Історія Сонджу охоплює понад два десятиліття. Спочатку дівчина здобуває сучасну освіту в Кореї та уявляє собі безхмарне, вільне життя. Але миттєво її ідеали руйнуються багатовіковою традицією — мати Сонджу організовує їй шлюб із чоловіком, якого та ніколи не зустрічала. Так починається особиста боротьба розумної жінки за пошук свого місця в суспільстві, де домінують чоловіки.
Хотіла оцінити на 4-ку, але поставила 5-ку за фінал книги. Не могла зрозуміти цих жорстоких законів, вибачте, спойлер, коли дитина залишилася у домі свекрухи, коли мати (Сонджу)не могла поїхати побачитися з нею і нічого взагалі про неї не знала...Це мене прямо шокувало... Взагалі цікавий роман, багато про звичаї, традиції життя південнокорейського населення після Другої світової війни на прикладі якраз Сонджу, головної героїні, що дуже відрізнялася від своїх подруг, рідних... Відрізнялася силою духу, широтою мислення, намаганням прожити своє щасливе життя з коханим чоловіком, бути корисною суспільству, але мати вирішила за неї, організувавши брак за домовленістю... Написано просто, але читати було цікаво, особливо, сторінки життя Сонджу в селищі, куди вона переїхала після заключення шлюбу... Як там в них було влаштовано побут, ієрархія Домів тощо. Жахливі описи військових подій, жахів війни теж присутні в книзі. Можливо, не вистачило все ж таки більшої глибини в описі персонажів і деталізації певних подій, але загалом сподобалося.
Мабуть, в мене були дуже високі очікування від книги: Для мене це відчувалось як «факти з історії Кореї, які ми додамо (але і вони не всі достовірні насправді)» + багато хороших меседжів фемінізму (що добре), але в підсумку стає сумно, бо я не бачу тут чогось творчо-приємного, що захочеться перечитати, це просто наче для галочки було все.
Навіть дії самих персонажів ГГ були часто оцінені дуже прямо, не було місця для уяви/гри з інтерпретаціями, + деякі висновки були дуже топорними і мною це сприймалось як пояснення анекдоту, нецікаво. Такого було дуже багато.
Головна героїня - мені не вдалось їй повністю співчувати: як жінка я її розумію, але я не дуже викупила її внутрішній світ, вона просто робила як робиться, часто різко (придумала зрадити - і якось трошки не до дитини, вийшла заміж - не зрозуміло чому і тд). В плані, для мене причин ЧОМУ вона щось робить взагалі не було помітно, і я не зрозуміла її персоналіті: в одній главі на початку вона за те, щоб отримувати освіту, самореалізуватись, потім всередині тієї ж глави «ок, виходжу заміж за іншого бо мама так сказала». І якби там було більше про бекграунд, наприклад, Кореї, я би це зрозуміла. Але виходило так, наче нас з вами, сучасників, з нашими уявленнями зараз, занурили в ті реалії і стиль оповідання НЕ відрізняється від сьогодення насправді, призма та ж сама.
Плюси в цьому теж є: 1) книга дуже сухо і коротко викладена (от чомусь не «написана» навіть підходить сюди); 2) я чітко зрозуміла, де і як ми в побуті різні і що було інакшим, але це не включило мене емоційно чи в співпереживання, це було як мораль якась або басня для 7 класу; 3) персонажі - незважаючи на те, що тут нема багато кліше, все одно важко включитись було (коротко і сухо).
І в підсумку, сумно, бо Ю Сонджу пережила дуже багато подій, але вони часто так різко ставались і точково (суїцид близької людини і тд), що очікуєш що тебе може розмазати від переживань, але воно як 1 абзац подій описаний в книзі і далі сюжет одразу рухається. І виходить, що більшість часу в книзі Сонджу провела у думках про минуле або як могло б щось бути.
Тим не менш, те, що хепіенд не стандартний, але в нього віриться - це плюс.
