What do you think?
Rate this book
Залізна корона. Книга 1. Спадок поколінь
Любов. Біль. Зрада. Помста. Все це неймовірним чином переплітається на тлі повсякчасної боротьби за королівську владу. Крістіан Арамор, на прізвисько Крук, з дитинства був обділений любов’ю батька-лорда, тому після виконання одного із його завдань вирішив не повертатись до рідного Архола, а залишитись в Мархорлі — могутній столиці Телласа. Та незабаром отримує жахливу звістку — його сестру Лавію викрадають по дорозі на власне весілля. Юнак твердо вирішує знайти сестру за будь-яку ціну. Та чи вдасться йому відшукати її та повернути додому? Які таємниці відкриються молодому Арамору та як це вплине на його родину зокрема і на долю королівства загалом? І чи справді Залізна корона належить тому, хто має на неї право?
672 pages, Hardcover
Published January 1, 2025
1 person is currently reading
50 people want to read
Ratings & Reviews
Friends & Following
Create a free account to discover what your friends think of this book!
Community Reviews
Displaying 1 - 14 of 14 reviews
May 28, 2025
5⭐️
Це було дуже добре, як до дебюту і фентезійної історії. Тепер головне все не забути (хоча за стікер в ключові події) і чекати на продовження. Переміщується дуже високо у жанрі фентезі, які пишуть українські автори. Все ще Деревʼянко і Грабовська очолюють мій рейтинг, але ця історія сміло йде одразу або десь там за ними.
Це вам треба, рекомендую.
Це було дуже добре, як до дебюту і фентезійної історії. Тепер головне все не забути (хоча за стікер в ключові події) і чекати на продовження. Переміщується дуже високо у жанрі фентезі, які пишуть українські автори. Все ще Деревʼянко і Грабовська очолюють мій рейтинг, але ця історія сміло йде одразу або десь там за ними.
Це вам треба, рекомендую.
April 7, 2025
Я не часто пишу такі розгорнуті відгуки, але тут просто загорілася.
нереально. гідне. фентезі.
і я не перебільшую.
Мої почуття зараз вирують! Скільки вражень, питань, і тепер очікування другої частини!
УВАГА! Тут будуть спойлери, але не прям сильні, тут буде більше моїх емоцій та думок.
Автор проробив величезну роботу. Не люблю порівнянь українських авторів/ок із закордонними, але я погоджуюся із відгуками (які я прочитала у автора на сторінці) де його порівняли з Аберкромбі та Мартіном. Не знаю стосовно Аберкромбі, тому що і на його фоні, Олександр Мироненко виграє, бо я давно не зустрічала таких багатошарових персонажів. Тут цілих 9 povів! Тільки вдумайтеся! І як вони класно прописані. І так, мені соромно, але не змовчу - я часто ловила себе на думці, що я читаю щось перекладне.
Чому я не могла відкласти книгу? Тому що історія перемикалася між персонажами, я хотіла дізнатися що ж там далі, і ось я на гачку і не можу зупинитися.
Це темне епічне фентезі, але я не можу сказати, що воно складне для розуміння, хоча й тут абсолютно новий світ, раси, релігії, ордени, традиції, правила. Я швидко в"їхала. Воно все так м"яко пояснюється, а ще тут є іноді вставки на початку, які інтригують та розкривають цей самий лор світу. Тут такий вайб, що дійсно знайомимся з усім поступово та через головних персонажів, які також стикаються із чимось новим.
А, так, анотація і близько не передає ВСІ ТІ ПОДІЇ, що відбуваються у книзі, хоча я б і сама не знала як охопити все те, що було у один абзацик.
Отож, почнемо із персонажів.
Як я вже писала, їх тут 9, когось більше (Кріс/Лавія/Дарен), когось менше (Ріс/Орвін/Телана/Тірен/Кай/Аріас), а ще є персонажі, які не мають прям своїх розділів, але це, ТРЯСЦЯ, просто любов (Флеймо, Юнна, маленька Дарі, Нііра). І от що важливо, я не відчувала плутанини серед них. Абсолютно всі персонажі - живі, зі своєю історією та характером. Це не просто масовка. Я вражена.
Так от, все розпочинається просто. Нас знайомлять із сімейством Араморів. Це рід лордів, який проживає на землях побіля столиці, не бідують, хоча "раньшє біло лутше", а саме:
Крістіан Арамор - не такий простий хлоп, який має свої таємниці, і деякі його вчинки неоднозначні, але йому співчуваєш. Я наче і не можу до нього ставитися з пересторогою, бо він же головний протагоніст. Мені дуже зайшло, як автор показував емоційну складову цього персонажа: його біль, сумніви, радість та сум, його почуття та відношення до життя.
А те як він не просихає цілу книжку! Чувак, пожалій свою печінку!
Лавія Арамор - тендітна квіточка, яка зіткнулася із жорстокістю. Забігаючи наперед, хочу сказати, що жіночі персонажі в історії показані вдало. Я знову вражена. Так от, Лавія - це персонажка, яка буде нас знайомити із новим світом. А саме, сінкорським (тут є народ - сінкори, які мені просто у серце потрапили). У цієї дівчинки була стандарта доля - вийти заміж, щоб її сім"я отримала певні плюшки, але її викрадають сінкори. Хто? Що? Навіщо? До речі, сцена була дуже епічною, і вже тоді Лавія показала, що вона борець! Вона дуже розумна, і я б навіть сказала, хитренька (вся в маму. Жартую), вона начитана, вона часто пересилює себе, а її страх за своє життя просто доводило мене. Мені було її так шкода. Деякі сцени були так подані, що мурашки бігли по шкірі. От я можу помилятися, але Лавія тільки з виду тендітна, мені більше здається, що вона була у полоні своїх страхів (навіть вдома, до викрадення), і її "Я" рокрилося у стресових ситуаціях. Вона просто розумниця, і я за нею вболіваю. Коли був фінт із глиняною мисочкою, то я просто волала! На сцені із озером - я волала ще більше!
Дарен Арамор - ох, цей ... Ось ця його риса характеру, коли вже повний аут по життю, то він заспокоюється і робить своє. Тривожник, коротше)
Діапазон моїх почуттів до нього: ненависть, співчуття, іноді своїми перебільшеннями він страшенно бісив, потім я знову його жаліла, потім я стала думати, що йому треба психолог, причому терміново, бо це жесть). І після прочитання я зрозуміла те, як же цей засранець із неврівноваженим характером чіпляє.
Його стосунки з Ніірою також не назвеш здоровими, хоча вони наче і парочка те, що треба, але віє якоюсь нездоровою атмосферою. Якісь перегиби постійні.
Коли Дарена почало крити, то постійно якийсь накал відчувався! Взагалі, кожна сцена, кожен епізод де є Дарен, дуже емоційний! І от думаю я про його сюжетку, і навіть не знаю що ж буде далі... у мене є теорії, звісно ж, але побачимо.
Телана - матір Кріса, Лавії, Дарена та Дарі.
Що я можу сказати?
Неймовірна, стійка, колюча, знає чого хоче від життя, але з тим дуже токсична!
Було цікаво залізти в її голову та почути думки, і кожен її розділ був шедевром.
Орвін - ну це просто булочка! Коли дізналася, що йому 27, то здивувалася сильно, бо думала, що він одноліток Кріса. Це такий простий як ті двері парубок, дуже чарівний, але вимбачте, у нас для Лавії є інший краш.
Ріс - я не знаю чому мені так завжди цікаво спостерігати за злодіями (це не такий вже і спойлер, його думки та мотиви в першому ж його povі розкриваються). Він таке собі прохаване стерво, але чуттєве. Найбільше врізається у мозок те, які у нього стосунки із жінкою його життя - Раяною. Мені цікаво їхнє минуле, я сподіваюся, що ця завіса таємниць більш детально розкриється.
