Дарунок шістьох

by Анастасія Гетманська, Марина Соколян (Illustrator)

Між королівствами Гранар і Фідера майже два століття існувала угода, яка мала не допустити появи нищівників — чаклунів із руйнівною магічною силою. Але угода порушується, коли юний шукач коштовного каміння, на ім’я Барв, натрапляє у лісі на незвичайну дівчинку Волошку.
За сім років пробуджується стародавнє закляття, яке може дати значну військову перевагу одному з королівств. Крихкий мир опиняється під загрозою. Щоб урятувати Гранар від війни, Волошка та Барв вирушають на поклик закляття у небезпечні Забуті землі, де панують чари та смертоносні створіння. У подорожі їх супроводжують привітна шпигунка, бувалий вояк, дивакуватий чаклун і кошлатий буриндух — утім, лише вірність останнього не викликає сумнівів.
Тим часом молодий король Тур повинен прийняти складне рішення, від якого залежатиме доля усього Гранару...
«Дарунок шістьох» — перша книжка зі світу захопливого фентезійного циклу Анастасії Гетманської «Гранарська нищівниця».

Genres: Fantasy

328 pages, Hardcover

Published January 1, 2025

Reviews

[Віра Балацька · Rating 5 out of 5]

Легка казкова оповідка, яку я раджу не тільки дорослим, а й підліткам.

❤️Ось чим приваблює ця книжка:
– обіцянкою мандрів і пригод;
– чудернацькими тваринами: вірними, небезпечними, химерними;
– великою “профспілкою” магів різних спеціалізацій;
– героїнею-підліткою, чиї вчинки не раз примусять читача сердитися і навіть трохи волати;
– тонким присмаком першого кохання... а може, й ні😉

А це особисто мені далося важко:
– багато персонажів, до того ж, деякі імена починалися з однакової букви, тож я іноді плутала Мирослава з Маркіяном;
– ілюстрації не завжди відповідали тексту.

📝Гарна цитата з книжки:
“...є спогади, які за жодну ціну не можна віддавати. Навіть якщо вони дуже болісні. Добровільно забути означало б зрадити.”

Це фентезійне роад муві. За настроєм його можна порівняти чи то з початком толкієнівського “Братства персня”, чи то з “Витязем і вирлицею” Наталії Довгопол. Казка допомагає відключитися від реальності й на кілька днів повністю зануритися у чарівний світ.

Рекомендую “Дарунок шістьох” шанувальникам фентезі і янг-едалт.

[Book Bech 🖤 · Rating 4 out of 5]

Я очікувала легку підліткову історію, а отримала секрети, інтриги, змови, магію та смертельні випробування 🔮

Мені дуже сподобався стиль написання авторки, читалось неймовірно легко та захопливо. Нема нічого зайвого. Відразу гарно описано всі сили, які бувають в цьому світі та як їх отримують 🌚

Магія тут проявляється на день сонцестояння і лише в однієї дитини. Усі претенденти мають прозорий камінь, який набуває забарвлення залежно від того, яка сила тримана 🕯️

Волошка не брала участі в ритуалі отримання сила, але отримала її чисто випадково. І неабияку, а нищівну, силу, яка заборонена і яка являється наймогутнішою 🖤

Було дуже цікаво спостерігати за пригодами Волошки, Барва та їх «помічників» поки вони долали свій шлях. Мені дуже цікаво як події будуть розвиватися далі і чим це все закінчиться, адже історія обривається на найцікавішому місці 🪄

«Дарунок шістьох» — перша книжка зі світу захопливого фентезійного циклу Анастасії Гетманської «Гранарська нищівниця» 😁

Якщо ви хочете цікаву історію з ноткою магії, то рекомендую

[Maria Velykanova · Rating 5 out of 5]

