Країна Мумі-тролів. Книга перша

Mumintrollen #1-3

by Tove Jansson, Туве Янссон, Наталя Іваничук (Translator)

До першої із трьох книг серії «Країна Мумі-тролів» найзнаменитішої казкарки Фінляндії Туве Янсон про кумедних мумі-тролів та інших дивовижних істоток, що населяють Долину Мумі, увійшли повісті «Маленькі тролі і велика повінь», «Комета прилітає», «Капелюх Чарівника».

Genres: Fiction, Childrens, Fairy Tales, Classics, Fantasy, Middle Grade, Swedish Literature

352 pages, Hardcover

First published January 1, 2004

About the author

Tove Jansson was born and died in Helsinki, Finland. As a Finnish citizen whose mother tongue was Swedish, she was part of the Swedish-speaking Finns minority. Thus, all her books were originally written in Swedish.

Although known first and foremost as an author, Tove Jansson considered her careers as author and painter to be of equal importance.

Tove Jansson wrote and illustrated her first Moomin book, The Moomins and the Great Flood (1945), during World War II. She said later that the war had depressed her, and she had wanted to write something naive and innocent. Besides the Moomin novels and short stories, Tove Jansson also wrote and illustrated four original and highly popular picture books.

Jansson's Moomin books have been translated into 33 languages.

Reviews

[Марія Горбач · Rating 5 out of 5]

«Хто їсть оладки з варенням, не може бути страшним та небезпечним. З таким можна пускатися в розмову». Прекрасний лайфхак для розпізнавання «своїх» людей, я вважаю)

Дитячі книжки — то любов, особливо коли не вистачає трошки віри в добро. Бо як іще нагадати нам, дорослим, про радість в простому? Про те, що банкет можна влаштовувати навіть з нагоди повернення мамі улюбленої торбинки. Про те, що останні монетки можна і треба витрачати на подарунки коханим людям. Про те, що кінець світу не страшний, якщо готуватись до нього з друзями)

Особливе захоплення для мене тут — прямота авторки. Так, іноді чиєсь товариство в дорозі може бути неприємним. Таке трапляється, і це нормально. Так, іноді мама може сказати дітям, що трошки втомилась від них і запропонувати якийсь час пожити самим у печері. І це теж нормально, бо так і вона відпочине, і діти насолодяться власною свободою.

Ну і окреме зворушення — такі недитячі-дитячі перетворення улюбленої книжки Ондатра-буркотуна «Про марноту всього» на «Про необхідність всього». І смуток за кимось, який змінюється чеканням, бо ж «чекати завжди легше, ніж тужити».

[wow_42 · Rating 4 out of 5]

читаючи у дорослому віці казки, неабияк дивуєшся скільки багато сенсів та подекуди болю закладено в тих історіях. розумію, чому багатьом подобаються ці оповідки Янссон.

всі персонажі такі різні, з окремими травмами, характерами. за ними цікаво спостерігати та дивуватися чомусь разом з ними.

не очікуйте багато сміху та розваг. деякі історії досить похмурі та гнітючі. але попри це — це досить комфортне читання. отакий от парадокс.

[Sibilla Librum · Rating 5 out of 5]

Надзвичайно тепла і мила історія, яка зігріла мене у перші дні зими. Шкода, що не любила читати в дитинстві, певно ця історія була б у моєму серці вже давно. Біжу брати наступну частину

[Maryna Ponomaryova · Rating 3 out of 5]

Перші дві оповідки було трохи нудно, та потім стало цікавіше, бо компанія мумі-тролів розростається і персонажі захоплюють своїм шармом (з подивом починаєш пізнавати в них своїх знайомих). Деякі моменти змушували посміхатися (джунглі всередині будинку? рятуємось від апокаліпсису затуливши дірку у стелі печери ванною? Чом би і ні.) Та що вже, здається, коли дійду до дев’ятої оповідки я теж захочу собі якісь стікери чи светр з мумі-тролями. А ще цей шикарний переклад.