Кай - це наш любий сінкор!
Дуже крутий персонаж, який буде розкритий більше, я впевнена! Мені хочеться дізнатися про нього все. Є вже певна інформація, але то так, крихти. Він інтригує, одним словом.
Флеймо - чому від нього немає povів???!!! Це такий шикарний персонаж! Воїн-дхамон, серцеїд-ловелас, за словом в карман не полізе, має шикарне чорне почуття гумору.
Я перечислила не всіх персонажів, далеко не всіх, але обіцяла ж без великих спойлерів.
Сюжет дуже динамічний та багатошаровий, історія жива, світ по відчуттям існує давно, а персонажі в теперішньомк переплетені між собою. Щось сказане в одному розділі ‐ має підтвердження в наступному.
Роман дуже насичений великими та малими подіями, має пристрасні нотки, та про цю історію хочеться говорити і говорити.
Я щиро радію таким дебютам! Певно, це буде одна з кращих книг року.
Трішки цитат та моментів:
"Коли юний Кріс її вперше побачив, то злякався голомозого немовляти, яке весь час волало, але з часом звик, а мати пояснила, що це — сім'я. Вона все пояснювала цим словом. Навіть якусь дурість чи жорстокість."
"— Мені важко судити, — скромно відказав Кріс, — я ніколи не віддавав наказів.
— Навіть слугам?
— Слугам? Звісно, але хіба то влада?
Незнайомець загадково всміхнувся:
— Отже, вам теж властива ця жага."
"— Бачу тобі справді куріпка стала поперек горла від враження. Не приховую, що коли побачив цього юнака вперше, то теж не повірив у таку схожість, але він викапаний Тірен, чи не так?
— Сподіваюся лише зовні."
"— Невже вона може бути такою небезпечною?
— Їй уже шістнадцять років. Для сінкорок це не так уже й мало. Вони дорослішають раніше за, скажімо, люменорок. До того ж коли Багряний принц викошував лави наших солдатів у битві за Даркхолм, йому виповнилося лише двадцять один рік."
"— Сам знаєш, – почав Крук, – люди зазвичай балакають усіляку дурню, яка аж ніяк не відповідає істині. А мені цікаво, як усе було насправді. Тим паче я й чув тільки те, що ти спалив пів міста.
— Я спалив усе місто, – повільно промовив він."
"— Ніколи не довіряй сінкорам, а надто, якщо це милі дівчата з білою шкірою та лагідним голосом."
"— Отже, це ти, — спокійно відказав незнайомець. — Я виведу тебе.
— А як звати тебе?
— Кай, – була відповідь."
"Коли ж двоє лицарів оголяють свої мечі лиш тому, що їхні язики випередили розум, я скоріше стану поміж ними, аніж потягну за кимось. І в цьому буде більше честі, аніж у вбивстві за необачні слова."
"— Прийшов побачити тебе.
— Як ти дізнався, де мої покої?
— Випадково побачив тебе в коридорі, і не зміг не простежити, щоб побачити твою постать іще раз.
За дверима почувся стриманий смішок.
— Впусти мене.
— З якого дива?
— Інакше я виб'ю ці двері!"
"Солодкі слова, написані гарним почерком, — вдале поєднання. Будь-яка жінка не встояла б. Але Рісу не потрібна будь-яка. Він хотів цю."
"— Це перше правило війни — Знай ворога, як самого себе. Не те щоб ти була мені ворогом, але все-таки."
"— Йому боляче,– прошепотіла вона зі співчуттям.
— Але ж ти бачила його силу? Він істинний Тенебрас."
"— Ходімо до твоєї кімнати.
— У мою кімнату захотів?"
"То хто цей Фрад? Що він за людина? — поцікави��ся Крук, змінюючи тему.
— Звичайний хлопчина, якому доля завдала багато тяжкого в житті, — відказав Флеймо. — Невдачі його почалися від самого народження — він народився в Тархормі.
— Яка біда, — насмішкувато кинув Кріс.
— Хоча так, тобі не пощастило ще більше."
"Збентежена дівчина нарешті усвідомила, що її рятівник — нащадок Залізної корони Джелади"
"— Це він привіз мене до замку і дав меча. А я не помстився за нього."
"— Непогано, як для першого приїзду в столицю.
— А я надовго."
"— Ти дала мені зрозуміти, що знаєш моє ім'я, — багрянець люто палав у очах Кая. — Тепер ти зрозумієш, що воно означає."
"— Знаю, що коли б повернулася у ту саму мить, то вчинили б так само."
"Дарен знав, що Нііра любить бути такою — неідеальною та розпусною."
"— Грифонове Гніздо лише символ влади, а символ не вартий нічого без самої влади."
"Після кровопролиття, вчиненого ними двома, цей голос став надзвичайно близьким."
"Залізну корону викували ще для Нія Тенебраса як символ того, що сінкорів не цікавить золото та срібло, як і будь-які дорогоцінні камені."
Єдиний мінус для мене – що ще нема продовження і є одруківки з помилками в тексті. Сподіваюся, що в наступному накладі це пофіксять.
нереально. гідне. фентезі.
і я не перебільшую.
Мої почуття зараз вирують! Скільки вражень, питань, і тепер очікування другої частини!
УВАГА! Тут будуть спойлери, але не прям сильні, тут буде більше моїх емоцій та думок.
Автор проробив величезну роботу. Не люблю порівнянь українських авторів/ок із закордонними, але я погоджуюся із відгуками (які я прочитала у автора на сторінці) де його порівняли з Аберкромбі та Мартіном. Не знаю стосовно Аберкромбі, тому що і на його фоні, Олександр Мироненко виграє, бо я давно не зустрічала таких багатошарових персонажів. Тут цілих 9 povів! Тільки вдумайтеся! І як вони класно прописані. І так, мені соромно, але не змовчу - я часто ловила себе на думці, що я читаю щось перекладне.
Чому я не могла відкласти книгу? Тому що історія перемикалася між персонажами, я хотіла дізнатися що ж там далі, і ось я на гачку і не можу зупинитися.
Це темне епічне фентезі, але я не можу сказати, що воно складне для розуміння, хоча й тут абсолютно новий світ, раси, релігії, ордени, традиції, правила. Я швидко в"їхала. Воно все так м"яко пояснюється, а ще тут є іноді вставки на початку, які інтригують та розкривають цей самий лор світу. Тут такий вайб, що дійсно знайомимся з усім поступово та через головних персонажів, які також стикаються із чимось новим.
А, так, анотація і близько не передає ВСІ ТІ ПОДІЇ, що відбуваються у книзі, хоча я б і сама не знала як охопити все те, що було у один абзацик.
Отож, почнемо із персонажів.
Як я вже писала, їх тут 9, когось більше (Кріс/Лавія/Дарен), когось менше (Ріс/Орвін/Телана/Тірен/Кай/Аріас), а ще є персонажі, які не мають прям своїх розділів, але це, ТРЯСЦЯ, просто любов (Флеймо, Юнна, маленька Дарі, Нііра). І от що важливо, я не відчувала плутанини серед них. Абсолютно всі персонажі - живі, зі своєю історією та характером. Це не просто масовка. Я вражена.
Так от, все розпочинається просто. Нас знайомлять із сімейством Араморів. Це рід лордів, який проживає на землях побіля столиці, не бідують, хоча "раньшє біло лутше", а саме:
Крістіан Арамор - не такий простий хлоп, який має свої таємниці, і деякі його вчинки неоднозначні, але йому співчуваєш. Я наче і не можу до нього ставитися з пересторогою, бо він же головний протагоніст. Мені дуже зайшло, як автор показував емоційну складову цього персонажа: його біль, сумніви, радість та сум, його почуття та відношення до життя.