Чесно зізнаюся: за перший підхід до снаряду я прочитала половину книжки. Читається дуже легко, історія захоплива, персонажі цікаві. Мені не подобається такий стиль ілюстрацій, але важливо, що внутрішні ілюстрації є і переважно відповідають тексту. Особливо мені зайшло моє улюблене: книжка у легкій, розважальній формі говорить із читачем про серйозні речі. Цілком годиться як янґ-едалт, але цікава буде не тільки підліткам, це я вам як дівчинка 45 рочків кажу.
Авторка вдалася до цікавого кроку, який я зустрічаю нечасто. Вона пише про вигаданий світ, у якому героїв звуть Віра, Мирослав, Степан, Маркіян, Барв (від «барвінок»), Тур, Волошка. Через це історія здається немовби трохи ближчою, принаймні для мене було так.
Власне, що там відбувається. Підліток Барв разом із ручним звіром буриндухом шукає щось у лісі, що можна було б продати, і знаходить рідкісний камінь, що дуже цінується магами. От лише шкода, що не встигне продати його до дня щорічного випробування, коли всі діти певного віку беруть такі камені в руки, і в обдарованих магічною силою вони спалахують різними кольорами, позначаючи силу чарівника: владу над погодою, волею тварин, вміння пророкувати чи впливати на почуття людей. Ну, нічого, чарівники і в звичайний день непогано заплатять за камінь! Однак дорогою додому Барв натрапляє на заблукале дівча, котре стверджує, буцімто його щось гукало в лісі. Хлопець вирішує відвезти дівчинку додому... Далі зрозуміло, так? Вона випадково бере камінь у руки — і той спалахує.
Чорним. Адже дівчина отримує силу нищівниці, про яку вже давно ніхто не згадує. Діти, в яких у руках камінь спалахує чорним, приречені на смерть, але Барв про це не знає. А коли дізнається, робить усе, щоб урятувати невинну дитину: відправляє її... Не скажу, куди. Але пригод не бракуватиме.
У першій книзі нам розкажуть:
— чому нищівників убивають;
— які можливості може отримати одна з сусідніх держав, якщо все-таки отримає дорослого, навченого нищівника;
— як ведеться молодому королю, якому на голову впала ця проблема, а також чимало інших;
— які проблеми, своєю чергою, має компанія малознайомих між собою людей, котрі мусять дати раду несоціалізованій та подекуди небезпечній юнці;
— чому на кольоровому зрізі зображений жук.
Історія цілком завершена, хоча зрозуміло, що передбачене продовження. Але пригоди не обриваються на півслові, можна спокійно читати 🙂
В центрі оповіді — мандрівка групи персонажів, серед яких, зокрема, вояк, який чомусь боїться магів, аристократичного вигляду дівчина з темним минулим, маг, на вигляд такий милий і простий, у минулому якого ховаються чудовиська... Окрему сюжетну лінію має юний король, якому конче потрібно якнайскоріше довести, що трон Гранари не хитається, що він цілком спроможний твердою рукою керувати державою. І переконати сусіда, що зараз аж зовсім НЕ найкращий момент для війни.
Ближче до кінця книжки емоційні гойдалки інколи літають із загрозливою амплітудою. Особливо там, де один персонаж спершу майже приймає звинувачення, мовляв, за посаду вибачив те і се, а потім каже: «Мені болить так, що я волів би спалити цей замок дощенту. Можливо, колись ми так і зробимо».

[Олена Кіготь · Rating 4 out of 5]

Легка для прочитання книга.
В мене лишилося якось багато питань до умовностей книги, але то питання до наступних частин.

[Олег Сілін · Rating 5 out of 5]

Був собі хлопець, який полюбляв шукати всілякі штуки в лісі разом зі своїм пухнатим другом буриндухом. Скількись років тому він допоміг дівчинці, аж тут йому кажуть: збирайся, друже, маєш віднести це кільце до Ородруїну… тобто, відвести дівчинку в сакральне місце, інакше буде величезна біда в нашому любому королівстві Гранар і велика війна. Ось і супутники тобі, тож вирушай.

І була собі дівчинка, яка народилася в потрібний час, аби отримати магію. Вона й отримала - випадково, не розуміючи що відбувається, ту магію, про яку не просила. І тепер, за скількись років, вона хто завгодно, але не підлітка. Зброя, загроза, надія, кінець світу. Тут хто завгодно може з глузду з'їхати, але не йти крізь землі, де самі фізичні й магічні закони світу перестають веcти себе передбачувано.

А ще є інший хлопець, на якого звалилося ціле королівство якраз в той момент, коли будь-який порядний принц мав би думати переважно про бали й прийоми, або хоча б про податки, але аж ніяк про найсильнішу магічну кризу останніх десь так трьохсот років. Цей хлопець ніколи не зустрічався з нашими героями, але має вирішити їхню долю, й долю всіх мешканців королівства. Ціна помилки дуже висока...

