Шкільні вчителі-отамани, черниці-розвідниці, монастир, що перетворився на неприступну фортецю, власний проєкт Конституції України. Історик Юрій Митрофаненко у своїй книжці розповідає, як зародилася повстанська організація, що стала взірцевою для багатьох наступних поколінь — від членів ОУН до учасників сучасної російсько-української війни.
Із чого почалася боротьба та як отаманам удалося перетворити загони самооборони на боєздатні підрозділи, що чинили опір більшовикам і денікінцям? Хто із цих отаманів на псевдо Чорний Ворон став прототипом персонажа однойменного роману Василя Шкляра? Які конфлікти завадили ватажкам Холодного Яру дійти до Києва та як отамани-залишенці потрапили в пастку радянських сексотів? І як довго тривала боротьба в Холодному Яру проти російських окупантів?
Автор висвітлює маловідомі й контроверсійні теми, а також білі плями в історії Холодного Яру 1917–1922 рр.
Багато різної та короткої інформації про «Холодний яр», загалом сподобалось, бо в основному все знаю завдяки Шкляру, але ця тема однозначно дуже цікава, тому треба ще читати Юрія Горліса-Горського.
Цю книгу я читала після Шкляра і Горліса-Горського (саме в такій послідовності) і мушу визнати, що остання книга досить сильно тяжіє над всім іншим – і якщо для художки це менш відчутно, то над цією монографією Горліс-Горський дуже прям помітно нависає. Це, звісно закономірно і нормально, Юрій Митрофаненко у цій монографії чимало цитує, уточнює якісь моменти щодо дат, місць, деталей. Дуже сподобалась прив"язка до місцевості - і в просторі і в часі, грунтовно пропрацьовані документи, є можливість звірити повстанські і радянські свідчкння.
Загалом мені у цій книзі не вистачило живих подробиць. Дуже показова ситуація, коли автор говорить про загибель одного із братів Чучупак і згадує, що хтось із сусідів здав, бо були давні конфлікти. І все. Мені потрібні подробиці, ось ці, людські – але я їх не отримую. Водночас детально, на кілька сторінок автор пише про уточнення дати загибелі (буквально плутанина у свідченнях і документах). Ок, я розумію, чому такий скрупульозний пошук важливий для істориків, розумію, що історик іде за джерелами і фактажем, але відчуття, що мені недодали характерів і зламної епохи постійно присутнє.
Як частина історіографії Холодного Яру - дуже радує.
«Воля України або смерть. Повстання Холодного яру» Юрій Мітрофаненко
Ще одна книга про дуже важливу і трагічну частину нашої історії. Тема дуже цікава, початок боротьби українського народу проти русні. Хочу сказати, що цьому питанню дуже мало приділяють уваги з боку книжок. Хоча цей період один із важливих в нашій історії.
Я б не сказав , що мені книга прям зайшла, цікава розповідь того періоду, але мені не вистачило якогось драйву в книзі. По відчуттям це такий невеличкий посібник, як на мене, не до кінця розкрита суть «Холодного яру».
Автор перед нами відкриває початок зародження повстанських організацій в ті часи, які в подальшому стануть фундаментом для створення ОУН. Є певні цікаві моменти в книзі, але в цілому вона здалась мені нудною. Можливо я трішки знаюсь на цій темі і вона мені не підійшла, бо я для себе не знайшов нічого нового.
Книгу читати варто , прям дуже. Чисто опираючись на свою інформаційну базу, мені не дуже.
Для тих, хто хоче знати точності дат, справжніх імен повстанців і того, як автор до цього дійшов і які в різних істориків-дослідників є версії тих чи інших подій, має бути цікаво. Але широкі цитати “Холодного Яру” Горліса-Горського, попри мої спогади подекуди продирання крізь текст роману, були просто віддушиною. Не те щоб книга була погано написана, навпаки — досить популярно, але все одно є серйозною роботою з джерелами. На мою думку, не є обов’язковою для читання навіть за бажання відвідати Холодний Яр, але може бути альтернативою роману Г.-Г., якщо хочеться історичного екскурсу, сухих фактів і менший обсяг.
Навіть не знаю, що тут ставити за оцінку після прочитання. Це просто пару монотонних розділів підручника, оформлені в книжку. Ні карт, ні ілюстрацій, ні портретів. Ні паралелей, ні висновків, ні відчуття епохи. Просто розширена вікіпедія з дії купою дат, прізвищ, і сухих скорочень. Якбт я вперше дізналась про Холодний Яр із цієї книжки — я би ним не зацікавилась.