What do you think?
Rate this book
Інститутка
Інститутка — повість української письменниці Марко Вовчок.В основі сюжету твору — наростання соціальних суперечностей в українському селі напередодні ліквідації кріпацтва, розкриття характерів двох антагоністичних сил: панів-кріпосників і селян-кріпаків, стихійний протест проти жорстокості та сваволі панства, засудження кріпацтва як великого соціального зла.класична література, українська література, соціальна повість, соціально-феміністична повість, психологічна повість, соціально-проблемні оповідання, історична повість, художній нарис, українська
Audible Audio
First published January 1, 1862
5 people are currently reading
415 people want to read
About the author
Марко Вовчок
64 books7 followersАнгломовний профіль Marko Vovchok
Франкомовний профіль Marko Vovtchok
Франкомовний профіль Marko Vovtchok
Ratings & Reviews
Friends & Following
Create a free account to discover what your friends think of this book!
Community Reviews
Displaying 1 - 30 of 40 reviews
July 2, 2022
такого прокопа треба нам всім.. з панночки дуже бомбило
чудовий приклад української літератури, дуже сподобалося!
чудовий приклад української літератури, дуже сподобалося!
May 15, 2019
Страшні були часи, коли люди не мали волі. Воля та жага до життя - найцінніше, що ми маємо зараз
October 11, 2023
«я вільна!» ❤️🩹
August 14, 2025
Книга написана в 1862 році про побуток закріпачених селян. Для мене ця книга намалювала дуже зрозумілу картину історичної несправедливості, і ще раз нагадала про долю нашого народу на протязі поколінь. У українців вороги були і є різні, і крім дурних і злих сусідів, були і є ще злі свої.
Як на мене, то книга написана гарно для тих років. Легко читається, і добре, що коротка, без зайвого.
Як на мене, то книга написана гарно для тих років. Легко читається, і добре, що коротка, без зайвого.
June 28, 2019
Люблю таку українську літературу. Хоча багато хто закидає, що вона слізна-болюча-соплива і завжди однакова.
Але таким було наше життя, так жили наші предки! Страждали, боліли, і навіть в тих складнющих соціальних умовах вчилися бачити радісні моменти та відчувати красу життя.
Цей твір, відомий мені ще зі шкільної програми, завжил торкає однаково за найтонші струни душі.
Але таким було наше життя, так жили наші предки! Страждали, боліли, і навіть в тих складнющих соціальних умовах вчилися бачити радісні моменти та відчувати красу життя.
Цей твір, відомий мені ще зі шкільної програми, завжил торкає однаково за найтонші струни душі.
September 28, 2023
Слухав перед тим "Поза межами болю" Турянського, а далі - "Інститутку". І так вийшло, що перша мені якось не зайшла. Усвідомлюю всю жахливість, всю приреченість, яка відбувалася з людьми в тому полоні, той несусвітній жах, через який вони проходили, але вона реально настільки поза межами відчуттів, що я не зміг так перейнятися, як мав би. Заодно мені там не дуже стилістика і авторська мова, хоча чудово розумію, що висота емоцій і патос слів пов'язані із тим, через що проходилося, як і з часом, коли книжка писалася: коли нерв ще був свіжим.
Натомість Інститутка пройняла сильніше. Вовчок так відкрила героїв та героїнь, що їм не може не співчувати. Всією душею дозволяєш собі ненавидіти панночку, як тебе до того постійно спрямовує авторка. І якось дуже за них вболіваєш. Може, за героїв Турянського так не вдалося вболівати, бо усвідомлюєш, що за межами болю не може бути ніякого навіть натяку на геппіенд.
Натомість Інститутка пройняла сильніше. Вовчок так відкрила героїв та героїнь, що їм не може не співчувати. Всією душею дозволяєш собі ненавидіти панночку, як тебе до того постійно спрямовує авторка. І якось дуже за них вболіваєш. Може, за героїв Турянського так не вдалося вболівати, бо усвідомлюєш, що за межами болю не може бути ніякого навіть натяку на геппіенд.
