М’які навички, або soft skills, — наче вуса в кота: гнучкі, тонкі, делікатні, важко помітні й дуже помічні. Креативність, аналітичність, комунікабельність дозволяють нам відчувати робоче оточення, ефективно в ньому взаємодіяти з іншими людьми та орієнтуватися навіть у найскладніших ситуаціях.
Для розвитку цих навичок у собі чи інших нам потрібне розуміння двох елементів: середовища, у якому ми працюємо, та психології людини.
У цій книжці експертка з управлінських практик Олена Жильцова пояснить, які налаштування в організаціях допомагають розкрити й розвинути ці навички, а психотерапевт Володимир Станчишин покаже, які психологічні потреби ми задовольняємо на роботі та як у професійному середовищі зростаємо як особистості, вчимося спілкуватися, любити, визначати свої межі й довіряти собі.
«Це наша здатність поєднувати й урівноважувати в нас внутрішні вимоги із зовнішніми запитами, коли ми вчимося бути з іншими й залишатись собою. Навіть так: бути поруч з різними іншими, залишаючись різними собою».
Станчишин як завжди напише ото, що навіть про корисне читати чуттєво. насправді гарна, легка книжка, яка дала мені багато цікавих тез і приводів замислитися. і б сказала, що вона не тільки про soft skills, а і про самопізнання в цілому.
Хоч кілька тем і наштовхнули на роздуми, я відчуваю, що ніяк не зможу застосувати на практиці прочитане в книжці, тому й оцінка низька. Мені бракувало історій успішного застосування того, про що йдеться, практичних алгоритмів дій. Не вистачало фокусу, бо ця книжка поверхово описує багато глибоких тем.
Автори описують 10 навичок, які потрібні управлінцям: з точки зору організацій та людини в організації - що і як впливає на процеси між людьми, на цілі і на результат, та з точки зору психології - що впливає на нашу поведінку. Проте, як на мене, ці частини були слабо поєднані, хоч як автори не намагались передавати один одному слово. Мені було корисно позачіплятись своїми думками за точки зору авторів, і порозмірковувати про себе, тому для загальної обізнаності, для поверхневого визначення власних зон зростання - чудово підійде, але для глибших навичок і зрозумілих кроків - мабуть, ні.
Хочу сказати тільки такі слова з книжки: а чи дуб я взагалі? А якщо я не дуб - то хто я? Книжка варта уваги, є багато над чим подумати і прокрутити в своїй голові власну поведінку
Ця книга дає основи з 10 важливих навичок, як стратегічне мислення чи комунікаційна майстерність. Кожна глава ділиться на 2 частини: 1) бізнес — кілька термінів, моделей та практик, дуже узагальнена; 2) психологія — найкраща частина, про основи навичок й пошук себе. Сподобалось, що інтегрували війну — таке рідко зараз побачиш в сучасній літературі. Найбільше книга буде корисна саме керівникам, які хочуть розбудувати співробітникам безпечне середовище для їхнього розвитку, але насправді вона підійде всім людям усіх професій.
крута книга! однозначно раджу всім! в легкому, доступному форматі про те, що так важливо про себе розуміти, незалежно від того, чи ця книга для роботи, чи для власного розвитку. залишила для себе багато цитат на майбутнє обдумування.
Автори визначають 10 важливих для особистісного та професійного розвитку мʼяких навичок, як то: креативність, допитливість, критичне мислення, емпатія, резильєнтність, комунікаційна майстерність, взаємодія, стратегічне мислення, відповідальність, самообізнаність. Один з авторів детально розповідає сенс понять в психологічному полі, а інший в організаційному. Книга підійде для загального розвитку, мені не вистачило органічності у поєднанні двох поглядів, а також навряд можна застосувати прочитане на практиці.
Книга сподобалась. Дала багато чітких порад про скіли, які можна покращити, а також про важливість співпраці з командою та персональної відповідальності. Ставлю 5. Хочеться побільше таких змістовних книг від українських авторів.
Зі сторони Олени Жильцової книга структурована і дає доволі багато цінної інформації для людини, яка не отримувала фахову освіту та не провадила професійну діяльність у сфері HR.
АЛЕ
Чому кожна частина розділу, писана паном Станчишиним місить таку кількість води, що можна тим влаштувати ще один всесвітній потоп?
До чого постійно наводиться сценарій розвитку психіки дитини? Без адекватної повнорозмірної аналогії із дорослими (3-5 рядків, а подекуди цілих 3 сторінки переливання з пустого в порожнє, супроти півсторінки тексту).
У розділах «Критичне мислення» та «Емпатія» – взагалі сюр: ми не пояснюємо все магічним мисленням, але емоції нам уклав якийсь Бог.
Взагалі відчуття від книги ніби гарну структуровану роботу із дослідження важливих питань, виконану жінкою, прийшов «доповнити» своїми філософствуваннями та спаплюженою ненауковою подачею чоловік.
В той момент, коли частина писана пані Оленою має доречні підтвердження із наукових джерел, статей та нещодавніх відео на YouTube, пан Володимир просто виписує казочки про дуби, звертає на дитинство та дитячі травми/кризи без співвідношення цієї інформації із тим що писала пані Олена, без реальних кейсів, і звісно ж, посилається лише на свої інші книги. Мабуть тому, що інакше їх ніхто не купує.
Нарешті бізнес-наукпоп без прикладів про Джонів і Смітів. Дуже імпонували приклади з життя саме в українських реаліях.
