What do you think?
Rate this book
Ті, що творили «Перший вінок»
У збірникові «Ті, що творили “Перший вінок”» в оригінальній версії науковиць і дослідниць жіночої історії представлено цілісний життєтворчий образ кожної із авторок «Першого вінка» (Наталія Кобринська, Леся Українка, Олена Пчілка, Уляна Кравченко, Людмила Старицька, Ольга Франко, Дніпрова Чайка, Ганна Барвінок, Софія Окуневська, Климентина Попович, Ольга Левицька, Катерина Довбенчук, Анна Павлик, Сидора Навроцька, Михайлина Рошкевич, Олеся Бажанська, Олена Грицай) разом із невідомими фактами біографії. Висвітлено їхній шлях до альманаху, проаналізовано художні тексти, надруковані у «Вінку», та їх рецепцію в критиці. Також показано, як альманах визначив подальшу письменницьку долю усіх цих жінок, дозволивши їм продовжити літературну кар’єру — чи навпаки, ставши в ній фінальною крапкою.
По суті, цей збірник есеїв є першим популярним, відкривавчим, коментованим виданням до репринтної версії «Першого вінка». Він оприявнить його цікаві видавничі залаштунки, сперті на цінні архівні документи. Видання є вельми важливим з огляду на ювілейний рік 140-річчя українського жіночого руху.
По суті, цей збірник есеїв є першим популярним, відкривавчим, коментованим виданням до репринтної версії «Першого вінка». Він оприявнить його цікаві видавничі залаштунки, сперті на цінні архівні документи. Видання є вельми важливим з огляду на ювілейний рік 140-річчя українського жіночого руху.
- GenresNonfiction
224 pages, Hardcover
Published January 1, 2024
Ratings & Reviews
Friends & Following
Create a free account to discover what your friends think of this book!
Community Reviews
Displaying 1 - 12 of 12 reviews
February 9, 2025
Це одна з тих книжок, про які не знаєш, що вони тобі треба, поки не прочитаєш. А прочитавши думаєш, як ти без неї жила.
Тут 17 есеїв про сімнадцятьох українок. Сімнадцятьох авторок першого жіночого альманаху. Жінок різного походження, різного стану і різної долі. Зі щасливими шлюбами і шлюбами страшними. З спокійним життям і з життям буремним. Визнаних авторок і тих, хто так і не стали відомими широкому загалу.
Це надзвичайно строкате товариство, яке доклалося до знакового видання. І добре доклалося, скажу я вам.
Чесно, мені дуже хочеться серіал про те, як готували «Перший вінок». Оповідь має чималий потенціал: які тут пристрасті, дай боже.
Єдине, чого мені трохи забракло — невеличких довідок про авторок есеїв, то було б дуже елегантне доповнення
Тут 17 есеїв про сімнадцятьох українок. Сімнадцятьох авторок першого жіночого альманаху. Жінок різного походження, різного стану і різної долі. Зі щасливими шлюбами і шлюбами страшними. З спокійним життям і з життям буремним. Визнаних авторок і тих, хто так і не стали відомими широкому загалу.
Це надзвичайно строкате товариство, яке доклалося до знакового видання. І добре доклалося, скажу я вам.
Чесно, мені дуже хочеться серіал про те, як готували «Перший вінок». Оповідь має чималий потенціал: які тут пристрасті, дай боже.
Єдине, чого мені трохи забракло — невеличких довідок про авторок есеїв, то було б дуже елегантне доповнення
March 23, 2025
Сподіваюся, хтось у видавництві намалював схему зв'язків між авторками альманаху. Багато з них ведуть до Франка і Кобринської, але декотрі з авторок також були безпосередньо знайомі між собою. Загалом виглядає, що товариство зібралося невипадкове. Є і родичі, хтось когось рекомендував, а хтось і поготів роками співпрацював. Тільки дивно, що проігнорували Марка Вовчка чи Кобилянську.
August 11, 2025
Неймовірно багато цікавої інформації, свіжий погляд на імена тих авторок, що були в авангарді жіночого літературного руху.
Про деяких з них я чула вперше, ще про кількох знала надзвичайно мало. А ті імена, що були мені знайомі з інших літературних студій і власних читацьких практик, заграли новими барвами, бо говорили ми про них в контексті творення цього феноменального альманаху і феміністичного руху в Україні.
Раджу цю книгу всім, хто хоче дізнатися трохи більше про українське жіноцтво і українську літературу.
Її можна читати окремо від "Першого вінка", я робила саме так. Альманах буде наступним етапом.
А можна читати по одному ессею і поєднувати його із творами авторки.
Про деяких з них я чула вперше, ще про кількох знала надзвичайно мало. А ті імена, що були мені знайомі з інших літературних студій і власних читацьких практик, заграли новими барвами, бо говорили ми про них в контексті творення цього феноменального альманаху і феміністичного руху в Україні.
Раджу цю книгу всім, хто хоче дізнатися трохи більше про українське жіноцтво і українську літературу.