March 28, 2022
"Господи милий!
Яке ж то життя тоді наше було! Хоч і з бідою, хоч і з лихом, а таке ж то любе, таке благодатне! Легко зітхнути, весело глянути й думати: що зароблю, то все на себе; що й посиджу і поговорю — нікого не боюся; робитиму чи ні — ніхто мене не присилує, ніхто не займе. Чуюся на душі й на тілі, що й я живу.
Коли так навесні чутка: москалі виходять у поход!"
Яке ж то життя тоді наше було! Хоч і з бідою, хоч і з лихом, а таке ж то любе, таке благодатне! Легко зітхнути, весело глянути й думати: що зароблю, то все на себе; що й посиджу і поговорю — нікого не боюся; робитиму чи ні — ніхто мене не присилує, ніхто не займе. Чуюся на душі й на тілі, що й я живу.
Коли так навесні чутка: москалі виходять у поход!"
March 1, 2025
На момент написання цей твір, мабуть, і був революційним. А зараз... ну так, констатація тяжкої долі селян, екстремальні вияви експлуатації.
October 3, 2022
Тяжкий для прочитання, але дуже яскравий портрет панщини крізь пронизливу особисту історію
November 27, 2022
Мова цього роману з найперших рядків видалась мені надміру пересипаною ідіомами та алегоріями. Враження таке, що Марко Вовчок з усіх сил намагалась показати, що вона українську засвоїла.
Сюжет побудовано на протиставленні аб'юзерки-панночки, її прислужниці кріпачки Устини та інших закріпачених.
Сюжет побудовано на протиставленні аб'юзерки-панночки, її прислужниці кріпачки Устини та інших закріпачених.
May 7, 2024
“За що се над нами таке безголовʼячко?”
March 9, 2020
Не, люблю твори де все погано закінчується, та нажаль в українській літературі мало такого. Що ж його поробиш, як в нашого народу історія важка. В цьому творі хоча б надія є. Перегортаючи останню сторінку побажала, щоб в Устини все вдалося. На волі всяко краще жити, ніж у кріпацтві.
June 6, 2022
(Стало цікаво перечитати хоча б щось з Марко Вовчок відколи я дізналась, що вона як авторка наробила дуже багато шуму в тодішній літературі і українському товаристві, бо писала про народну ідею, і розбивала серця чоловікам.)
December 25, 2025
Здається, зараз цей твір можна розглядати інакше, окрім як конфлікт панів і селян. Говоримо про це в подкасті ПереФарбований лис: https://youtu.be/tP-WXm9hEYc
February 3, 2025
Чудова структура з короткими розділами, більшість яких закінчувались якимись підкресленнями деталей, що розкривали основну думку. Не затягнуто й читається легко.
Майстерний опис «інститутки», яка буде бісити не менше Джоффрі, а також відкритий фінал, який вкотре підсвічує важливість волі, виборюють твору почесне місце в українському каноні.
Майстерний опис «інститутки», яка буде бісити не менше Джоффрі, а також відкритий фінал, який вкотре підсвічує важливість волі, виборюють твору почесне місце в українському каноні.
October 9, 2024
What a sweet, sad little book🥺 I hated the mistress with my entire being and reading about the serfs and the lives they lead was heartbreaking. The way they managed to find a semblance of hope and love even through all their woes was beautifully written.