П.с.: от навіть про сестру було сиро написано: є тізер, що от в неї така цікава сестра і все таке, і нічого не сталось, нічого не змінилось, про сестру ми більше нічого нового не дізнаємось.
This entire review has been hidden because of spoilers.
Мені не вистачило глибини. Все було добре наче, але якось механічно і без заглиблення. Тим не менш, книга тримає інтригу до кінця. Можна дізнатися якісь нюанси корейської історії протягом 20 століття. Загалом, цей час витрачений не даремно.
гарна історія, водночас сумна та надихаюча. перегукується з Пачинко багатьма моментами, хіба менш детально прописана. і знов думається яке щастя – обирати чоловіка самій, навчання чи карʼєру, місце проживання і загалом життєвий шлях
I love to travel, both in real time and space and through images and words. Wondra Chang’s “Sonju” took me on a journey unlike any I have experienced, deep into the political and cultural history of South Korea’s evolution. It is a coming of age story of a young, educated woman bound by tradition, but striving for identity, equality, fulfillment, and love. Ultimately, “Sonju” is an epic story of triumph, but one that does not come without devastating loss, heartbreak, and grief.
Beautifully rendered, this is a story not to be missed.
Мені сподобалося ця історія. І було дуже цікаво читати про життя в Кореї і особливості їхнього побуту і культури Але сам стиль оповіді мені не надто сподобався, часом сприймався радше як щоденник чи якийсь звіт подій
Мені було легко читати книгу, тому я прочитала на одному диханні. Гарно прописана головна героїня, є відчуття того, що це жива людина. Деякі герої, на мій погляд, недостатньо обʼємні, але це не критично, так як вони скоріше фонові. Принаймні, такими вони відчуваються.
Цікава історія жінки, що живе в часи змін: від абсолютної відсутності жінки, що має займатися дітьми та домом до… можливо, тої самої, але тепер в неї є більше вибору?
За що знімаю зірку: в мене таке відчуття, що в героїні сталися всі можливі важкі події, які можна придумати на один квадратний сантиметр.
This is quite a short book about Sonju, a Korean woman who is forcefully married to a man she has nothing in common with. The story is set in post-war Korea, and I found it interesting to learn more about that period and the aftermath of the Korean War.
That said, I felt the characters were a bit flat, and their stories came across as rushed, especially the male characters. Kungu, in particular, was just as dislikable and shallow as Sonju’s husband, which made it hard to feel invested or feel sympathetic to him.
I also couldn’t help but compare this book to Pachinko. If you’re looking for a deeper, more engaging story about women’s lives during the Japanese occupation and post-war Korea, I’d definitely recommend Pachinko instead.
Особиста історія особистих трагедій однієї жінки. Важка книжка, але без безнайдійності. Певною мірою нагадує мені Маленьке життя. На контрасті з Пачінко ця історія здається занадто окремим випадком певного збігу обставин. Загалом книжка хороша, але не думаю, що я би її радила обовʼязково прочитати.
Sonju covers 23 years in the life of a young woman coming of age in a Korea torn by war and bound to customs that will change during the course of the novel, customs that have devastating personal effects on the very sympathetic protagonist. Korea is known as "America's Forgotten War," and this splendid, ambitious novel does much to bring Korean culture and history to the attention of American readers. The book forces the reader to ask how much culture impacts our choices and our freedom to realize our full individuality. One of the novel's many strengths is that Sonju herself comes to realize how much culture impacted the decisions others made for her and in that understanding to forgive those she once blamed for the heartbreak old traditions forced upon her. Highly recommended.
Класна книга про роль (і ціну свободи) жінки в Південній Кореї. Багато тем піднято, легко написано. Трохи провисали діалоги, але то пусте. сподобався ритм і атмосфера занурення в реалії. Можна брати на обговорення в клубі.
