З Блаженнішим Любомиром бесідують: Євген Глібовицький, Дмитро Сіманський (Крикун)
Зміст:
CD1 1. Вступне слово Мирослава Мариновича, віце-ректора УКУ, дисидента, багатолітнього в'язня радянських концтаборів, письменника. 2. Радянська спадщина 3. Міграція 4. Бізнес, гроші та підприємці 5. Цінності 6. Політика
CD2 1. Релігія і Церква 2. Молодь, конфлікт поколінь 3. Свобода слова і журналістика
CD3 1. Суспільне життя 2. Моральні недомагання 3. заключне слово Владики Богдана (Дзюраха), Секретаря Синоду Єпископів УГКЦ, Єпископа-помічника Київської архиєпархії.
Любомир Гузар — єпископ Української Греко-Католицької Церкви, кардинал Католицької Церкви; з 28 січня 2001 року Верховний архиєпископ Львівський, з 25 серпня 2005 року по 10 лютого 2011 року Верховний архиєпископ Києво-Галицький — предстоятель Української Греко-Католицької Церкви.
Народився 26 лютого 1933 року в родині Ярослава та Ростислави з роду Демчуків у Львові, де закінчив народну школу та перший клас гімназії. У 1944 році сім'я його батьків виїхала до Австрії: у місті Зальцбург майбутній Владика продовжив навчання в українській гімназії, а переїхавши у 1949 році в США, закінчив середню освіту в малій духовній семінарії (St. Basil College Seminary) у Стемфорді, штат Коннектикут. Член Пласту. Капелан молодечих таборів Спілки Української Молоді (СУМ) в Елленвілі, штат Нью Йорк.
Студіював філософію в Колегії св. Василія та в 1954 році одержав ступінь бакалавра.
Богословські студії відбув у Католицькому університеті Америки у Вашингтоні, а в 1958 році, як питомець Великої Духовної Семінарії Святого Йосафата, одержав ліценціат богослов'я. 30 березня цього ж року Владика Амвросій Сенишин висвятив Любомира Гузара на священика для праці в Стемфордській єпархії. У 1958–1969 — вчитель і префект у Стемфордській Духовній Семінарії Святого Василія. Також служить в Кергонксоні, штат Нью-Йорк, як душпастир оселі «Союзівка» Українського Народного Союзу та виховної оселі Спілки української молоді Америки в Елленвілі, штат Нью-Йорк. 3 1965 року — настоятель парохії Пресвятої Трійці в Кергонксоні.
Продовжив філософські студії в Фордгамському університеті Нью-Йорка і в 1967 році здобув ступінь маґістра.
В 1969 році переїхав до Рима для продовження богословських студій, які завершив доктором богослов'я в 1972 році (дисертація на тему «Митрополит Андрей Шептицький — провісник екуменізму»). У 1972 році вступає в монастир св. Теодора Студита у Ґроттаферрата в Італії.
У 1973–1984 Кардинал Гузар викладав у Папському Місійному універстеті «Урбаніана» в Римі, виконував різні доручення Патріарха Йосифа.
2 квітня 1977 року в монастирі Студійського Уставу в Кастель-Гандольфо поблизу Рима, висвячений Верховним Архієпископом Йосифом Сліпим на єпископа без згоди Римського Архієрея (тому аж до 1996 Л. Гузар не діяв як єпископ)[1].
У 1978 році Патріарх Йосиф призначає єпископа Гузара архімандритом цього монастиря, а також відповідальним за монастирі студійського уставу за межами України.
3 1984 до 1991 року — протосинкел Львівської Архієпархії в Римі.
Єдиний мінус цієї книжки - її дуже незначний обсяг. А я взяла і закинула собі на два дні на дачу тільки її. Довелося слухати двічі :) Владика не просто розумний, і не просто людина молитви, як сказано у передмові, він ще й дуже ліберальний. Просто-таки не уявляю собі, що би сказали багато з греко-католицьких священиків, якби почули ті відповіді про мечеть на святоюрській горі, і про молодь і про багато іншого. Мушу признатися, що це мені дуже зімпонувало. Читати? І то не раз! Перечитувати.