August 30, 2021
Написано дуже достойно, читається легко, але твори такого роду вганяють мене в депресію
December 18, 2022
панщина горе і біда. а за волю треба боротися
August 6, 2023
This book is not limited to the story "The Institute" and also includes other small works that were not the object of study at school. However, here will be a short review of the main work - "Institute". The story is extremely rich in content and reveals the life of serfs and lords in the 19th century. At the beginning of the story, the author reveals two completely opposite images - a grandmother and a young lady. The grandmother is kind, friendly, hardworking and sincere, she treats her maids with respect and has a good attitude towards her own granddaughter - Miss. The young lady is a complete contrast to her grandmother. She is cunning, treacherous and always looking for her own benefit, misbehaves with the maids, even beats them and swears at them. After the young lady marries the regimental doctor, we observe how she treats the serfs: she finds hard work for cripples, sick and infirm people. The doctor is mostly a positive character. At first, he influences the young lady's views about the serfs, but over time these views recede into the background. The doctor is extremely in love with the young lady and is ready to fulfill her wishes. The author intentionally calls the main character "Miss", thereby expressing a nuanced tone. In the story "Institutka" there is also an image of Ustiny's hired hand - the second main character. The reader gets acquainted with her at the very beginning of the work, and this image demonstrates the life of serfs in the 19th century. Ustyna is often beaten in the room, insulted. In the village, she falls in love with Prokop, and they quickly get married. When Prokop beats the young lady, Ustina betrays him to the Muscovites, which opens the way to freedom for the young couple. In general, this novel reveals the relations of different sections of the population of the 19th century and exposes all the shortcomings of that period.
Ця книга не обмежується лише оповіданням "Інститутка", а також включає інші невеликі твори, які не були об'єктом вивчення в школі. Однак тут буде короткий відгук на головний твір - "Інститутка". Повість надзвичайно насичена змістом і розкриває життя кріпаків і панів у XIX столітті. Автор на початку оповідання розкриває два абсолютно протилежні образи – бабусю та панночку. Бабуся добра, привітна, працьовита та щира, вона шанобливо ставиться до своїх служниць і має гарне ставлення до власної внучки - панночки. Панночка ж – повний контраст своєї бабусі. Вона хитра, підступна і завжди шукає власну вигоду, погано поводиться зі служницями, навіть б'є їх і лається на них. Після того, як панночка одружується з полковим лікарем, ми спостерігаємо, як вона ставиться до кріпаків: вона знаходить важку роботу для калік, хворих і немічних людей. Лікар – в основному позитивний персонаж. Спочатку він впливає на погляди панночки щодо кріпаків, але з часом ці погляди відходять на задній план. Лікар надзвичайно закоханий у панночку і готовий виконувати її бажання. Автор з наміром називає головну героїню "панночкою", виражаючи тим самим нюансований відтінок. У повісті "Інститутка" також з'являється образ наймички Устини – другого головного персонажа. Читач знайомиться з нею в самому початку твору, і цей образ демонструє життя кріпаків у XIX столітті. Устину часто б'ють у поміщенні, ображають. На селі вона закохується в Прокопа, і вони швидко одружуються. Коли Прокоп б'є панночку, Устина видає його москалям, що відкриває дорогу до волі для молодої пари. Загалом, ця повість розкриває відносини різних верств населення XIX століття та викриває усі недоліки того періоду.
Ця книга не обмежується лише оповіданням "Інститутка", а також включає інші невеликі твори, які не були об'єктом вивчення в школі. Однак тут буде короткий відгук на головний твір - "Інститутка". Повість надзвичайно насичена змістом і розкриває життя кріпаків і панів у XIX столітті. Автор на початку оповідання розкриває два абсолютно протилежні образи – бабусю та панночку. Бабуся добра, привітна, працьовита та щира, вона шанобливо ставиться до своїх служниць і має гарне ставлення до власної внучки - панночки. Панночка ж – повний контраст своєї бабусі. Вона хитра, підступна і завжди шукає власну вигоду, погано поводиться зі служницями, навіть б'є їх і лається на них. Після того, як панночка одружується з полковим лікарем, ми спостерігаємо, як вона ставиться до кріпаків: вона знаходить важку роботу для калік, хворих і немічних людей. Лікар – в основному позитивний персонаж. Спочатку він впливає на погляди панночки щодо кріпаків, але з часом ці погляди відходять на задній план. Лікар надзвичайно закоханий у панночку і готовий виконувати її бажання. Автор з наміром називає головну героїню "панночкою", виражаючи тим самим нюансований відтінок. У повісті "Інститутка" також з'являється образ наймички Устини – другого головного персонажа. Читач знайомиться з нею в самому початку твору, і цей образ демонструє життя кріпаків у XIX столітті. Устину часто б'ють у поміщенні, ображають. На селі вона закохується в Прокопа, і вони швидко одружуються. Коли Прокоп б'є панночку, Устина видає його москалям, що відкриває дорогу до волі для молодої пари. Загалом, ця повість розкриває відносини різних верств населення XIX століття та викриває усі недоліки того періоду.
