Чим воюватимуть у Третій світовій? Нова українська зброя

by Роман Романюк

Журналіст Роман Романюк досліджує українську оборонну сферу і оприлюднює деталі роботи її найбільш знакових військових інновацій: ракети «Нептун», яка потопила «Москву»; морських дронів, що стали страшним сном Кримського мосту; САУ «Богдана», що змусила росіян тікати зі Зміїного; бомберів «Баба Яга» й іншої зброї, донедавна нікому не відомої.

«Чим воюватимуть у Третій світовій? Нова українська зброя» — це перша книжка про сучасне українське озброєння і його шлях від ідей до інновацій, які змінюють не лише хід російсько-української війни, а й зрештою майбутнє всього світу.

Genres: Nonfiction

232 pages, Hardcover

Published January 1, 2025

About the author

Політичний журналіст, подкастер, поет. Співавтор подкастів-реконструкцій «Українські 90-ті» і «24.02: Реконструкція» про початок російського повномасштабного вторгнення. Співавтор і ведучий відомих подкастів «УП-2» про політику та «УПОборонcast» про зброю та оборонну сферу. У 2012 році був одним з ініціаторів гучного виступу журналістів проти цензури в інформагентстві «УНІАН». З 2013 року працює в «Українській правді». Автор сотень резонансних статей про залаштунки української політики, десятків інтерв'ю з топпосадовцями та журналістських розслідувань, зокрема, про корупцію в оборонній сфері.

Reviews

[Nashelito · Rating 5 out of 5]

Книга журналіста та подкастера Романа Романюка "Чим воюватимуть у Третій світовій? Нова українська зброя" справляє, звісно, не аж такий розйобний ефект, як тепер уже легендарна операція "Павутина" Служби божої України, але вона незлецько заряджена на підняття бойового духу в її читачів.

Особливо приємно читати про новітню українську зброю одразу після перегляду надихаючого відео, де українські FPV-дрони у гарній якості демонструють, як вони приземляються на попередньо заплановані місця на корпусах та крилах кацапський літаків А-50, Ту-95, Ту-22, Ту-160, Ан-12 та Іл-78. Плюс 100 балів до надії на краще, віри в перемогу та любові до України.

Щиро раджу.

Вона і написана драйвово, наче стрімкий бойовик або детектив — так, що читаючи її не можеш і не хочеш зупинятися, гарячково гортаєш сторінки і аж захлинаєшся враженнями.

Автор захопливо розповідає про наших улюбленців: крилату протикорабельну ракету "Нептун", САУ "Богдана", морські дрони SeaBaby та Magura, далекобійний БПЛА "Лютий", розвідувальний літачок "Шарк", а також важкі "бомбери" Nemesis та Vampire. В історіях про "Нептун" та "Богдану" можна навіть відчути нефіговий саспенс, коли розумієш, що цього всього могло б не бути, якби не декілька щасливих збігів та роль особистостей в історії. 

Завжди приємно буде згадувати про те, як топили руснявий флагман, визволяли острів Зміїний, відганяли так званий чорноморський флот під російське узбережжя, палили мордорські НПЗ тощо-абощо. Надзвичайно топові оповіді, з коментарями учасників та очевидців, невідомими мені раніше деталями та красивими фоточками усіх вищезгаданих високотехнологічних героїв.

Якби моя воля, я би змусив, переконав, звабив прочитати цю книгу кожного та кожну, як цивільних, так і військових, щоби поряд з терабайтами гнилого ІПСО з північно-східних боліт в наших серцях та головах поселилася також гордість за те, якими дивовижними, сильними та винахідливими можуть бути українці.

Коли почнеться Третя світова, за увагу,  прихильність та досвід українських вояків та інженерів ще буде така заруба, що "Данія здригнеться". Пом'янете моє слово.

[Olga Krychynska · Rating 5 out of 5]

Читається як дуже крутий детектив, автор якого претендує на звання фантаста, але в тому й вся «смакота»: це наша реальність, наша зброя, наші технології. Книжка, яка дарує надію. Читайте!