Розповідь охоплює 23 роки життя молодої жінки Сонджу (в період з 1946 по 1969 рік) та показує численні труднощі пов'язані з родиною, застарілі традиції, війну, втрати через смерть і втрати через примхи життя в Кореї, що змінюється з шаленою швидкістю. Чудовий твір, написаний простою, але пишною мовою.
Батьки Сонджу влаштовують їй шлюб по домовленості з сином багатого фермера далеко від прогресивного Сеулу. Після завершення школи, вона втрачає можливість сучасного та омріяного “західного” життя, яке вона собі уявляла, з чоловіком, який називає її рівною собі.
Ось тут і починається історія. Ми проживаємо наступні два десятиліття з цією свавільною, вольовою та сміливою жінкою, яка ніколи не задовільняється тим, що їй не до вподоби.
“Суть усього живого – воля. Треба боротися до самого кінця, як цей бур’ян. Їй теж треба було дати відсіч своїй матері та стояти на своєму до самого кінця. Так сказала собі Сонджу перед тим, як проковтнути гіркий клубок та перейти до наступного бур’яну”.
Сюжетна лінія була написана настільки добре, що ви можете відчути, як виросли поруч із Сонджу, фактично живучи її життям і ситуацією, в якій вона опинилася. Її емоції, особливо її відчай і гнів через те, що її життя здавалося не таким, яким вона хотіла бути, були настільки реальними та людяними, що ви не можете не відчувати те саме.
Іноді вона сумнівається в собі, іноді сумнівається в тій злості, яку відчуває до рідних та близьких людей. Життя підкидало їй все нові випробування, та все ж вона міцно стояла на ногах і всюди намагалась знайти позитив і сили жити далі.
“– Я суперечу сама собі. Мої думки розмиті. Я не можу тверезо мислити. – А я й не знаю, чи є взагалі на світі люди, які можуть. Більшість із нас просто йде вперед, іноді розгублено, іноді чітко та тверезо, але частіше навіть не думаючи.”
«Сонджу» — це книга, яка ставить запитання, чим ми готові пожертвувати заради власної свободи та незалежності. Книга, яка розкриває не так протистояння стражданням та трагедіям, а показує на що здатні витривалість та прагнення до самореалізації. Книга, про набуття рівності і боротьбу проти стереотипів суспільства. Прекрасна історія сильної жіночої фігури.
Мені дуже цікаво читати про Корею. У цій книжці історія переплітається з традиціями, побутом, неписаними правилами життя. Про безправ'я жінок і боротьба за право бути щасливою, за право жити без вказівок, заборон і примусів. А ще тут багато про стосунки - батьків та дітей, чоловіка та дружини, про дружбу і кохання яке протистоїть усьому.
[Wondra and I share the same publisher, so I was lucky to receive an advance reading copy and to be given the opportunity to write a blurb for the book.] This is an utterly remarkable debut. Chang gifts us with an epic pulsing with life, fevered with longing, brimming with hope, and coursing with humanity. It’s the kind of writing and storytelling that will settle into your heart, your soul, your very bones.
***I was given an eARC of this book in exchange for a fair review***
Sonju is a beautiful work of historical fiction written with spare yet lush prose.
Sonju's formative years take place during the Japanese occupation of South Korea. She receives a modern education, but is then thrust into a traditional lifestyle.
Sonju faces many cruelties in her life: an arranged, loveless marriage to man who views her as just another object in his life, death, and disownment from her birth and her married families, and her friends. Really she is outcast from society, mainly for being a woman who just wants what most of us want, love and and a fulfilling life.
She also had beauty in her life, mainly in the form of a found family of women who, for one reason or another, outcasts. Through these female friendships Sonju starts to blossom, although pain is still lurking in her life.
I have rarely read a book that has made me feel so many raw emotions and has characters who will live in my mind and heart for what I think will be a long, long time.
If you enjoy stories about overcoming tragedy, the unique ups and downs of female friendships, the joy that can be had in found family, female empowerment, and, most importantly, the beauty and tragedy of real life, I urge you to pick up a copy of Sonju.
