What do you think?
Rate this book
Η ιστορία του Τομ Τζόουνς, ενός έκθετου: Α' τόμος
Χιουμοριστικό, ερωτικό, ρηξικέλευθο και διορατικό το μνημειώδες μυθιστόρημα του Fielding, μολονότι γραμμένο πριν από 250 χρόνια, μιλά με την ίδια άνεση και για το χθες και για το σήμερα. Οι περιπέτειες του Τομ και της Σοφίας δεν προσφέρουν απλώς ένα απολαυστικό ταξίδι αλλά και μια σπάνια αναγνωστική εμπειρία.
624 pages, Paperback
First published January 1, 1748
39 people are currently reading
1435 people want to read
About the author
Henry Fielding
2,489 books387 followersHenry Fielding was an English dramatist, journalist and novelist. The son of an army lieutenant and a judge's daughter, he was educated at Eton School and the University of Leiden before returning to England where he wrote a series of farces, operas and light comedies.
Fielding formed his own company and was running the Little Theatre, Haymarket, when one of his satirical plays began to upset the government. The passing of the Theatrical Licensing Act in 1737 effectively ended Fielding's career as a playwright.
In 1739 Fielding turned to journalism and became editor of The Champion. He also began writing novels, including: The Adventures of Joseph Andrews (1742) and Jonathan Wild (1743).
Fielding was made a justice of the peace for Westminster and Middlesex in 1748. He campaigned against legal corruption and helped his half-brother, Sir John Fielding, establish the Bow Street Runners.
In 1749 Fielding's novel, The History of Tom Jones was published to public acclaim. Critics agree that it is one of the greatest comic novels in the English language. Fielding followed this success with another well received novel, Amelia (1751).
Fielding continued as a journalist and his satirical journal, Covent Garden, continued to upset those in power. Throughout his life, Fielding suffered from poor health and by 1752 he could not move without the help of crutches. In an attempt to overcome his health problems, Henry Fielding went to live in Portugal but this was not successful and he died in Lisbon in 1754.
Fielding formed his own company and was running the Little Theatre, Haymarket, when one of his satirical plays began to upset the government. The passing of the Theatrical Licensing Act in 1737 effectively ended Fielding's career as a playwright.
In 1739 Fielding turned to journalism and became editor of The Champion. He also began writing novels, including: The Adventures of Joseph Andrews (1742) and Jonathan Wild (1743).
Fielding was made a justice of the peace for Westminster and Middlesex in 1748. He campaigned against legal corruption and helped his half-brother, Sir John Fielding, establish the Bow Street Runners.
In 1749 Fielding's novel, The History of Tom Jones was published to public acclaim. Critics agree that it is one of the greatest comic novels in the English language. Fielding followed this success with another well received novel, Amelia (1751).
Fielding continued as a journalist and his satirical journal, Covent Garden, continued to upset those in power. Throughout his life, Fielding suffered from poor health and by 1752 he could not move without the help of crutches. In an attempt to overcome his health problems, Henry Fielding went to live in Portugal but this was not successful and he died in Lisbon in 1754.
Ratings & Reviews
Friends & Following
Create a free account to discover what your friends think of this book!
Community Reviews
Displaying 1 - 21 of 21 reviews
August 13, 2014
Ισως το απολαυστικοτερο μυθιστορημα που εχω διαβασει. ενα βιβλιο γεματο αισιοδοξα μηνυματα,με τη γραφη του Φιλντινγκ να σε εντυπωσιαζει καθε λεπτο. Το χιουμορ και μια ελαφρια ειρωνεια για τα ηθη και τα εθιμα της εποχης εκεινης , μου εκανε ακομη πιο ευχαριστη την ιστορια του πρωταγωνιστη Τομ.Θα μπορουσε καποιος,λογω του αισιου τελους,να το χαρακτηρισει σαν ενα ομρφο παραμυθι. ομως καθε αλλο παρα παραμυθι ειναι. οι πρωταγωνιστες του βιβλιου κινουνται ακρως ρεαλιστικα χωρις καμια δοση παραδοξου και ακραιου. Τελος,οι σκηνες , "ραβονται" πολυ ομορφα μεταξυ τους.Ωστοσο και να χαθεις καπου,ο συγγραφεας φροντιζει να σου υπενθυμιζει καθε τοσο για πιο ατομο σου μιλαει.
Κορυφαια λογοτεχνια . 5 αστερια ,ειναι το λιγοτερο που θα μπορουσα να το βαθμολογησω
Κορυφαια λογοτεχνια . 5 αστερια ,ειναι το λιγοτερο που θα μπορουσα να το βαθμολογησω
February 22, 2017
Probably one of the best book i've read.