This entire review has been hidden because of spoilers.
July 15, 2025
Марко Вовчок добила мене...
The English version is below 👇👇👇
Прочитавши "Маруся", в мене склалося неоднозначне враження про Марко Вовчок. З одного боку це проукраїнська повість, яка показує поневолений український народ під гнітом російської імперії. З іншого боку, це висвітлено тільки у перекладі французького письменника П'єр-Жуль Етцеля, який хотів розповісти європейському читачеві про один із поневолених народів. Оригінал "Марусі" був написаний російською мовою та виданий в Санкт-Петербурзі, що дає нам зрозуміти, що в оригіналі немає ніяково возвеличення українського народу під гнітом окупації, там була лише мелодрама, любов Марусі до козака.
Так само і з "Інститутка". Прочитавши цей твір, я так і не зрозумів, в чому суть написаного. Всюди і завжди більш багатіші ні в що не ставили більш бідних, тим паче, коли йде мова про кріпачку і пані. Може в той час ніхто не описував страждання кріпаків (хоча був Тарас Шевченко), але Марко Вовчок взагалі нічого нового та проукраїнського не написала. Знову якась любовна історія, а все інше на другому плані. Я гадаю, що її не треба ставити в шкільну програму школярів, бо мелодрами вдосталь і в турецьких серіалах. Її творчість може сподобатися тільки жінкам, я ж ставлю 1/5 за незрозумілу до кінця позицію авторки і закриваю прогалину української літератури під назвою Марко Вовчок.
____________________________________________________________
Marko Vovchok pissed me off...
After reading Maroussia, Maid of Ukraine, I had mixed feelings about Marko Vovchok. On the one hand, it is a pro-Ukrainian novel that shows the oppressed Ukrainian people under the yoke of the Russian Empire. On the other hand, this is only reflected in the translation by French writer Pierre-Jules Etzel, who wanted to tell European readers about one of the oppressed peoples. The original “Maroussia” was written in Russian and published in St. Petersburg, which makes it clear that the original does not contain any awkward glorification of the Ukrainian people under the yoke of occupation, but only a melodrama, Marusya's love for a Cossack.
The same is true of “Instytutka .” After reading this work, I still did not understand the essence of what was written. Everywhere and always, the richer did not value the poorer, especially when it came to serfs and ladies. Perhaps at that time no one described the suffering of serfs (although there was Taras Shevchenko), but Marko Vovchok did not write anything new or pro-Ukrainian at all. Another love story, with everything else taking a back seat. I think she should not be included in the school curriculum, because there are enough melodramas in Turkish TV series. Her work may only appeal to women, but I give it a 1/5 for the author's unclear position and close the gap in Ukrainian literature called Marko Vovchok.
The English version is below 👇👇👇
Прочитавши "Маруся", в мене склалося неоднозначне враження про Марко Вовчок. З одного боку це проукраїнська повість, яка показує поневолений український народ під гнітом російської імперії. З іншого боку, це висвітлено тільки у перекладі французького письменника П'єр-Жуль Етцеля, який хотів розповісти європейському читачеві про один із поневолених народів. Оригінал "Марусі" був написаний російською мовою та виданий в Санкт-Петербурзі, що дає нам зрозуміти, що в оригіналі немає ніяково возвеличення українського народу під гнітом окупації, там була лише мелодрама, любов Марусі до козака.