Її можна читати окремо від "Першого вінка", я робила саме так. Альманах буде наступним етапом.
А можна читати по одному ессею і поєднувати його із творами авторки.
September 9, 2026
Дисклеймер: щиро дякую команді Creative Women Publishing за перевидання «Першого вінка», а також за інтенцію дослідити історії жінок, які стоять за оригінальними текстами.
На жаль, після знайомства з літераторазнавчим метедом Соломії Павличко більшість текстів починають виглядати дуже слабкими методологічно, авіть якщо це академічна біографічна реконструкція.
Залишу кілька цитат.
Гарт боротьби!.. Недеальне тіло! :) І далі маємо психологічну реконструкцію.
А звідки, перепрошую, ми знаємо, що відчувала Пчілка? :)
А звідки ми знаємо, що Людмилу пʼянило? І чи пʼянило Людмилу вино взагалі? :)
Тут є якісь лапки – тобто, ймовірно, щось зацитовано, але звідки мені знати, де тут закінчується джерело і починається реконструкція літературознавиці?
Мене щиро болять ці спайки з уяви, які точно виглядають такими, коли розмито межі між фактами та інтерпретацією.
На жаль, після знайомства з літераторазнавчим метедом Соломії Павличко більшість текстів починають виглядати дуже слабкими методологічно, авіть якщо це академічна біографічна реконструкція.
Залишу кілька цитат.
...Усе життя Лариси Кочач позначене гартом боротьби, протистояння. Боротьби із власними комплексами (бо ж мала тіло далеке від ідеального)...
Гарт боротьби!.. Недеальне тіло! :) І далі маємо психологічну реконструкцію.
...Пчілка відчувала тут конкуренцію, що ставала все зримішою...
А звідки, перепрошую, ми знаємо, що відчувала Пчілка? :)
...Письмо окрилювало Людмилу, чарувало, пʼянило незгірш доброго вина...
А звідки ми знаємо, що Людмилу пʼянило? І чи пʼянило Людмилу вино взагалі? :)
...У тих мелодіях чулися їй колись радісні голоси її дітей. […] А ще «лізли під руки» тітці Натальці, що ото взялася знов вимішувати тісто, аби спекти смачнезних булок з маком...
Тут є якісь лапки – тобто, ймовірно, щось зацитовано, але звідки мені знати, де тут закінчується джерело і починається реконструкція літературознавиці?
Мене щиро болять ці спайки з уяви, які точно виглядають такими, коли розмито межі між фактами та інтерпретацією.
March 25, 2026
Чудове доповнення до вінка, і хоч моментами мені не вистачало фактів, це змусило гуглити і читати купу всього в інтернеті. Неможливо не помітити, що Франко фігурує у кожній біографії, він був редактором «Першого вінка» і знайомив між собою авторок, пропонував їх Кобринській та писав тонну листів.
Як він усе встигав, я не знаю, але якщо екранізувати ті часи, то вийдуть українські Бріджертони, це очевидно.
Дуже приємно усвідомлювати, що за 140 років ми зробили якийсь квантовий стрибок у часі, все дуже змінилось і не в останню чергу завдяки 17 авторкам «Першого вінка».
Як він усе встигав, я не знаю, але якщо екранізувати ті часи, то вийдуть українські Бріджертони, це очевидно.
Дуже приємно усвідомлювати, що за 140 років ми зробили якийсь квантовий стрибок у часі, все дуже змінилось і не в останню чергу завдяки 17 авторкам «Першого вінка».
May 22, 2025
дуже цікаво, тепер хочеться захопливий серіал про цих жінок
June 4, 2025
Хто міг подумати, що читати біографії буде так цікаво
June 20, 2025
Не робіть моєї помилки і читайте «Перший вінок» паралельно з «Ті, що творили «Перший вінок». Бо я прочитала збірку есеїв вже опісля альманаху. І сама збірка не менш цікава й важлива, ніж перевидання «Першого вінка».
Про перипетії, зв’язки, конфлікти навколо видання альманаху можна зняти дуже цікавий серіал, серйозно. І від нього буде не відірватися!
Якщо хтось ще скаже мені, що фемінізм – непитомий для України, що це чуже, запозичене – я вручу такій людині цю книжку. Вона вщерть розбиває цей міф. Бо показує, як для багатьох авторок жіноче питання стало якщо не справою життя, то важливим принципом. Як це відбулося в епоху дуже обмежених можливостей для жінок і як тісно переплелося з національними питаннями.
October 10, 2026
«Ті, що творили “Перший вінок”» Алли Швець — 17 есеїв про жінок, чиї твори увійшли до першого українського жіночого альманаху.
І найбільше мене вражає навіть не історія того, як ці жінки потрапили до «Першого вінка», а те, як склалося їхнє життя після нього.
Адже для когось участь у такому визначному проєкті стала початком літературної кар’єри, а для когось — чи не єдиною яскравою подією за все життя. Долі цих жінок настільки різні, складні, часом суперечливі й трагічні, що читання викликає дуже щемкі почуття.
