What do you think?
Rate this book
Чорний шаман. Слідами монстрів. Хроніки лікаря
Під час розбудови Тараканівського форту будівельники розкопали стародавнє поховання. Судячи зі знайдених біля кістяка речей, потривожена могила належала шаманові. За легендами, будь-яке втручання у його вічний сон неодмінно потягне за собою жахливі нещастя.
Та інженер-полковник Борисов, відповідальний за зведення укріплень, повірити старим байкам і припинити розбудову задля проведення ретельного археологічного дослідження. Проте полковник і сам є колекціонером старожитностей, тож він не втримується від огляду знахідки - і від того, щоб забрати собі виявлений у похованні шаманський бубон…
Закінчивши курси військових медиків, Володимир Шульженко залишає дружину і сина й вирушає на службу до Тараканівського форту, де кояться дивні речі. За словами солдатів, причиною таємничих зникнень і божевілля серед військових є привид Чорного шамана…
Та інженер-полковник Борисов, відповідальний за зведення укріплень, повірити старим байкам і припинити розбудову задля проведення ретельного археологічного дослідження. Проте полковник і сам є колекціонером старожитностей, тож він не втримується від огляду знахідки - і від того, щоб забрати собі виявлений у похованні шаманський бубон…
Закінчивши курси військових медиків, Володимир Шульженко залишає дружину і сина й вирушає на службу до Тараканівського форту, де кояться дивні речі. За словами солдатів, причиною таємничих зникнень і божевілля серед військових є привид Чорного шамана…
384 pages, Hardcover
Published February 6, 2025
2 people are currently reading
14 people want to read
Ratings & Reviews
Friends & Following
Create a free account to discover what your friends think of this book!
Community Reviews
Displaying 1 - 3 of 3 reviews
October 31, 2025
Книги С.Пономаренко уже несколько лет занимают особое место в моём сердечке - это один из немногих укр.авторов, чьи книги я никогда не пропускаю. Прочитал их если не все, то большинство, и получил большое удовольствие от чтения - интересно пишет автор! «Тёмный ритуал», «Роковой звон», «Чартер со смертью», «Исчезнувшая», «Чорне весілля» - это лишь несколько из тех, что приходят на ум сразу и, несмотря, на некую наивность, регулярно проскакивающую в сюжете, они оставили очень хорошее послевкусие. Такие, мистические триллеры в знакомом украинском сеттинге.
В последние год-два писатель перестал писать романы, события которых происходят в наше время (наверное, слишком уж мрачная реальность сейчас в Украине и без фирменной чертовщины в сюжете) и переключился на историческую прозу - события его последних трёх опубликованных книг происходят в начале ХХ века. Эти книги вышли в серии «Слідами монстрів. Хроніки лікаря», главный герой которой - молодой психиатр Владимир Шульженко - работает доктором в самых неожиданных местах (например, в тюрьме) и параллельно расследует убийства и ловит местных маньяков. К началу третьей части уже вовсю разгорелась Первая Мировая война, и Шульженко был насильно мобилизован служить врачом в Таракановский форт недалеко от г.Дубно Ровенской области.