А те як він не просихає цілу книжку! Чувак, пожалій свою печінку!
Лавія Арамор - тендітна квіточка, яка зіткнулася із жорстокістю. Забігаючи наперед, хочу сказати, що жіночі персонажі в історії показані вдало. Я знову вражена. Так от, Лавія - це персонажка, яка буде нас знайомити із новим світом. А саме, сінкорським (тут є народ - сінкори, які мені просто у серце потрапили). У цієї дівчинки була стандарта доля - вийти заміж, щоб її сім"я отримала певні плюшки, але її викрадають сінкори. Хто? Що? Навіщо? До речі, сцена була дуже епічною, і вже тоді Лавія показала, що вона борець! Вона дуже розумна, і я б навіть сказала, хитренька (вся в маму. Жартую), вона начитана, вона часто пересилює себе, а її страх за своє життя просто доводило мене. Мені було її так шкода. Деякі сцени були так подані, що мурашки бігли по шкірі. От я можу помилятися, але Лавія тільки з виду тендітна, мені більше здається, що вона була у полоні своїх страхів (навіть вдома, до викрадення), і її "Я" рокрилося у стресових ситуаціях. Вона просто розумниця, і я за нею вболіваю. Коли був фінт із глиняною мисочкою, то я просто волала! На сцені із озером - я волала ще більше!
Дарен Арамор - ох, цей ... Ось ця його риса характеру, коли вже повний аут по життю, то він заспокоюється і робить своє. Тривожник, коротше)
Діапазон моїх почуттів до нього: ненависть, співчуття, іноді своїми перебільшеннями він страшенно бісив, потім я знову його жаліла, потім я стала думати, що йому треба психолог, причому терміново, бо це жесть). І після прочитання я зрозуміла те, як же цей засранець із неврівноваженим характером чіпляє.
Його стосунки з Ніірою також не назвеш здоровими, хоча вони наче і парочка те, що треба, але віє якоюсь нездоровою атмосферою. Якісь перегиби постійні.
Коли Дарена почало крити, то постійно якийсь накал відчувався! Взагалі, кожна сцена, кожен епізод де є Дарен, дуже емоційний! І от думаю я про його сюжетку, і навіть не знаю що ж буде далі... у мене є теорії, звісно ж, але побачимо.
Телана - матір Кріса, Лавії, Дарена та Дарі.
Що я можу сказати?
Неймовірна, стійка, колюча, знає чого хоче від життя, але з тим дуже токсична!
Було цікаво залізти в її голову та почути думки, і кожен її розділ був шедевром.
Орвін - ну це просто булочка! Коли дізналася, що йому 27, то здивувалася сильно, бо думала, що він одноліток Кріса. Це такий простий як ті двері парубок, дуже чарівний, але вимбачте, у нас для Лавії є інший краш.
Ріс - я не знаю чому мені так завжди цікаво спостерігати за злодіями (це не такий вже і спойлер, його думки та мотиви в першому ж його povі розкриваються). Він таке собі прохаване стерво, але чуттєве. Найбільше врізається у мозок те, які у нього стосунки із жінкою його життя - Раяною. Мені цікаво їхнє минуле, я сподіваюся, що ця завіса таємниць більш детально розкриється.
Кай - це наш любий сінкор!
Дуже крутий персонаж, який буде розкритий більше, я впевнена! Мені хочеться дізнатися про нього все. Є вже певна інформація, але то так, крихти. Він інтригує, одним словом.
Флеймо - чому від нього немає povів???!!! Це такий шикарний персонаж! Воїн-дхамон, серцеїд-ловелас, за словом в карман не полізе, має шикарне чорне почуття гумору.
Я перечислила не всіх персонажів, далеко не всіх, але обіцяла ж без великих спойлерів.
Сюжет дуже динамічний та багатошаровий, історія жива, світ по відчуттям існує давно, а персонажі в теперішньомк переплетені між собою. Щось сказане в одному розділі ‐ має підтвердження в наступному.
Роман дуже насичений великими та малими подіями, має пристрасні нотки, та про цю історію хочеться говорити і говорити.
Я щиро радію таким дебютам! Певно, це буде одна з кращих книг року.
Трішки цитат та моментів:
"Коли юний Кріс її вперше побачив, то злякався голомозого немовляти, яке весь час волало, але з часом звик, а мати пояснила, що це — сім'я. Вона все пояснювала цим словом. Навіть якусь дурість чи жорстокість."
"— Мені важко судити, — скромно відказав Кріс, — я ніколи не віддавав наказів.
— Навіть слугам?
— Слугам? Звісно, але хіба то влада?
Незнайомець загадково всміхнувся:
— Отже, вам теж властива ця жага."
"— Бачу тобі справді куріпка стала поперек горла від враження. Не приховую, що коли побачив цього юнака вперше, то теж не повірив у таку схожість, але він викапаний Тірен, чи не так?
— Сподіваюся лише зовні."
"— Невже вона може бути такою небезпечною?
— Їй уже шістнадцять років. Для сінкорок це не так уже й мало. Вони дорослішають раніше за, скажімо, люменорок. До того ж коли Багряний принц викошував лави наших солдатів у битві за Даркхолм, йому виповнилося лише двадцять один рік."
"— Сам знаєш, – почав Крук, – люди зазвичай балакають усіляку дурню, яка аж ніяк не відповідає істині. А мені цікаво, як усе було насправді. Тим паче я й чув тільки те, що ти спалив пів міста.
— Я спалив усе місто, – повільно промовив він."
"— Ніколи не довіряй сінкорам, а надто, якщо це милі дівчата з білою шкірою та лагідним голосом."
"— Отже, це ти, — спокійно відказав незнайомець. — Я виведу тебе.
— А як звати тебе?
— Кай, – була відповідь."
"Коли ж двоє лицарів оголяють свої мечі лиш тому, що їхні язики випередили розум, я скоріше стану поміж ними, аніж потягну за кимось. І в цьому буде більше честі, аніж у вбивстві за необачні слова."
"— Прийшов побачити тебе.
— Як ти дізнався, де мої покої?
— Випадково побачив тебе в коридорі, і не зміг не простежити, щоб побачити твою постать іще раз.
За дверима почувся стриманий смішок.
— Впусти мене.
— З якого дива?
— Інакше я виб'ю ці двері!"
"Солодкі слова, написані гарним почерком, — вдале поєднання. Будь-яка жінка не встояла б. Але Рісу не потрібна будь-яка. Він хотів цю."
"— Це перше правило війни — Знай ворога, як самого себе. Не те щоб ти була мені ворогом, але все-таки."
"— Йому боляче,– прошепотіла вона зі співчуттям.
— Але ж ти бачила його силу? Він істинний Тенебрас."
"— Ходімо до твоєї кімнати.
— У мою кімнату захотів?"
"То хто цей Фрад? Що він за людина? — поцікави��ся Крук, змінюючи тему.
— Звичайний хлопчина, якому доля завдала багато тяжкого в житті, — відказав Флеймо. — Невдачі його почалися від самого народження — він народився в Тархормі.
— Яка біда, — насмішкувато кинув Кріс.
— Хоча так, тобі не пощастило ще більше."
"Збентежена дівчина нарешті усвідомила, що її рятівник — нащадок Залізної корони Джелади"
"— Це він привіз мене до замку і дав меча. А я не помстився за нього."
"— Непогано, як для першого приїзду в столицю.
— А я надовго."
"— Ти дала мені зрозуміти, що знаєш моє ім'я, — багрянець люто палав у очах Кая. — Тепер ти зрозумієш, що воно означає."
