What do you think?
Rate this book
Корея. Кей-поп, традиції побачень і культ їжі
Південна Корея — це країна, де двори старовинних палаців межують із сучасними хмарочосами Сеула, а швидкісні потяги перетинають усю її територію за лічені години. Тут древня культура поєднується із кей-попом, коміксами й дорамами, що їх дивляться мільйони глядачів у всьому світі.
У цій книжці Ольга Мужановська ділиться своїм досвідом занурення у повсякденне життя Кореї, розповідає про її культуру й історію, географію та економіку. Вона говорить про місцеву кухню й традиційний одяг, особливості спілкування й стандарти поведінки, пояснює, чому українцю, аби вивчити корейську, доведеться фактично перебудувати власний мозок, щоб звикнути до відсутності розділових знаків. Також авторка не приховує і темної сторони життя корейців та розповідає, як за красивою картинкою можуть ховатися ієрархічність суспільства, самогубства та домагання.
У цій книжці Ольга Мужановська ділиться своїм досвідом занурення у повсякденне життя Кореї, розповідає про її культуру й історію, географію та економіку. Вона говорить про місцеву кухню й традиційний одяг, особливості спілкування й стандарти поведінки, пояснює, чому українцю, аби вивчити корейську, доведеться фактично перебудувати власний мозок, щоб звикнути до відсутності розділових знаків. Також авторка не приховує і темної сторони життя корейців та розповідає, як за красивою картинкою можуть ховатися ієрархічність суспільства, самогубства та домагання.
- GenresNonfiction
232 pages, Paperback
Published January 1, 2025
12 people are currently reading
131 people want to read
Ratings & Reviews
Friends & Following
Create a free account to discover what your friends think of this book!
Community Reviews
Displaying 1 - 26 of 26 reviews
May 4, 2025
Хороша невеличка книжка про Корею, отримала від неї усе, чого сподівалася.
Це не туристичний порадник, а доволі суб'єктивний погляд на країну від українки, яка доволі довго прожила там. Авторка спершу побувала в Кореї туристкою кілька днів, тоді волонтеркою кілька тижнів, аж нарешті поїхала на магістерську програму в університеті Теґу, що забрало в неї загалом три роки - рік вона вивчала корейську разом з іншими міжнародними студентами, а потім два роки, власне, проходила магістерську програму. Тож вона описує не лише те, що їй сподобалося в країні, а що навпаки змушувало сумувати за батьківщиною, але й те, як її враження змінювалися на кожному з етапів знайомства з країною. Мені сподобалося, як книжка написана, але хотілося б, щоб вона була більшенькою, проте вдячна, що нарешті в цій серії є книжка про азійську країну, сподіваюся, що не остання.
Осьо деякі речі, які про Корею я не знала раніше, і які мене здивували:
• хоча країна омивається трьома морями, багато корейців не вміють плавати
• до слова, всі купаються в одязі
• місцеві фрукти коштують дорожче, ніж імпортовані, при цьому вони без смаку
• вартість квитка на потяг залежить від того, як швидко він їде
• багато корейців мешкають у крихітних помешканнях з загальною площею всього кілька квадратів
• влітку в Кореї спекотніше, ніж у нас (думала, більш-менш так само)
• корейське весілля загалом триває близько двох годин (це разом з бенкетом)
• у корейців справді є традиційна страва з собачатиною
Це не туристичний порадник, а доволі суб'єктивний погляд на країну від українки, яка доволі довго прожила там. Авторка спершу побувала в Кореї туристкою кілька днів, тоді волонтеркою кілька тижнів, аж нарешті поїхала на магістерську програму в університеті Теґу, що забрало в неї загалом три роки - рік вона вивчала корейську разом з іншими міжнародними студентами, а потім два роки, власне, проходила магістерську програму. Тож вона описує не лише те, що їй сподобалося в країні, а що навпаки змушувало сумувати за батьківщиною, але й те, як її враження змінювалися на кожному з етапів знайомства з країною. Мені сподобалося, як книжка написана, але хотілося б, щоб вона була більшенькою, проте вдячна, що нарешті в цій серії є книжка про азійську країну, сподіваюся, що не остання.
Осьо деякі речі, які про Корею я не знала раніше, і які мене здивували:
• хоча країна омивається трьома морями, багато корейців не вміють плавати
• до слова, всі купаються в одязі
• місцеві фрукти коштують дорожче, ніж імпортовані, при цьому вони без смаку
• вартість квитка на потяг залежить від того, як швидко він їде
• багато корейців мешкають у крихітних помешканнях з загальною площею всього кілька квадратів
• влітку в Кореї спекотніше, ніж у нас (думала, більш-менш так само)
• корейське весілля загалом триває близько двох годин (це разом з бенкетом)
• у корейців справді є традиційна страва з собачатиною
May 5, 2025
Кльовий формат, бо це ж не якесь академічне дослідження, а скоріш щирий погляд зсередини на побут, традиції, поведінкові норми, глибоку ієрархічність суспільства та контраст між корейським і українським менталітетом.
Особливо цікаво читати про повсякденні речі: їжу, стосунки на роботі, навчання, взаємини між поколіннями, культ успіху й суспільні очікування. А також про різницю туристичного досвіду в кілька тижнів перебування і життя в країні протягом кількох років.