[Tetiana Dzhyhar · Rating 5 out of 5]

це вже вдруге її читала, цього разу з Даринкою. дуже топ. рекомендую. в 4 роки зайшла на відмінно, хоч я і сумнівалась чи не рано. як вона реготала з Чупслі і Тряслі, це щось

[Ihor Kolesnyk · Rating 3 out of 5]

Казка для дітей і дорослих дітей теж. Багато хто рекомендував мені її, бо мали гарний досвід, а в мене лише розгубленість - я не отримав ані радості, ані задоволення від читання. Лише нудьга і ще розум постійно розпізнавав у персонажів різні психопатології.

Можливо із іншими казками пощастить більше.
Щодо перекладу і оформлення - дуже гарне видання для подарунку тим, хто любить муміків.

[Tanya Fabrychenko · Rating 5 out of 5]

Казково🤗

[Askorbinka · Rating 5 out of 5]

Не читала в дитинстві, а дарма. Фантастично прекрасний світ, схоже по рівню комфорта на Макса Фрая (вибачте), але значно краще.

[Enotka · Rating 4 out of 5]

Читали вголос майже місяць. Легендарне чтиво) і в дорослому віці сприймається зовсім інакше, ніж в дитинстві. Плануємо продовжити)

[Olenka Dobosh · Rating 5 out of 5]

Ніколи не думала, що книги Туве Янссон про країну Муммі-Тролів супроводжуватимуть мене у проживанні війни у 2022. Ці теплі, на перший погляд дитячі історії давали мені силу, натхнення та віру в те, що добро переможе. Тоді, коли читати «серйозні» книжки просто не було сил, родина Муммі - тролів підтримала мене, і навчила жити і тішитись простим речам.
«Хто їсть оладки з варенням, не може бути страшним та небезпечним. З ним можна пускатися в розмову».
«Туга змінилась чеканням, а чекати завжди легше, аніж тужити».
Книга про марноту всього замінено на книгу про «Про необхідність всього».
Загадувати бажання, яке відразу збудеться не завжди і хочеться. Виявляється, як думає тато Муммі-троля ( і наш тато теж так думає ;)): «Теплицю цікавіше збудувати самому… Ялик теж… Зрештою, у мене все є!».

З нетерпінням чекаю часу, коли ми всі в Україні і світі будемо насолоджуватись станом, який описано наприкінці цієї чудової частини: « О, як приємно - коли все вже з’їдено, випито, переговорено, коли від солодкої втоми гудуть ноги - повертатись у передсвітанковій тиші додому, до затишної постелі.
….
У Долину Мумі-Тролів приходить прохолодна осінь. Адже без осені не буває нової весни.»

Ця зграйка фантастичних істот з Долини Мумі-тролів стали вже дуже рідними.

Рекомендую книгу і дорослим, і дітям!

[Karina Petersen · Rating 4 out of 5]

Åh, hvor jeg elskede at læse om Mumitroldene og deres mange eventyr! En helt fantastisk samling med de tre første romaner i Mumi-romanerne. Jeg glæder mig meget til, at læse de tre næste romaner, som jeg netop har bestilt hjem fra biblioteket.
Dog syntes jeg, at det er super ærgerligt, at der er flere korrekturfejl gennem bogen!

[Taras Voitovych · Rating 4 out of 5]

- Привіт! - гукнув Чмих. - Я знайшов цілком незнану стежину. Вона видається
небезпечною.
- Наскільки небезпечною? - поцікавився Мумі-троль.
- Я 6 сказав, жахливо небезпечною,
поважно відказав Чмих.
- Що ж, беремо зі собою канапки, - вирішив Мумі-троль. - І морс.

[Cherniakhivska]

дочитали з сином перший том "Мумі-тролів". Купила її собі років 14 тому, не читала. А тепер настав її час, перша "велика" книжка для мого чотирирічки, де тексту більше, ніж малюнків.

[Микола · Rating 5 out of 5]

Ну от, я знову прочитав ці три повісті про Мумі-тролів.

Спочатку тритомник, чи не з першого видання, мені подарував друг на дн, придбавши їх у книгарні «Смолоскип»—я ще не працював там на той час ))
Потім, уже коли ми в книгарні робили книжковий клуб, якось взяли до обговорення книжки Туве Янссон, і це була нагода все прочитати. В дитинстві мумі-тролі проминули повз мене, що не завадило мені полюбити цих персонажів пізніше, і любити досі.