Как водится, в форте происходят странные события: по ночам пропадают солдаты, предшественник Шульженко наложил на себя руки, а по ночам часто слышно звуки бубна - музыкального инструмента, который считается главной реликвией шаманов. Руководство форта считает, что в деле замешаны немецкие шпионы, так что кому ж как не Владимиру заниматься расследованием этого дела)
Как мне показалось, эта книга наполнена жанровыми клише как никакая другая у Пономаренко. Спасения главного героя в распоследний момент тут происходят так часто, что уже воспринимаются как что-то обыденное - ну девять жизней у Шульженко, не меньше! Злодей, как водится, перед тем, как наконец-то осуществить свои суперзлодейские планы, обязательно должен рассказать главному герои не только все подробности этих самых планов, но и всю свою подноготную- ну конечно, а то еще и не успеют прийти к нему на помощь)))
вообще львиная доля поворотов сюжета очень предсказуема
А диалоги героев заслуживают отдельного упоминания - ну никогда я не поверю что люди так разговаривали, пусть и 100 лет назад)) максимально неестественные, топорные, высокопарные фразы
образы героев романа тоже не удались - все какие-то плоские, картонные. Вірочка - жена и «любовь всей жизни» гг - линию отношений которых автор упорно тянет с первой книги - также в очередной раз дерево, как «аксессуар» к образу гг, никакой роли в сюжете не играет и за всю книгу скажет несколько шаблонных фраз) в принципе, такие же и 90% персонажей книги
Сам главный герой - просто квинтэссенция положительных качеств - добрый, честный, порядочный, бесхитростный, еще и с «правильной» (по меркам 2025 года) политической позицией - ну просто скарб, а не людина! Из-за такой его положительности за ним просто неинтересно наблюдать - ему не веришь, ему не сочувствуешь, потому что персонаж максимально искусственный и рафинированный (ну и ничего кроме пары царапин с ним не случится)
Очень жаль, что так получилось и сюжеты Пономаренко слабеют с каждой книгой
дам шанс следующей книге в современном сеттинге (если таковая будет), а следующие книги серии (в конце - клиффхэнгер, который намекает на следующую часть) и другие «исторические» книги Пономаренко точно читать не буду
В последние год-два писатель перестал писать романы, события которых происходят в наше время (наверное, слишком уж мрачная реальность сейчас в Украине и без фирменной чертовщины в сюжете) и переключился на историческую прозу - события его последних трёх опубликованных книг происходят в начале ХХ века. Эти книги вышли в серии «Слідами монстрів. Хроніки лікаря», главный герой которой - молодой психиатр Владимир Шульженко - работает доктором в самых неожиданных местах (например, в тюрьме) и параллельно расследует убийства и ловит местных маньяков. К началу третьей части уже вовсю разгорелась Первая Мировая война, и Шульженко был насильно мобилизован служить врачом в Таракановский форт недалеко от г.Дубно Ровенской области.
Как водится, в форте происходят странные события: по ночам пропадают солдаты, предшественник Шульженко наложил на себя руки, а по ночам часто слышно звуки бубна - музыкального инструмента, который считается главной реликвией шаманов. Руководство форта считает, что в деле замешаны немецкие шпионы, так что кому ж как не Владимиру заниматься расследованием этого дела)
Как мне показалось, эта книга наполнена жанровыми клише как никакая другая у Пономаренко. Спасения главного героя в распоследний момент тут происходят так часто, что уже воспринимаются как что-то обыденное - ну девять жизней у Шульженко, не меньше! Злодей, как водится, перед тем, как наконец-то осуществить свои суперзлодейские планы, обязательно должен рассказать главному герои не только все подробности этих самых планов, но и всю свою подноготную- ну конечно, а то еще и не успеют прийти к нему на помощь)))
вообще львиная доля поворотов сюжета очень предсказуема
А диалоги героев заслуживают отдельного упоминания - ну никогда я не поверю что люди так разговаривали, пусть и 100 лет назад)) максимально неестественные, топорные, высокопарные фразы
образы героев романа тоже не удались - все какие-то плоские, картонные. Вірочка - жена и «любовь всей жизни» гг - линию отношений которых автор упорно тянет с первой книги - также в очередной раз дерево, как «аксессуар» к образу гг, никакой роли в сюжете не играет и за всю книгу скажет несколько шаблонных фраз) в принципе, такие же и 90% персонажей книги
Сам главный герой - просто квинтэссенция положительных качеств - добрый, честный, порядочный, бесхитростный, еще и с «правильной» (по меркам 2025 года) политической позицией - ну просто скарб, а не людина! Из-за такой его положительности за ним просто неинтересно наблюдать - ему не веришь, ему не сочувствуешь, потому что персонаж максимально искусственный и рафинированный (ну и ничего кроме пары царапин с ним не случится)
Очень жаль, что так получилось и сюжеты Пономаренко слабеют с каждой книгой
дам шанс следующей книге в современном сеттинге (если таковая будет), а следующие книги серии (в конце - клиффхэнгер, который намекает на следующую часть) и другие «исторические» книги Пономаренко точно читать не буду
This entire review has been hidden because of spoilers.