Так само і з "Інститутка". Прочитавши цей твір, я так і не зрозумів, в чому суть написаного. Всюди і завжди більш багатіші ні в що не ставили більш бідних, тим паче, коли йде мова про кріпачку і пані. Може в той час ніхто не описував страждання кріпаків (хоча був Тарас Шевченко), але Марко Вовчок взагалі нічого нового та проукраїнського не написала. Знову якась любовна історія, а все інше на другому плані. Я гадаю, що її не треба ставити в шкільну програму школярів, бо мелодрами вдосталь і в турецьких серіалах. Її творчість може сподобатися тільки жінкам, я ж ставлю 1/5 за незрозумілу до кінця позицію авторки і закриваю прогалину української літератури під назвою Марко Вовчок.
____________________________________________________________
Marko Vovchok pissed me off...
After reading Maroussia, Maid of Ukraine, I had mixed feelings about Marko Vovchok. On the one hand, it is a pro-Ukrainian novel that shows the oppressed Ukrainian people under the yoke of the Russian Empire. On the other hand, this is only reflected in the translation by French writer Pierre-Jules Etzel, who wanted to tell European readers about one of the oppressed peoples. The original “Maroussia” was written in Russian and published in St. Petersburg, which makes it clear that the original does not contain any awkward glorification of the Ukrainian people under the yoke of occupation, but only a melodrama, Marusya's love for a Cossack.
The same is true of “Instytutka .” After reading this work, I still did not understand the essence of what was written. Everywhere and always, the richer did not value the poorer, especially when it came to serfs and ladies. Perhaps at that time no one described the suffering of serfs (although there was Taras Shevchenko), but Marko Vovchok did not write anything new or pro-Ukrainian at all. Another love story, with everything else taking a back seat. I think she should not be included in the school curriculum, because there are enough melodramas in Turkish TV series. Her work may only appeal to women, but I give it a 1/5 for the author's unclear position and close the gap in Ukrainian literature called Marko Vovchok.
December 10, 2022
Інститутка. Маруся. Три долі
Марко Вовчок (вона ж Марія Олександрівна Вілінська) зробила великий вклад в українську літературу. Мова її творів проста і мелодійна, у них вона засуджує кріпацтво, змальовує втілення національної ідентичності,
боротьбу, як частку звичного щоденного життя українців за волю і права.
⠀
- У повісті "Інститутка" авторка описала реалістичний побут кріпаків й панів, протиставила ці два світи - тяжке життя пригнобленого народу і ледарство поневолювачів. Чіткий контраст між позитивними і негативними героями проглядається в усьому - це і протистояння людяності й доброти проти жорстокості й свавілля, кохання між кріпаками й чудне кохання панночки, надавання переваги матеріальному над духовним.
⠀
- Історична повість "Маруся" - події часів Руїни. Письменниця показала як звичайні люди героїчно відстоють свою країну, коли на неї нападають.
На фоні буденного життя, у звичайному селі, у хаті зустрічаються люди, яких об'єднує любов до рідної землі й бажання волі для народу.
Твір про сильних, хоробрих українців, а саме дівчину, яка у своїй відвазі не поступається чоловікам.
⠀
- Психологічна повість "Три долі" про кохання в усіх його проявах.
Три образи дівчат, двоє з яких закохались в одного і того ж хлопця. Але героя захопила на все життя любов до вдови.
Тут і страждання через нерозділені почуття, і самопожертва, і зневіра у людське щастя, і приниження, і сила духу в протистоянні чарам кохання.
⠀
Твори письменниці - це джерело народної мудрості. Вони наповнені і прислів'ями з приказками, і казками з байками, і піснями, через які персонажі висловлюють свої почуття.
⠀
Українська література Марко Вовчок - то не лише страждання й біль, то сила й мужність нескоренних, то пісня і душа українського народу.
Марко Вовчок (вона ж Марія Олександрівна Вілінська) зробила великий вклад в українську літературу. Мова її творів проста і мелодійна, у них вона засуджує кріпацтво, змальовує втілення національної ідентичності,
боротьбу, як частку звичного щоденного життя українців за волю і права.
