Зважаючи на те, що ця книжка стояла на моїй полиці з 2003 року непрочитаною, я явно нічого від неї не очікувала. Тому тепер вона мене приємно здивувала :) Звичайно, в деяких місцях вона вже відверто застаріла, мотивація героя викликає щонайменше подив, але за опис кемпінгу біля Коктебелю, за всі ці кримські нотатки я готова перечитати її заново (ну, може не всю, а лише кримські епізоди)).
Книга скаладється з двох частин, які йдуть назустріч одна одній, і автор переконує, що починати читати можна з будь-якої. Я почала з тієї, яка описує пізніші події, і здається мені, що вгадала :)