Є запис нашого обговорення: https://vimeo.com/38554880
(я нічого—нічого!—з нього не пам'ятаю)

І от, здається, вдруге я читаю дітям цю книжку перед сном—першого разу ми зависли десь на середині «Капелюху Чарівника», а цього разу дочитали до останньої сторінки (і вже почали дру��ий том, але ще хтозна, як з ним складеться).

Що мені чи не найбільше подобається—що в житті чи не кожен з нас поводиться іноді як Чмих, а іноді навіть як Ондатр. …тут я почав згадувати всіх інших персонажів, і чим вони мені припали до душі, але краще ви прочитайте книжку і матимете власне враження.

Я сподіваюсь повернутись до неї ще колись у житті.

[Liliia · Rating 4 out of 5]

Кумедна тепла добра книга. Була мені трошки нудна, хоча ближче до середини я звиклась з темпом оповіді і пішло значно веселіше. Звісно ж логіку треба вимикати повністю, це книга для зовсім маленьких.

Мені не сподобалося, що дівчинка в зеркальце милується, а хлопчик сміливий, ну надто це вже шаблонно. Але в оригіналі вони виявляється не мають статі. Це круто, бо ж легше себе асоціювати з кимось. Тобто тут винен переклад. А якщо осягнути, що книзі майже 90 років — це взагалі виносить мозок.

Сподобався баланс між опікою над дітьми і веселощами у батьків. Сподобались пригоди, образи, радощі і те як вони разом долають всі нещастя і те, що мама обов'язково знає як вчинити.

[Natalia · Rating 5 out of 5]

"- Очевидно, ми страшенно хоробрі! - вигукнув Чмих, вимахуючи своїм кинджалом, аж заблискотіло коштовне каміння на держалні.
- Не такі вже ми й хоробрі, - задумливо мовив Мумі-троль. - Просто звикли до цієї комети. Вона майже наша знайома. Ми першими довідалися про неї, бачили, як вона росте і стає усе більшою...
<...>
Хропся вклала долоньку в долоню Мумі-тролеві.
- Якщо ти не боїшся, - мовила вона, - то й я не боятимуся."

Ось приблизно так ми й почуваємося останні кілька років.

[Yuliia Kabanets · Rating 5 out of 5]

Прекрасна книжка, яка рятує коли сумно, коли все бісить, коли сили покидають і хочеться більше ніколи в житті нічого не робити:) оладки, пригоди, надто нові штани і головне — такі неідеальні герої книжки — роблять її ну дуже затишною, навіть для серйозних дорослих, я впевнена

[Oksana Uskova · Rating 3 out of 5]

5 мумі-тролів з 5 =)

Казки про мумі-тролів просто створені для літа! Пригоди, які завжди закінчуються добре, Мама, яка завжди знає, що треба робити, друзі, які завжди підтримають твої авантюри...

[Marta Barchuk · Rating 5 out of 5]

про дитинство, друзів, родину, тепло, подорожі і те, чого іноді так не вистачає

[злорад павич · Rating 3 out of 5]

хороша приємна вигадлива книга, але надто традиційні ґендерні ролі заважають читати

[Natalya Misyuk · Rating 5 out of 5]

Це лише моє спостереження, але я бачу так: люди дуже чітко діляться на дві категорії: ті, хто обожнює книжки про мумі-тролів, і ті, хто їх ненавидить.

Мені було цікаво розібратись, тож я розпитала кількох «ненависників» про причини. Ось які результати я отримала.

Причини, чому люди не люблять мумі-тролів

1. Психотравма від радянського мультика

У більшості випадків я прихильниця правила «ліпше не досконале, ніж ніякого». Але не тут. Тут я вам скажу: ліпше б ніякого мультика не робили, ніж той. Він настільки жахливий як візуально, так і з погляду передачі загальної атмофсери, що, мабуть, відвернув від книжки мільйони читачів.


2. Поганий характер

Одному дорослому хлопцеві я порадила почитати мумі-тролів. Прочитав. Потім ретельно обіс… розкритикував. І справа тут зовсім не в книжці, він просто хотів розтоптати вщент мою рекомендацію, мою думку і самооцінку. Так часто буває, дуже часто. Прикро, але мумі-тролі не винні. Якби я замість них назвала будь-яку іншу книжку, сталося б те саме.