⠀
- У повісті "Інститутка" авторка описала реалістичний побут кріпаків й панів, протиставила ці два світи - тяжке життя пригнобленого народу і ледарство поневолювачів. Чіткий контраст між позитивними і негативними героями проглядається в усьому - це і протистояння людяності й доброти проти жорстокості й свавілля, кохання між кріпаками й чудне кохання панночки, надавання переваги матеріальному над духовним.
⠀
- Історична повість "Маруся" - події часів Руїни. Письменниця показала як звичайні люди героїчно відстоють свою країну, коли на неї нападають.
На фоні буденного життя, у звичайному селі, у хаті зустрічаються люди, яких об'єднує любов до рідної землі й бажання волі для народу.
Твір про сильних, хоробрих українців, а саме дівчину, яка у своїй відвазі не поступається чоловікам.
⠀
- Психологічна повість "Три долі" про кохання в усіх його проявах.
Три образи дівчат, двоє з яких закохались в одного і того ж хлопця. Але героя захопила на все життя любов до вдови.
Тут і страждання через нерозділені почуття, і самопожертва, і зневіра у людське щастя, і приниження, і сила духу в протистоянні чарам кохання.
⠀
Твори письменниці - це джерело народної мудрості. Вони наповнені і прислів'ями з приказками, і казками з байками, і піснями, через які персонажі висловлюють свої почуття.
⠀
Українська література Марко Вовчок - то не лише страждання й біль, то сила й мужність нескоренних, то пісня і душа українського народу.
May 28, 2025
Незрозуміла доля… Жіноча доля і так непроста, а ще важча — коли ти кріпачка. Через увесь твір проходять біль, приниження, мовчазна витривалість. Головна героїня викликає щире співчуття — її життя сповнене страждань, і навіть кохання, яке могло б стати втіхою, закінчується втратою.
Ось ця «панночка — інститутка». Здавалось би, вихована, освічена — але насправді жорстока й гордовита. Як сказано: гординя — це гріх. Родичі, які її нахвалювали, лише напустили пил в очі. За маскою добропорядності ховалося холодне серце і байдужість до чужого болю.
Ще один важливий момент — вплив оточення на репутацію. Інститутці тітка створила образ доброї дівчини, але справжнє життя розкриває правду. Не все біле — справді біле, і не все чорне — чорне. Цей твір навчає не судити людину лише за словами чи зовнішністю, а дивитися глибше — на її вчинки, на її серце.
«Інститутка» змушує замислитися над гідністю, добром, правдою — і над тим, як важливо залишатися людиною у важких життєвих умовах.
Ось ця «панночка — інститутка». Здавалось би, вихована, освічена — але насправді жорстока й гордовита. Як сказано: гординя — це гріх. Родичі, які її нахвалювали, лише напустили пил в очі. За маскою добропорядності ховалося холодне серце і байдужість до чужого болю.
Ще один важливий момент — вплив оточення на репутацію. Інститутці тітка створила образ доброї дівчини, але справжнє життя розкриває правду. Не все біле — справді біле, і не все чорне — чорне. Цей твір навчає не судити людину лише за словами чи зовнішністю, а дивитися глибше — на її вчинки, на її серце.
«Інститутка» змушує замислитися над гідністю, добром, правдою — і над тим, як важливо залишатися людиною у важких життєвих умовах.
This entire review has been hidden because of spoilers.
November 18, 2025
Коли нелікована менталка зустрічається з необмеженою владою, біда масштабується неконтрольовано. Актуально до всирачки, коли світом керують людожерські діди з деменцією.
Задушливо передана руйнація людської істоти, спричинена н��рцисично-параноїдним аб'юзом. Знищується сама цінність життя і сенс його продовжувати. Читати це травматично, якщо базово бути з текстом.
Дуже щільна, хоча й проста, драма на темі кріпацтва, на яку не писали в укрліт рідко хто, раптом грає на нервах бісючими фарбами реалізму — з додаванням real female villian. Не дивно, що Забужко потім писатиме "Калинову сопілку" — після Інститутки просто повірити в жіночу природу зла.
