Чому це стається з дівчатами знову і знову? Головна героїня роману Рита з підліткового віку має важку психологічну травму. Зараз вона тренує дітей і навчає їх самозахисту. Та коли сестра однієї з її учениць після поїздки на конкурс танцювальних колективів заявила про зґвалтування, привиди минулого наздоганяють Риту. Намагаючись допомогти жертві, яку до того ж замість підтримки починають цькувати у соцмережах і називати брехухою, Рита і сама згодом отримує погрози. Невже ніхто не збирається карати ґвалтівника за те, що він скоїв? Рита з цим не згодна, тому бере ініціативу в свої руки.
Крок Наталі Чайковської — книга, яка підіймає хоч і складну, але важливу тематику.
🌓 За сюжетом ми маємо жінку, на ім’я Рита, яка пережила насилля, і це змінило її світ на дві половинки. Перша — це щасливе минуле з люблячими батьками. Друга — світ, в якому вона має закритися від усіх, аби почуватися в безпеці.
Як ви розумієте, частіше ми бачитимемо другу половину Рити — відлюдькувату, яка робитиме все від неї можливе, аби подібного більше ні з ким не трапилося.
⏳ Та у неї це не виходить, бо зло завжди знаходиться десь поруч. І коли жінка дізнається про ще один акт насилля, вже над іншою дівчинкою, яка мала б турбуватися контрольними з екзаменами, вона робить кроки, які можуть назавжди змінити звичне життя.
Хоч книга морально важка, та мені дуже подобається, що про такі речі не мовчать. Авторка змусила мене разом з Ритою переживати її емоції: як минулі, так і теперішні.
📱 Дуже добре, що Наталя показує, які помилки може робити жертва і як їх можна усунути, бо таких подробиць особисто я не знав.Письменниця також заглибилася й в розкриття соціальних мереж, вказуючи на всю ту гниль, котру можуть писати різні люди, розуміючи, що їм нічого за це не буде. Найгірше, що вони дуже часто звинувачують саме жертву, водночас захищаючи кривдника.
В цю історію легко повірити, бо я впевнений, що кожен з нас чув про подібні випадки. Нехай то буде Луцьк, або якесь інше місто — це абсолютно неважливо. Такі люди є як і в обласних містах, так і маленьких селах, і про це варто пам’ятати. Навіть найневинніша людина при певних обставинах може завдати шкоди.
🎤 Я не буду радити цю книгу, бо тема доволі делікатна, і не кожній людині вистачить сил її прочитати, проте Наталя якомога обережніше зачіпляє її, більше звертаючи увагу на емоції та дії персонажів. Мені вона сподобалася і впевнений, що найголовніша думка — жертва не винна — має вкорінитися в кожному суспільстві.
Це книга на подумати. Вона про те, що суспільство має надзвичайний вплив. Про те, що коментатори завжди беруться судити. А судити когось дуже легко, коли тебе це не стосується. Головна героїня переживає біль та несе його через усе своє життя, а все тому, що ії одного дня зґвалтував друг. Проте коли вона заявила про це суспільству, воно почало осуд жертви. «Сама винна. Треба скромніше. Не треба було йти…». Травма розміром у прірву, що не дає дихати навіть через 13 довгих років.
Я раніше не натрапляла на книжки з такою потужністю висвітлення масового тиску. Тут дають зрозуміти, що як активна діальність у вигляді буллінгу та активна бездіяльність тих, хто знав про буллінг і бувши проти промовчав мають великий вплив на розвиток подій.
В книзі піднімається дуже важлива тема: зґвалтовання і цькування людини. Жертва ніколи не винна- це саме головне, що ми повинні зрозуміти.
Соціальні мережі, дружні звʼязки все це дуже гостро впливає на ситуацію. Жертва насильства не повинна нести відповідальність за злочини. Жертва ніколи не є винною у насильстві, яке було здійснене проти неї. Ніхто не має права завдавати шкоди іншій людині, незалежно від обставин. Зґвалтування — це злочин, і жертва завжди заслуговує на підтримку та захист, а не на звинувачення чи осуд.
Немає жодних виправдань для насильства, і це важливо пам’ятати.