Саксаганського, Володимирська, Хрещатик… На вулицях Києва знайомилися між собою Тарас Шевченко, Микола Костомаров і Пантелеймон Куліш. Павло Чубинський створював вірш, який згодом стане гíмном України, а Грушевський проводив громадські акції для зросійщених киян. Вони жили, закладали підвалини політичного життя і власними руками творили історію. Ігор Гирич змальовує людей Києва, які ідеологічно змінили місто й перетворили його на українську столицю. Недільні школи, українські гуртки в гімназіях і семінарії, національні товариства, журнали й газети, що крок за кроком відвойовували в росіян суспільно-культурний простір міста. Автор розповідає про Київ початку ХХ століття, пишучи про інтелектуалів, науковців, громадських і політичних діячів та інституції, які заклали основи незалежного національного життя. Ігор Гирич — київський історик, доктор історичних наук, автор багатьох києвознавчих публікацій.
Подобається мені досліджувати Київ і читати про нього. Книга досить непогана, багато фото з підписами.
Єдине зауваження - не виникло відчуття цілісності збірки, ніби тексти розрізнені, не поєднані між собою, написані в різний час і з різною метою. Можливо, це через відсутність якоїсь певної системи у формуванні розділів, бо деякі з них присвячені вулицям, а інші - персоналіям, ще інші - інституціям. Ну і матеріал подається відповідно, тому в текстах багато повторів. Тому часто виникало в мене "це ж було вже" (с) Але матеріал цілком пізнавальний і книга потрібна
Доволі цікавий путівник, сповнений оповідями про те, де та чим жили митці та громадські діячі на межі століть. Є декілька рідкісних фото, зокрема, тих, що зображують Хрещатик. Однак, дещо фрустрував протягом читання якийсь стан недоредагованості тексту. Лексеми на кшталт «Пророк нації» на позначення Шевченка у 2025 році вже виглядають застаріло і заштамповано, а конструкція деяких речень вимагала надзусиль для того, аби зрозуміти сенс написаного. Також дещо незрозумілою видається логіка конструювання заголовків: частина книги структурована за вулицями/районами, а інша частина - вже за персоналіями. При цьому часто оповідь про певну людину повторює саму себе після згадки у частині з вулицею/територією. Відтак, подекуди було враження, наче я читаю збірку наукових статей, тез або рефератів, поєднаних однією темою. Це й наклало відбиток певної прикрості й попсувало загальне задоволення від поринання у київські адреси та маршрути Петлюри, Грушевського, Франка, Кониського та багатьох інших чудових та важливих для розвитку української державності людей.
Чудова дослідницька робота. Книга буквально нашпигована іменами відомих діячів українського відродження кінця ХІХ - початку ХХ століття. Історія крізь architecture міста Київ. Світлини будинків, біографії людей. Дуже не вистачало картосхеми вулиць, якими веде книга.