"— Знаю, що коли б повернулася у ту саму мить, то вчинили б так само."
"Дарен знав, що Нііра любить бути такою — неідеальною та розпусною."
"— Грифонове Гніздо лише символ влади, а символ не вартий нічого без самої влади."
"Після кровопролиття, вчиненого ними двома, цей голос став надзвичайно близьким."
"Залізну корону викували ще для Нія Тенебраса як символ того, що сінкорів не цікавить золото та срібло, як і будь-які дорогоцінні камені."
Єдиний мінус для мене – що ще нема продовження і є одруківки з помилками в тексті. Сподіваюся, що в наступному накладі це пофіксять.
April 29, 2025
Вітаю хлопчики і дівчатка, вмощуйтесь зручненько, бо зараз я вам розкажу чому ця книга це скарб і чому вона вам терміново потрібна.
1. Це український автор. Вже сам цей пункт змушує хоча б звернути увагу, але це не основне. Бо важливо те, що ти наче читаєш перекладене закордонне фентезі. Написано дуже круто!
2. Герої. На будь-який смак. Тут і прекрасна дама в біді, і таємничий сірий кардинал радник, і молодий герой, який дорослішає і мужніє протягом книги. Бери кого захочеш)
3. Сюжет. Викрадення нареченої перед прибуттям до нового дому відкриває скриньку пандори і загрожує змінити устрій цілого континенту. (Ну хіба не цікаво?)
4. Світоустрій. Абсолютно новий і дуже детальний світ. Всі країни і міста визначені, народності названі, історичний коментар поданий і навіть мова вигадана. Єдине, що я б додала в кінці це покажчик власне цих народностей і країн, бо тримати все в голові важко.
5. Це перша частина циклу. А я ж знаю як сильно ви любите цикли) 😂
Тому н̶е̶ ̶х̶о̶д̶і̶т̶ь̶ ̶п̶о̶ ̶і̶н̶ш̶и̶х̶ ̶к̶а̶н̶а̶л̶а̶х̶ не шукайте інших книг, а беріть цю.
1. Це український автор. Вже сам цей пункт змушує хоча б звернути увагу, але це не основне. Бо важливо те, що ти наче читаєш перекладене закордонне фентезі. Написано дуже круто!
2. Герої. На будь-який смак. Тут і прекрасна дама в біді, і таємничий сірий кардинал радник, і молодий герой, який дорослішає і мужніє протягом книги. Бери кого захочеш)
3. Сюжет. Викрадення нареченої перед прибуттям до нового дому відкриває скриньку пандори і загрожує змінити устрій цілого континенту. (Ну хіба не цікаво?)
4. Світоустрій. Абсолютно новий і дуже детальний світ. Всі країни і міста визначені, народності названі, історичний коментар поданий і навіть мова вигадана. Єдине, що я б додала в кінці це покажчик власне цих народностей і країн, бо тримати все в голові важко.
5. Це перша частина циклу. А я ж знаю як сильно ви любите цикли) 😂
Тому н̶е̶ ̶х̶о̶д̶і̶т̶ь̶ ̶п̶о̶ ̶і̶н̶ш̶и̶х̶ ̶к̶а̶н̶а̶л̶а̶х̶ не шукайте інших книг, а беріть цю.
March 26, 2025
Книга, що підкорює своїм сюжетом і від якої не можеш відірватись. Автор проробив величезну роботу - при читанні я отримала цілковите єднання з сюжетом, занурилась у текст, розчинилась у світі і справді не хотіла відпускати Теллас 💔
🕸️ А тепер детальніше - фентезійна розповідь занурює нас у вир подій, котрі мають міцне історичне обґрунтування (історичне тло, політичні сили, протистояння народів - все досконало прописано). Провідними персонажами є сім'я Араморів, крізь дітей цього роду ми дізнаємося більше про світ, а також відчуваємо разом з ними шлях дорослішання - тяжкі втрати, їх наслідки, та сили, щоб подолати все. Я не зможу описати весь сюжет - настільки це епічно і масштабно, але це справді вражаюче.
💔 Що найбільше вразило і підкорило? Якщо чесно - все. Я люблю деталізацію, продуманість, коли одна деталь поєднується з іншою і «Залізна корона» це саме той випадок. Стиль автора також вибиває землю з під ніг, настільки це легко, але естетично.
Тож сміливо раджу читати, і обгрунтовую, чому :
⛓️ Інтриги сімей і боротьба за корону справді вдало подані, є мотивація і рушії, які потужно просувають сюжет та постійно підіймають градус.
⛓️ маємо максимально продуманий деталізований світ темного епічного фентезі, зі своїм бестіарієм і сарпами.
⛓️ персонажі не "пласкі" від слова зовсім - ти живеш ними, ростеш з ними і розумієш їх вчинки, навіть починаєш хвилюватись за них.
⛓️ дуже гарні гарячі сцени, майже натяком, але я оцінила.
🕸️ А тепер детальніше - фентезійна розповідь занурює нас у вир подій, котрі мають міцне історичне обґрунтування (історичне тло, політичні сили, протистояння народів - все досконало прописано). Провідними персонажами є сім'я Араморів, крізь дітей цього роду ми дізнаємося більше про світ, а також відчуваємо разом з ними шлях дорослішання - тяжкі втрати, їх наслідки, та сили, щоб подолати все. Я не зможу описати весь сюжет - настільки це епічно і масштабно, але це справді вражаюче.
💔 Що найбільше вразило і підкорило? Якщо чесно - все. Я люблю деталізацію, продуманість, коли одна деталь поєднується з іншою і «Залізна корона» це саме той випадок. Стиль автора також вибиває землю з під ніг, настільки це легко, але естетично.
Тож сміливо раджу читати, і обгрунтовую, чому :
⛓️ Інтриги сімей і боротьба за корону справді вдало подані, є мотивація і рушії, які потужно просувають сюжет та постійно підіймають градус.
⛓️ маємо максимально продуманий деталізований світ темного епічного фентезі, зі своїм бестіарієм і сарпами.
⛓️ персонажі не "пласкі" від слова зовсім - ти живеш ними, ростеш з ними і розумієш їх вчинки, навіть починаєш хвилюватись за них.
⛓️ дуже гарні гарячі сцени, майже натяком, але я оцінила.
March 28, 2025
Крістіан Арамор - первісток лорда Архолу вирушає у столицю з важливим завданням від батька. Мати хлопця сподівається що син не повернеться, адже в неї на те є свої причини. Паралельно з від’їздом Кріса родовий маєток покидає його сестра Лавія - обіцяна наречена Орвіну Лортану, спадкоємцю Дарнхолму. В дорозі дівчина зникає, і ніхто не знає де вона і чи залишилась живою. Родина Араморів у розпачі, вони навіть не здогадуються які сили стоять за цими подіями, яка снігова куля закручується за їх спинами.
Ця історія - суцільне задоволення для любителів фентезі в історичному сеттингу. Вона така багатошарова, наче нескінченний кіндер - сюрприз. З кожною сторінкою читач все більше поглиблюється у цей детальний, логічний та фантасмагоричний світ. Це захопливо і викликає сироти по тілу. Кожне речення легко постає в уяві. Кожне слово - варте уваги. Кожна деталь - важлива.
Окрема насолода це стиль автора. Вмілі описи, зрозуміла мова оповіді, доречні епітети, словесні звороти - все це створює відчуття пливу за течією по тексту.
Рекомендую усім поціновувачам творів Джорджа Мартіна, Патріка Ротфусса, Брендона Сандерсона. Ви знайдете у цій книзі захований скарб.
P.S Як дочекатись наступних частин?