Все це передано крізь особистий досвід, легко, подекуди з гумором. Є трохи рекомендацій для тих, хто планує поїздку чи просто цікавиться Кореєю, але головне - емоційне (іноді критичне) захоплене ставлення авторки до побаченого.
Багато живого відчуття іншої культури - з її всіма контрастами і дивинами
Особливо цікаво читати про повсякденні речі: їжу, стосунки на роботі, навчання, взаємини між поколіннями, культ успіху й суспільні очікування. А також про різницю туристичного досвіду в кілька тижнів перебування і життя в країні протягом кількох років.
Все це передано крізь особистий досвід, легко, подекуди з гумором. Є трохи рекомендацій для тих, хто планує поїздку чи просто цікавиться Кореєю, але головне - емоційне (іноді критичне) захоплене ставлення авторки до побаченого.
Багато живого відчуття іншої культури - з її всіма контрастами і дивинами
April 26, 2025
Легкий путівник в історію та побут Південної Кореї. Мені сподобалось її читати, обговорювати, ділитись цікавими фактами й спостереженнями авторки.
Прочиталась дуже швидко, ненавʼязливо й комфортно✨
Прочиталась дуже швидко, ненавʼязливо й комфортно✨
April 6, 2025
3,7/5
непогана книга. на деяких моментах хотілось авторці сказати: «ну ти ж не серйозно?», але загалом ок. було б 4, але слово «попа»….
непогана книга. на деяких моментах хотілось авторці сказати: «ну ти ж не серйозно?», але загалом ок. було б 4, але слово «попа»….
November 5, 2025
Написано легко, приємно і, головне, цікаво та інформативно
May 25, 2025
Дочитала книгу про Корею.
Хоч я багато чого вже знала, все одно було дуже цікаво читати.
Це зовсім інша культура, традиції та мова.
Країна з непростою, але дуже цікавою історією. Те, через що їм довелося пройти, щоб стати такою, якою вона є зараз, справді вражає.
Авторка не просто написала загальні факти про країну — вона побувала там сама.
Спочатку як туристка, а потім як студентка, тож багато чого відчула на власному досвіді.
І саме цим книга мені й сподобалась. Читати було цікаво, легко й пізнавально.
Хоч я багато чого вже знала, все одно було дуже цікаво читати.
Це зовсім інша культура, традиції та мова.
Країна з непростою, але дуже цікавою історією. Те, через що їм довелося пройти, щоб стати такою, якою вона є зараз, справді вражає.
Авторка не просто написала загальні факти про країну — вона побувала там сама.
Спочатку як туристка, а потім як студентка, тож багато чого відчула на власному досвіді.
І саме цим книга мені й сподобалась. Читати було цікаво, легко й пізнавально.
April 6, 2025
По відчуттях наче ви набрали повітря і нирнули під воду.. на 1 хв (чи хто скільки зможе)..
Книга не є путівником Кореєю, але може стати початковою точкою від якої можна відштовхнутися і продовжувати вивчати чи «спростовувати» досвід авторки.
Кілька фільмів з рекомендацій вже переглянуто ( вони того варті, особливо було цікаво дізнатися про Адмірала під час ІІ Японсько-Корейської війни) і почала відкривати для себе корейську кухню.
Якщо почати аналізувати у нас з Південною Кореєю дуже багато спільного і в питаннях історичних і гастрономічних (культ їжі через пережиті досвіди голодних років).
Мені бракувало кілька фото або ж кʼюаркодів та зовсім не розкрита тема смерті (окрім невеличкої згадки про обід). Звідси і 4, бо читається легко і надихає на глибше копання у темі.
Книга не є путівником Кореєю, але може стати початковою точкою від якої можна відштовхнутися і продовжувати вивчати чи «спростовувати» досвід авторки.
Кілька фільмів з рекомендацій вже переглянуто ( вони того варті, особливо було цікаво дізнатися про Адмірала під час ІІ Японсько-Корейської війни) і почала відкривати для себе корейську кухню.
Якщо почати аналізувати у нас з Південною Кореєю дуже багато спільного і в питаннях історичних і гастрономічних (культ їжі через пережиті досвіди голодних років).
Мені бракувало кілька фото або ж кʼюаркодів та зовсім не розкрита тема смерті (окрім невеличкої згадки про обід). Звідси і 4, бо читається легко і надихає на глибше копання у темі.
August 24, 2025
Мені сподобалось, що в книзі описано особисті враження авторки, а не сухі факти про країну. Також плюсом було те, що часто робиться порівняння з Україною, так легше зрозуміти та уявити. Я майже нічого не знала про Корею, тому все було цікаво.
June 29, 2025
Вирішив прочитати ще один нонфік про країну, бо в додатку Якабу якийсь мізерний обсяг сторінок показало.
Не завжди вмію зупинятись із такими книжками в обсягах цитат, але і подам деякі менш довгі:
«Упередження щодо різних націй, очевидно, існують в усьому світі. Наприклад, в американських фільмах корейців зазвичай зображують як напівлегальних іммігрантів, що вміють лише робити кімчі (гостра закуска із квашених овочів) або працювати в салонах манікюру. Корейський студент, який навчався в докторантурі американського університету і приїхав на канікули додому, розповідав мені, що американці ставляться до корейців зверхньо, що американська дівчина ніколи не зустрічатиметься з корейцем, тому їм у США доводиться шукати пару серед інших мігрантів».