May 3, 2023
Pikaresker Meilenstein in der Geschichte des Entwicklungsromans, leider altert Humor manchmal sehr schlecht. Als Zeitgenosse hätte ich vermutlich Tränen gelacht. Bin auch mit einer zweibändigen Print-Ausgabe nicht weiter gekommen. Die kindle-Version umfasst sechs Bände. Der Plot würde mich immer noch neugierig machen, aber Umfang und Umsetzung rechtfertigen derzeit keinerlei weitere Beschäftigung mit der Geschichte eines Findlings.
August 18, 2020
Ευανάγνωστο, ό.τι πρέπει για καλοκαίρι. Ενδιαφέρουσα πλοκή, ωραίοι χαρακτήρες, με την έννοια του πραγματικού, ατελούς κι όχι εξιδανικευμένου. Τα περισσότερα αποσπάσματα είναι καυστικά και σατιρικά, ενώ συχνά μου ερχόταν στο μυαλό ότι πρόκειται για κωμωδία καταστάσεων. Τα σχόλια του ίδιου του αφηγητή είναι καίριας σημασίας, όχι τόσο για την πλοκή του έργου, όσο για την κατανόηση των απόψεων του συγγραφέα και της εποχής του, συμπεριφορές και ήθη της οποίας δεν διαφέρουν από τη σημερινή.
April 6, 2020
Classic satire, tongue in cheek and full of humor and misadventure. Characters are Deeply flawed, in contrast to what others were writing at that era. The audio book is extra fun because the reader fully captures the feel of the story with his sarcastic reading.
August 8, 2015
Εξαιρετική γραφή και απολαυστικότατο διάβασμα!
November 13, 2014
I have read this book in a week over the summer, and it was horrible! I hated every single part in it and I suggest that you don't buy this book.......
August 11, 2020
I generally like fiction from this time period. But not this one. Long winded tale of an orphan, and ward of a wealthy man. Told in a manner where the author talks to the reader which annoyed me.
September 14, 2016
Great historical novel
December 29, 2024
Видавництво Богдан, подарувало читачам чудовий двотомник класичної англійської прози. Обкладинка першого тому оздоблена гравюрою Вільяма Гоґарта "Час старить картини" 1961 р. Другий том прикрашає гравюра Яна Прута створена до голландського видання "Тома Джона" 1751 року. Варто зазначити, що в обох томах в тексті є багато гравюр не лише Вільяма Гоґарта, а й інших художників, що прекрасно доповнюють контекст книги. Таке оздоблення було б неможливе без побажань перекладача цього твору Ірини Кобаль-Бондаренко, яка відшукувала сюжетні картини пов'язані з цим твором та переконала видавців в доцільності їх використання у тексті. Тож на виході цього двотомника, ми отримали справжній візуальний шедевр, який виконанний в канонах класичних видань, що надає додаткову естетику XVIII cт.
Не менш важливою в сприйнятті цього твору є робота перекладача. Відзначу чудовий переклад пані Ірини, яка вперше переклала цей знаковий твір світової літератури на українську мову, надала йому автентичності та вишуканості тієї епохи, у якій жив та творив Генрі Філдінг.
Помітно, що перекладач проробив довготривалу роботу, віднісся до книги з любов'ю та певним фанатизмом. В підсумку ми отримали ще одну перекладацьку перлину вже у новому тисячолітті українською мовою.
Про сам твір, варто відзначити значущість його у світовій літературі. Відомий поет, філософ та критик минулого Семуель Тейлор Колрідж називає цей твір як один із: "трьох найдосконаліших сюжетів, які будь-коли планувалися". А пізніше 1954 року Сомерсет Моєм, у своїй книзі "Великі романісти та їх романи" називає цю історію в десятці кращих, на його думку, романів у світі.
