Богословсько-філософські роздуми Блаженнішого Любомира (Гузара) в ефірі радіо "Воскресіння”.
Загальний час звучання: 5 год. 56 хв. 16 сек. Автор ідеї та редактор: Володимир Качур Звук та дизайн: Андрій Копак Технічне забезпечення: Сергій Плахотнік Керівник проекту: Мирослав Павлюк Рік випуску: 2008
Зміст:
1. На чолі уряду Част.1 2. На чолі уряду Част.2 3. На чолі уряду Част.З 4. На чолі уряду Част.4 5. Майбутність людини 6. Апокаліпсис 7. Єдність 8. Жінка в лоні церкви 9. Депресія 10. Постмодернізм 11. Популяція 12. Глобалізація Част.1 13. Глобалізація Част.2 14. Глобалізація Част.З 15. Світ 16. Людина минулої епохи 17. Процес дозрівання 18. Гедоністичні почуття 19. Репутація 20. Релігійність 21. Етикет 22. Берестейська Унія 23. Голодомор 24. Незалежність 25. Переяславська Рада 26. Хрещення України-Руси 27. Числа 28. Риторика 29. Спасіння 30. Сенс життя 31. Дитинство 32. Уряд (доповнення) 33. ІІ-й Ватиканський собор 34. Влада 35. Душа
Любомир Гузар — єпископ Української Греко-Католицької Церкви, кардинал Католицької Церкви; з 28 січня 2001 року Верховний архиєпископ Львівський, з 25 серпня 2005 року по 10 лютого 2011 року Верховний архиєпископ Києво-Галицький — предстоятель Української Греко-Католицької Церкви.
Народився 26 лютого 1933 року в родині Ярослава та Ростислави з роду Демчуків у Львові, де закінчив народну школу та перший клас гімназії. У 1944 році сім'я його батьків виїхала до Австрії: у місті Зальцбург майбутній Владика продовжив навчання в українській гімназії, а переїхавши у 1949 році в США, закінчив середню освіту в малій духовній семінарії (St. Basil College Seminary) у Стемфорді, штат Коннектикут. Член Пласту. Капелан молодечих таборів Спілки Української Молоді (СУМ) в Елленвілі, штат Нью Йорк.
Студіював філософію в Колегії св. Василія та в 1954 році одержав ступінь бакалавра.
Богословські студії відбув у Католицькому університеті Америки у Вашингтоні, а в 1958 році, як питомець Великої Духовної Семінарії Святого Йосафата, одержав ліценціат богослов'я. 30 березня цього ж року Владика Амвросій Сенишин висвятив Любомира Гузара на священика для праці в Стемфордській єпархії. У 1958–1969 — вчитель і префект у Стемфордській Духовній Семінарії Святого Василія. Також служить в Кергонксоні, штат Нью-Йорк, як душпастир оселі «Союзівка» Українського Народного Союзу та виховної оселі Спілки української молоді Америки в Елленвілі, штат Нью-Йорк. 3 1965 року — настоятель парохії Пресвятої Трійці в Кергонксоні.
Продовжив філософські студії в Фордгамському університеті Нью-Йорка і в 1967 році здобув ступінь маґістра.
В 1969 році переїхав до Рима для продовження богословських студій, які завершив доктором богослов'я в 1972 році (дисертація на тему «Митрополит Андрей Шептицький — провісник екуменізму»). У 1972 році вступає в монастир св. Теодора Студита у Ґроттаферрата в Італії.
У 1973–1984 Кардинал Гузар викладав у Папському Місійному універстеті «Урбаніана» в Римі, виконував різні доручення Патріарха Йосифа.
2 квітня 1977 року в монастирі Студійського Уставу в Кастель-Гандольфо поблизу Рима, висвячений Верховним Архієпископом Йосифом Сліпим на єпископа без згоди Римського Архієрея (тому аж до 1996 Л. Гузар не діяв як єпископ)[1].
У 1978 році Патріарх Йосиф призначає єпископа Гузара архімандритом цього монастиря, а також відповідальним за монастирі студійського уставу за межами України.
3 1984 до 1991 року — протосинкел Львівської Архієпархії в Римі.