Lacan: Eine Einführung in die strukturale Psychoanalyse

by August Ruhs

Зустріч із французьким структуралізмом та насамперед зі структурною лінгвістикою надала повоєнному психоаналізу нових та потужних імпульсів. Ця переорієнтація, яка є одночасно поверненням до Фройда та ревізією його текстів, тісно пов’язана із психоаналітиком Жаком Лаканом і його школою. Розроблена в її рамках теорія не лише мала вирішальний, хоч і не беззаперечний вплив на теорію і практику клінічного психоаналізу, а й відкрила нові погляди на культурні та суспільні феномени у контексті несвідомих смислових, семантичних та мотиваційних взаємозв’язків. Праця «Лакан. Вступ до структурного психоаналізу» відомого австрійського психіатра та психоаналітика Авґуста Руса пропонує детальний розгляд основних понять лаканівського вчення і може слугувати чудовою відправною точкою для ознайомлення з ідеями цього визначного французького психоаналітика.

Genres: Psychology, Psychoanalysis

140 pages, Paperback

First published January 1, 2010

Reviews

[Yakym Yermak · Rating 4 out of 5]

Нічого не зрозумів, але дуже цікаво!

[Marta Mokhnatska · Rating 2 out of 5]

Чудова книжка для тих, хто в школі засвоював програмні тексти через стислі перекази або критику.

А якщо серйозно, то я щиро не розумію мети цього тексту: його концентрованість не дозволяє виконати функцію доступного введення в Лаканівський корпус; Рус не вступає в жодну полеміку з Лаканом, не розширює/коментує його поглядів; якщо й навіть згрубша вводить в контекст, то зважаючи на те, що структуралізм не виник на порожньому місці, – Лакан сам створює собі контекст. Тобто це якесь теоретичне паратизування, на доробку, який, до речі, своєю неоднорідністю апріорі застрахований від успішності подібних спроб.

Тут немає жодного інтелектуального ризику для автора, тому не можу позбутися думки про паразитування.

Всі симптоми вторинності.

Також дуже сумно, що в українському книговиданні досі немає феміністичної критики Лакана.

[Luis Löwenstein · Rating 2 out of 5]

Dieser Versuch einer Einführung in das Werk Jacques Lacans erfordert zu ihrem Verständnis eine ebenso intensive Auseinandersetzung wie die Lektüre der Primärtexte (zumindest nach meiner beschränkten Erfahrung mit Lacan) und ist daher eigentlich als gescheitert zu betrachten. Hab irgendwann aufgegeben und die letzten 60 Seiten einfach über mich ergehen lassen, ohne ein Wort zu verstehen (was ich mir, wenn es nicht Prüfungsstoff wäre, nie angetan hätte). Highlight ist die Nacherzählung eines Museumsbesuchs, bei dem eine Gruppe von Psychoanalytikern einen Schrank von Dagobert Peche als bisexuell (anscheinend nicht im Freud'schen Sinne der konstitutionellen Bisexualität, sondern tatsächlich einer sexuellen Orientierung) und hysterisch diagnostiziert.

[oxalotle [через О] · Rating 4 out of 5]

Підкоряючи мене фалічному закону, ця книга розвинула у мені гомосексуальність.
Це не легке чтиво для відпустки, це підручник із структурного психоаналізу - потворного наукового конструкту із відростками пансексуалізму. Психоаналітики так і не знайшли клітор, заплутались в своїх пенісах і самі же сказали, що жінкам доступне божествене задоволення. Батько мертвий, бо Фройд йобнувся на грибах та безсмерті.
Дякую видавництву Комубук за переклад фундаментального підручника. Щоб не налякати гриби.

[Kirill Meshkov]

huh?