На кількох сторінках проходять юність, навчання, перші амбіції, кохання, шлюби, діти, творчість, втрати, старіння і смерть. Вражає це відчуття — коли маю на долоні все життя жінки.
І мимоволі починаю думати про власне.
Що чекає на мене? Зараз є молодість, краса, яскравість, енергія, бажання творити, реалізовуватися, бути помітною. А що буде через 20–30 років? За що я буду триматися? Що залишиться важливим? Що з усього, що сьогодні здається визначальним, виявиться лише коротким епізодом моєї біографії?
Водночас ця книга — неймовірний зріз цілої епохи. Через біографії жінок відкривається світ тогочасної інтелігенції, її побут, освіта, суспільне життя, переконання, можливості й обмеження.
Мені цікаво, з яких родин походили ці жінки, ким були їхні батьки, сестри й брати, з ким вони дружили, кого кохали, за кого виходили заміж. Чому їм було не все одно? Звідки бралося бажання писати, діяти, змінювати становище жінок, працювати для своєї культури?
Усі ці люди виявляються дивовижно пов’язаними між собою. Одна біографія переплітається з іншою, родинні історії переходять одна в одну. І, звісно, всюдисущий Іван Франко, який раз у раз з’являється в долі чи не кожної з цих жінок.
Поступово розумієш, що читаєш не просто 17 окремих історій, а історію цілого середовища, покоління, суспільства. Через життя окремих людей починаєш бачити цілу епоху.
Біографія кожної з цих жінок — наче окрема яскрава квітка, вплетена у «Перший вінок». Кожна має своє коріння, походження, характер, талант, красу, свій час цвітіння і свою подальшу долю.
І найбільше мене вражає навіть не історія того, як ці жінки потрапили до «Першого вінка», а те, як склалося їхнє життя після нього.
Адже для когось участь у такому визначному проєкті стала початком літературної кар’єри, а для когось — чи не єдиною яскравою подією за все життя. Долі цих жінок настільки різні, складні, часом суперечливі й трагічні, що читання викликає дуже щемкі почуття.
На кількох сторінках проходять юність, навчання, перші амбіції, кохання, шлюби, діти, творчість, втрати, старіння і смерть. Вражає це відчуття — коли маю на долоні все життя жінки.
І мимоволі починаю думати про власне.
Що чекає на мене? Зараз є молодість, краса, яскравість, енергія, бажання творити, реалізовуватися, бути помітною. А що буде через 20–30 років? За що я буду триматися? Що залишиться важливим? Що з усього, що сьогодні здається визначальним, виявиться лише коротким епізодом моєї біографії?
Водночас ця книга — неймовірний зріз цілої епохи. Через біографії жінок відкривається світ тогочасної інтелігенції, її побут, освіта, суспільне життя, переконання, можливості й обмеження.
Мені цікаво, з яких родин походили ці жінки, ким були їхні батьки, сестри й брати, з ким вони дружили, кого кохали, за кого виходили заміж. Чому їм було не все одно? Звідки бралося бажання писати, діяти, змінювати становище жінок, працювати для своєї культури?
Усі ці люди виявляються дивовижно пов’язаними між собою. Одна біографія переплітається з іншою, родинні історії переходять одна в одну. І, звісно, всюдисущий Іван Франко, який раз у раз з’являється в долі чи не кожної з цих жінок.
Поступово розумієш, що читаєш не просто 17 окремих історій, а історію цілого середовища, покоління, суспільства. Через життя окремих людей починаєш бачити цілу епоху.
Біографія кожної з цих жінок — наче окрема яскрава квітка, вплетена у «Перший вінок». Кожна має своє коріння, походження, характер, талант, красу, свій час цвітіння і свою подальшу долю.
July 16, 2026
збірка есеїв про українських письменниць, з яких мені були знайомі імена мабуть трьох чи чотирьох - але не дивлячись на це, книжка читалася на одному диханні. трагічні та не дуже долі авторок першого українського альманаху викликають співчуття та захват, було цікаво спостерігати за характерами та стосунками (особливо Олени Пчілки та Лесі Українки), в якісь моменти навіть забувалося, що я читаю про реальних людей, а не захопливий історичний роман.
April 21, 2026
Чудовий екскурс в життя, погляди та ідеали авторок «Першого вінка». Навіть про найбільш відомих авторок – Лесю Українку, Олену Пчілку та Наталію Кобринську – в цій книзі можна дізнатися багато нового. Не кажучи вже про решту постатей, про яких до прочитання «Першого вінка» або взагалі не чула, або знала дуже поверхнево (і я впевнена, що така не одна в цьому плані).
July 12, 2026
Дуже пізнавальні есеї, які чудово доповнюють "Перший вінок", адже не всі авторки стали відомими широкому загалу. Не про всіх є багато відомостей, але все одно було цікаво почитати.
Displaying 1 - 12 of 12 reviews