Не до кінця погоджуюся із тим, що soft skills - це найважливіші навички майбутнього, але майже всі теми по-своєму відгукнулися в контексті роботи моєї команди та моєї ролі в ній. Ще й прочитала її поки їхала на тімбілдінг, то вийшло дуже в тему.
я рада, що у нас є така література. автори дуже грамотно танцювали цей дует. починала читати книгу, коли почався адаптаційний період на новому місці. і дуже вау. мені цінно зрозуміти як я б мала почувати, а найголовніше проявляти себе в новому оточенні. дякую за метафору про дуб, і про те, що готових рецептів не існує хех
Спершу мені книга йшла важко (навіть місцями не дуже цікавою). Можливо, це було через те, що деякі теми я й сама досліджувала і читала вже схожі думки.
Десь з середини і до кінця ситуація виправилась. Запамʼятались такі думки: «Важливо бачити вибірку своїх можливостей»
«резильєнтність — це не тільки про опори в собі, а й про суму знань і навичок, що допомагають шукати опори в іншому / довколишньому»
«Важливо думати про майбутнє, бо воно не уникне. І всі ми маємо бути стратегами свого майбутнього, просто чиєсь стратегування більш успішніше, а чиєсь — менш.»
І найулюбленіше: «відповідальність — ніщо інше як зворотний бік моїх щирих прагнень»
Це було приємне спілкування трьох — авторки, автора і мене.
Може б я і не почала її саме зараз читати, якби не домашнє завдання від «Розвитку медичної освіти». А все ж це було дуже вчасно. І для того, щоб прийняти рішення про те, як (не) комунікувати з дорослими людьми, які поводяться безвідповідально. І для того, щоб зʼєднати все те цікаве, яке розповідала для молодих науковців у гостях за круглим столом у БДМУ.
З усіх боків кричать: «софт скіли, софт скіли!» - тема хайпова, але, чесно кажучи, я погоджуюсь: чим вище позиція, тим більше вирішують саме вони. Здається, що тема вже заїжджена, тому й очікувань особливих не було. Але книжка зайшла. Структурована, лаконічна, без води. Я й сам трохи втомився від монстрів на 700 сторінок - тут ще один плюс: можна прочитати за вечір-два. 9 інсайтів, що лишили післясмак 1. Soft = котячі вуса. Тонкі сенсори, які рятують, коли даних бракує, а рішення потрібне «ще вчора». 2. Знання старіють швидше за сторіз- тому lifelong learning переходить із nice-to-have у must-have. 3. Креативність народжується з контексту. Людям потрібні «навіщо», не тільки «що» й «як». Дайте команді чіткий вектор - отримаєте ідеї. 4. Культура критичного мислення = запитування + слухання + «мислення про мислення». Інакше залипаємо в confirmation bias та рахуємо фейкові перемоги. 5. Deep work vs shallow work. Постійний пінг-понг у месенджерах перетворює нас на робочих хом'ячків. Свідомі перемикання - єдиний шанс вижити. 6. Емпатія - не про «обійми всіх». Це про глибше розуміння мотивів колеги, щоб рішення були точнішими й швидшими. 7. Резильєнтність ≠ просто "тримати удар". Це змістовна мета + гнучкість + довіра + фінансова подушка. Без цього навіть найгучніший маркетинг - картковий будинок. 8. Внутрішній локус контролю. Відповідальність - не «знайди винного», а свідомий вибір діяти. 9. Стратегічне мислення = zoom in / zoom out. Тримай у голові і сьогоднішню дрібницю, і завтрашній горизонт. І так - час на роздуми ≠ неробство.
Ну а якщо серйозно, то я - жертва маркетингу. Купила книгу через високі оцінки в назву, не читаючи анотацію. І була розчарована. Бо книга ніби сама не розуміє про що вона і навіщо вона.
Перша частина назви ніби ближча до письма пані Олени, друга - до тексту психолога. Але як вони повʼязані - невідомо.
Мені особисто інформація про те, як побудувати ідеальну компанію була не релевантна. Я намагалась натягнути це знання на мій досвід роботи, колективу колег, але нічого з цього не вийшло. Можливо керівнику, HR це буде корисніше, не знаю. Крім того, у тексті Олени було багато води і речень, які взагалі не несли ніякого змісту.
Інформація психолога була цікавішою. Але поверхневою.
Загалом уся ця книга могла бути подкастом, чи блогом. Хтось у коментарях писав, що в одне вухо влітає, в інше вилітає. Це правда.
В цілому читається як набір коротких блогів/статей розбитих на практичну (насправді дуже теоретичну) бізнес-частину і психологічну частину.
Бізнес частина не дуже сподобалася - мало корисних інсайтів для більшості рівнів управлінських посад, і ті що є відносно поверхневі, а отже універсальність і корисність тут не дуже висока.
Психологічна частина набагато більш універсальна і корисна, одразу побіг за книжками Володимира😛.
Класна тема, дуже прикладний матеріал. Книжка надзвичайно виграла саме від співавторства Олени та Володимира. Здається, це дозволило більш повноцінно і холістично поглянути на речі. Рекомендую!
Мені здається, що ця книжка буде більш корисна менеджерам і власникам бізнесів (тим, хто багато комунікує з підлеглими). Є, звичайно, цікаві думки, але для себе доволі мало винесла корисного.
Як розмова - деякі моменти не висвітлені, на деяких відійшли вбік. Як розмова - спонукає замислитись, визначити пріоритети, і скласти свою дорожню карту. Дякую за підняті теми та простір для їх осмислення.