3. Невідповідність індивідуальному досвіду

Кільком людям не сподобались персонажі і їхні пригоди. Правильніше було б навіть добрати слово «не зрозумілі». Я думаю, що тут справа у індивідуальному досвіді. У когось дитинство було віддалено подібним на життя мумі-тролів: коли повна хата гостей, коли всі дружать, спілкуються з сусідами, дають раду з якимись гараздами і негараздами, проявляють допитливість — і з цього складаєються дні і спогади. А у когось вийшло інакше — і якщо так, то ось всю цю толоку, мабуть, складно, пустити до себе в серце.

4. Критика образу Мумі-мами

У інтернеті мені колись також трапилась довга розгорнута критика образу Мумі-мами як жінки, яка тягне на собі увесь побут, про всіх піклується, а про неї особливо ніхто. Цей погляд мені здається слушним. Хоча тут я б зробила поправку на те, що книжка все ж була написана у інші часи, і також на те, що Мумі-мама в історії виглядає врівноваженою і щасливою. Мені здається, що це образ людини, яка самореалізується у піклуванні про близьких. Так буває. Щастя ж воно для кожного своє, правда? Можливо, читачам хотілося б бачити більше вдячності з боку родини — але тоді модель сім’ї могла вдатися «притягнутою за вуха». Та що казати, всі ми буваємо не дуже уважні до своїх мам.

Як ви вже, мабуть, здогадалися, я з тих, хто мумі-тролів дуже любить. Я хочу написати, чому.

Чому я люблю мумі-тролів

1. Загальне відчуття дитинства

Скільки тисяч книжок я прочитала, а ось це переживання дитинства точно передано тільки у мумі-тролях. На мій погляд. Ось коли ти зранку прокидаєшся — і попереду цілий чудовий день, у якому будуть родичі, друзі і пригоди. Мумі-дім нагадує будинок моїх бабусі і дідуся. Теж, часто багато гостей було. І теж бабуся про всіх нас піклувалася, а ми про неї — ну, ніколи не такою мірою, як вона про нас. Поїздки на море — це теж мені близьке. І ось це дитяче бажання гуртом втілити який-небудь крутий проєкт!.. І повна відданість спробам його втілити, це було так чудово!

2. Мрія про свободу

Персонажам у книжках дозволено більше, ніж дозволялось дітям у мої часи. Кудись плисти човном самим? Вилізати у вікно канатною драбиною? Ходити на ходулях? Ви що! Тож я читала ці історії — і ніби разом з героями насолоджувалась їхньою вільною волею.

3. Домашня метушня

Я з Криму, і щороку влітку вдома робили закрутки. У це були залучені всі: діти від двох років і старці до ста років. Ми довбали кісточки з вишень, стерилізували банки, набивали їх огірками, нарізали баклажани, робили виноградний сік. Також крутили те, що у нас називали «томат» (сік з помідорів, уварений до концентрату і закатаний у банки на зиму, переважно для приготування борщів). Саме з томатом було грандіозне дійство, бо помідори треба було помити, порізати, почистити, запхнути у машинку, регулярно чистити машинку, переливати сік у каструлю, кип’ятити… І це чомусь загалом так схоже на ту історію про мумі-тролів, де Мумі-дім заростає рослинами. Метушня, хаос, спільне заняття — і радість теж спільна.

4. Дружити з різними

У книжках дуже багато персонажів різних, різношерстих. Усі зі своїми дивацтвами. Мудра жінка Мумі-мама вчить з усіма дружити, не боятися, проявляти тепло, гостинність, турботу. Для неї, як то кажуть, «чужих дітей не буває» — і в дитинстві мені дуже подобалось спостерігати за цим у книжці. Тепер же часто буває, що мені хтось не подобається з тих, з ким я контактую у роботі, і я тоді кажу сама собі словами Мумі-мами: «Навіть найдивніші люди можуть колись стати у пригоді». Так що, так, ця книжка мене навчила знаходити спільну мову з багатьма тими, хто не такий, як я.