[Halyna Kovalchuk · Rating 5 out of 5]

Я б поставила цій книжці шість зірок, бо вона прекрасна! Такий пригодницький бойовик з елементами трилера - дуже захопливий, і все це про зброю)

[Vlada · Rating 5 out of 5]

Вау. Вау. І знаєте що? Ще раз вау!
Нонфік про українську зброю та місії, а написаний, як крутий голівудський бойовик? Ух, це прекрасно.

Ця книга - яскравий приклад сили та розуму української нації. Поки росіяни обстрілювали мирних людей, українці виробляли дрони для знищення їхнього флоту. Не маючи достатньо своєї зброї для нормальної відсічі, вони виготовляли та удосконалювали нову зброю. І це не було легко, але вони змогли.

Росіяни не очікували такого, тому на них чекав великий сюрприз: потоплений крейсер, вигнання зі Зміїного, «хлопки» на росії, атаки наших дронів на Кримський міст та бухти. І це тільки те, що написано в цій книзі, а скільки ще залишилось поза сторінками.

«Щоб мати перевагу на війні, головне — не зупинятись в оновленні й удосконаленні техніки. Це буде в прямому сенсі смертельною помилкою».

Мені сподобалося, що текст читався легко й цікаво попри велику кількість назв техніки та термінів. Книга дає можливість зазирнути трішки ширше на видатні операції та дізнатись:

▫️ Що стоїть за видатною фразою «руский воєнний корабель...».
▫️ Як один Vampire розбив цілу групу «Вагнера».
▫️ Чому «Баба Яга» - найбільший страх росіян на полі бою.
▫️ Як росіяни тікали зі Зміїного або ж «жест доброї волі».
▫️ Як морські дрони настрашили росіян у Чорному морі.

Моя оцінка: 5/5⭐. Це чудова книга про те, як українські інженери, військові та волонтери за кілька років створили зброю, що змінила хід російсько‑української війни.

[Oksana Piddubna · Rating 5 out of 5]

Чудова книга мого близького друга Романа, яка дуже живо, цікаво й інформативно розповідає про досягнення нашої зброї 🩷

[Olena Ursu · Rating 5 out of 5]

Я мало що розумію в питаннях зброї. Але книга сподобалась дуже. Рекомендую! Вона реально показує, які українці розумні, сміливі, винахідливі, і якось трохи додає віри в успіхи на війні. Правда, склалося якесь таке смутне враження, що ця війна - це хлопчики з обох сторін граються дорослими іграшками. Єдине, що у нашої сторони вибору нема, тому треба грати і вигравати. Написано в стилі журналістських репортажів (вони, власне, стали основою для книги), тому читається легко і цікаво, навіть якщо всілякі такі технічні штуки не завжди зрозумілі.

[Yuliia Koval · Rating 4 out of 5]

Захоплююча книга про нереальні речі, які роблять талановиті і відчайдушні українські військові та інженери для захисту нашої країни. Ця книга про те, «як Україні вдалося щось неможливе і як війна ХХІ століття перейшла з протистояння артилерії й танків у глобальну битву безпілотників».

У автора легкий стиль письма і він майстерно занурює читача в атмосферу, даючи рівно стільки описових деталей, щоб не перевантажити, але й змалювати картину достатньо чітко для людини, далекої від військової тематики. І особливо цінно, що автор доступно пояснює логіку тих чи інших подій, тим самим показуючи, що кожен наш рух на фронті і кожен "хлопок" у тилу ворога - це титанічна злагоджена робота багатьох людей, спрямована на нашу Перемогу. Це грандіозно! І велика заслуга автора полягає у вмінні донести ці важливі речі до читача, бо книга одночасно цікава, легка і надихаюча (чого я аж ніяк не очікувала).

Підтверджую попередні коментарі, що книга читається як блокбастер. Тут і занурення в емоції захисників Зміїного, і тривожне очікування операторів ракет і дронів на влучання у ціль, і методичне пробивання неповороткої системи, і коментарі з перших уст… Такі книги, як ця, нам дуже потрібні, бо ця книга сповнює гордістю за свою країну. Окрім того, вона руйнує стереотип про те, що оборонка – це складна тема, яка може бути цікавою тільки для обраних. Насправді, вона-таки дійсно складна, але автор простими словами пояснює базові речі саме для того, щоб зацікавити ширше коло читачів не бути байдужими і зануритися глибше у цю тему. Також важливо, що книга вочевидь розрахована і на промоцію українського ОПК закордоном, і можливо саме цим аспектом обумовлена деяка стриманість і лаконічність автора, попри те, що у якості журналіста він досліджував питання корупції в оборонній сфері.

