Книга друга з серії «Країни Мумі-тролів» – це нові неповторні зустрічі з милим сімейством Мумі-тролів та їхніми багатьма друзями. Маленькі герої книжки підросли настільки ж, наскільки подорослішали читачі «Країни Мумі-тролів». Тепер їм доводиться замислюватися над важливими речами, якими сповнений світ, – такими, як сенс життя, самопізнання і самоствердження, любов, взаємоповага. В книгу увійшли повісті «Мемуари Тата Мумі-троля», «Небезпечне літо», «Зима-чарівниця».
Tove Jansson was born and died in Helsinki, Finland. As a Finnish citizen whose mother tongue was Swedish, she was part of the Swedish-speaking Finns minority. Thus, all her books were originally written in Swedish.
Although known first and foremost as an author, Tove Jansson considered her careers as author and painter to be of equal importance.
Tove Jansson wrote and illustrated her first Moomin book, The Moomins and the Great Flood (1945), during World War II. She said later that the war had depressed her, and she had wanted to write something naive and innocent. Besides the Moomin novels and short stories, Tove Jansson also wrote and illustrated four original and highly popular picture books.
Jansson's Moomin books have been translated into 33 languages.
Перші дві сподобались менше, а от "Зима-чарівниця" - дуже гарна й атмосферна для читань в різдвяний період. Хотілось би таке окреме видання лише цієї частини з кольоровими ілюстраціями
«Зима! - подумав він. - Виявляється її також можна любити!»
Додам від себе, - Можна! Особливо зараз, коли її немає.
І саме через цю прикрість я взяла до рук старенький томік улюбленої Туве Янсон. Зима-чарівниця виявилась справжньою зимою з Марою, бешкетницею Мю, мудрою Вітрогонкою, пращуром, що живе в шафі з халатами у купальні, розгубленим та таким відповідальним Мумі-тролем і ще купою дивних створінь, що тікають від Страшної холоднечі.
Зазначу, що дитиною я обожнювала Туве Янсон і пригоди Мумі-троля. А зараз, дорослою, я не одразу збагнула чарівну мудрість її історій, - вони справжні. Так-так! Вони трапляються з нами щодня. Але ми дорослі надаємо нашим щоденним клопотам забагато значення. В той час як діти надають цим історіям легкості та невимушеності, як і Мумі-тролі.
Мумі-троль теж падав під час катання на лижах, йому теж боліло і було соромно, але він не зробив з цього трагедії. Мумі-троль теж боявся Страшної холоднечі, самотності темних зимових днів, але відкрив для себе цікавий досвід зимових буднів. Мумі-троль теж переймався відповідальністю за своїх сонних родичів, але не відмовляв в допомозі і іншим.
Зима-чарівниця нагадала мені як важливо цінувати зиму всебічно, а не лише її святкову частину.
Нещодавно мені прийшло в голову перечитати другу книгу про мумі-тролів. У мене видання від Видавництва Старого Лева 2005 року. Виходить, що останній раз я читала цю книгу майже 20 років тому!
До другої книги про пригоди мумі-тролів увійшли три повісті: - Мемуари Тата Мумі-троля - Небезпечне літо - Зима-чарівниця
Ця книга вже не така мрачнякова як перша, тут значно більше веселощів, але водночас вона складніша, і більш для дорослих. Читаючи, я навіть пригадувала, які моменти у творах мене в дитинстві лякали, а зараз мені було нормально, бо просто описується доросле життя. Були моменти, які я тоді не розуміла, а зараз зрозуміла, знову ж таки, через те, що вже маю життєвий досвід.
У повісті “Мемуари Тата Мумі-троля” ми дізнаємося про юні роки Тата Мумі-троля, про його друзів, пригоди, не гірші за пригоди його сина, та намагаємося розібратися у складних заплутаних родинних деревах деяких персонажів 😅 (Також я постійно думала яка ж Мумі-мама крута і який же Мумі-тато бісявий!)
У повісті “Небезпечне літо” на наших маленьких пухнастих і не дуже героїв знову обрушується катастрофа — і не одна, а дві!
У повісті “Зима-чарівниця” стається лихо — Мумі-троль прокинувся посеред зими, поки всі його родичі та друзі у сплячці.
Дивненькі, але життєві діалоги, з персонажами, які схожі на тих, кого ми, люди, хоч раз зустрічаємо у житті. Або й бачимо на сторінках так званої дитячої книги опис с в о є ї поведінки 👀
Туве Янссон - само воплощение хюгге. С одной стороны, вещи не имеют не малейшего значения, от них можно легко отказаться. Главное - это любовь, дружба, шум волн, морские васильки на фоне неба и запах блинчиков по утрам. А с другой стороны, любая самая простая вещь - вроде трамвайчика из морской пенки, если уж она попала на какое-то время в твою жизнь - озаряется внутренним светом и может сделать тебя счастливее. И это правильно.
це вже не ті суперпопулярні історії з першого тому, які відомі нашому поколінню з совітських мультиків. але вони такі ж кльові! "Зима-чарівниця" так взагалі топова. Але для розуміння п'ятирічкою історії з другого тому троха вже складніші. Хоча слухала вона їх з не меншим задоволенням, тому тотальний рекомендасьйон для всіх фанатів, що досі не дійшли далі перших трьох сосон
Прочитала в рамках читання перед сном з сином. Дуже полюбилися ці милі лісові мешканці і їхні пригоди. Веселі, життєствердні, добрі та абсурдні історії про чудиків.
Мемуари тата - це спогади про юність Мумі-тата і батьків друзів. Небезпечне літо - історія про повінь та театр. Ну а Зима-чарівниця - про те, як Мумі-Троль прокинувся взимку і його пригоди.
Почала читати за 7 днів до війни. Вчора книга добралася до мене. Сьогодні дочитала не відриваючись. Вона така заспокійлива. Всі негаразди закінчуються. Мудрості мами Мумі Троля треба повчитися, бо життя - це не речі, а це люди і події.
Тут більше двіжу, а комунікація між персонажами слабша. Це все ще класні книги, які я дала б своїм дітям, але після того, як вони розумітимуть, що патріархат — це не ок
Tove Jansson forstår at tale til børn (og voksne) i et voksent sprog, og ved at indsætte komplekse problemstillinger og menneskelige stereotyper i et Mumiunivers, bliver det muligt for både børn og voksne at overveje eksistentielle temaer og menneskelig adfærd på ’sikker’ afstand. Accept, tolerance og vigtigheden af at anerkende andre som dem, de er, står centralt, når Mumitroldene møder væsener, der adskiller sig væsentligt fra dem selv. Forfatteren har ladet visse følelser tage bo i specifikke karakterer, som både gør følelsen håndgribelig og letforståelig, som da vi for eksempel møder pigen, Triste, som er så forfærdeligt ked af det hele tiden. Det er altså store og seriøse temaer, der behandles i Mumitrolden, og jeg forestiller mig, at troldenes filosofiske tanker om liv/død, ensomhed/fællesskab, angst/mod kan igangsætte vigtige refleksioner og diskussioner hos børn og deres voksne.
Дуже цікава книжка, особливо для дітей. Переповнена прикладами того, як насправді робити не варто. Але загалом показує більш-менш реальне дитяче життя, від якого у багатьох батьків волосся стало би сторчки. Певно, такі батьки вже й самі забули, як то воно - бути дитиною. Чудові повісті, зібрані під не менш чудовою обкладинкою. Жалкую, що не прочитав їх раніше, але і зараз вони справляють чудове враження.