Паихологізм — тонкий. Підмічено, які люди перемагають обставини, а які ламаються, і від чого. Формальна освіта виступає знущанням над ідеєю Людини, якщо моральний імператив провалено.
І, як казала в ютубі чи то Забужко, чи то Агеєва, інститут-то був — росіянський.
Удачі, Устино.
Задушливо передана руйнація людської істоти, спричинена н��рцисично-параноїдним аб'юзом. Знищується сама цінність життя і сенс його продовжувати. Читати це травматично, якщо базово бути з текстом.
Дуже щільна, хоча й проста, драма на темі кріпацтва, на яку не писали в укрліт рідко хто, раптом грає на нервах бісючими фарбами реалізму — з додаванням real female villian. Не дивно, що Забужко потім писатиме "Калинову сопілку" — після Інститутки просто повірити в жіночу природу зла.
Паихологізм — тонкий. Підмічено, які люди перемагають обставини, а які ламаються, і від чого. Формальна освіта виступає знущанням над ідеєю Людини, якщо моральний імператив провалено.
І, як казала в ютубі чи то Забужко, чи то Агеєва, інститут-то був — росіянський.
Удачі, Устино.
July 10, 2022
на початку, коли понночка тільки приїхала до бабусі і почала розповідати про інститут наші думки дуже збігалися, але буквавльно її наступні дії викликали дуже багато питань, як у людини сьогодення. З іншої сторони це був період коли українці були кріпаками, де до них ставилися не як до людей,а як до дешевої робочої сили яку треба тільки годувати. В творі було дуже багато сліз, як тільки щось іде не так(у випадку панни), чи на них просто накричали всі починають плакати. прокіп можливо один з найадекватніших там, бо він не не терпів як ображали Устину і не перепросив за це, Ще він стояв на своєму. Катрю шкода, вона дитину втрати, ще й прислужувала цій панні і чоловік завжди жартує, як на мене це дуже вплинуло що вона пішла втопилася. Але щ цього всого хочеться в якійсь мірі порадіти за Устину, що вона таки вибралась з рабство, хоч і втратила свого чоловіка
October 21, 2023
Карколомний твір української літератури, який певним чином нагадує мені «Кайдашеву сімʼю». Має проблему і неоднозначних героїв - палке обговорення Вам забезпечене.
Тож раджу брати друзів, пляшку смачного чаю і вільний вечір, щоб обговорювати психологічні проблеми панночки та їх природу. Впевнена, що таким чином відкриєте для себе щось нове))
Тож раджу брати друзів, пляшку смачного чаю і вільний вечір, щоб обговорювати психологічні проблеми панночки та їх природу. Впевнена, що таким чином відкриєте для себе щось нове))
January 17, 2025
«Хоче він води напитись, — вона:
— Не пийте, не пийте!
— Чому?
— Я не хочу! Не пийте!
— Та коли ж я хочу пити!
— А я не хочу! Чуєте? Не хочу!»
Дуже коротенька повість про панночку та зруйновані долі людей. Про жорстокість та цінність волі.
— Не пийте, не пийте!
— Чому?
— Я не хочу! Не пийте!
— Та коли ж я хочу пити!
— А я не хочу! Чуєте? Не хочу!»
Дуже коротенька повість про панночку та зруйновані долі людей. Про жорстокість та цінність волі.
March 4, 2019
Для мене "Інститутка" була важкою. Костенко я сподівалась що мені зовсім не сподобається! Думаю часом треба ризикнути і познайомитись з творчістю автора.
April 11, 2021
Дотепна коротка історія, що досліджує проблеми розриву класів, панщини, свободи та підневілля. Цікавий голос персонажа Устини, насичений пестливими словечками.
April 17, 2023
Ні сюжету, ні цікавих героїв... Якось банально абсолютно. Розчарована абсолютно
August 31, 2023
Важка українська історія. Можливо, частково вона автобіографічна. Твір невеликий, подужати можна за два вечора. Читати таке потрібно, щоб хоч трохи розуміти, якою була Україна.
Displaying 1 - 30 of 40 reviews