«Корейці не раз розповідали мені, що єдиний капітал їхньої країни — люди, оскільки ні корисними копалинами, ні навіть достатніми площами родючих земель Корея не володіє. Корейці щодня важко працюють, щоб підтримувати стабільність економічного зростання своєї країни, яка своєю чергою докладає всіх зусиль, щоб забезпечити своїм громадянам найкращу освіту».
«Є таке явище, як рахувальні слова, і вони для всіх об’єктів різні. Для тварин, будинків, книжок, шкарпеток, уроків, чашок, дерев, людей, кораблів і так далі. Не можна сказати «сто штук книжок» чи «сто штук кавунів» — треба знати рахувальні слова. Або одяг і аксесуари: їх не вийде просто «вдягнути», для намиста це буде одне слово, для черевиків інше, для шапки третє, для окулярів четверте і так далі. І це тільки вершина айсберга — схожих правил десятки».
«На метро можна дістатися навіть до міста Чунчон за 75 кілометрів від Сеула (щоправда, доведеться їхати більше двох годин і зупинятись на кожній станції). Мене той факт, що на метро можна доїхати до такого віддаленого міста, надзвичайно вразив, я ще тоді подумала: «Це ніби з Києва на метро дістатися майже до Білої Церкви».
«Як людина, яка об’їздила практично всю країну, можу з упевненістю сказати: турист у Кореї почувається королем. У країні дуже гарні дороги, рівнесенькі, мов дзеркало: в містах і селах, і звичайні траси між сусідніми містами, і платні автобани, які перетинають усю країну».
«Доступність туалетів — один зі складників повсюдного корейського комфорту; тому самим корейцям, оскільки вони в цьому комфорті перебувають із народження, буває важко, коли вони їдуть за кордон. Бувало, коли я запрошувала корейців в Україну, мене запитували, чи там смачна їжа, чи там усе так само доступно і зручно, як у Кореї».
А також:
— «конвеєрні дорами» протиставляються натуралістичній кінопродукції;
— невеличкий пакетик фруктів є збіса дорогим;
— під час іспитів перед входом також чатують журналісти; іспити для корейців — також досить стресова штука і через незадовільні результаті деякі стають самогубцями;
— є суперечки щодо належності островів Докдо між Кореєю та Японією;
— косметичні втручання і пластичні операції стали своєрідним трендом;
— в корейців ті запитання, які ми вважаємо нетактовними — вважаються дружніми;
Щодо власне моїх вражень: навмисно подав перерахування моментів через тире і двокрапку, бо стиль нагадав конструкціями написання робіт під час навчання. Оскільки я таке люблю — було ок.
При тому тут також часто простежується авторське сприйняття, що, до речі, комусь може сподобатись, а комусь — ні. Наприклад, знайома сказала, що дорами можна було б не протиставляти іншим фільмам; окрім морепродуктів вона уявила, що можна цілком наїстися рисом, супами, рагу, локшиною, м'ясом, тофу, яйцями. А кімчі — взагалі база. Але зазначу, — вона складала враження за цитатами з книжки, якими я з нею ділився.
Я ж, можливо, припускаю, що якось би міг зрозуміти авторку, бо корейські точки ми якось завжди оминаємо, хоч я б не відмовився скуштувати кімчі й щось іще гостре.
Зі свого боку напишу, що про патріархат можна прочитати й короткий витяг у цій книжці, але краще взяти «Кім Джійон», а потім проплакати від «Прошу, оберігай маму» від видавництва Анетти Антоненко.
Тому мені як ознайомлення — книжка цілком сподобалась — але дійсно припускаю, як писали в одному з негативних відгуків, що тим, хто глибоко цікавиться Кореєю книжка може бути вже нецікавою. Та і кей-поп мені досить милий, хоч одного перегляду і вистачило.
Не завжди вмію зупинятись із такими книжками в обсягах цитат, але і подам деякі менш довгі:
«Упередження щодо різних націй, очевидно, існують в усьому світі. Наприклад, в американських фільмах корейців зазвичай зображують як напівлегальних іммігрантів, що вміють лише робити кімчі (гостра закуска із квашених овочів) або працювати в салонах манікюру. Корейський студент, який навчався в докторантурі американського університету і приїхав на канікули додому, розповідав мені, що американці ставляться до корейців зверхньо, що американська дівчина ніколи не зустрічатиметься з корейцем, тому їм у США доводиться шукати пару серед інших мігрантів».
«Корейці не раз розповідали мені, що єдиний капітал їхньої країни — люди, оскільки ні корисними копалинами, ні навіть достатніми площами родючих земель Корея не володіє. Корейці щодня важко працюють, щоб підтримувати стабільність економічного зростання своєї країни, яка своєю чергою докладає всіх зусиль, щоб забезпечити своїм громадянам найкращу освіту».