November 30, 2025
Книга, що завершує історію про лікаря Володимира Шульженка (а може й ні, бо закінчення дуже інтригує ☺️).
Вже відомий нам лікар, з яким ми переживали пригоди в психіатричній клініці Чернігова (Упир) та в Лук'янівському тюремному замку (2 книга), вирушає у Тараканівський форт, щоб проходити там військову службу, лікуючи людей.
Не встиг ще Володимир добратись до місця, як вже почув історію про Чорного шамана, на кістках якого нібито збудований цей форт, про страшну енергетику місця та дивні речі, що відбуваються в ньому.
Входячи у суть справ, герой дізнається, що його попередник-лікар закінчив життя самогубством, зник фельдшер та один із пацієнтів безпідставно почав сходити з розуму. Окрім того, щоночі персонал чує звуки бубна та вірить в те, що в стінах форту ще досі перебуває душа Шамана.
Ця книга не схожа на попередні 2, адже історія з фортом закінчується на половині книги і ти залишаєшся в здивованому очікувані, а про що ж буде далі, адже ми вже знаємо відповіді на всі питання.
Друга частина книги - про особисту трагедію героя, що є причиною повернення Володимира в Київ. Ця історія - практично власне розслідування, в якому ми зустрічаємо героїв з попередніх книг.
Цікава, динамічна, інтригуюча, містична книга
10/10
Вже відомий нам лікар, з яким ми переживали пригоди в психіатричній клініці Чернігова (Упир) та в Лук'янівському тюремному замку (2 книга), вирушає у Тараканівський форт, щоб проходити там військову службу, лікуючи людей.
Не встиг ще Володимир добратись до місця, як вже почув історію про Чорного шамана, на кістках якого нібито збудований цей форт, про страшну енергетику місця та дивні речі, що відбуваються в ньому.
Входячи у суть справ, герой дізнається, що його попередник-лікар закінчив життя самогубством, зник фельдшер та один із пацієнтів безпідставно почав сходити з розуму. Окрім того, щоночі персонал чує звуки бубна та вірить в те, що в стінах форту ще досі перебуває душа Шамана.
Ця книга не схожа на попередні 2, адже історія з фортом закінчується на половині книги і ти залишаєшся в здивованому очікувані, а про що ж буде далі, адже ми вже знаємо відповіді на всі питання.
Друга частина книги - про особисту трагедію героя, що є причиною повернення Володимира в Київ. Ця історія - практично власне розслідування, в якому ми зустрічаємо героїв з попередніх книг.
Цікава, динамічна, інтригуюча, містична книга
10/10
March 16, 2025
Я в захваті. Поки що, це моя улюблена частина. Цього разу головний герой лікар Шульженко змушений стати військовим лікарем і потрапляє до Тараканівського форту. Але стикнутись йому доведеться не з війною і пораненнями, а з легендою про чорного шамана, чий бубон чути вночі в коридорах форту. Тут прекрасно все. І детективна складова, і містична частина, і зв'язок із попередніми частинами. І особливо те, що як би головний герой не відкидав
містику і не пояснював події з точки зору логіки, тоненька магічна ниточка все ж залишається. І фінал. Інтригує. Змушує чекати наступної книги.
містику і не пояснював події з точки зору логіки, тоненька магічна ниточка все ж залишається. І фінал. Інтригує. Змушує чекати наступної книги.
Displaying 1 - 3 of 3 reviews