Треба визнати, що обрана автором цитата Альберта Айнштайна – це просто ідеальний епіграф до цієї книги («Не знаю, якою зброєю вестимуть Третю світову, але у Четвертій світовій вони воюватимуть палицями і камінням»), а от передмова Залужного мало не вбила бажання продовжувати читання. Стільки зайвих слів і складних конструкцій, щоб сказати очевидні речі: ця війна буде війною на виснаження (сподіваюся, що Валерій Федорович власну книгу писав у іншому стилі...).

А натомість мені забракло передмови (або післямови) самого автора, який міг би пояснити читачу:
- чому для книги обрав лише САУ «Богдана», морські дрони SeaBabby та "Мамай", дрони «Магура», «Лютий», Shark, бомбери Vampire та Nemesis? (по ракеті «Нептун» питань нема – це родзинка книги і частина, яку я готова перечитувати!) Але невже, крім них, більше нічого не було? А якщо було, то чому решта українських розробок залишилася поза кадром?
- чому важливо, щоб темою озброєння цікавилися не лише військові, а й цивільн��?
- чому український ОПК показано переважно через «рожеві окуляри», так ніби у цій сфері не існує корупції, кумівства, російського сліду, щоденного ризику для життя працівників, прискіпливої уваги з боку окремих держорганів, маніпуляцій бронюванням і т.п.?
Звісно, я можу спробувати самостійно дати відповіді на ці питання, але чи у всіх читачів вони виникнуть і чи співпадуть відповіді?

Загалом книга дає дуже поверхове уявлення про новітні українські військові розробки (можливо так і треба, поки війна триває). Ти з одного боку, відчуваєш гордість за український ОПК, але з іншого – не повною мірою, адже бракує загального уявлення про те, що було раніше, що існує зараз, і що паралельно робиться у світі загалом і у ворога зокрема... І мабуть, питання, на які я хотіла б знати відповідь, значно перевищують обсяг однієї книги. Але розуміння загального контексту дозволило б мені більшою мірою відчути значущість саме українських технологій. Це аж ніяк не применшує значення книги, а лише показує, що ця тематика настільки невичерпна, що нам потрібно набагато більше подібних досліджень.

Наприкінці книга ніби обривається на останньому розділі і читач опиняється сам на сам з питанням «так а що далі?». А далі точно буде! І я щиро вболіваю, щоб український ОПК асоціювався:
- з новітніми технологіями, а не корупцією;
- з швидкістю прийняття рішень і простотою їх впровадження, а не бюрократичною тяганиною;
- з ефективністю планування виробництва і постачання, а не хаосом і розсинхроном.

Пишаймося тим, що маємо, але не забуваємо залишатися у реальності і пам’ятаймо, що у нас всіх ще дуже багато роботи попереду.

P.S. Українська зброя - це так красиво! Особливо наша дюймовочка "Богдана" - яка ж вона гарна на фото, де утюжить москалів на Зміїному!

[Andriy Rushchak · Rating 5 out of 5]

Це швидше збірка восьми репортажів, які вдало поєднуються у книжку про зброю, якою Сили оборони зараз воюють, і якої майже або зовсім не було в кінці 2021.

Кожен репортаж-розділ розповідає про якийсь один вид зброї, часто через призму подій, де ця зброя була застосована.

Навіть якщо ви дуже в темі озброєння і цієї фази війни, книжка може бути цікавою яскравими деталями: як от про те, що ракети для Нептунів терміново їхали з Києва на південь, де комплекс стояв, вже в перші дні вторгнення.

Читається легко, є кольорові фотки :)

[Ігор Чорний · Rating 5 out of 5]

Чудова книга яка показує, що при необхідності ми здатні робити абсолютно неймовірні речі в які ніхто не вірить Сподіваюсь, що буде продовження, оскільки вже з'являються нові види озброєння

[Максим Зеленский · Rating 5 out of 5]

Дуже цікаво, але мало.