І дійсно, структурно "Історія Тома Джонса, знайди" поділяється на два томи, що складаються з 18 книг. У кожній книзі є вступний перший розділ самого Генрі Філдінґа, який часто розмірковує там на різні теми, письменництво, філософію, славу, історію, літературу, публіку, критику, плагіат, читача та багато чого іншого. Така побудова книги й справді хороша, й цінна тим, що автор також не полишає читача, а веде з ним світську інтелектуальну бесіду. У самих розділах, автор часто продовжує діалог зі своїм читачем, коментуючи події та вчинки героїв роману. Ставиться до читача з повагою, підкреслюючи його уважність, розум та читацький смак. А сама Історія переповнена такими от багатими цитатами минулих епох та її найвидатніших представників, авторів, філософів, політичних діячів: Платон, Арістотель, Лукрецій, Овідій, Горацій, Шекспір, Лок, Мільтон та багато, багато інших. Щоб продемонструвати вишукану, інтелектуальну мову Філдінґа наведу вам гарний уривок з книги XIII першого розділі, де Генрі Філдінґ наче античний автор, який говорить з музами, він взиває до любові, генію, людяності, вченості, досвіду, щоб вони були з ним і ніколи не покидали:
✍" Насамперед тебе, о Генію - дарунку, небес, без чиєї допомоги ми даремно змагатимемося з природним плином подій. Тебе, хто щедро сіє зерна, якими, якими живиться мистецтво та які дають щедрі вруна. Візьми ласкаво мене за руку й проведи крізь усі завулки, через усі звивисті лабіринти природи. Розкрий переді мною таємниці, яких не побачать профани. Навчи мене - бо для тебе це зовсім не важке завдання - пізнавати людей краще, ніж вони знають самі себе. Розвій імлу, яка огортає розум смертних, змушуючи їх обожнювати людей за їхню майстерність чи відчувати огиду до них за хист дурити інших - між тим як насправді вони самі варті успіху, бо дурять самих себе. Зірви тонку личину мудрості з їхньої зарозумілості, рясноти - з користолюбства та слави - з честолюбства. Прийди ж бо натхненнику - Арістофана, Лукіана, Сервантеса, Раблє, Мольєра, Шекспіра, Свівта, Маріво - і сповни мої сторінки гумором, щоб навчити людей незлобливо сміятися з чужої нерозважності й смиренно засмучуватись через свою."
✍"А ти, о Вченість (адже без твоєї допомоги геній не народить нічого чистого, нічого слушного, нічого геніального) - скеровуй моє перо! Тебе особливо я шанував за часів ранньої своєї юності у твоєму святилищі - там, де прозорі, неквапливі води Темзи омивають твої Ітонськи береги, де я поклонявся тобі в ранній юності. Тобі - на твій березовий вівтар - із суто спаратанською стійкістю приносив я кров свою. Прийди ж бо і вділи мені у надлишку зі своїх незлічених скарбів, зібраних у далекій давнині. Відчини свої меонійські і мантуанські скарбниці - й усе інше, що містить усі твої філософські, поетичні й історичні скарби; і немає значення, грецькими чи римськими літерами ти попідписували сі масивні скрині. Дай мені хоча б на якийсь час ключ від твоєї скарбниці, який ти довірила улюбленцеві своєму Ворбрертону*"
Безперечно такі от відступи автора не можуть не захоплювати читача, та повернімося, безпосередньо до самої Історії Тома Джонса.
Не менш важливою в сприйнятті цього твору є робота перекладача. Відзначу чудовий переклад пані Ірини, яка вперше переклала цей знаковий твір світової літератури на українську мову, надала йому автентичності та вишуканості тієї епохи, у якій жив та творив Генрі Філдінг.
Помітно, що перекладач проробив довготривалу роботу, віднісся до книги з любов'ю та певним фанатизмом. В підсумку ми отримали ще одну перекладацьку перлину вже у новому тисячолітті українською мовою.
Про сам твір, варто відзначити значущість його у світовій літературі. Відомий поет, філософ та критик минулого Семуель Тейлор Колрідж називає цей твір як один із: "трьох найдосконаліших сюжетів, які будь-коли планувалися". А пізніше 1954 року Сомерсет Моєм, у своїй книзі "Великі романісти та їх романи" називає цю історію в десятці кращих, на його думку, романів у світі.
І дійсно, структурно "Історія Тома Джонса, знайди" поділяється на два томи, що складаються з 18 книг. У кожній книзі є вступний перший розділ самого Генрі Філдінґа, який часто розмірковує там на різні теми, письменництво, філософію, славу, історію, літературу, публіку, критику, плагіат, читача та багато чого іншого. Така побудова книги й справді хороша, й цінна тим, що автор також не полишає читача, а веде з ним світську інтелектуальну бесіду. У самих розділах, автор часто продовжує діалог зі своїм читачем, коментуючи події та вчинки героїв роману. Ставиться до читача з повагою, підкреслюючи його уважність, розум та читацький смак. А сама Історія переповнена такими от багатими цитатами минулих епох та її найвидатніших представників, авторів, філософів, політичних діячів: Платон, Арістотель, Лукрецій, Овідій, Горацій, Шекспір, Лок, Мільтон та багато, багато інших. Щоб продемонструвати вишукану, інтелектуальну мову Філдінґа наведу вам гарний уривок з книги XIII першого розділі, де Генрі Філдінґ наче античний автор, який говорить з музами, він взиває до любові, генію, людяності, вченості, досвіду, щоб вони були з ним і ніколи не покидали:
✍" Насамперед тебе, о Генію - дарунку, небес, без чиєї допомоги ми даремно змагатимемося з природним плином подій. Тебе, хто щедро сіє зерна, якими, якими живиться мистецтво та які дають щедрі вруна. Візьми ласкаво мене за руку й проведи крізь усі завулки, через усі звивисті лабіринти природи. Розкрий переді мною таємниці, яких не побачать профани. Навчи мене - бо для тебе це зовсім не важке завдання - пізнавати людей краще, ніж вони знають самі себе. Розвій імлу, яка огортає розум смертних, змушуючи їх обожнювати людей за їхню майстерність чи відчувати огиду до них за хист дурити інших - між тим як насправді вони самі варті успіху, бо дурять самих себе. Зірви тонку личину мудрості з їхньої зарозумілості, рясноти - з користолюбства та слави - з честолюбства. Прийди ж бо натхненнику - Арістофана, Лукіана, Сервантеса, Раблє, Мольєра, Шекспіра, Свівта, Маріво - і сповни мої сторінки гумором, щоб навчити людей незлобливо сміятися з чужої нерозважності й смиренно засмучуватись через свою."