Навіть з тими, хто не любить мумі-тролів 😆

[Marka Lib · Rating 5 out of 5]

Не знаю чому, але книга, яка стала улюбленою у мільйонів дітей, в моєму дитинстві пройшла повз мене, тому я доросла, яка не має малолітніх дітей, - вирішила закрити цей гештальт. Мене зацікавила особистість самої авторки, тепер я знаю, що більшість згадок персонажів муммі-родини, - автобіографічні.

Так от, оповідь про дивні створіння Мумі сприймається дуже сучасно: створіння схожі на бегемотиків, із хвостами живуть собі життям схожим на людське у милому домику: п’ють каву з бутербродом, вирощують овочеві грядки, п’ють пунш, смажать оладки й виловлену рибу. Перша оповідь, не зважаючи на казковий антураж, розповідає про земні турботи: Мумі-мама й Мумі-троль із Звіря��ком шукають загубленого батька, який мав ми збудувати родинний дім, але родина знаходить його під час затоплення на верхівці дерева. Знайомий сюжет всім сучасним мамам!

В книзі ще дві оповіді про дивну родину. Казка дуже відрізняється від звичної дитячої літератури: батьки дозволяють дитині приводити дивних друзів додому, завжди смачно їх годують, й не випроваджують їх з дому, друзі самостійно далеко й довго подорожують, ніхто в родині не переймається грошима, й накопиченням багатства. Родина веде, сучасною мовою, богемне життя, чуйно ставиться до кожного нового друга приведеного у родину: Нюхмимрик полюбляє мандрувати без багажу, Ондатр – лінивий критикан філософ, Гемуль – дивакуватий колекціонер марок, який носить плаття й присідає у реверансі, Чупсля і Трясля – дивакуваті маленькі створіння, з валізкою з таємним вмістом (рубіном), Гаттіфнати — невеличкі вічні глухі й німі мандрівника н човнах.

Якщо ви любите твори з тонким гумором, з доброю фантазією, то ця книга для вас! А якщо ви вмієте читати поміж строк й відшукувати алюзії – ви будете щедро нагороджені!

[Margrét · Rating 5 out of 5]

„Er þá enginn hérna sem trúir mér?“ sagði Múmínsnáðinn örvilnaður. „Skoðaðu mig betur, mamma - þekkirðu ekki múmínbarnið þitt?“
Múmínmamma virti hann fyrir sér. Hún horfði lengi inn í hræddu undirskálaaugun hans. Svo sagði hún rólega: „Jú, þú ert múmínsnáðinn.“
-Tove Jansson, Pípuhattur galdrakarlsins

Ég hef verið aðdáandi Múmínálfanna síðan ég las bækurnar sem barn og gladdist ég því mikið fyrir nokkrum árum, þegar ég frétti fyrst af því að Forlagið ætlaði að gefa allar níu bækurnar um Múmínálfana út í þremur gullfallegum bindum og að sumar bókanna kæmu út í íslenskri þýðingu í fyrsta sinn. Ég var fljót að tryggja mér eintök af bókunum þegar þær komu út, en það er fyrst núna sem ég gef mér tíma til að lesa þær. Nú hef ég lokið við fyrsta stórbókarbindið, en það inniheldur bækurnar Litlu álfarnir og flóðið mikla, Halastjörnuna og Pípuhatt galdrakarlsins (sem var alltaf í uppáhaldi hjá mér í æsku). Það er notaleg nostalgía að hverfa aftur inn í Múmíndalinn á fullorðinsárum. Tove Jansson skapaði nokkuð alveg sérstakt þegar hún skrifaði og myndskreytti þessar bækur. Þó að sýn manns á ýmislegt hafi breyst með árunum hafa bækurnar hafa ekki glatað neinu af sjarma sínum. Söguheimurinn er ennþá eins og hann var; öruggur og órólegur í senn, og persónurnar jafn yndislegar og pirrandi.