«Є таке явище, як рахувальні слова, і вони для всіх об’єктів різні. Для тварин, будинків, книжок, шкарпеток, уроків, чашок, дерев, людей, кораблів і так далі. Не можна сказати «сто штук книжок» чи «сто штук кавунів» — треба знати рахувальні слова. Або одяг і аксесуари: їх не вийде просто «вдягнути», для намиста це буде одне слово, для черевиків інше, для шапки третє, для окулярів четверте і так далі. І це тільки вершина айсберга — схожих правил десятки».
«На метро можна дістатися навіть до міста Чунчон за 75 кілометрів від Сеула (щоправда, доведеться їхати більше двох годин і зупинятись на кожній станції). Мене той факт, що на метро можна доїхати до такого віддаленого міста, надзвичайно вразив, я ще тоді подумала: «Це ніби з Києва на метро дістатися майже до Білої Церкви».
«Як людина, яка об’їздила практично всю країну, можу з упевненістю сказати: турист у Кореї почувається королем. У країні дуже гарні дороги, рівнесенькі, мов дзеркало: в містах і селах, і звичайні траси між сусідніми містами, і платні автобани, які перетинають усю країну».
«Доступність туалетів — один зі складників повсюдного корейського комфорту; тому самим корейцям, оскільки вони в цьому комфорті перебувають із народження, буває важко, коли вони їдуть за кордон. Бувало, коли я запрошувала корейців в Україну, мене запитували, чи там смачна їжа, чи там усе так само доступно і зручно, як у Кореї».
А також:
— «конвеєрні дорами» протиставляються натуралістичній кінопродукції;
— невеличкий пакетик фруктів є збіса дорогим;
— під час іспитів перед входом також чатують журналісти; іспити для корейців — також досить стресова штука і через незадовільні результаті деякі стають самогубцями;
— є суперечки щодо належності островів Докдо між Кореєю та Японією;
— косметичні втручання і пластичні операції стали своєрідним трендом;
— в корейців ті запитання, які ми вважаємо нетактовними — вважаються дружніми;
Щодо власне моїх вражень: навмисно подав перерахування моментів через тире і двокрапку, бо стиль нагадав конструкціями написання робіт під час навчання. Оскільки я таке люблю — було ок.
При тому тут також часто простежується авторське сприйняття, що, до речі, комусь може сподобатись, а комусь — ні. Наприклад, знайома сказала, що дорами можна було б не протиставляти іншим фільмам; окрім морепродуктів вона уявила, що можна цілком наїстися рисом, супами, рагу, локшиною, м'ясом, тофу, яйцями. А кімчі — взагалі база. Але зазначу, — вона складала враження за цитатами з книжки, якими я з нею ділився.
Я ж, можливо, припускаю, що якось би міг зрозуміти авторку, бо корейські точки ми якось завжди оминаємо, хоч я б не відмовився скуштувати кімчі й щось іще гостре.
Зі свого боку напишу, що про патріархат можна прочитати й короткий витяг у цій книжці, але краще взяти «Кім Джійон», а потім проплакати від «Прошу, оберігай маму» від видавництва Анетти Антоненко.
Тому мені як ознайомлення — книжка цілком сподобалась — але дійсно припускаю, як писали в одному з негативних відгуків, що тим, хто глибоко цікавиться Кореєю книжка може бути вже нецікавою. Та і кей-поп мені досить милий, хоч одного перегляду і вистачило.
May 29, 2025
цікаво, пізнавально і легко читається
багато про справжнє життя в Кореї, а не туриста
основний висновок, що повсякденне життя в Кореї та поїздка як туриста дуже різниться, хоча мені здається це для всіх країн так
багато про справжнє життя в Кореї, а не туриста
основний висновок, що повсякденне життя в Кореї та поїздка як туриста дуже різниться, хоча мені здається це для всіх країн так
October 29, 2025
У мене були побоювання, що ця книга написана у форматі розширеної статті з Вікіпедії, але натомість авторка розкрила переді мною безмежність світу корейської історії, культури та побуту. Перевагою такого формату є те, що авторка не просто знайомить нас із Кореєю, а ділиться своїм шляхом і досвідом пізнання Кореї та ще й з урахуванням нашої української оптики.