Ця історія - суцільне задоволення для любителів фентезі в історичному сеттингу. Вона така багатошарова, наче нескінченний кіндер - сюрприз. З кожною сторінкою читач все більше поглиблюється у цей детальний, логічний та фантасмагоричний світ. Це захопливо і викликає сироти по тілу. Кожне речення легко постає в уяві. Кожне слово - варте уваги. Кожна деталь - важлива.
Окрема насолода це стиль автора. Вмілі описи, зрозуміла мова оповіді, доречні епітети, словесні звороти - все це створює відчуття пливу за течією по тексту.
Рекомендую усім поціновувачам творів Джорджа Мартіна, Патріка Ротфусса, Брендона Сандерсона. Ви знайдете у цій книзі захований скарб.
P.S Як дочекатись наступних частин?
May 1, 2025
P.s. доповнення: прошло пару днів з того моменту як дочитала і ось спостерігаю як думками повертаюся до книги, або самі герої виникають як привиди між мої думок, нагадуючи про себе і про те. що їх історія ще не закінчена.
Що ж, нарешті дочитала, бо останні 50 ст читала тиждень (просто відкладала) і це добрі 4✨️ може трохи більше.
Чому так?
Для початку це 1 книга з 4 і відповідно вона є як вступом. Чи коли всі фігури розставлені на шахматній дошці та деякі пішаки вже зробили перші кроки.
Так як це тільки початок історії, то відповідно має бути історія всесвіту, знайомства з учасниками цієї гри, які вступають у бородьбу за владу, за залізну корону. Та відчуваю, що в наступних частинах все буде більш епічно і з'являться нові герої, які матимуть вплив на подальшу бородьбу.
У мене не з'явилися улюбленці чи ті за кого я сильно переживала, для мене ця історія була майже рівно весь час, бо нагадаю тут тільки розтавляються фігури і тільки деякі зробили перші кроки. Хоча були моменти де хвилювання та співпереживання все таки були.
Чим ця історія класна - це масштабом, описами (ох, їх тут дуже багато і це створює повне занурення в оповідь), історія (чесно хочеться взяти і побудувати лінію подій, щоб все прослідкувати).
Чого не вистачило: це окремого довідника рас з їх описами, тому сподіваюся автор та видавництво дослухаються до побажань)))
і ще сінкори для мене - це як темні ельфи з гри Герої (меча та магії)🧝🏻♀️
тому чекаю на продовження, бо хочу знати хто наступний зробить крок і в яку сторону шальки терезів переважать і чи може вони зламаються)))
Що ж, нарешті дочитала, бо останні 50 ст читала тиждень (просто відкладала) і це добрі 4✨️ може трохи більше.
Чому так?
Для початку це 1 книга з 4 і відповідно вона є як вступом. Чи коли всі фігури розставлені на шахматній дошці та деякі пішаки вже зробили перші кроки.
Так як це тільки початок історії, то відповідно має бути історія всесвіту, знайомства з учасниками цієї гри, які вступають у бородьбу за владу, за залізну корону. Та відчуваю, що в наступних частинах все буде більш епічно і з'являться нові герої, які матимуть вплив на подальшу бородьбу.
У мене не з'явилися улюбленці чи ті за кого я сильно переживала, для мене ця історія була майже рівно весь час, бо нагадаю тут тільки розтавляються фігури і тільки деякі зробили перші кроки. Хоча були моменти де хвилювання та співпереживання все таки були.
Чим ця історія класна - це масштабом, описами (ох, їх тут дуже багато і це створює повне занурення в оповідь), історія (чесно хочеться взяти і побудувати лінію подій, щоб все прослідкувати).
Чого не вистачило: це окремого довідника рас з їх описами, тому сподіваюся автор та видавництво дослухаються до побажань)))
і ще сінкори для мене - це як темні ельфи з гри Герої (меча та магії)🧝🏻♀️
тому чекаю на продовження, бо хочу знати хто наступний зробить крок і в яку сторону шальки терезів переважать і чи може вони зламаються)))
April 2, 2025
Це прекрасне фентезі, з продуманою світобудовою та пропрацьованими персонажами.
Роман має дійсно "соковиті" описи, а той діапазон емоцій, що присутні в книзі — влаштовують тобі неймовірні емоційні гойдалки! Все так гарно і до дрібниць прописано, що ловиш себе на думці, що такий світ десь існує, що це не просто декорації. Світ тут відіграє дійсно важливу роль у сприйнятті, він прекрасно деталізований та сприяє атмосфері та поглибленню в роман.
А ще, книга зачаровує своїми описами природи, одягу, навіть такою, здається дрібницею (але яка впливає круто на антураж) - як їжею. Дуже приємно та м'яко автор занурює тебе у новий світ з усіма своїми правилами, які є логічними та послідовними.
А що говорити про інтриги, змови, суперництво! Так приємно спостерігати за перебігом подій, і не знати наперед, що там далі буде відбуватися. Дійсно, на сторінках стільки непередбачуваних дій, що вони просто спантеличують.
Ще вважаю плюсом книги - це персонажі, от реально, всі вони яскраві та запам'ятовуються, а найголовніше те, що мають мотивацію чинити так чи інакше і вони зростають по ходу історії, ти їм співпереживаєш або ж ненавидиш; вони дійсно неоднозначні. І буває таке, що цією неоднозначністю вони розбивають серце. Я просто впевнена, що про тих чи інших героїв ваша думка буде змінюватися не один раз.
Ще хочу виокремити жіночих персонажок. Вони дійсно розумні, сильні та захопливі. Це не дами в біді, яких потрібно вічно рятувати, і лише слугують "окрасою" для оповіді. Вони такі самі борці за себе та ідеали, вони також хочуть вирішувати власну долю і самим досягати певної мети.
Це неймовірна історія, яка ще довго буде крутитися у думках!
Роман має дійсно "соковиті" описи, а той діапазон емоцій, що присутні в книзі — влаштовують тобі неймовірні емоційні гойдалки! Все так гарно і до дрібниць прописано, що ловиш себе на думці, що такий світ десь існує, що це не просто декорації. Світ тут відіграє дійсно важливу роль у сприйнятті, він прекрасно деталізований та сприяє атмосфері та поглибленню в роман.
А ще, книга зачаровує своїми описами природи, одягу, навіть такою, здається дрібницею (але яка впливає круто на антураж) - як їжею. Дуже приємно та м'яко автор занурює тебе у новий світ з усіма своїми правилами, які є логічними та послідовними.
А що говорити про інтриги, змови, суперництво! Так приємно спостерігати за перебігом подій, і не знати наперед, що там далі буде відбуватися. Дійсно, на сторінках стільки непередбачуваних дій, що вони просто спантеличують.
Ще вважаю плюсом книги - це персонажі, от реально, всі вони яскраві та запам'ятовуються, а найголовніше те, що мають мотивацію чинити так чи інакше і вони зростають по ходу історії, ти їм співпереживаєш або ж ненавидиш; вони дійсно неоднозначні. І буває таке, що цією неоднозначністю вони розбивають серце. Я просто впевнена, що про тих чи інших героїв ваша думка буде змінюватися не один раз.
Ще хочу виокремити жіночих персонажок. Вони дійсно розумні, сильні та захопливі. Це не дами в біді, яких потрібно вічно рятувати, і лише слугують "окрасою" для оповіді. Вони такі самі борці за себе та ідеали, вони також хочуть вирішувати власну долю і самим досягати певної мети.
Це неймовірна історія, яка ще довго буде крутитися у думках!
