Що, як кохання буває лише раз на все життя? І якщо його втратиш — до скону блукатимеш самотнім по світу, тримаючи в серці спогади, що неминуче зникають під плином часу. Що, як кохання може бути надто жорстоким і несправедливим? І якщо воно обпече одного разу — чи варто більше ризикувати? Що, як одне повідомлення, відправлене не на той номер, здатне покласти початок чомусь більшому, ніж проста помилка? Що, як кохання справді буває лише раз, а все, що ми сприймали за нього досі, було лише підготовкою до нього? Що, як усі втрати й біль були варті того, аби, зустрівшись у реальності, нарешті наважитись і дозволити собі кохати? Що, як у серці чоловіка, який втратив кохану під час пологів, досі є місце для кохання? Що, як у серці жінки, яку зрадили, досі жевріє надія, що вона варта бути коханою? І що, як… вони обоє наважаться?
Я така рада, що нарешті повернулася до серії "Високі температури" і закінчила її! Дуже сумувала за цією атмосферою, за всіма героями.
Обожнюю, як Дарина Соль пише – вона круто поєднує гумор і сарказм з важкими темами. Це те, що я найбільше люблю в цій серії.
Андрій – просто вогонь! Він такий класний татусь, який сам виховує донечку. Відклав своє життя заради неї, бо став батьком в 17. А його донька, вона наче моя улюблена Кіра – саркастична, знає чого хоче, з топ-гумором. Але водночас вона зламана тим, що росте без мами, і боїться такої ж долі 🥹🥹🥹
Зоряна – це жінка, яка роками жила в "щасливому" шлюбі просто за звичкою. І тільки коли чоловік зрадив, вона почала розуміти, що кохання має приносити легкість, а не страждання.
Ця книга ставить такі важливі питання: чи буває кохання лише раз? Чи варто знову ризикувати після болю? І що, якщо все почнеться з одного повідомлення на неправильний номер? Це історія про те, як двоє зломлених людей знаходять сміливість кохати.
Цій книзі я ставлю 5/5 зірочок💓 Вже хочу перечитати всю серію знову.