Фентезі пройшло довгий шлях, й зараз, коли ми починаємо говорити про жанр, то зазвичай представляємо щось на кшталт величезного батального полотна, де королівства і герої ведуть епічні битви за допомогою магії, інтриг, зради, де панують всі відтінки чорного, і якщо з'являється щось сіре - то буде сіра мораль.
Але десь в основі цього лежить проста і ясна історія про маленького героя із волохатими ногами, який вирушає в свій квест до далеких земель, бо не може інакше.

«Дарунок шістьох» значно ближчий до «Гобіта», аніж до фаворитів будь-якого списку класичного фентезі. Це приємна в ясності історія про подорож до дальніх земель, за позірною простотою якої ховаються гарно прописані характери, міцна магічна система, авторський світ та непрості вибори.

Хоча історія подорожі добігла логічного завершення, але зовсім не завершена історія протистояння, й тому авторкою обіцяні ще два томи.

[Кучіна Надія · Rating 4 out of 5]

Доволі хороша підліткова історія. Не вистачило магіії

[Quantum Midnight · Rating 5 out of 5]

Коли я тільки отримав від письменниці книгу “Дарунок Шістьох” то більше судив по обкладинці та анотації. Мені здавалося, що це буде стандартне підліткове фентезі з романтикою, типовими проблемами підлітків та не такими як всі героями. І можу чесно сказати, що я помилився.

Двісті років тому відбулася страшна війна між королівствами Гранар та Фідера. Історію пишуть переможці, тому королі написали, що війну почали потужні чаклуни нищівники, які хотіли захопити владу і спільними зусиллями їх ледве-ледве вдалося зупинити. А хтось каже, що війну почали королі, а нищівники підняли повстання проти їх влади та нескінченної війни. Хто зараз розбере, де та правда. Але з тих часів всіх нищівників знищують, памʼятаючи, що в місті останньої битви, в небезпечних Забутих Землях, знаходиться останній дарунок шістьох нищівників, який колись покличе до себе нового нищівника.

В книзі мені сподобалась гарно виписана система магії, яка базується на особливих каменях, монемусах. Ці камені слугують провідниками сили для чаклунів і саме через них сходить сила до дітей, яким вперше дають потримати монемус на особливому ритуалі. Так зʼявляються живорчари, що можуть розумітися з птахами, звірами та навіть комахами. А ще: погодники, які налаштовують погоду відповідно до потреб міста, чуттєвиці, які впливають на емоції й почуття, провидці, що віщують майбутнє. Монемусми не вічні та мають свій запас ресурсу, тому їх видобуток та запаси стратегічно важливі для королівств, звісно на випадок війни. Система магії спочатку здається досить простою, але поступово сторінка за сторінкою вона поглиблюється та ускладнюється, але не так, щоб всі в ній заплутались.

Персонажі - от що мене по справжньому здивувало, оскільки більшість головних героїв знаходяться в межах одного віку і я очікував схожості, можливо якоїсь картонності та шаблонності. Але, я помилився. Волошці, гарнарській нищівниці, яку врятував Барв десь 15-16 років, вона виросла майже на самоті, далеко від людей, це добра та дуже наївна дівчина, яку дивує та радує все нове навколо. Барву 20, він більш досвідчений, живе поблизу міста та працював в місті, добре знає природу, ліса та гори, але при цьому він такий, трохи соромʼязливий напів-сільський хлопець, те ж наївний в багатьох питаннях, але при цьому в ньому відчуваються рішучість, мужність та досвід. Еріка, королівська шпигунка, поруч з Волошкою та Барвом виглядає як доросла досвідчена жінка, яка мислить по дорослому, без наївності та явно має великий досвід. І це продиктовано її минулим, яке кардинально відрізняється від інших. На мій погляд письменниці вдалося створити трьох однакових за віком але дуже різних персонажів. І всі вони добре прописані, також як і Тур, який ще дуже молодим став королем. Йому теж 18. Часто його поведінка та думки це підтверджують і водночас здається, що йому вже 30 років й він досвідчений король. Письменниці добре вдалося поєднати в поведінці та логіці героїв особливості їх віку та життєвих умов й досвіду.