До цієї книги я знала про Корею тільки те, що є тоталітарна Північна і прогресивна Південна, а натомість я дізналася:
- що таке дорама, кей-поп, теквондо, ханбок, пьоніджоми, чімчільбани, кімчі, макколі, соджу, чімек, кошивони та багато іншого;
- що Корея розділилася на дві частини лише в середині минулого століття і значну роль у цьому відіграли сторонні сили (такий протиприродний експеримент, як одна нація, поміщена у різні умови на певний час, може розділитися на два протилежні світи);
- "диктатура розвитку" - жорсткий, але дієвий інструмент економічного піднесення, який базується на використанні дешевої робочої сили та масовому виробництві товарів легкої промисловості (на початку). Не володіючи природними ресурсами, самі корейці стверджують, що єдиний капітал їхньої країни - люди;
- корейські фільми надзвичайно реалістичні (я навіть перевірила - мені не підходять...);
- низький рівень злочинності у Кореї є наслідком постійного перебування під наглядом камер, що є платою за безпеку і гарантією дотримання вимог закону;
- корейці люблять гру на біржі, ходити в гори, дбають про зуби і зовсім не вміють плавати;
- у Кореї все регламентоване, стандарти поведінки і правила до всього;
- урн для сміття на вулицях немає, бо в них викидали б усе без сортування;
- у корейському алфавіті немає букв "в", "ф", "з", тому слово "вай-фай" корейці вимовляють як "уаіпхаі" (не уявляю, як вони друкують на клавіатурі);
- виявляється, пісня Gangnam Style присвячена найпрестижнішому району Сеула - Каннам (пісні вже 13 років, а кількість переглядів кліпу на ютубі станом на зараз - 5,7 млрд);
- "самотність у проблемах, коли всі навколо демонструють лише байдужість та егоїзм - ось реалії країни з культом успіху і красивої картинки";
- для корейців дуже важливо демонструвати свою належність до якоїсь групи і тому вони зовсім не докладають зусиль, щоб відрізнятися одне від одного;
- до речі, любов корейців до фотографії також неабияк здивувала. Так само як і заборона смартфонів, де була б функція вимкнення звуку фотографування через небезпеку прихованих знімків;
- коли пара зустрічається, треба створити спільний банківський рахунок, куди обоє кладуть однакові суми грошей і який використовуватиметься при спільних походах у кіно і ресторанчики;
- що побачення в принципі можуть бути інструментом для пізнання іншої країни - аж настільки, що іноді згадок про побачення було забагато)));
- уклін - це демонстрація відстані між двома людьми: у віці, статусі, становищі;
- взагалі дуже вразила ієрархічність корейського суспільства, неможливість відмовити старшому, постійний тиск.... Авторка робить цікавий висновок про те, що саме тривала закритість Кореї зацементувала стандарти поведінки й неготовність сприймати відмінні від звичних патерни... Ось чому так важливо подорожувати і відкрито пізнавати нове!
І я навіть уявити не могла, що книга подібного жанру може бути настільки цілісною, логічно побудованою і захоплюючою. Мабуть, так точно і влучно можна писати тільки про те, що справді любиш.
Це була прекрасна мандрівка довжиною 232 сторінки. Пані Ольга зробила Корею для мене ближчою і навіть трохи закохала у неї, хоч я цього й не планувала...
До цієї книги я знала про Корею тільки те, що є тоталітарна Північна і прогресивна Південна, а натомість я дізналася:
- що таке дорама, кей-поп, теквондо, ханбок, пьоніджоми, чімчільбани, кімчі, макколі, соджу, чімек, кошивони та багато іншого;
- що Корея розділилася на дві частини лише в середині минулого століття і значну роль у цьому відіграли сторонні сили (такий протиприродний експеримент, як одна нація, поміщена у різні умови на певний час, може розділитися на два протилежні світи);
- "диктатура розвитку" - жорсткий, але дієвий інструмент економічного піднесення, який базується на використанні дешевої робочої сили та масовому виробництві товарів легкої промисловості (на початку). Не володіючи природними ресурсами, самі корейці стверджують, що єдиний капітал їхньої країни - люди;
- корейські фільми надзвичайно реалістичні (я навіть перевірила - мені не підходять...);
- низький рівень злочинності у Кореї є наслідком постійного перебування під наглядом камер, що є платою за безпеку і гарантією дотримання вимог закону;
- корейці люблять гру на біржі, ходити в гори, дбають про зуби і зовсім не вміють плавати;
- у Кореї все регламентоване, стандарти поведінки і правила до всього;
- урн для сміття на вулицях немає, бо в них викидали б усе без сортування;
- у корейському алфавіті немає букв "в", "ф", "з", тому слово "вай-фай" корейці вимовляють як "уаіпхаі" (не уявляю, як вони друкують на клавіатурі);
- виявляється, пісня Gangnam Style присвячена найпрестижнішому району Сеула - Каннам (пісні вже 13 років, а кількість переглядів кліпу на ютубі станом на зараз - 5,7 млрд);
- "самотність у проблемах, коли всі навколо демонструють лише байдужість та егоїзм - ось реалії країни з культом успіху і красивої картинки";
- для корейців дуже важливо демонструвати свою належність до якоїсь групи і тому вони зовсім не докладають зусиль, щоб відрізнятися одне від одного;
- до речі, любов корейців до фотографії також неабияк здивувала. Так само як і заборона смартфонів, де була б функція вимкнення звуку фотографування через небезпеку прихованих знімків;
- коли пара зустрічається, треба створити спільний банківський рахунок, куди обоє кладуть однакові суми грошей і який використовуватиметься при спільних походах у кіно і ресторанчики;
- що побачення в принципі можуть бути інструментом для пізнання іншої країни - аж настільки, що іноді згадок про побачення було забагато)));
- уклін - це демонстрація відстані між двома людьми: у віці, статусі, становищі;
- взагалі дуже вразила ієрархічність корейського суспільства, неможливість відмовити старшому, постійний тиск.... Авторка робить цікавий висновок про те, що саме тривала закритість Кореї зацементувала стандарти поведінки й неготовність сприймати відмінні від звичних патерни... Ось чому так важливо подорожувати і відкрито пізнавати нове!
І я навіть уявити не могла, що книга подібного жанру може бути настільки цілісною, логічно побудованою і захоплюючою. Мабуть, так точно і влучно можна писати тільки про те, що справді любиш.