Fimm halastjörnur af fimm mögulegum

[Наташа Костиря]

Перша книга містить три повісті - "Маленькі тролі і велика повінь", "Комета прилітає" та "Капелюх Чарівника". Крім Мумі-мами, Мумі-тата і самого Мумі-троля ми познайомимося з Чмихом, Нюхмумриком, Гемулем, Хропсею і Хропусем, Ондатром, Чупслею і Тряслею ... Ох, як же багато тут героїв і всі вони важливі для історій про маленьких тролів. ☺️
Морем і суходолом Туве Янссон веде нас в долину мумі-тролів, проводжає в обсерваторію, розповідає, що станеться, якщо в капелюх чарівника кинути шкаралупу від яйця, як приручити кошеня і що насправді потрібно Чарівникові, шо подорожує верхи на пантері.
Для мене книга стала відкриттям, я раніше ніколи не читала про мумі-тролів, але ж звісно знала про них. І їхні подорожі мене дуже захопили, що я навіть не помітила як закінчилась книга.

[Maryna Leonova · Rating 4 out of 5]

Сину (7 років) історії сподобались. А от я не можу сказати, що так. Я не читала їх у дитинстві, а зараз мені не сподобалось, що:
1) в оповіді занадто багато казковості та фантастики
2) перші 2 повісті логічно не розділені на частини, мені так було важко читати, особливо тому, що весь час стаються якісь динамічні події та зміни
3) відносно мудрі думки постійно поєднуються з відверто дурнуватими ідеями та речами

Тобто я наче і побачила, чому ці історії так люблять, але мені вони скоріш не сподобались. 4 зірочки ставлю лише тому, що сину сподобалось.

[Svitlana Koshel]

Перші дві розповіді були для мене занадто сумні та похмурі, і лише Капелюх Чарівника подарував те казкове світло, тепло і затишок, які я очікувала від Країни Мумі-тролів.
Чмих бісив, Ондатр смішив, Мама Мумі-троля розчулювала, Хропсі хотілося досипати емансипації, а Хропусю прикрутити токсичність, Мумі-тролю і його татові додати харизми, а Гемуля просто обійти стороною.
Але один персонаж таки украв моє серденько — це Нюхмумрик. Єдиний мудрий дорослий у всій цій історії, на ньому все трималося. Не дивно, що в кінці він втік відпочити)))

[Валентина Алякіна · Rating 5 out of 5]

Скільки себе пам'ятаю, мені постійно казали, що ця книга дуже важко читається. Прочитала і не розумію чому. Дуже насичена подіями книжка, багато цікавих слів, дітям читати саме те. Нічого не затягнуто, все чітко, швидко і весело. Мені дуже сподобалось. І переклад цікавий, гарні українські слова на кожному кроці. Читаючи цю книгу, отримала масу задоволення! Приємна, легка казка. Обов'язково передам естафету своїм дівчатам)

[Iryna Stepanyk · Rating 5 out of 5]

Муміки♥

"-Привіт!- гукнув Чмих.- Я знайшов цілком незнану стежинку. Вона видається небезпечною.
-Наскільки небезпечною?- поцікавився Мумі-троль.
-Я б сказав, жахливо небезпечною, поважно відказав Чмих.
-Що ж, беремо зі собою канапки, - вирішив Мумі-троль. - І морс."

Тут без зайвих слів і пояснень - це улюбленці мільйонів людей у всьому світі. Мумі-тролі, які люблять тепло, каву, море, блакитний колір і пригоди. Це та книжка, над якою не має влади вік.

[Тетяна · Rating 5 out of 5]

Книга з довгим післясмаком. Спочатку не зайшла. Другу історію почала читати лише тому, що книга і авторка мала кредит довіри. Чула, що вона є улюбленою історією багатьох людей. Потім з'явилась думка, що історія про Мумиків сподобалась би більше, якби читалася в дитинстві. Закінчивши історію про капелюх чарівника впевнилась, що це книга для дорослих їх дитинство. Чим більше часу проходить після прочитання, тим тепліші враження про книгу.

[Anastasiia Petrovska · Rating 3 out of 5]

Легендарна казка легендарної Туве Янссон, яку люблять діти і дорослі.
Для багатьох Мумі-тролі - улюблені персонажі дитинства. На жаль, мені не довелося познайомитися з цією історією, коли я була маленькою, тож вирішила надолужити згаяне зараз. І в результаті книга залишила в мене змішані почуття: з одного боку я розумію причину популярності мумі-тролів, а з іншого боку я не отримала ані позитивних емоцій, ані задоволення від читання.
Мабуть, час таки не вдалий для цієї книги)))