Глави, в яких розповідається про молодого короля Тура, спочатку здалися мені нуднуватими, ну типу молодий хлопець, який щойно отримав в руки ціле королівство, купа проблем тощо. Але Тур виявився не таким вже й простим хлопцем і за його пригодами слідкувати не менш цікаво, ніж за рештою. А ще, саме з цих глав я багато дізнався про стосунки між Гранаром та Фідерою. Багряну війну, яка відбулася 200 років тому ніхто не забув, і наче навколо панує мир, але дуже крихкий. Найголовніше - чий нищівник першим добереться до подарунку Шістьох? Чи може таки домовляться вбити нищівників? І чому не вбили раніше, як робили завжди.

***

Світ, описаний в книзі, населений різноманітними дивними та чарівними істотами. Наприклад, буриндух Круть, найкращий друг Барва, кмітливий, витривалий звір, власник надзвичайного зору та нюху. Міцний та великий, він здатен дати відсіч будь-кому. Сангули, схожі на лисого тхора, здатні своїми іклами вприснути яд, який заставить жертву міцно заснути. Саксор, або по-простому горогриз, який створює цілі тунелі в скелях. В книзі дійсно зустрічається багатенько оригінальних не шаблонних та дивних істот, духів чи тварин.

Мені дуже сподобалось, що сюжет в книзі не стоїть на місці. Це динамічна пригода і навколо головних героїв, або з ними, постійно щось відбувається. Звичайне полювання на дорогоцінне каміння може перетворитися на зустріч з загадковою маленькою дівчинкою, яка на свою біду торкнулася монемуса. Не встиг Барв попрацювати в лавці та помріяти про подорожі, як раптом посеред спеки та літа пішов кривавий сніг. Король Тур теж не сидить постійно на троні, бо війна вже дихає в потилицю, а тут ще той дивний купець та підозрілий посол Фідерії. Взагалі нікому з персонажів не сидиться на місці й це не просто метушня, ні за всим цим знаходиться гарна сюжетна логіка.

І попри те, що книга динамічна й навколо постійно щось відбувається, я постійно дізнався щось нове про ці землі, тварин, рослин чи людей, які тут мешкають, минулу війну тощо. Часто така інформація зʼявляється через дію або взаємодію персонажів зі світом, наприклад, за мірою їх подорожі до Забутих Земель я багато дізнався про землі, крізь які вони йшли, історію цих земель, хто тут живе тощо. Так само створюється й атмосфера книги, як загальна, навколо героїв та їх пригоди, так і окрема для кожного героя та міць, де він буває.

Всі герої розвиваються та змінюються по ходу історії та подорожі. Хтось менше, хтось більше. Волошка, якщо чесно, місцями ну дуже тупить, бо вчилася по книгам, особливо їй подобались романтичні історії про принців та бідних дівчат, в яких ті влюбилися. Але вона швидко вчиться й набуває досвіду. Барв теж був змушений змінити деякі свої погляди та розуміння багатьох речей. Більшість героїв дуже молоді й засвоюють нову інформацію та досвід з шаленою швидкістю, що правда не всі з них одразу роблять правильні висновки. Й при цьому якихось неочікуваних та кардинальних змін, які ламають логіку персонажа, немає.

Особисто мені книга так сподобалась, що я прочитав її буквально за кілька днів. Я не можу сказати, що це глибоке та серйозне фентезі як “Вежа зеленого Янгола” чи “Оповістки з Меекханського прикордоння”, ні, це досить проста захоплива пригодницька історія з атмосферою казкового фентезі та добре продуманим світом, персонажами й системою магії. Книгу рекомендовано читати з 12 років і до 3045 та більше, але я б сказав, що якщо прибрати буквально 2 сцени, то можна читати й років з 10. Це така універсальна і атмосферна історія, яка сподобається і підліткам, і дорослим. Особисто мені книга сподобалась і я вже дізнався у авторки, коли буде продовження. В наступному році вже точно буде і я точно буду читати.

