Оповідання, які увійшли в цю збірку, різнопланові. Вони складають не монохромність, а повноцінний спектр, феєричний вибух усіх барв літератури: від гумору до трагедії, від наукової фантастики до містики, від мініатюр до значних за обсягом текстів. Написані однією авторкою, однак зовсім несхожі. Їх об’єднує належність до фантастичної прози, хоч іноді важко позбутися враження, що описані події траплялися насправді.
"Серце гупало десь аж у горлі, погляд перечіпався за знайомі речі, але не міг надовго затриматися ні на чому. Присіла на скриню та відчула нехіть до всього, втому, слабкість, як після важкої хвороби. Відчай туго спеленав і наповнив тіло млявістю."
"Ворота у небо"- це збірка оповідань від сучасної української письменниці, лауреатки літературно-мистецьких конкурсів "Коронація слова" та "Золота мантикора". Звісно, я дуже зацікавилась творчістю Наталії Ліщинської, і вирішила почати знайомство саме з цієї збірки, але у мене на поличках, ще є роман авторки "Нагострені леза". Отже в книзі 18 оповідань, мене порадувало що історії доволі різноманітні: тут є наукова фантастика, містика, горор, і навіть історії що ґрунтуються на скандинавській та давньогрецькій міфології. Ці оповідання, дійсно дуже цікаві і оригінальні, серед персонажів є вампіри, (але не звичайні) янголи, штучний інтелект і розумний дім, прибульці з космосу і зло, яке живе в Пущі і навіть живий скутер! Написано гарно, дуже красиві описи природи та погоди: "Літній вечір огортає нас, неначе теплий карпатський ліжник. У повітрі густим ожиновим вином поволі розливається темрява." Дуже нетипові як на мене, цікаві порівняння: "час, наче знущаючись, старечими крочками човгав собі далі. Він нікуди не поспішав, навіть присів поруч і задрімав." Вже по традиції перерахую оповідання, які найбільше сподобались: 🔹"ОС" 🔹"Начальник трупів" 🔹"ШіВа" 🔹"Розумний дім" 🔹"Якщо у тебе є крила" 🔹Двері для всіх" 🔹"Коник" - моя найулюбленіша історія, яка дуже розчулила. Єдине, що мене у збірці засмутило і тригернуло, це згадки деяких творів рос. класики у декількох оповіданнях. Я здивована, що ці згадки є в сучасній українській літературі.(( Це звісно, трохи зіпсувало моє враження від збірки. Але, якщо на це не зважати, збірка гідна уваги, оповідання дійсно нетипові і цікаві. І я планую найближчим часом, продовжити знайомство з творчістю авторки, і візьмуся за роман "Нагострені леза".
Захоплива збірка, прочитала з величезним задоволенням. Деякі оповідання нагадували добрий гумор Гоголя, містичність "Тіней забутих предків", деякі шокували, деякі залишали приємне відчуття справедливості, яку вдалося відновити.