March 27, 2025
Мої враження – 🙈🫣☺️🥰😍😳🤯
⠀
❗️ Читала ще рукописом, тож враження про нього:
Автор сам написав мені з пропозицією почитати його роман в жанрі фентезі, і що його цікавить саме чесний відгук на свою працю. Я рідко беру почитати щось такого плану, бо перше, що приходить в голову, що твір сирий і нередагований. Але я всім кажу підтримувати наших авторів, тому погодилась ☺️
⠀
Головні герої — родина Араморів. Два брати, дві сестри. Крістіан - найстарший, шукає себе в житті, бо батько його не любить і цурається. Дарен – готується стати лицарем елітної гвардії. Лавію видають заміж за лорда. Даріна — наймолодша бешкетниця.
⠀
Головними подіями в книзі будуть змови, політика, битви та помста нащадків за дії старших поколінь. Кожен розділ від імені іншого персонажа і допомагає зануритись в атмосферу середньовічного фентезі, з лицарями, битвами, бойовими мистецтвами.
⠀
В світі багато різних народів, свій бестіарій (рогаті змії) та цікава магія, яка притаманна лише обраним.
Деякі вчинки героїв мені здавались нелогічними, але по факту їм 16-19 років, тому я таке допускаю.
⠀
Що дуже сподобалось:
📍 середньовічна гнітюча темна атмосфера.
📍 герої, деяким я співчувала, до деяких була відраза.
📍 цікава магія та бестіарій.
📍 політичні інтриги та змови, бо самостійно намагаєшся скласти пазл.
⠀
Що мені не дуже сподобалось:
📍 любовні лінії. Мені вони здались неправдоподібними, але то на мій смак, бо було замало часу на їх розвиток. Гадаю в редагованій книзі буде краще, тим більше це не романтичне фентезі, яке на них фокусується.
⠀
Цікаво те, що навіть цей мінус для когось буде плюсом.
В цілому мені дуже сподобалось! Очікування були одні, а виявилось, що це дуже продуманний світ з власною міфологією, історією та жирним натяком на продовження!
⠀
❗️ Читала ще рукописом, тож враження про нього:
Автор сам написав мені з пропозицією почитати його роман в жанрі фентезі, і що його цікавить саме чесний відгук на свою працю. Я рідко беру почитати щось такого плану, бо перше, що приходить в голову, що твір сирий і нередагований. Але я всім кажу підтримувати наших авторів, тому погодилась ☺️
⠀
Головні герої — родина Араморів. Два брати, дві сестри. Крістіан - найстарший, шукає себе в житті, бо батько його не любить і цурається. Дарен – готується стати лицарем елітної гвардії. Лавію видають заміж за лорда. Даріна — наймолодша бешкетниця.
⠀
Головними подіями в книзі будуть змови, політика, битви та помста нащадків за дії старших поколінь. Кожен розділ від імені іншого персонажа і допомагає зануритись в атмосферу середньовічного фентезі, з лицарями, битвами, бойовими мистецтвами.
⠀
В світі багато різних народів, свій бестіарій (рогаті змії) та цікава магія, яка притаманна лише обраним.
Деякі вчинки героїв мені здавались нелогічними, але по факту їм 16-19 років, тому я таке допускаю.
⠀
Що дуже сподобалось:
📍 середньовічна гнітюча темна атмосфера.
📍 герої, деяким я співчувала, до деяких була відраза.
📍 цікава магія та бестіарій.
📍 політичні інтриги та змови, бо самостійно намагаєшся скласти пазл.
⠀
Що мені не дуже сподобалось:
📍 любовні лінії. Мені вони здались неправдоподібними, але то на мій смак, бо було замало часу на їх розвиток. Гадаю в редагованій книзі буде краще, тим більше це не романтичне фентезі, яке на них фокусується.
⠀
Цікаво те, що навіть цей мінус для когось буде плюсом.
В цілому мені дуже сподобалось! Очікування були одні, а виявилось, що це дуже продуманний світ з власною міфологією, історією та жирним натяком на продовження!
March 25, 2025
Історія, яка змогла доторкнутися до мого серденька і зробити мене частинкою цього масштабного світу. Я вражена і досі в обіймах емоцій від прочитаного.
І так, чим мене підкорила ця історія:
💫Світ
Я вражена тією роботою, яку зробив автор. Неймовірно продуманий і цікавий світ, навіть унікальний, який не схожий ні з яким іншим. Ми відкриваємо все нове: географія, історія, політика, релігія, міфологія, поділ населення, магія, істоти і навіть мова. Дуже помітно, що автор проробив неймовірну роботу працюючи над цією історією, адже тут все продумано до дрібниць.
✨Персонажі
Кожен персонаж від головного до епізодичного пропрацьований і розкритий. Я змогла зрозуміти кожного з них, їх думки і мотиви. Є ті, хто мені дуже сподобалися, наприклад: Лавія, Кай і Крістіан; є ті, які з перших секунд мене відштовхнули: Дрейв, Аріас, Ріс. Вони всі настільки яскраві, що байдужості не відчуваєш ні до кого. А які імена у них😍
🪐Описи
Я люблю деталізацію. І тут я її отримала. Побут, одяг, природа, особливі місця для героїв — все прописано так, що відчуваєш ніби ти там і за усім цим спостерігаєш. До того ж, тут своя система гербів, родин і статусів.
⚡️Стиль
Історія написана так, що ти читаєш і насолоджуєшся кожним словом. Легкість і динаміка тут на одному рівні. Ти поринаєш у той світ з головою, завдяки тому, як автор це все розповідає. Мені дуже імпонує стиль написання, адже я змогла стати одним цілим з цією історією.
🔥Почуття
Не обійшлося і без любовних ліній. Я побачила і відчула кожну. Навіть гарячі сцени були😏Але найбільше мене зачепила історія Лавії і Кая🥰
І я вже дуже хочу продовження, адже закінчується все на такому цікавому моменті, що не уявляю, як тепер бути🥹
❤️—⭐️⭐️⭐️⭐️⭐️
І так, чим мене підкорила ця історія:
💫Світ
Я вражена тією роботою, яку зробив автор. Неймовірно продуманий і цікавий світ, навіть унікальний, який не схожий ні з яким іншим. Ми відкриваємо все нове: географія, історія, політика, релігія, міфологія, поділ населення, магія, істоти і навіть мова. Дуже помітно, що автор проробив неймовірну роботу працюючи над цією історією, адже тут все продумано до дрібниць.
✨Персонажі
Кожен персонаж від головного до епізодичного пропрацьований і розкритий. Я змогла зрозуміти кожного з них, їх думки і мотиви. Є ті, хто мені дуже сподобалися, наприклад: Лавія, Кай і Крістіан; є ті, які з перших секунд мене відштовхнули: Дрейв, Аріас, Ріс. Вони всі настільки яскраві, що байдужості не відчуваєш ні до кого. А які імена у них😍
🪐Описи
Я люблю деталізацію. І тут я її отримала. Побут, одяг, природа, особливі місця для героїв — все прописано так, що відчуваєш ніби ти там і за усім цим спостерігаєш. До того ж, тут своя система гербів, родин і статусів.
⚡️Стиль
Історія написана так, що ти читаєш і насолоджуєшся кожним словом. Легкість і динаміка тут на одному рівні. Ти поринаєш у той світ з головою, завдяки тому, як автор це все розповідає. Мені дуже імпонує стиль написання, адже я змогла стати одним цілим з цією історією.
🔥Почуття
Не обійшлося і без любовних ліній. Я побачила і відчула кожну. Навіть гарячі сцени були😏Але найбільше мене зачепила історія Лавії і Кая🥰
І я вже дуже хочу продовження, адже закінчується все на такому цікавому моменті, що не уявляю, як тепер бути🥹
❤️—⭐️⭐️⭐️⭐️⭐️
April 17, 2025
«Хочеш жити — бери меч у руки. Хочеш бути вільним — бери меч у руки.