[Катерина Пекур · Rating 5 out of 5]

Давно слідкую за творчістю Анастасії – зокрема, за її короткою прозою. Знаю, що авторка вміє створювати цікавезні світи і характери. Тож на перший роман Анастасії чекала з нетерпінням – і, відразу скажу, не розчарувалася. Більше того, «Дарунок» витягнув мене з конкретного нечитуна (хоча й знаю з досвіду, що підліткові книжки мені читати все важче). Але про все по порядку (і без спойлерів, чесно!).

Зізнаюся, від початку у мене виникли сумніви, чи мені це зайде. Бо в пролозі герої ще ну зовсім діти, а деякі речі дивують - і при цьому взагалі ніяк не пояснюються! Приміром, те, що Мирослав, як той добрий фей, «порішав» з Волошкою, незважаючи на те, що… а, ну я обіцяла без спойлерів)) Але я ж казала, що Анастасія добре вміє будувати історії? А ще розвішувати гачки і прописувати героїв. Коротше, я за них зачепилася, рушила далі, дозволила персонажам подорослішати, і отут-то й почалося! Ну і з’ясувалося, що питання, які у мене виникли на старті, і повинні були здивувати - бо все тут не просто так.

Отже, головний герой, юнак Барв, колись влип у загадкову історію. З виду невинну і без наслідків, але по ній лишилися певні, емм, сумніви. І у читачів, і у хлопця. Проте він уже багато років живе спокійно, мріє про подорожі, торгує в магазинчику, не думає про погане (зкрслн). Й аж раптом і та історія дається взнаки, і шанс на мандрівку випадає. У картатій і далеко не дружній команді. У компанії з дівчиною, яка… яку… коротше, Барв має багато сум’яття щодо неї. Ще і йдуть вони у напрямку території, звідки не повертаються. І геть невідомо, навіщо. Окей, про це знає з виду «добрий» дядько Барва. І молодий король. Ну і ще кілька владних осіб держави. І не лише цієї, а, можливо, й ворожої.

Історія вправно веде нас за принципом «чим далі в ліс, тим товстіші партизани»)) Те, що спочатку здається дивнуватою, але невин��ою пригодою, з кожним кроком стає все більш небезпечним. Й геть неясно, хто, чому і з якою метою діє. Жоден з героїв не рухається тому, що авторці захотілося послати його чи її у пригоду: ні, ці люди мають мотивацію, власні цілі, характери і скелети в шафах. І що далі, то гучнішим ставатиме стукіт кісточок за дверцятами. Не бракуватиме і гачків, і загадок, і цинізму, і реалполітика, і небезпечних помилок.

Дуже сподобалася лінія з королем Туром: я люблю про політику, маю сантимент до війн розвідок, до зіткнень характерів та розумів, до багатошарових інтриг. При цьому молоді герої цілком відповідають заявленому віку і поводяться, як юнаки і дівчата, які не вповні усвідомлюють власні бажання, почуття і цілі. А ще вони мають удавати впевненість, але геть не почуваються впевненими (і навіть корона цьому не допомагає).
Ну і фінал гарний!

Правда, я була певна, що історія з Ніткою розкриється геть не так, як це сталося у книзі - і я навіть бачила докази цього у інформації, яку зібрав Тур! Але не виключено, що моя гіпотеза ще справдиться - і це буде ще однією несподіванкою, яка чекає на героїв!

Чекатиму на продовження цієї історії - й вам рекомендую залягти із нею на кілька затишних вечорів!

[Romance Club · Rating 4 out of 5]

Це яскраво виражений представник підліткового фентезі. Наполягаю на тому, що дискусії навколо цільової аудиторії зайві. Дорослі теми зачіпаються, але недооцінювати підлітків і що вони читають не варто.

Але це хороший представник підліткового фентезі. Світ, різні персонажі, тваринка-помічник (бойова машина), подорож-пригода ну й дрібка плутанини, куди без цього. Більшість часу в мене трималася рівна емоція, а кінець прям сподобався (хіба крім одного елемента інтриги). У цілому відчувалося, що все розклалося по поличках, так і має бути. Тут можна ще багато навигадувати, але я рада, що авторка не хоче це розтягувати на 5-7 книжок.

• окремий плюс за великий приємний шрифт 💫

[Natalya Korniichuk · Rating 5 out of 5]

Дуже сподобалося. Той випадок, коли можна хоч трохи відволіктися від сьогодення. Особливо вразив розділ про сон. Серед героїв my love звірятко.