What a pleasure to spend my evenings with Sonju. No wonder this book earned a Kirkus star review! Each day I looked forward to getting back to reading of her feminist journey in patriarchal Korea. What a journey! From the Japanese occupation to the Korean War to the April Revolution I shared in Sonju’s suffering and triumph.
Follow Yu Sonju as she comes of age in the mid-1940s and is forced into an arranged marriage. The ups and downs of her life match Korea's rises and falls.
It was good to learn Korean history from the viewpoint of a person of Korean descent; my previously knowledge, what little there was, came from dry history books and watching MASH.
If you enjoyed PACHINKO, check out this riveting story of a young Korean woman in post-WWII who defies convention, at a cost. This book is all the more remarkable because it was written in the author's second language, after her retirement.
Sonju is really an incredible book. Sonju is a book that asks the question, how much would you sacrifice for your own freedom and autonomy. This is a question I think that is quite relevant for our contemporary times to cultures and people across the globe and certainly far from the Korean peninsula where this story takes place. Yet, it is also the richness of the details about Korean history and culture that make this book so vivid and so interesting. If you know little about the history of Korea, as I did when I began reading, it will definitely pique your curiosity to do a Google search or two and read about times in the Korean past like the Japanese occupation and the history of the Korean war and the fallout from that. Yet again, as much as this book explores the Korean culture in a reverent way, the character Sonju also is constantly bucking against cultural traditions to carve out a space for herself. In this way, the book has a universal type of quality, even as it takes place in a specific place across specific time periods, as every person must on their own journeys find ways to appreciate the places and traditions that shaped them while also finding ways to reshape those parts of tradition that do not serve them. I highly reccomend it! You will most definitely love the strong-willed and sensitive Sonju who the book is titled after!
Важливі життєві уроки можна отримати лише на власних помилках. Дорога до щастя є тернистою, а особливо, коли ти жінка. Книга показує нам історію життя Сонджу впродовж 23 років. Спочатку ми зустрічаємо дівчинку, у якій досі грає юнацький максималізм, вона вірить, що зможе побудувати рівні відносини з партнером і житиме «західне» життя. Але всі мрії йдуть шкереберть, коли мати вирішує видати її заміж за домовленістю. Життя Сонджу показують також через призму історичних подій у Південній Кореї: окупація Японією, війна з Північною Кореєю, падіння Республік та студентських революцій. Не зважаючи ні на що, Сонджу отримує розлучення, живе поруч з коханим чоловіком, а потім знаходить і справу для душі, якою може заробляти собі на життя. Також вона знаходить собі сім‘ю не по крові, а по духу. Жіноча дружба другої частини - це моя улюблена лінія цього роману. У радості й у горі вони підтримували одна одну, видавали заміж, отримували розлучення, відкривали бізнеси і просто підтримували у найскладніші моменти жи��тя.
Перший чоловік Сонджу хотів зробити з неї прикрасу до свого образу життя, другий же подарував їй бажану фінансову незалежність, бо «жінка мусить мати власні заощадження», а третій прийняв її як рівну собі, з усім її життєвим шляхом, радощами та печалями.
