Перед нами вигаданий світ, за основу якого взята Європа. «Наші» — перелицьовані на фентезійний лад іспанці. Коли я читала, в голові послідовно спливали «Декамерон» і «Три мушкетери», щедро приправлені якісним пригодницьким аніме, а потім я була на книжкових посиденьках у київському «Книголенді», і тамтешня модераторка, Атмосферниця, розповідала, що якраз нещодавно читала цю книжку. І казала про неї достоту так само: «Декамерон», «Три мушкетери» й аніме про магічні школи, сказала вона. І це все сплавлено воєдино. (А ще тут «Ромео і Джульєтта» зі щасливим фіналом!).
Ще я довго думала, що ж мені нагадує ця книжка, і раптом до мене дійшло. Якраз незадовго до того я міркувала про те, що от антиутопії цілком непогано почуваються в сучасній літературі, а чи можливо сьогодні написати утопію?
Можливо. От вона.
Ні, серйозно. У нас тут начебто умовне середньовіччя, монархії, інквізиція, всі діла. Але суспільство надзвичайно просунуте і прогресивне. Його надзвичайна прогресивність полягає у такому: державці справді опікуються благополуччям підданих, а релігія — спасінням душ. Неймовірно, правда?
Ця книжка теж вливається у наш український тренд «антиімперського фентезі». Устрій держави, де все відбувається, — така собі конфедерація, де всі мови однаково поважаються, а чиновник, що служить у певній місцині, зобов’язаний говорити її мовою. Закони переважно розумні, і коли надміру ревний пан запропонував занадто обмежити паладинів і заборонити їм усе підряд, більшість його пропозицій відкинули. Втім, про паладинів трохи згодом.
Так от. У цьому загалом утопічно (в хорошому сенсі, ви не подумайте!) влаштованому світі живуть люди, отже, трапляються проблеми. Їх розв’язання і складає сюжет, тож сьогоднішня утопія виявилася насиченою захопливими пригодами. А ви знаєте, мені подобається, хочу ще.
Тут маємо п’ятьох богів, які опікуються різними сферами життя. Їхні сили доволі реальні, настанови не вигадані, а справжні. Так, войовнича Діва заповідає своїм посвяченим вести цнотливий спосіб життя, і поки вони це роблять, їм додається сили. Власне, про цих посвячених — паладинів Діви — нам і розповідають. Наші герої ще студенти, вони навчаються паладинському ремеслу, але вже мають і чимало практики. Власне, винесена в назву Посвята Меча — один із важливих етапів навчання паладина. Спершу вони проходять Посвяту Духа, і Діва приймає або не приймає їхнє служіння. Посвята Меча — друге випробування. Що далі, автори нам поки не розповіли :)
Кожен фрагмент тексту починається кількома епіграфами з різних книжок, які пояснюють реалії світу. Також трохи лору дається в примітках, на форзаці вміщено мапу. Знаю людей, які не люблять такі розлогі епіграфи-пояснення, я ж читала з превеликим задоволенням.
Великий плюс книжки в тому, що вона в захопливій пригодницькій формі дає правильні установки. Що сексуальним насильством є будь-який секс без згоди; що красива самотня жінка далеко не завжди зацікавлена в сексі, а надто з першим-ліпшим чоловіком; що проституція — це насильство, тощо. Мінус книжки для мене був у тому, що іноді моралізаторство надміру моралізаторське, але це, зрештою, на мій смак.
Великий плюс книжки в тому, що хороші персонажі — цікаві й живі. Коли ми зустрілися з авторкою на Книжковій країні, вона запитала мене, хто з персонажів мені найбільше подобається. Я не змогла відповісти. Бо вони всі цікаві, в кожного є родзинка, за яку саме його чи її варто любити, про всіх цікаво дізнатися більше.
Життя паладинів, до речі, анітрохи не безхмарне. По-перше, вони зобов’язані зберігати цноту, а це не те щоб просто. Цьому питанню присвячено чимало сторінок, і розбирається воно дуже відверто. Книжка не просто так продається в плівці :) По-друге, трапляється всіляке. Один із героїв, наприклад, прямо каже, що не хотів іти в паладини. Однак у його родині є традиція: в кожному поколінні хтось має стати посвяченим Діви. Ця доля випала йому, і хочеш не хочеш, мусив прийняти її. Паладин із нього вийшов нівроку, але наскільки йому ок? Книжка розкаже і про це.
А ще тут є магічна академія, з якою паладини традиційно ворогують, як мушкетери з гвардійцями кардинала. Але нам покажуть і паладина, який вирушає в небезпечні мандри з братом-магом.
Ще один плюс книжки, до речі, в тому, що коли персонажі поводяться як дебіли, на це завжди є причина. Наприклад, бойовий маг імпульсивний і впертий від природи, це в ньому магічна сила так грає. І якщо він не має змоги вивільняти енергію, чаруючи, ця імпульсивність починає брати гору, і він робить дурниці.
А ще книжка страшенно красива. Малюнки робив один із співавторів, і це дуже класні малюнки. Зокрема є і такий вид внутрішнього оформлення, якого мені бракувало, але тепер він починає з’являтися в різних видавництв: коли невеликий малюнок заверстано так, що текст його обтікає.
Деяку проблему становить біла обкладинка, навіть не ламінована. Вона дуже марка і непрактична. Тому ми придбали для свого примірника прозору обкладинку, як на підручники