Це була прекрасна мандрівка довжиною 232 сторінки. Пані Ольга зробила Корею для мене ближчою і навіть трохи закохала у неї, хоч я цього й не планувала...
July 1, 2025
За ці 200 сторінок я пройшла шлях від звичайної обізнаності про Корею до глибшого, багатошарового розуміння країни. Все починалося з легкого захоплення, далі ідеалізація (їжа, мова, палаци, комфорт, кей-поп, б’юті продукти, бані, підігрів підлоги), що поступово змінювалася розкриттям складних реалій і часом болючих розчарувань. Уже на середині книги було відчутно, як рожеві окуляри авторки починають тріскатися. Саме ця внутрішня трансформація додає дослідженню глибини та об’єму, воно показує справжній шлях прийняття іншої культури такою, якою вона є. З усією повагою, але я навряд чи наважилася б жити в такому суспільстві. Зі слів авторки складається враження, що тривожність глибоко вкорінена риса сучасних корейців, і в умовах постійного соціального тиску бути по-справжньому щасливими їм непросто. Особливо влучним, на мою думку, є спостереження про їхню нав’язливу фотоманію — вона ніби слугує віддзеркаленням тіньового боку національної ідентичності. У Південної Кореї, безперечно, сильний і впізнаваний бренд: привабливий, добре вивірений, майже бездоганний іззовні. Але, як це часто буває, за ідеальною картинкою ховається зовсім інша реальність — люди, які загнали себе у пастку постійної демонстрації, вибудуваної за принципом "здаватися, а не бути". І все ж, попри це, мені щиро хочеться відвідати Корею й побачити все на власні очі.
May 10, 2025
Хороша книга для тих, хто мало знає про Корею і хоче познайомитися з цією країною ближче, торкаючись абсолютно різних сфер: від історії республіки і традицій весілля до закладів харчування і обігріву підлоги.
Зазначу, що авторка тут описує здебільшого власний досвід взаємодії з Південною Кореєю та її культурою, своє перебування там спочатку в ролі туристки, а згодом і студентки.
А також розповідає про ставлення місцевих до іноземців, клімат, ієрархію, стосунки, патріархат, питання придбання житла, туристичні точки, гастрономічні вподобання і багато чого іншого, включно зі своїми захопленнями і розчаруваннями.
Якщо ви вже деякий час цікавитесь менталітетом, традиціями й іншими аспектами життя Кореї, то імовірно багато з описаного не стане для Вас новинкою. Але для мене, попри точкові знання, це все-одно було захопливе і цікаве читання.
Мої суб'єктивні 9/10 🇰🇷
Зазначу, що авторка тут описує здебільшого власний досвід взаємодії з Південною Кореєю та її культурою, своє перебування там спочатку в ролі туристки, а згодом і студентки.
А також розповідає про ставлення місцевих до іноземців, клімат, ієрархію, стосунки, патріархат, питання придбання житла, туристичні точки, гастрономічні вподобання і багато чого іншого, включно зі своїми захопленнями і розчаруваннями.
Якщо ви вже деякий час цікавитесь менталітетом, традиціями й іншими аспектами життя Кореї, то імовірно багато з описаного не стане для Вас новинкою. Але для мене, попри точкові знання, це все-одно було захопливе і цікаве читання.
Мої суб'єктивні 9/10 🇰🇷
April 14, 2025
В книзі ��вторка описала дуже багато різноманітних аспектів корейської історії, культури та традицій та інших фактів і цікавинок. Я вже була знайома з корейською культурою давніше, тому для мене тут було мало чого нового, але я читала книгу і шукала в інтернеті згадані події та місця. Також для себе писала їх корейською (бо я її трохи знаю 👀) на полях – це було цікаво 😅
Це легке та доступне дослідження, яке допоможе вам узагальнити та структурувати свої знання про країну. Я думаю, що для тих, хто тільки зацікавився Кореєю та хоче дізнатись про неї більше, це хороша книга. Мені складно читати нонфік, але авторка розповідає все просто і зрозуміло, тим більше, що вона пережила більшість речей на своєму досвіді.
Це легке та доступне дослідження, яке допоможе вам узагальнити та структурувати свої знання про країну. Я думаю, що для тих, хто тільки зацікавився Кореєю та хоче дізнатись про неї більше, це хороша книга. Мені складно читати нонфік, але авторка розповідає все просто і зрозуміло, тим більше, що вона пережила більшість речей на своєму досвіді.
July 1, 2025
4⭐️/5
Буде цікаво і тим хто любить культуру Південної Кореї, і тим хто просто хоче дізнатись про нову країну і її історію. Дуже велика кількість інформації але в коротких оповідях, тут і про історію пів острова, і клімат, і традиції схожі на наші, і взагалі про стиль життя.
Якусь частину я цього знала (більше 10 років у корейській поп культурі щось тай дають), але багато що навіть занотувала собі на про всяк випадок. 😁 зверніть увагу на розділи про соціальне життя, орендну плату і житло, особливо якщо хочете якийсь час відвідати корею і будите там жити
Буде цікаво і тим хто любить культуру Південної Кореї, і тим хто просто хоче дізнатись про нову країну і її історію. Дуже велика кількість інформації але в коротких оповідях, тут і про історію пів острова, і клімат, і традиції схожі на наші, і взагалі про стиль життя.
