What do you think?
Rate this book
Альманах 2022
«Альманах 2022» — це збірка творів, до якої увійшли роботи переможців та фіналістів Конкурсу військової поезії пам’яті Гліба Бабіча й Конкурсу воєнної короткої прози від видавництва «Білка».
56 авторів, серед яких є як нові імена, так і вже відомі, надали свої твори для «Альманаху 2022».
76 творів від абсолютно різних людей — і військових, і цивільних — об’єднані проживанням російсько-української війни у період 2014–2024 років.
Поезія та різна за жанрами проза дають можливість озирнутися і відкрити для себе 2022 рік наново, зрозуміти, наскільки ми стали сильнішими, а також продовжити у текстах життя людей, які загинули, захищаючи найдорожче.
56 авторів, серед яких є як нові імена, так і вже відомі, надали свої твори для «Альманаху 2022».
76 творів від абсолютно різних людей — і військових, і цивільних — об’єднані проживанням російсько-української війни у період 2014–2024 років.
Поезія та різна за жанрами проза дають можливість озирнутися і відкрити для себе 2022 рік наново, зрозуміти, наскільки ми стали сильнішими, а також продовжити у текстах життя людей, які загинули, захищаючи найдорожче.
288 pages, Hardcover
Published January 1, 2024
1 person is currently reading
6 people want to read
Ratings & Reviews
Friends & Following
Create a free account to discover what your friends think of this book!
Community Reviews
Displaying 1 of 1 review
July 11, 2025
Як розповісти про книгу, яка не читається, а одразу проростає в серці?
Як сказати, що ми всі маємо прочитати ці рядки, запам'ятати ці голоси, щоб звучало не пафосно?
76 віршів, розповідей і есеїв, 76 переможців конкурсу пам'яті Гліба Бабіча. Дебютанти і вже знайомі імена: Пузік, Мулік, Терен, Горіха Зерня.
Обстріли, окопи, виїзд з окупації, дзвінки, повідомлення, волонтерка, цигарки, яблуні, степ, спогади, байки, бувальщина, жарти, прокльони і любов. Жодного прохідного чи порожнього твору. Все живе, все близьке, все зрозуміле, все наодмаш. Все хочеться занотувати в цитатник. «Метросексуалів» — цілком. Все хочеться запам'ятати, не впустити жодної літери.
Кожен вірш хочеться зачитувати вголос.
мої побратими не читають
ані чеха ані чупу ані чапая
жадана не те що не читають – навіть не слухають
веселу пісню з тіктока про нашу арту
із письменником іваном семесюком
не асоціюють зовсім
мої побратими ніколи не чули
про забужко з усіма її андруховичами
навіть шкляр – разом із кокотюхою –
їм цілковито начхати
і те що нарешті квітне пишним цвітом
молода українська фантастика
і те що як завжди квітне пишним цвітом
молода українська поезія
мої побратими не знають про «смолоскип»
із його завжди юними філологинями
не знають про «люту справу»
з її піксельними та оливковими панками
про поезію ветеранів і ветеранок
про поезію новобранців і новобранок
про поезію живих і загиблих –
не знають
але якось увечері один сказав:
«братан
якщо ти виживеш
то обов'язково маєш написати книгу
про все це –
про нас
написати.
як прийняв?»
знав би ти братан
скільки книжок про тебе вже написано –
а скільки ще буде написано –
ти б дуже здивувався
о так
братан
ти б дуже здивувався
«прийняв
плюс
працюю»
Як сказати, що ми всі маємо прочитати ці рядки, запам'ятати ці голоси, щоб звучало не пафосно?
76 віршів, розповідей і есеїв, 76 переможців конкурсу пам'яті Гліба Бабіча. Дебютанти і вже знайомі імена: Пузік, Мулік, Терен, Горіха Зерня.
Обстріли, окопи, виїзд з окупації, дзвінки, повідомлення, волонтерка, цигарки, яблуні, степ, спогади, байки, бувальщина, жарти, прокльони і любов. Жодного прохідного чи порожнього твору. Все живе, все близьке, все зрозуміле, все наодмаш. Все хочеться занотувати в цитатник. «Метросексуалів» — цілком. Все хочеться запам'ятати, не впустити жодної літери.
Кожен вірш хочеться зачитувати вголос.
мої побратими не читають
ані чеха ані чупу ані чапая
жадана не те що не читають – навіть не слухають
веселу пісню з тіктока про нашу арту
із письменником іваном семесюком
не асоціюють зовсім
мої побратими ніколи не чули
про забужко з усіма її андруховичами
навіть шкляр – разом із кокотюхою –
їм цілковито начхати
і те що нарешті квітне пишним цвітом
молода українська фантастика
і те що як завжди квітне пишним цвітом
молода українська поезія
мої побратими не знають про «смолоскип»
із його завжди юними філологинями
не знають про «люту справу»
з її піксельними та оливковими панками
про поезію ветеранів і ветеранок
про поезію новобранців і новобранок
про поезію живих і загиблих –
не знають
але якось увечері один сказав:
«братан
якщо ти виживеш
то обов'язково маєш написати книгу
про все це –
про нас
написати.
як прийняв?»
знав би ти братан
скільки книжок про тебе вже написано –
а скільки ще буде написано –
ти б дуже здивувався
о так
братан
ти б дуже здивувався
«прийняв
плюс
працюю»
Displaying 1 of 1 review