Ніхто і ніколи не поверне вам земель, що забрали узурпатори, доки ви не візьмете в руки мечі і не повернете їх самі.
Щоб хтось вижив — треба, щоб хтось помер».
«Спадок поколінь» — темне фентезі, яке гідне світової сцени!
Перша частина циклу «Залізна корона» Олександра Мироненка — це справжній ковток свіжого повітря серед українського фентезі. Гострий, безжальний, багатошаровий — цей роман не просто відкрив переді мною нову сагу, а й вивів ім’я автора на один щабель із майстром Мартіном, світобудівничим Сандерсоном, титанами Джорданом і Толкіном, і, звісно, чарівником меча Сапковським. І це не гіпербола. Це — констатація факту.
Так, я давно знайома з фентезі від українських авторів. Серед них були ті, хто вразив до глибини душі, й ті, хто залишив по собі лише подив і питання «чому?». Та «Спадок поколінь» — це зовсім інший рівень. Це темне фентезі у всій його славі: жорстке, багатоголосе, атмосферне й невблаганно реалістичне в своїй вигаданості. Світ Геліодору не пробачає слабкості.
Очікувати тут добра чи світлого фіналу — марна справа. Перед вами історія, де вирують кров і бруд, війна і політика, змови і таємниці, кохання і зрада. Це розлога картина світу, що балансує над прірвою. І саме в такій реальності ми знайомимось із Крістіаном Арамором — прозваним Круком, — який і стає нашим провідником у хаосі.
Крук — старший син, непомічений батьком-лордом, холодним та владним. Його мандрівка починається як проста місія, але швидко перетворюється на особисту трагедію: викрадення Лавії, його улюбленої сестри, змінює все. Чи справді це справа рук сінкорів, загадкової і страшної раси червонооких? Чи, може, все куди складніше?
На тлі цієї особистої драми розгортається щось набагато масштабніше — давній конфлікт між люменорами та сінкорами, який колись уже розривав Геліадор на частини у боротьбі за Залізну корону. Перемир’я — це лише ілюзія. І всі це знають. Питання лише в тому, що стане іскрою, яка підпалить нову війну. І навіть боги не знають відповіді...
Що мене вразило до глибини душі — це світобудова. Автор з такою ретельністю й уявою виписав раси, їхню магію, зовнішність, історію — що складається враження, ніби читаєш хроніку справжнього світу. А вигадана мова однієї з рас, яка регулярно з’являється в тексті, стала приємним шоком навіть для мене як філолога — адже створити мову та органічно вплести її в сюжет так, щоб вона не дратувала, а захоплювала — це мистецтво.
Та що найбільше — це персонажі. Усі вони — складні, об’ємні, з власною правдою й болем. Тут немає однозначного добра чи зла. І саме тому неймовірно складно обрати сторону. У кожної держави, кожного героя — свої причини, свої шрами, свої таємниці. Ти коливаєшся, співпереживаєш, злишся й пробачаєш. І з кожною сторінкою поринаєш глибше в цей морок, у цей вир політичних інтриг, доленосних рішень і особистих трагедій.
Якщо ви шукаєте справді гідного представника темного, жорсткого, але неймовірно продуманого фентезі, то я не просто раджу вам прочитати «Спадок поколінь» — я закликаю вас це зробити. Це книга, яка заслуговує на переклад, на світове визнання, на обговорення в кожному книжковому клубі фанатів фентезі.
Ніхто і ніколи не поверне вам земель, що забрали узурпатори, доки ви не візьмете в руки мечі і не повернете їх самі.
Щоб хтось вижив — треба, щоб хтось помер».
«Спадок поколінь» — темне фентезі, яке гідне світової сцени!
Перша частина циклу «Залізна корона» Олександра Мироненка — це справжній ковток свіжого повітря серед українського фентезі. Гострий, безжальний, багатошаровий — цей роман не просто відкрив переді мною нову сагу, а й вивів ім’я автора на один щабель із майстром Мартіном, світобудівничим Сандерсоном, титанами Джорданом і Толкіном, і, звісно, чарівником меча Сапковським. І це не гіпербола. Це — констатація факту.
Так, я давно знайома з фентезі від українських авторів. Серед них були ті, хто вразив до глибини душі, й ті, хто залишив по собі лише подив і питання «чому?». Та «Спадок поколінь» — це зовсім інший рівень. Це темне фентезі у всій його славі: жорстке, багатоголосе, атмосферне й невблаганно реалістичне в своїй вигаданості. Світ Геліодору не пробачає слабкості.
Очікувати тут добра чи світлого фіналу — марна справа. Перед вами історія, де вирують кров і бруд, війна і політика, змови і таємниці, кохання і зрада. Це розлога картина світу, що балансує над прірвою. І саме в такій реальності ми знайомимось із Крістіаном Арамором — прозваним Круком, — який і стає нашим провідником у хаосі.
Крук — старший син, непомічений батьком-лордом, холодним та владним. Його мандрівка починається як проста місія, але швидко перетворюється на особисту трагедію: викрадення Лавії, його улюбленої сестри, змінює все. Чи справді це справа рук сінкорів, загадкової і страшної раси червонооких? Чи, може, все куди складніше?
На тлі цієї особистої драми розгортається щось набагато масштабніше — давній конфлікт між люменорами та сінкорами, який колись уже розривав Геліадор на частини у боротьбі за Залізну корону. Перемир’я — це лише ілюзія. І всі це знають. Питання лише в тому, що стане іскрою, яка підпалить нову війну. І навіть боги не знають відповіді...
Що мене вразило до глибини душі — це світобудова. Автор з такою ретельністю й уявою виписав раси, їхню магію, зовнішність, історію — що складається враження, ніби читаєш хроніку справжнього світу. А вигадана мова однієї з рас, яка регулярно з’являється в тексті, стала приємним шоком навіть для мене як філолога — адже створити мову та органічно вплести її в сюжет так, щоб вона не дратувала, а захоплювала — це мистецтво.
Та що найбільше — це персонажі. Усі вони — складні, об’ємні, з власною правдою й болем. Тут немає однозначного добра чи зла. І саме тому неймовірно складно обрати сторону. У кожної держави, кожного героя — свої причини, свої шрами, свої таємниці. Ти коливаєшся, співпереживаєш, злишся й пробачаєш. І з кожною сторінкою поринаєш глибше в цей морок, у цей вир політичних інтриг, доленосних рішень і особистих трагедій.
Якщо ви шукаєте справді гідного представника темного, жорсткого, але неймовірно продуманого фентезі, то я не просто раджу вам прочитати «Спадок поколінь» — я закликаю вас це зробити. Це книга, яка заслуговує на переклад, на світове визнання, на обговорення в кожному книжковому клубі фанатів фентезі.
April 23, 2025
АПД: почитавши інші коментарі тут, у мене склалось враження, ніби ми з коментаторами читали різні книги.
Ну, це погано написано((
Текст багатослівний і плутаний, перевантажений зайвими описами і випадковою стилізацією. Багато логічних хиб, коли в серезині абзацу описане вже протирічить його початку.
Автор не може вирішити, стилізує він текст, чи ні.
Діалоги - окремий біль((
DNF після 100 сторінок
Ну, це погано написано((
Текст багатослівний і плутаний, перевантажений зайвими описами і випадковою стилізацією. Багато логічних хиб, коли в серезині абзацу описане вже протирічить його початку.
Автор не може вирішити, стилізує він текст, чи ні.
Діалоги - окремий біль((
DNF після 100 сторінок
April 29, 2025
Дочитувала книгу прямо перед потягом до Києва, трошки загубила всі роздуми за кілька днів. Але спробую зібратися до купки.
Гарний дебют! Перша книга і вже одразу таке маштабне епічне фентезі в якому є все що треба і навіть трохи більше.