Якусь частину я цього знала (більше 10 років у корейській поп культурі щось тай дають), але багато що навіть занотувала собі на про всяк випадок. 😁 зверніть увагу на розділи про соціальне життя, орендну плату і житло, особливо якщо хочете якийсь час відвідати корею і будите там жити
August 23, 2025
"Кореєць не може витрачати час на те, щоб просто рухатися з точки А в точку Б: тобто він абоьспить, або розмовляє, або читає з екрана. Навіть на переходах через дорогу, на тротуарі, де пішоходи стоять, чекаючи на зелене світло (до речі, чекати доводиться значно довше, ніж в Україні), в асфальт вмонтовані фари, які горять червоним, коли треба стояти, і зеленим, коли можна переходити: це зроблено для того, щоб люди, які втупилися в екрани, не відривали від них очей, а боковим зором помічали, що вже можна йти."
всі ми трішки корейці 😂
всі ми трішки корейці 😂
November 3, 2025
Книжка сподобалася тим, що авторка відкриває свою історію любові до цієї країни протягом декілька років, від туристки до студентки в декількох подорожах та, згодом, проживанні під час навчання в університеті.
Можливо, багатьом відгукнеться така тяга та мрія щодо певної країни, але треба розуміти, що за цим стоїть "сірі" будні емігранта, або, навіть, бурхливі досвіди часом. Як раз це і описується, від мрії до реальності, такби мовити, і чим цех шлях іноді закінчується.
Багато корисної інформації, погляд на корейський менталітет українськими очима.
Можливо, багатьом відгукнеться така тяга та мрія щодо певної країни, але треба розуміти, що за цим стоїть "сірі" будні емігранта, або, навіть, бурхливі досвіди часом. Як раз це і описується, від мрії до реальності, такби мовити, і чим цех шлях іноді закінчується.
Багато корисної інформації, погляд на корейський менталітет українськими очима.
August 21, 2025
Прекрасний, добре збалансований путівник корейським суспільством. Зачаровувався і розчаровувався Кореєю по ходу книжки разом з авторкою. Цілком вірогідно, лише після прочитання в мене вперше в житті з'явилося бажання відвідати країну поза європейським континентом. Виключно в ролі туриста, звісно. На інші, більш серйозні ролі я вже давно інші країни не розглядаю. Хоча книжка дала мені багато причин, чому Корея могла би "спрацювати" особисто для мене. Але це вже в іншому Всесвіті.
December 22, 2025
Гарна книжка, крізь рядки видно наскільки авторка горить Кореєю. Я дізналася для себе багато нового і насолоджувалась процесом.
Мінусом для мене є структура книжки, бо вона то починається як особиста розповідь, але потім переходить в формат тематичного довідника, то знову згадує, що це формат сторітелінгу і повертається до розповідей від першої особи. Це мені трохи попсувало читання, але не прям критично.
Мінусом для мене є структура книжки, бо вона то починається як особиста розповідь, але потім переходить в формат тематичного довідника, то знову згадує, що це формат сторітелінгу і повертається до розповідей від першої особи. Це мені трохи попсувало читання, але не прям критично.
June 11, 2025
стисло, пізнавально, цікаво про Корею і корейців від людини, яка мала змогу зануритись в повсякденне життя, а не просто відвідати країну як турист. хоча перша частина книги якраз і насичена враженнями суто туриста, тому може викликати трохи захвату і нібито ідеальність сприйняття Кореї у пересічного читача. зате друга половина, здається, повертає до реальності, з позитивом і негативом впереміж.
June 15, 2025
Чудова невеличка книжечка про країну, яка так сильно відрізняється від нашої. Погляд українки на життя в Кореї, де вона провела кілька років, і розповідає про особливості та відмінності з точки зору нашої ментальності.
Мені було дуже цікаво, багато фактів здивували. Тут буде про їжу, про побут, про гендерні стереотипи, стосунки, трудоголізм та високий тиск суспільства.
Рекомендую
Мені було дуже цікаво, багато фактів здивували. Тут буде про їжу, про побут, про гендерні стереотипи, стосунки, трудоголізм та високий тиск суспільства.
Рекомендую
July 19, 2025
Чудова книжка, якщо ви як і я тільки починаєте свій шлях у пізнанні Кореї, якщо почали дивитись дорами чи слухати к-поп і хочете більше дізнатись про цю країну, це ідеальний варіант. Написано просто з гумором, але можна багато чого дізнатись, багато цікавих фактів , історій з життя, корейських традицій і побуту. Мабуть для тих хто давно цікавиться Кореею нічого нового не знайде.
June 28, 2025
Доволі цікаво. Маючи нуль контексту (лише загальновідомі факти) про життя у Південній Кореї, я пізнала дуже багато. Вау. Відчуття, ніби у мій мозок додали безцінно цікавої інформації.
Тепер лише помріяти, щоб пізнати Корею наживо!
Тепер лише помріяти, щоб пізнати Корею наживо!
