово, щоб зрозуміти сенс, який автор вклав у текст. По цій причині, хоча книга і невелика, на читання в мене пішло близько 5 днів.
Також хочу додати, що не тільки лексика тут незвичайна, а й сам стиль автора. В книзі є декілька сюжетних ліній, які відбуваються в різний період, і між ними ви не знайдете чітких переходів. Більш того, всі ці лінії пронизані містикою, яка ще більш ускладнює і без того непростий текст.
Загалом, я наполегливо рекомендую прочитати цю книгу і хочу, щоб більше людей з нею ознайомились. Проте, треба враховувати, що текст дуже нелегкий, і треба виділити достатньо часу для вдумливого читання.
Хотілося б окремо обговорити мову автора. Лексика, яку використовує Леонід Кононович, дуже складна і нетипова для сучасного українця. Тому при прочитанні книги важливо вдумуватись в кожне слово, щоб зрозуміти сенс, який автор вклав у текст. По цій причині, хоча книга і невелика, на читання в мене пішло близько 5 днів.
Також хочу додати, що не тільки лексика тут незвичайна, а й сам стиль автора. В книзі є декілька сюжетних ліній, які відбуваються в різний період, і між ними ви не знайдете чітких переходів. Більш того, всі ці лінії пронизані містикою, яка ще більш ускладнює і без того непростий текст.
Загалом, я наполегливо рекомендую прочитати цю книгу і хочу, щоб більше людей з нею ознайомились. Проте, треба враховувати, що текст дуже нелегкий, і треба виділити достатньо часу для вдумливого читання.
February 3, 2024
ця книга порушує дуже важливі й актуальні питання. вона могла бути важкою й тягучою, але гарна мова і незвичний спосіб оповідання настільки гарно переплітають історичні події, життя персонажів, містичні елементи і марення головного героя, що не можеш зупинитися і відкласти книгу, хочеться читати й читати, поки воно тебе веде цими лабіринтами підсвідомості. дуже сподобалося як автор показує важливість спогадів кожної людини, а також розкриває тему колективної пам'яті.
February 26, 2025
Цей текст пронизаний низкою тем та роздумів, але визначальною є Голодомор. Голодомор як явище і як ультимативна проєкція репресивності та безмежної жорстокості радянського апарату. Про те, як він відбувався і як вплинув на всі наступні покоління. Про відчуття несправедливості та бажання помсти.
Другою важливою темою роману є дисидентство та опозиційний рух в Україні під радянським ярмом. Через призму заборон, які накладались навіть на певні слова і їх публічне озвучення чи обговорення. Через призму активної русифікації та знищення будь-чого, що тільки могло диференціювати українську культуру, як окрему.
Сам сюжет і форма оповіді є певним сучасним переосмисленням потоку свідомости вперемішку зі спогадами, снами, думками та якимись особистими записами головного героя Юра. Всі вони відбуваються в книзі паралельно і читач поступово складає весь пазл історії та становлення персонажа. Ми бачимо як на його родині та селі відобразився голод та засилля комуністичної партії, як його творчі потуги в юності були знищені через теми та використані слова, що в ті часи могли приписувати «буржуазному націоналізму», як КГБ руйнує його життя та право на щастя та як у старшому віці він повертається із метою метафоричної помсти усім тим, хто був на стороні безкарного радянського зла.
Текст визначний для сучасної української літератури та сучасного читача. Він дає змогу прорефлексувати на всі ці складні події та речі, що відбувались минулого століття. Така рефлексія і погляд правді в очі дуже важливі для того, аби усвідомлювати наше минуле і колективні травми та запобігати їх у майбутньому.
N.B. Як я зрозумів почитавши про життя автора, текст багато в чому біографічний та це робить його ще більш живим, справжнім і вартим того, аби бути усвідомлено прочитаним.
Другою важливою темою роману є дисидентство та опозиційний рух в Україні під радянським ярмом. Через призму заборон, які накладались навіть на певні слова і їх публічне озвучення чи обговорення. Через призму активної русифікації та знищення будь-чого, що тільки могло диференціювати українську культуру, як окрему.
Сам сюжет і форма оповіді є певним сучасним переосмисленням потоку свідомости вперемішку зі спогадами, снами, думками та якимись особистими записами головного героя Юра. Всі вони відбуваються в книзі паралельно і читач поступово складає весь пазл історії та становлення персонажа. Ми бачимо як на його родині та селі відобразився голод та засилля комуністичної партії, як його творчі потуги в юності були знищені через теми та використані слова, що в ті часи могли приписувати «буржуазному націоналізму», як КГБ руйнує його життя та право на щастя та як у старшому віці він повертається із метою метафоричної помсти усім тим, хто був на стороні безкарного радянського зла.
Текст визначний для сучасної української літератури та сучасного читача. Він дає змогу прорефлексувати на всі ці складні події та речі, що відбувались минулого століття. Така рефлексія і погляд правді в очі дуже важливі для того, аби усвідомлювати наше минуле і колективні травми та запобігати їх у майбутньому.
N.B. Як я зрозумів почитавши про життя автора, текст багато в чому біографічний та це робить його ще більш живим, справжнім і вартим того, аби бути усвідомлено прочитаним.
September 10, 2025
Я в захваті, стільки цікавих сюжетний ліній, які переплітаються між собою. Реалії і наслідки для нашої Батьківщини після Голодомору і комуністичного режиму. Бабуня Юра цікавезна, містична.
А мова і слова вжиті в написанні цієї книги- це справжній скарб.
А мова і слова вжиті в написанні цієї книги- це справжній скарб.
March 16, 2023
Це книга, яка б'є під дих, так що довго не можеш вдихнути. Я прочитав її за один підхід. Тут глибина від якої паморочиться в голові. Унікальна книга. Здоров'я й нових творів автору.
November 12, 2023
Цей роман варто включити в шкільну програму.
Твір про Голодомор та "брєжнєвський застій", про невивчені уроки з минулого. І про надію.
Твір про Голодомор та "брєжнєвський застій", про невивчені уроки з минулого. І про надію.
Displaying 1 - 21 of 21 reviews