Цікавий і великий світ до якого у нас є дві мапи. Перша більш детальна, і відноситься саме до того регіону в якому відбуваються основні події першої частини, наприкінці більш глобальна, на якій можна побачити більш широкі межі сусідніх країн. Дуже сподобалися історичні вставки перед кожним розділом, які знайомлять читача з світом, персонажами, подіями та просто деякими цікавими фактами.
Не можу сказати що ви одразу розберетесь у всіх перепетіях, рассах, істотах і іншому двіжняку хто на кого напав, поневолив, куди переселився та що тут загалом коїться, але точно більш до середини книги ви вже зможете розрізнити Дрейва, Дарена, Делеріса та Джеласа - а якщо ні, то наприкінці книги є коротка нотатка з іменами персонажів.
Сама історія заплутана та дає багато простору для роздумів та теорій змови. Трошки нагадує Гру престолів, принаймні ми з дівчатами проводили багато паралелів між персонажами і це дійсно цікаво. До того ж тут дуже цікаві персонажі, вони неоднозначні, не завжди зрозуміло що їми керує та до чого все це призведе.
Мінусів виключно для мене теж трошки є. По-перше це не те щоб мінус, але моє особисте - я не люблю такий слог, винуватити у всьому прошу Беовульфа, в дитинстві він трохи наніс мені моральну травму щодо епосу загалом. Особисто для мене були щє невеликі моменти і то була б не я якщо б не доїбалась до цього, але загалом більшість читачів взагалі не зверне на це увагу.
Тож від мене тверда 9ка та щира порада читать і моє захоплення щє одним представником нашого сучасног українсього фентезі! Очікую наступні частини )
Гарний дебют! Перша книга і вже одразу таке маштабне епічне фентезі в якому є все що треба і навіть трохи більше.
Цікавий і великий світ до якого у нас є дві мапи. Перша більш детальна, і відноситься саме до того регіону в якому відбуваються основні події першої частини, наприкінці більш глобальна, на якій можна побачити більш широкі межі сусідніх країн. Дуже сподобалися історичні вставки перед кожним розділом, які знайомлять читача з світом, персонажами, подіями та просто деякими цікавими фактами.
Не можу сказати що ви одразу розберетесь у всіх перепетіях, рассах, істотах і іншому двіжняку хто на кого напав, поневолив, куди переселився та що тут загалом коїться, але точно більш до середини книги ви вже зможете розрізнити Дрейва, Дарена, Делеріса та Джеласа - а якщо ні, то наприкінці книги є коротка нотатка з іменами персонажів.
Сама історія заплутана та дає багато простору для роздумів та теорій змови. Трошки нагадує Гру престолів, принаймні ми з дівчатами проводили багато паралелів між персонажами і це дійсно цікаво. До того ж тут дуже цікаві персонажі, вони неоднозначні, не завжди зрозуміло що їми керує та до чого все це призведе.
Мінусів виключно для мене теж трошки є. По-перше це не те щоб мінус, але моє особисте - я не люблю такий слог, винуватити у всьому прошу Беовульфа, в дитинстві він трохи наніс мені моральну травму щодо епосу загалом. Особисто для мене були щє невеликі моменти і то була б не я якщо б не доїбалась до цього, але загалом більшість читачів взагалі не зверне на це увагу.
Тож від мене тверда 9ка та щира порада читать і моє захоплення щє одним представником нашого сучасног українсього фентезі! Очікую наступні частини )
March 28, 2025
Перед нами постає дуже продуманий фентезі світ. От справді, у нього така детальна історія, що часом складалось враження що цей світ справді десь існує, бо як інакше автор усе це придумав, я не розумію. Це круто👏👏👏
Персонажі то взагалі окрема історія. Вони чудові. Я обожнюю Кріса і Лавію, вони обоє такі розумні, сміливі та чесні🥰 Решта героїв дуже цікаві, круто прописані без якихось прогалин. Дрейв і Дарен. Ох, місцями я була готова їх прибити. Як то кажуть "яблучко від яблуні не далеко падає". Радості не було меж коли Крістіан таки заїхав Дарену по обличчю🤭 ще б Дрейву теж хтось добряче прописав😏
Історія цікава та заплутана. Часто головні герої не знали кому ж таки можна довіряти, бо брехунів та змовників тут вистачає. Ну а хіба може бути по іншому якщо мова йде про владу і ворожнечу між народами та родинами. Дочитуючи, я була в невеликому шоці що все виявляється було саме так. Про деякі невеликі деталі я здогадувалась але решти я неочікувала.
Історія закінчується на цікавому місці. Мені тепер дуже кортить дізнатись що ж буде далі.
Персонажі то взагалі окрема історія. Вони чудові. Я обожнюю Кріса і Лавію, вони обоє такі розумні, сміливі та чесні🥰 Решта героїв дуже цікаві, круто прописані без якихось прогалин. Дрейв і Дарен. Ох, місцями я була готова їх прибити. Як то кажуть "яблучко від яблуні не далеко падає". Радості не було меж коли Крістіан таки заїхав Дарену по обличчю🤭 ще б Дрейву теж хтось добряче прописав😏
Історія цікава та заплутана. Часто головні герої не знали кому ж таки можна довіряти, бо брехунів та змовників тут вистачає. Ну а хіба може бути по іншому якщо мова йде про владу і ворожнечу між народами та родинами. Дочитуючи, я була в невеликому шоці що все виявляється було саме так. Про деякі невеликі деталі я здогадувалась але решти я неочікувала.
Історія закінчується на цікавому місці. Мені тепер дуже кортить дізнатись що ж буде далі.
November 4, 2025
" Та чи міг дозвилити світ, у якому щохвилинно ллється кров невинних, щоб мить щастя тривала довше, ніж мить горя?"
Хочу підтримати автора, бо це чудова книга. Історія відповідає всім канонам епічного фентезі: масштабний сюжет, величезний вигаданий світ, багато персонажів та сюжетних ліній, магія та моральні дилеми. А ще вигадана сінкорська мова!
На початку це було - "окей, ця історія чудово написана",
на останніх же 250 сторінках - "блін, це просто космос".
Чудово прописані персонажі. І хоч головний герой Крістіан мені не подобається, як людина, але як до персонажу, питань немає. А от Кай Тенебрас та історія його родини мене підкупили. Буду тримати кулаки саме за нього в цій епічній боротьбі за престол.
Надіюсь, що в друій частині будуть додатки з історією світу, щоб більше систематизувати всі ті події, що тут відбулися.
Тож, нас чекають чотири томи вогняної історії. Тримаю кулаки за те, щоб автору вдалося всі сюжетні лінії звести до логічного кінця. Бо тут намічається щось дійсно епічне!
Хочу підтримати автора, бо це чудова книга. Історія відповідає всім канонам епічного фентезі: масштабний сюжет, величезний вигаданий світ, багато персонажів та сюжетних ліній, магія та моральні дилеми. А ще вигадана сінкорська мова!
На початку це було - "окей, ця історія чудово написана",
на останніх же 250 сторінках - "блін, це просто космос".
Чудово прописані персонажі. І хоч головний герой Крістіан мені не подобається, як людина, але як до персонажу, питань немає. А от Кай Тенебрас та історія його родини мене підкупили. Буду тримати кулаки саме за нього в цій епічній боротьбі за престол.
Надіюсь, що в друій частині будуть додатки з історією світу, щоб більше систематизувати всі ті події, що тут відбулися.
Тож, нас чекають чотири томи вогняної історії. Тримаю кулаки за те, щоб автору вдалося всі сюжетні лінії звести до логічного кінця. Бо тут намічається щось дійсно епічне!
Displaying 1 - 14 of 14 reviews