June 30, 2025
така цікава і геть несхожа на Україну країна! мені книга дуже сподобалась, трохи привідкрила для мене Корею, багато несподіваної інформації, цікавих фактів про традиції і культуру.
July 19, 2025
я повелась на згадку кпопу в назві, і хоч про нього там 3 сторінки, загалом це гарна книга для старту, якщо ви зацікавились кореєю.
June 29, 2025
Авторка цієї книжки пані Ольга Мужановська, біологиня, яка вирушила до Південної Кореї спочатку як туристка, потім на рік, як волонтер, а потім вже навчалася там за стипендією й прожила три роки в країні своєї мрії.
Її книжка це жодним чином не путівник і не сухе дослідження, а більше особистий щоденник з враженнями, написаний з любов’ю, захватом і, місцями, розчаруванням.
Трохи відступлю від теми:
Колись у школі в мене була подруга, яка шаленіла від Кореї ще до того, як це стало мейнстримом. Ми дивилися дорами в аматорських перекладах, слухали кей-поп ще до BTS і Blackpink, і навіть пробували читати корейською…
Закохатися в Корею я так і не змогла, але лікбез тоді вийшов серйозний, тому читаючи цю книжку, я не дізналась для себе чогось кардинально нового.
Повернемося до книжки
Авторка дуже доступно і лаконічно пояснює базові речі про історію, традиції, мову, етикет, а також феномени, які ми всі пов’язуємо з Кореєю:
•Чому K-pop став світовим бумом?
•Які правила побачень у Кореї?
•Як виглядає «показове» корейське кафе, куди ходять поговорити, а куди поїсти?
•Що таке культура «чімек»?
Авторка детально описує, як їжа об’єднує людей, яку роль відіграє у формуванні соціальних зв’язків, і як це контрастує з нашим уявленням «повечеряти».
🧳 Книжка містить невеликі, але дуже теплі й щирі описи подорожей Кореєю, авторка розповідає, що подивитись, де краще зупинитися, як знайти менш туристичні, але чарівні місця, і що варто знати про транспорт, сервіси й житло.
Також тут є цікавий окремий пласт життя не як туриста, а як мешканця одного з корейських міст - Теґу. Тут авторка вже розповідає про:
• Проблеми з орендою житла (спойлер: дуже специфічна система)
•Високі ціни навіть на базові речі
• Патріархальна та жорстка соціальна ієрархія поваги до старших (яка іноді межує з абсурдом)
•Суворий тиск на зовнішність
Авторка не ідеалізує Корею. Вона не боїться писати, що деякі речі її дратували або були важкими для прийняття. Але при цьому вона зберігає повагу, захоплення культурою і намагається пояснити, чому Корея сама така, якою вона є.
Це не класичний нонфікшн. Скоріше, розповідь знайомої, яка довго жила в іншій країні і тепер ділиться досвідом: що круто, що дратує, що ліпше знати наперед.
⠀
Руда стерлядь про книжки (тг-канал)
Її книжка це жодним чином не путівник і не сухе дослідження, а більше особистий щоденник з враженнями, написаний з любов’ю, захватом і, місцями, розчаруванням.
Трохи відступлю від теми:
Колись у школі в мене була подруга, яка шаленіла від Кореї ще до того, як це стало мейнстримом. Ми дивилися дорами в аматорських перекладах, слухали кей-поп ще до BTS і Blackpink, і навіть пробували читати корейською…
Закохатися в Корею я так і не змогла, але лікбез тоді вийшов серйозний, тому читаючи цю книжку, я не дізналась для себе чогось кардинально нового.
Повернемося до книжки
Авторка дуже доступно і лаконічно пояснює базові речі про історію, традиції, мову, етикет, а також феномени, які ми всі пов’язуємо з Кореєю:
•Чому K-pop став світовим бумом?
•Які правила побачень у Кореї?
•Як виглядає «показове» корейське кафе, куди ходять поговорити, а куди поїсти?
•Що таке культура «чімек»?
Авторка детально описує, як їжа об’єднує людей, яку роль відіграє у формуванні соціальних зв’язків, і як це контрастує з нашим уявленням «повечеряти».
🧳 Книжка містить невеликі, але дуже теплі й щирі описи подорожей Кореєю, авторка розповідає, що подивитись, де краще зупинитися, як знайти менш туристичні, але чарівні місця, і що варто знати про транспорт, сервіси й житло.
Також тут є цікавий окремий пласт життя не як туриста, а як мешканця одного з корейських міст - Теґу. Тут авторка вже розповідає про:
• Проблеми з орендою житла (спойлер: дуже специфічна система)
•Високі ціни навіть на базові речі
• Патріархальна та жорстка соціальна ієрархія поваги до старших (яка іноді межує з абсурдом)
•Суворий тиск на зовнішність
Авторка не ідеалізує Корею. Вона не боїться писати, що деякі речі її дратували або були важкими для прийняття. Але при цьому вона зберігає повагу, захоплення культурою і намагається пояснити, чому Корея сама така, якою вона є.
Це не класичний нонфікшн. Скоріше, розповідь знайомої, яка довго жила в іншій країні і тепер ділиться досвідом: що круто, що дратує, що ліпше знати наперед.
⠀
Руда стерлядь про книжки (тг-канал)
Displaying 1 - 26 of 26 reviews