Усе належить чоловікові: діти, майно, рішення - усе
🚫 16+
🔷Про сюжет
Південна Корея🗺️ 1946-1969 роки⏳
Історія із життя-боротьби Сонджу за своє місце в суспільстві, у якому панують чоловіки…
Чи вдасться Сонджу втілити власні мрії в реальність?🧐 Чи зможе вона стати щасливою?🧐
🔷Про враження
«Вона відчувала, що народилася не в тій сімʼї та не в той час»
«Сонджу» - одна з найсумніших історій, які мені доводилося читати💔
У книзі стільки болю, горя, сліз, так багато безглуздих, нелюдських традицій…
Під час читання мене постійно супроводжувало відчуття, що це ще не все, що далі буде щось погане…
Традиції, звичаї… чи завжди вони несуть у собі щось хороше? Ця книга показує, що ні…
Мрієш вийти заміж за коханого? Ха! Батьки вже домовилися про твій шлюб. Ти одружишся з незнайомцем і тільки тому, що вже заручилася твоя менша сестра. Де ж це бачено, щоб у сім’ї менша донька одружилася раніше за старшу…🤬
Хочеш вчитися? Ха! Ха! Жінка зобовʼязана бути дружиною (бажано тупою й покірною) й багатодітною матірʼю (бажано народжувати лише хлопчиків, бо кому ті дівчата потрібні)🤬
Бажаєш працювати? Ха! Ха! Ха! Робота, карʼєра, посади тільки для чоловіків. Тобі туди зась🤬
А родинні правила… просто шок… шок від багаторічної мовчанки…
Але! Найстрашніше в цій книзі - це війна… ті жахи, які вона з собою приносить (мова не лише про руйнування)… як впливає й змінює людей… до яких вчинків змушує…
І ще ця книга про внутрішню силу не втратити себе, не зламатися, не жавати іншим диктувати, як жити, про сміливість відрізнятися й вирізнятися, бути собою♥️
The story of a woman who tried her hardest to stand up for herself and be happy in a society where everyone "has to be perfect, or everyone will turn away from you," set against the backdrop of historical events following the de-occupation of Korea, the war, and the subsequent reconstruction. It was interesting to read about the social structure, daily life, and traditions. I really liked that the author described the people as very "real"—meaning they were not completely good or bad; they were just people with their own worries, good and bad traits simultaneously. Overall, the story seemed very true-to-life; it didn't have any major plot twists (although some might disagree with me on that point, there were a couple of unexpected moments nonetheless). In general, I gave it a "3" because I didn't find the story very thrilling or special. I would say it's a story about everyday life, but there is a certain special charm to that.
Darn. A disjointed writing style (needed edits) of the life and times of Sonju (1940s-mid 60s). Very little is taught in US schools about Korea other than the war of the early 50s. This book awakened a curiosity to the life and times between when Japan lost WWII and retreated the peninsula, to 3 home governmental regimes that failed, a military coup, the war between the Koreas, and American influences after from economics, material goods to marriages and changing customs. Sonju is caught between familial duty and her heart's desire, with cultural and societal expectations weighing her choices down. Although an interesting topic to read from a woman living in the times (historical fiction), it's jumpy style took me months to complete. Depressing throughout, it at least had an upbeat end.
Sonju is a saga, really, in not that many pages. It opens with a young woman, Sonju, in 1947 Korea. She wants to marry for love, but to avoid that, her parents send her off to the country to marry a wealthy farming clansman's son. She is effectively banished from society and all her friends, but she had been an intelligent girl, interested in the goings on in the world. Her new husband is cold and the marriage is not happy. I will stop giving details there... That's just how it starts. Twenty years pass in the telling of the story, and readers get a rare look at the history of Korea during the war there. Chang explores this time of major cultural change for Korea and especially for Korean women.
Іноді мені здавалось, що я читаю не повноцінну книгу, а її короткий зміст через д у ж е швидкий темп оповіді. Через це я ловила себе на думці, що Сонджу все давалося занадто легко. Наприклад, її насильно видали заміж, а через пару розділів вона майже змирилася й була готова працювати над стосунками. Чоловік їй зрадив - це обійшли парою речень. І так майже з усіма важкими моментами в її житті. Ця книга мала потенціал, але, як на мене, не вистачило простору для реалізації історії. Наприклад, стається важлива подія наприкінці глави, а на початку наступної вже пройшли місяці. І фінал в дусі серіалу Секс і місто: ти не можеш бути повноцінною щасливою жінкою, якщо не маєш чоловіка поруч. Прочитала доволі швидко і до кінця, тому не можу сказати, що це було погано. Але і не добре :)
This entire review has been hidden because of spoilers.