✍"А ти, о Вченість (адже без твоєї допомоги геній не народить нічого чистого, нічого слушного, нічого геніального) - скеровуй моє перо! Тебе особливо я шанував за часів ранньої своєї юності у твоєму святилищі - там, де прозорі, неквапливі води Темзи омивають твої Ітонськи береги, де я поклонявся тобі в ранній юності. Тобі - на твій березовий вівтар - із суто спаратанською стійкістю приносив я кров свою. Прийди ж бо і вділи мені у надлишку зі своїх незлічених скарбів, зібраних у далекій давнині. Відчини свої меонійські і мантуанські скарбниці - й усе інше, що містить усі твої філософські, поетичні й історичні скарби; і немає значення, грецькими чи римськими літерами ти попідписували сі масивні скрині. Дай мені хоча б на якийсь час ключ від твоєї скарбниці, який ти довірила улюбленцеві своєму Ворбрертону*"
Безперечно такі от відступи автора не можуть не захоплювати читача, та повернімося, безпосередньо до самої Історії Тома Джонса.
January 22, 2019
Absolutely enjoyed this rambling novel from the late 18th century about the foundling Tom Jones and all that he gets up to. He falls in and out and then in love again; he fights and steals, and yet remains so likeable throughout; and encounters a host of fantastically drawn characters along the way.
September 19, 2022
Fielding in Tom Jones plays the important role of a presenter who not only knows all but also controls the action.The act of grasping and determining situations in such fiction is broadly done through the author's attitude.Fielding wishes to share with the reader the firm belief that it is possible to attain goodness and virtue in life.
November 14, 2019
Review in vol !!
December 19, 2020
A short book, and I listened to the audio version. The story was okay, but I didn't enjoy the reader and the accents he used. Some seemed downright strange.
February 4, 2024
1001 böcker
Sidan 42, mening 1:
”Som innehåller just det, som läsaren måhända väntat finna däri.”
Sidan 42, mening 1:
”Som innehåller just det, som läsaren måhända väntat finna däri.”
April 7, 2025
Εξαίρετο - ένας Ντικενσιανός προϊδεασμός.
August 26, 2019
I can't believe how fast these past 24-days - which is how long it took me to read this book - have passed. I got so wrapped-up in this book that, every spare moment, I couldn't wait to continue with the story. But there was more to this book than just the story. The writing, the words were what captivated me the most. How words, used back then this book was first published, had a different meaning from the same words we use today. I would highly recommend this book to anyone.
August 9, 2020
Ένα βιβλίο με αρκετές εκπλήξεις, η πλοκή συνεχής. Πολύ όμορφη και πρωτότυπη αφηγηματική τεχνική, παρότι ο αφηγητής είναι παντογνώστης, ωστόσο είναι πάντα παρών να βοηθήσει τον αναγνώστη να κατανοήσει τι συμβαίνει. Όμορφες περιγραφές της αγγλικής υπαίθρου και των κοινωνικών συνηθειών της εποχής. Λίγο κουραστικές οι μεγάλες παρεκβάσεις, ωστόσο αναγκαίες ως στολίδια του μυθιστορήματος. Στα συν η -όπως πάντα- προσεγμένη έκδοση του Gutenberg.
November 28, 2021
Αρκετά φλύαρο σε ορισμένα σημεία το οποίο απεβαινε σε βάρος της πλοκής του έργου. Ενδιαφέρουσα κι ενίοτε διδακτική ιστορία αλλά ενίοτε ο ήρωας του βιβλίου "ασφυκτιούσε" από την φλυαρία. Οι συμπτώσεις αλλά και η εξέλιξη της ιστορίας ήταν αρκετές φορές συναρπαστική. Πάμε τώρα για τον δεύτερο τόμο
April 12, 2013
Please refer to my brief review following Volume 2.
Displaying 1 - 21 of 21 reviews